Постанова

від 08.05.2024 по справі 279/5012/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/5012/23 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В.П.

Категорія 60 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №279/5012/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини, визнання права власності на майно у порядку спадкування

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П. у м.Коростені,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 році ОСОБА_1 через адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Просила: встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період із 2011 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право власності на земельні ділянки площею 3,7890 га з кадастровим номером 1822380200:02:000:0363 та площею 0,3332 га з кадастровим номером 1822380200:01:000:0227 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат ОСОБА_1 по лінії матері - ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним на день смерті за вказаною адресою проживали: вона - ОСОБА_1 та племінниці - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,12 га, з них: кадастровий номер 1822380200:02:000:0363 площею 3,79 га, кадастровий номер 1822380200:01:000:0227 площею 0,33 га, на території Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 23 січня 2004 року серії ЖТ №002976. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про надання роз`яснення щодо оформлення спадкових прав на майно, яке належало померлому ОСОБА_2 . Нотаріус у відповіді від 23 грудня 2021 року №1164/01-16 відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки поданими документами не підтверджуються родинні чи інші відносини з померлим, а також не надано оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що належали спадкодавцю. Відповідно до інформації нотаріуса спадкова справа не заводилася. Позивач проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю, не були чоловіком і дружиною, а є кровними братом і сестрою по матері, спільно господарювали, мали спільні витрати на домогосподарство, харчування. Іншим шляхом ніж судовий довести факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, неможливо.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Бугайова Д.М. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправильного факту, який просила встановити ОСОБА_1 , та вказав про необхідність встановлення факту родинних відносин, оскільки з відповіді нотаріуса слідує про необхідність надання документів на підтвердження родинних чи інших відносин з померлим, а також не надано оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що належали спадкодавцю. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не передбачено встановлення нотаріусом факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років на підставі довідок органу місцевого самоврядування, а тому нотаріус вказала про необхідність встановлення цього факту в судовому порядку. Висновок суду про можливість позасудового вирішення питання внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про суб`єкта права власності спадкодавця є безпідставними, оскільки судом застосовано редакцію п.53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року №1127, яка втратила чинність на момент подачі позову. Вказана редакція діяла до 16 травня 2023 року, а з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 07 серпня 2023 року. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, а тому надати витяг зі Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців немає можливості. Вказана обставина свідчить про неможливість оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с.66-68). Представник позивача адвокат Бугайов Д.М. спрямував до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача. Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Позивач не позбавлена можливості звернутися до державного реєстратора з метою внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності спадкодавця ОСОБА_2 , надавши останньому витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, завірені землевпорядним органом, копії архівних примірників втрачених державних актів та передбачені п.66 вказаного Порядку документи від нотаріуса, який завів спадкову справу. В задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю суд відмовив, оскільки такий факт не є спірним, він дійсно встановлений. Нотаріусом роз`яснено позивачу необхідність встановлення факту родинних стосунків.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно зст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст.1259цього Кодексу.

Відповідно дост.1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої ст.1268 та частини першої ст.1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною другоюст.3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 6 Рішення від 03 червня 1999 року №5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснив судам, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїст.3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставіст.1264 ЦК Українинеобхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року в справі №644/6274/16-ц, та Верховним Судом у постановах: від 21 березня 2019 року в справі №461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року в справі №520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року в справі №712/1294/17, від 09 січня 2020 року в справі №186/421/17, від 09 червня 2021 року в справі №346/5702/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертаст.263 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12 квітня 2019 року (а.с.10).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку від 23 січня 2004 року серії ЖТ№002976, померлому ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,12га, яка складається з: земельної ділянки площею 3,79 га з кадастровим номером 1822380200:02:000:0363 та земельної ділянки площею 0,33 га з кадастровим номером 1822380200:01:000:0227, на території Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області (а.с.13).

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку, визначено площу вказаних вище земельних ділянок, зокрема: кадастровий номер 1822380200:02:000:0363 площею 3,7890 га, кадастровий номер 1822380200:01:000:0227 площею 0,3332 га (а.с.14-15).

Приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. на усне звернення ОСОБА_1 від 23 грудня 2021 року щодо оформлення спадщини, яка залишилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 роз`яснила, що спадкова справа до майна померлого не заводилася, заповіти та спадкові договори від імені ОСОБА_2 відсутні (а.с.16). Одночасно у листі приватний нотаріус зазначила, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, та для вчинення нотаріальної дії нотаріусу на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно має бути надано оригінал право встановлювального документа.

Відповідно до довідки виконкому Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 20 квітня 2021 року №140, згідно запису в погосподарській книзі №4 за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із померлим на день його смерті проживали та були зареєстровані: співмешканці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).

Разом з тим, із довідки виконкому Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 20 вересня 2022 року №107 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,дійсно з 2011 року проживала однією сім`єю спільно з братом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом вели спільний побут та господарство, спільно брали участь в обслуговуванні та проведенні поточних ремонтів житлового будинку, обробляли присадибну ділянку (а.с.12).

Довідка від 20 вересня 2022 року №107 не містить відомостей про те, на підставі яких джерел у ній відображена інформація. Крім того, зміст довідок від 20 квітня 2021 року та від 20 вересня 2022 року, які видані старостою ОСОБА_5 , є суперечливим, оскільки в довідці від 20 квітня 2021 року зазначено, що з померлим ОСОБА_2 проживали та були зареєстровані співмешканці, а в довідці від 20 вересня 2022 року зазначається, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю спільно з братом ОСОБА_2 . Отже, довідки не містять беззаперечної інформації, у яких відносинах перебували ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 .

Частиною шостоюст.81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першаст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першаст.80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьоїст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявні у матеріалах справи письмові докази суперечливі та не є недостатніми при вирішенні питання про встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до смерті спадкодавця. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження ведення спільного побуту з спадкодавцем, виконання взаємних прав та обов`язків, відсутні посилання на конкретні відповідні обставини та факти спільного проживання. Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 матеріалів справи не містять.

Із оглядуна викладеневище,суд першоїінстанції правильновідмовив узадоволенні позову,але помиливсяз підставамивідмови узадоволенні позову,а тому апеляційний суд змінює підстави відмови у задоволенні позову з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, що узгоджується із положеннями ст.376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича, задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: