Рішення

від 22.04.2024 по справі 758/15105/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15105/23

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 квітня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС БУД», про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-

В С Т А Н О В И В :

11.12.2023 позивач звернувся із вказаним позовом до суду, зазначивши, що 21.08.2007 між ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06/2760К-07. Відповідно до п.1.1. вказаного договору банк надав у тимчасове платне користування позичальнику кредитні кошти в сумі 400 000,00 дол. США зі строком погашення до 20.08.2017 та сплатою процентної ставки в розмірі 14 % річних. 05.06.2008 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ТОВ «АЛЕКС БУД» було укладено договір поруки №П-1, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань за кредитним договором №06/2760К-07 від 21.08.2007. Умовами договору поруки не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже, боржник і поручитель відповідають перед ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» як солідарні боржники. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та згідно з рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08.12.2009 у справі №2-3316/09 стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКС БУД» на користь ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 020 159,07 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250 грн. Однак відповідачі добровільно рішення суду не виконували, у зв`язку з чим позивач пред`явив його для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. З огляду на наведене, враховуючи невиконання відповідачами грошового зобов`язання, позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідачів на його користь інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне повернення боргу на підставі ст. 625 ЦК України. Згідно з розрахунком позивача такі суми за період з 15.09.2020 по 23.02.2022 складають: інфляційні втрати - 151 183,32 грн.; три відсотки річних - 38 514,51 грн., а тому він просить стягнути їх з відповідачів на його користь, а також стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 845,47 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - відповіді на відзив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2007 між ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06/2760К-07.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору банк надав у тимчасове платне користування позичальнику грошові кошти в сумі 400 000,00 дол. США із строком погашення до 20.08.2017 та сплатою процентної ставки в розмірі 14 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 05.06.2008 між ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ТОВ «АЛЕКС БУД» було укладено договір поруки №П-1, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань, що виникли за кредитним договором №06/2760К-07 від 21.08.2007.

Згідно зі ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у чому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредитного регресу), сплату процентів, комісій, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплачу непі та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається із умов договору поруки №П-1 від 05.06.2008, спеціальних умов відповідальності поручителя ним не передбачено.

Таким чином, боржник і поручитель відповідають перед ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» як солідарні боржники.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08.12.2009, ухваленим у справі №2-3316/09 за позовом ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС БУД» про стягнення заборгованості по кредитному договору, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКС БУД» на користь ВАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 020 159,07 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 14.05.2010.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено також, що на виконання вказаного судового рішення суду Подільським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи №2-3316/09, які позивачем було пред`явлено для виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

На даний час вказане судове рішення боржниками не виконано.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц надано висновки про правильне застосування норм права, де вказано, що:

«стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.»

Аналогічна правова позицій наявна і у Постанові Верховного Суду України від 01.12.2018 №325/1729/16-ц та викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За правилом ч.1 ст. 18 ЦІІК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, зокрема, й для відповідача, та з огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 порушив грошове зобов`язання зі сплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Правомірність застосування ст. 625 ЦК України в разі прострочення виконання боржником рішення суду підтверджена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц та постановах Верховного Суду у справах №310/5419/15-ц від 11.07.2018, №463/4711/15 від 04.07.2018, №703/4704/15-ц від 28.02.2018, №361/7939/2015ц від 06.08.2018.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №361/7939/2015-ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідно до рішення Подільського районного сулу м. Києва від 08.12.2009 до стягнення підлягає сума боргу саме в національній валюті України - гривні, за період часу, протягом якого відповідачами вказане рішення суду не було виконано, сума коштів, що згідно рішення суду підлягала стягненню, знецінилась внаслідок девальвації, таким чином позивач вправі вимагати від відповідачів застосування наслідків порушення виконання рішення суду у вигляді сплати інфляційних втрат.

Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом відповідно до частини першої статті 598 ЦК України.

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601,604-609 ЦК України.

Згідно з п.10.1 кредитного договору №06/2760К-07 від 21.08.2008 строк дії даного договору встановлюється до повного виконання сторонами зобов`язань по даному договору.

Відповідно до п.4.2 договору поруки №П-1 від 05.06.2012 порука припиняється із припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором, що забезпечується такою порукою.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові копни у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошової о зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів (постанови Верховного Суду України у справах №6-1047цс16 від 06.07.2016, №6-157цс16 від 25.05.2016, №6-1206цс15 від 23.09.2015, №6-2739цс15 від 21.09.2016, №6-2631цс15 від 21.09.2016, постанови Верховного Суду у справах №199/1029/15-ц від 14.03.2018, №161/12888/15-ц від 01.02.2018, №309/4208/13-ц від 18.01.2018).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За умовами кредитного договору нараховування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів «факт/360», починаючи з дати списання коштів позичкового рахунку позичальника, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок суми заборгованості виходячи з фактичної кількості днів у місяців й 360 днів у році. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 15.09.2020 по 23.02.2022 інфляційні втрати АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становлять 151 183,32 грн., три відсотки річних - 38 514,51 грн., а всього 189 697,83 грн.

Жодних сумнівів щодо правильності вказаного розрахунку у суду немає.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, відповідачами до суду не подано.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, у розмірі вказаних вище сум.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2 845,47 грн., а саме - по 1 422,74 грн. з кожного з них.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС БУД», про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС БУД» на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість у загальному розмірі 189 697 (сто вісімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 83 копійки, із яких:

- 151 183 (сто п`ятдесят одна тисяча сто вісімдесят три) гривні 32 копійки - інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 15.09.2020 по 23.02.2022;

- 38 514 (тридцять вісім тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 51 копійка - 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 15.09.2020 по 23.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС БУД» на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі по 1 422,74 грн. з кожного з них.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС БУД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Турівська, буд. 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 32383481.

Повний текст рішення складено 29.04.2024.

Суддя Олена КОВБАСЮК