Ухвала

від 03.06.2024 по справі 634/499/24

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/499/24

Провадження № 2/634/171/24

"03" червня 2024 р.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

встановив:

До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшла вищевказана цивільна справа.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Так, нормами статтей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми й змісту позовної заяви, відповідно до яких у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком в буд. АДРЕСА_1 , оскільки сторони не дійшли досудового порозуміння у цьому питанні, посилаючись на те, що в будинку дитина проживає з народження, де йому створені належні умови для проживання, виховання та навчання, позивач є працевлаштованим, має постійний дохід, позитивну характеристику з місця роботи, не зловживає спиртними напоями, а дружина проживає за іншою адресою.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

До матеріалів позовної заяви не додано письмовий висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дітьми, брати участь у їх вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, в порядку підготовки справи до розгляду, як це передбачено ст. 19 СК України.

Окрім цього, до позовної заяви не додано на підтвердження обставин, викладених у позові, акти обстеження житлових умов, документів, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, медичні довідки, довідки про доходи, документи, що підтверджують право власності на житло.

При цьому, позовна заява не містить відомостей про підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дитини.

Згідно із позовною заявою місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , яка співпадає із адресою місця проживання позивача та малолітньої дитини. Інформаційна довідка Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області також вказує на зареєстроване місце проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 . Підтверджуючих даних щодо проживання відповідача за іншою адресою матеріали справи не містять.

Крім того, у порушення ч. 5 ст. 95 ЦПК України на підтвердження відповідності копій письмових доказів оригіналу, які знаходяться у позивача, позивачем не зазначена дата їх засвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позовна заява та додані до неї документи, необхідно подати відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 44, 95, 175, 177,185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху, в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважитися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: