Рішення

від 28.05.2024 по справі 760/17040/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17040/18

2/760/5342/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Співдружність» 29609,56 грн, з яких:

-борг за відсотками за користування кредитом у розмірі 27044,26 грн;

-інфляційні збитки у розмірі 1835,76 грн.;

-3 % річних у розмірі 729,54 грн.;

а також судовий збір у розмірі 1762 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, позивач КС «Співдружність» посилається на наступне.

Так, 30.09.2014 між КС «Співдружність» та членом Кредитної спілки ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 140912/с, згідно з умовами якого Кредитна спілка надала відповідачу кредит у розмірі 6750 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 73 % річних, тобто 0,2 % денних на суму залишку кредиту за кожен день користування.

За п.п. 1.1 Додаткової угоди до Кредитного договору сторони домовились про зміну розміру фіксованої відсоткової ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме у зв`язку з порушенням Графіку розрахунків Додатка № 1 до Кредитного договору в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів. У такому випадку плата за користування кредитом протягом строку визнання його кредитом з підвищеним ризиком становить 365 % річних, тобто 1 % денних на суму залишку по кредиту.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань ухвалено рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02.02.2016 у цивільній справі №760/20065/15 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 6579,77 грн. та судового збору у розмірі 1218 грн.

Позивач посилається на те, що після набрання вказаним рішенням законної сили 15.03.2016 відповідачем в рахунок погашення боргу не здійснено жодної проплати.

Таким чином, як вказує позивач, відсотки за користування кредитом, встановлені рішенням суду, не погашені, тіло кредиту не змінилось та становить 2773,77 грн., а зобов`язання за договором не припинилися. Тобто вказане рішення на сьогодні не виконане.

Крім того, відповідач зобов`язаний сплатити відсотки за весь період користування коштами, неохоплений рішенням суду, а саме з 27.10.2015 по 18.10.2017, оскільки судом встановлено, що кредит визнаний кредитом з підвищеним ризиком і почала застосовуватися відсоткова ставка у розмірі 1 % денних на суму залишку по кредиту, тобто такий режим застосування відсоткової ставки продовжує діяти по сьогодняшній день.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити.

03.07.2018 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження головуючому судді ОСОБА_2

Ухвалою від 06.07.2018 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, також відповідачу направлено копію позовної заяви із додатками, які останнім не отримані та повернуті до суду за закінченням терміну зберігання, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення.

Ухвалою від 14.11.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.2019 №956 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2019 справу передано до провадження головоючому судді Букіній О.М.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи позивача повідомлено належним чином, 22.05.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій представник позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Солом`янського районного суду міста Києва не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останнього щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи письмову згоду представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення за наявними в справі доказами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що 30.09.2014 між КС «Співдружність» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 140912/с.

Згідно з умовами Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6750 грн, строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 73 % річних, тобто 0,2 % денних на суму залишку кредиту за кожен день користування.

30.09.2014 сторони уклали додатковий договір до вказаного вище Договору.

За п.п. 1.1 Додаткового договору сторони домовились про зміну розміру фіксованої відсоткової ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме у зв`язку з порушенням Графіку розрахунків Додатка № 1 до Кредитного договору в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів.

За будь-яких умов у разі своєчасного ненадходження (прострочення) планового платежу повністю або частково, з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеними ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком фіксована процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 365 % річних, тобто 1 % денних на суму залишку по кредиту.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02.02.2016 у цивільній справі №760/20065/15 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь КС «Співдружність» заборгованість за Кредитним договором № 140912/с від 30.09.2014 у розмірі 6579,77 грн, яка виникла станом на 26.10.2015 та складається з: 2773,77 грн - суми боргу за тілом кредиту; 1997,12 грн - суми боргу за відсотками; 421,99 грн - пені; 1386,89 грн - штрафу. Також ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1218 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 15.03.2016.

На виконання рішення 30.03.2016 видано виконавчі листи про стягнення заборгованості та судового збору.

З фінансової довідки КС «Співдружність» від 27.06.2018 № 140 встановлено, що станом на 27.06.2018 відповідач на виконання заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02.02.2016 у справі №760/20065/15 не зробив жодної сплати, тому залишок боргу становить 7797,77 грн (сума заборгованості за кредитним договором разом із сумою судового збору).

З матеріалів справи вбачається, що вищезгадане рішення по теперішній час відповідачем в повному обсязі не виконано.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з даних вимог законодавства, рішення суду від 02.02.2016 є обов`язковим для розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.4 Договору визначено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: 1) в першу чергу сплаті підлягає неустойка (штраф або пеня); 2) в другу чергу проценти за користування кредитом; 3) в третю чергу сума кредиту.

Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно із Графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору у проміжні строки що становлять 30 календарних днів. Прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно Графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1. цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування Позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем (п. 3.5., 3.6. Договору).

З розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором № 140912/с від 30.09.2014 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.10.2015 допустив прострочення планового платежу, у зв`язку з чим заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 27.06.2018 склала 27044,26 грн.

Згідно з розрахунком інфляційних збитків та 3 % річних, розмір інфляційних збитків за період з 16.02.2016 по 27.06.2018 склав 1835,76 грн, а розмір 3 % річних за цей же період - 729,54 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому Позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

У ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас у ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено: якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За п. 17 Постанови № 5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 передбачено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Суд вважає, що кредитор не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання, після рішення суду про стягнення з останнього основного боргу. Крім того, суд враховує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків .

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2011 року, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки належним виконанням зобов`язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, з якими погоджується суд, вбачається, що сума боргу по відсоткам за користування кредитом за період з 27.10.2015 по 27.06.2018 становить 27044,26 грн.; інфляційні збитки становлять 1835,76 грн.; 3% річних становлять 729,54 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за користування кредитом в розмірі 29609,56 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Співдружність» (адреса: 03057, м.Київ, пр-т Перемоги, 49/2, код ЄДРПОУ: 26347059) заборгованість за кредитним договором № 140912/с від 30.09.2014 у розмірі 29609,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки «Співдружність» (адреса: 03057, м.Київ, пр-т Перемоги, 49/2, код ЄДРПОУ: 26347059) судовий збір у розмірі 1762 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.05.2024.

Суддя О.М. Букіна