Рішення

від 15.05.2024 по справі 652/1180/21

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 652/1180/21

провадження № 2/650/360/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Чечун В.Ф.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Високопільська селищна рада ОТГ Бериславського району Херсонської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

В грудні місяці 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серія та номер 631 від 31 серпня 2021 року видане приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Ковальовим С.В. на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку кадастровий номер 6521881000:03:028:0008 прощею 6,069 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Херсонська область, Високопільський район, с/рада Іванівська та скасувати державну реєстрацію права власності на 1/1 частки ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 6521881000:03:028:0008 прощею 6,069 га, індексний номер: 60106218 від 31.08.2021 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого у встановлений законом строк, до приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального кругу Ковальова С.В. з заявами про прийняття спадщини за заповітом звернулися ОСОБА_3 - 14 червня 2019 року та ОСОБА_5 - 22 липня 2019 року.

27 липня 2019 року ОСОБА_2 направила приватному нотаріусу Ковальову С.В. письмову заяву, з вимогою зупинити видачу ОСОБА_3 свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, у зв`язку з зверненням, 06.07.2020 року до Всокопільського районного суду Херсонської області, з позовною заявою про визнання заповіту не дійсним.

Заява ОСОБА_2 від 27.07.2019 року по своїй суті не була заявою про прийняття спадщини. Після пропуску строку на прийняття спадщини, 05.09.2019 року на ім`я приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Ковальова С.В. від громадянки ОСОБА_2 надійшла заява про прийняти спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Частиною другоюстатті 1272ЦК України передбачена письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 , для того щоб закликати до прийняття спадщини особу, яка пропустила строк на прийняття спадщини.

Також 05.09.2019 року спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 подала заяву, якою закликала ОСОБА_2 до прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , але ж письмової згоди ОСОБА_3 , який також прийняв спадщину не було, то відповідно до вимог частини третьоїстатті 1272ЦК України приватний нотаріус Ковальов С.В. повинен був надати ОСОБА_2 постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії та рекомендувати звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

В провадженні Високопільського районного суду Херсонської області на протязі 2020 2021 років не перебувала справа за позовом ОСОБА_2 про визнання поважної причини пропуску строку на прийняття спадщини, та визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини.

З метою позбавлення ОСОБА_6 права на прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_4 було подано два позови, спочатку позивачем було зазначено - ОСОБА_2 , а потім аналогічного змісту позов було підписано громадянкою ОСОБА_5 .

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року по справі 652/480/20 було задоволено позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, ОСОБА_2 , про визнання частини заповіту недійсним - задоволено, заповіт складений ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині належної йому земельної ділянки, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №014227 виданий Високопільською районною державною адміністрацією 17 січня 2003 року, розташованої на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, загальною площею 6,07 га., на ім`я ОСОБА_3 - визнано недійсним, в іншій частині заповіт складений 19 травня 2017 року - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без змін, відповідно до частини третьої статті 1257 ЦК України.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року по справі 652/480/20 без змін.

Але ж постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 652/480/20 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року по справі № 652/480/20 та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи виконавчий комітет Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання частини заповіту недійсним - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2942,80 гривень.

У зв`язку з тим, що в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року по справі № 652/480/20 було чітко зазначено що з 03 червня 2021 року по 20 жовтня 2021 року рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у 652/480/20 не повинні були виконуватися, ОСОБА_3 вирішив звернутися до приватного нотаріуса Ковальова С.В., для вирішення питання про подальшу долю земельної ділянки загальною прощею 6,069 га, власником якої за життя був ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_3 стало відомо, що 31.08.2021 року ОСОБА_2 отримала від приватного нотаріуса Ковальова С.В. свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 6521881000:03:028:0008 прощею 6,069 га.

Підставою для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 6521881000:03:028:0008 прощею 6,069 га, стало рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 23 червня 2021 року по справі № 652/492/21.

Крім того, підставами для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку стали рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 652/480/20 що є неприпустимим.

Після отримання копії судового рішення, позивачу стало відомо, що рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 23 червня 2021 року по справі 652/492/21 заяву ОСОБА_2 до Високопільської селищної ради ОТГ Бериславського району Херсонської області про встановлення факту родинних відносин задоволено повністю. Встановлено, що ОСОБА_2 , є племінницею ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та яка перебувала у шлюбі зареєстрованому з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_2 чітко зазначила, що до суду вона звернулась саме тому, що після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина вигляді земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,069 га, на яку вона претендує як спадкоємець п`ятої черги.

Під час розгляду справи № 652/492/21 за заявою ОСОБА_2 , остання приховала від суду, що ОСОБА_8 не має майна, яке могла б успадкувати ОСОБА_2 .

Головне у цьому питанні, що спадкодавцем є саме померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 не є спадкодавцем.

Пряма низхідна лінія споріднення починається від спадкодавця до його нащадків.

У ОСОБА_2 відсутнє споріднення з заповідачем ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_2 - не є нащадком ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 спадщину не прийняла, за рішенням суду їй не визначено додатковий строк на прийняття спадщини.

До того ж, якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином.

Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 p. № 7).

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним в тому випадку, коли спадкоємець, якому таке свідоцтво видане, не має права на спадкування (йдеться про випадки, коли відпала підстава закликання відповідача до спадкування).

12 вересня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 подав відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідь на відзив від сторони позивача не надходила.

На судове засідання позивач не заявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову.

На судове засідання представник позивача ОСОБА_10 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені сторонами та їх представниками доводи суд дійшов таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя 19 травня 2017 року склав заповіт на належну йому земельну ділянку на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області площею6,07га наім`я ОСОБА_3 ,а наналежний йомуна правіприватної власностіжитловий будинокз надвірнимибудівлями та спорудами, присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , а також легковий автомобіль марки ГАЗ 21 державний номер НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_5 , заповіт посвідчений секретарем Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області ОСОБА_11 .

На момент посвідчення вказаного заповіту ОСОБА_3 перебував на посаді сільського голови Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області.

Із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 звернулися: ОСОБА_3 14 червня 2019 року та ОСОБА_5 22 липня 2019 року.

05 вересня 2019 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Високопільського районного нотаріального округу Ковальова С. В. із заявою про включення до кола спадкоємців племінницю ОСОБА_2 , яка подала заяву про прийняття спадщини 05 вересня 2019 року.

В подальшому ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, ОСОБА_2 , про визнання частини заповіту недійсною, в якому просила визнати недійсним частину посвідченого секретарем Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області ОСОБА_11 заповіту ОСОБА_4 від 19 травня 2017 року на ім`я ОСОБА_3 , який на той час займав посаду Іванівського сільського голови, з посиланням на порушення порядку такого посвідчення.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Заповіт складений 19 травня 2017 року - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині належної йому земельної ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС № 014227 виданий Високопільською районною державною адміністрацією 17 січня 2003 року, розташованої на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, загальною площею 6,07 га, на ім`я ОСОБА_3 визнано недійсним.

Рішення суду було мотивовано порушенням процедури посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевої влади на користь керівника цього органу в порушення приписів статті 9 Закону України «Про нотаріат», правовим наслідком чого у відповідності до статті 1257 ЦК України є нікчемність заповіту в частині.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, ОСОБА_2 , про визнання частини заповіту недійсною, відмовлено.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій касаційний суд зазначив, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки спірний заповіт в силу закону є нікчемний, а визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, так як не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

При цьому, нікчемність вказаного заповіту касаційний суд встановив виходячи із системного аналізу відповідних норм цивільного закону, які на час посвідчення спірного заповіту містили пряму заборону на вчинення посадовою особою органу місцевого самоврядування нотаріальні дії, зокрема посвідчення заповіту на користь працівника даного виконавчого комітету, тобто позивача у даній справі.

Отже, касаційний суд констатував, що оскільки на момент посвідчення вказаного заповіту ОСОБА_3 перебував на посаді сільського голови Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, то він є недійсним в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до вимог статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із частиною першоюстатті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частин першої,другої статті1235ЦК України заповідачможе призначитисвоїми спадкоємцямиодну абокілька фізичнихосіб,незалежно віднаявності унього зцими особамисімейних,родинних відносин,а такожінших учасниківцивільних відносин.Заповідач можебез зазначенняпричин позбавитиправа наспадкування будь-якуособу зчисла спадкоємцівза законом.У цьомуразі цяособа неможе одержатиправо на спадкування.

Згідно зі статтею 1257ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсність іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Статтею 1247ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути підписаний особисто заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України.

Стаття 203ЦК України визначає загальні вимоги чинності правочину.

Відповідно до частин першої,другої статті215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 1257ЦК України визначено вичерпний перелік підстав визнання правочину недійсним, а саме: складання заповіту особою, яка не мала на це права; з порушення вимог щодо його оформлення та посвідчення; якщо при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Згідно зі статтею 236ЦК України моментом недійсності нікчемного правочину є момент його вчинення.

Відповідно до статті 216ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 9Закону України«Про нотаріат», в редакції від 02 листопада 2016 року, чинній на час посвідчення заповіту, нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними

Зважаючи на встановлені обставини та правове врегулювання спадкових правовідносин, що виникли між учасниками, суд дійшов висновку, що оскільки заповіт від 19 травня 2017 року складений ОСОБА_4 в частині належної йому земельної ділянки, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС № 014227 виданим Високопільською районною державною адміністрацією 17 січня 2003 року, розташованої на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, загальною площею 6,07 га, на ім`я ОСОБА_3 в силу вимог закону є нікчемним, останній в силу вимог статті 1223, 216 ЦК України, не має право на спадкування зазначеного майна після смерті спадкодавця, тобто він не є спадкоємцем за заповітом.

Такі обставини в свою чергу свідчать про те, що цивільні права ОСОБА_3 щодо вказаного нерухомого майна не були порушені, а отже він не має права звертатися до суду із відповідними вимогами.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, у зв`язку з чим даному суду в межах заявлених вимог не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

За таких обставин, зважаючи на відсутність порушення цивільних прав та законних інтересів позивача, внаслідок видачі спірного свідоцтва про право на спадщину, суд відмовляє у задоволенні позову з цих підстав.

З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем, відповідно до пункту 2частини другоїстатті 141ЦПК України слід покласти на останнього.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного процесуального закону та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Високопільська селищна рада ОТГ Бериславського району Херсонської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 травня 2024 року.

Суддя: О.О. Сікора