Рішення

від 31.05.2024 по справі 587/1493/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/1493/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Черних О.М., секретаря судового засідання Овчаренко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРАЙРЕМБУД» ( с. Косівщина, вул.. Шкільна, 16-А, Сумського району Сумської області), виконавчого комітету Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2) про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сумського районного суду Сумської області із позовом до ТОВ «Укррайрембуд» про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначив, що23.02.2012 року він був прийнятий на посаду директора ТОВ «Укррайрембуд». 27.06.2013 року позивач був звільнений з посади директора за власним бажанням, однак відповідач не вніс відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємів і на даний час в даному реєстрі містяться відомості про керівника ТОВ «Укррайрембуд» - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керівник». Позивач просить визнати трудові відносини припиненими, у зв`язку із звільненням за власним бажанням та зобов`язати виконавчий комітет Сумської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "УКРРАЙРЕМБУД", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру, як керівника

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без часті сторони позивача. Позов підтримали.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , 23.02.2012 року останнього було прийнято на роботу до ТОВ «Укррайрембув» на посаду директора. 27.06.2013 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади директора за власним бажанням, про що свідчить запис № 9 ( а.с. 7-10).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено ТОВ «Укррайрембуд Сопін Станіслав Юрійович, 23.02.2012 -керівник». (а.с.11).

Відповідно до відомостей Державної податкової служби України ГУ ДПС у Сумській області,за період з 278.06.2013 року по 14.05.2024 року звіти на найманого працівника ОСОБА_1 не подавалися, податки не сплачувалися. (а.с.19).

Відповідно до ч. 1ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Частиною 4ст. 145 ЦК Українипередбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно дост. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення загальних зборів учасників з питань звільнення директора, як одноосібного виконавчого органу органу приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цьогоЗаконуприймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

З аналізу зазначених вище нормЗакону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»випливає, що питання призначення або припинення повноважень директора, як виконавчого органу товариства належить, виключно до компетенції загальних зборів.

Згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП, Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно із ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 4 ЗУПро організацію трудових відносин в умовах воєнного стануу зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Учасники ТОВ "УКРРАЙРЕМБУД" не внесли відомості до Єдиного держаного реєстру.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 520/Г 1437/16-ц (провадження № 61-11763св18), від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № (4-4911 Зсві8), від 17.02.2021 у справі №390/1449/19.

Згідно із положеннями ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до ч 2 ст.8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 19.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу люді ни своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Виходячи з наведеного, вважаю що ТОВ «Укррайрембуд» порушене право ОСОБА_1 на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

В даному випадку наявні всі факти з якими закон пов`язує припинення трудових відносин, зокрема це - заява працівника про розірвання трудового договору за власним бажанням, видача наказу, внесення запису до трудової книжки, та фактичне припинення трудових відносин з відповідачем.

А тому, заявлені вимоги щодо припинення трудових відносну саме з 27.06.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення правовідношення.

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідност. 36 Кодексу законів про працю Українипідставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст.38,39 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1ст. 38 КЗпПдиректор, як і інші наймані працівники, має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за два тижні письмово попередивши про це власника або уповноважений ним орган.

Крім того, ч. 3ст. 38 КЗпП Українипередбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістомст. 22 КЗпП України, відповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно положеньст. 38 КЗпП України,ст. 145 ЦК України, ст.30,34,39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Учасники ТОВ "УКРРАЙРЕМБУД" не внесли відомості до Єдиного держаного реєстру.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18), від 17.02.2021 у справі №390/1449/19.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно до ч. 2ст.8 Конституції Українипередбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставіКонституції Українигарантується.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Враховуючи викладене, вважаю що Відповідачем порушене право Позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

В даному випадку наявні всі факти з якими закон пов`язує припинення трудових відносин, зокрема це - заява працівника про розірвання трудового договору за власним бажанням, подальша робота працівника у роботодавця протягом двох тижнів з дня подачі заяви про звільнення за власним бажанням та фактичне припинення трудових відносин з Відповідачем.

Оскільки Позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, вважаю заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Завданням цивільного судочинства, відповідно до п. 1ст. 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Судові рішення згідно ст. 1291Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запису про директора ТОВ «Укррайрембуд» - ОСОБА_1 можливо лише за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 3 п. 3ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення: проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказані обставини не спростовані відповідачем у судовому засіданні жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає позивні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 2442,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 76,81,263,264,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРАЙРЕМБУД» ( с. Косівщина, вул.. Шкільна, 16-А, Сумського району Сумської області), виконавчого комітету Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2) про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРАЙРЕМБУД" (Код ЄДРПОУ 37478038) з 27.06.2013 року з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КзПП.

Зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРАЙРЕМБУД" (Код ЄДРПОУ 37478038), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із зазначеного реєстру, як керівника - директора та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо), додавши - «трудові відносини припинено з 27.06.2013 року за рішенням Сумського районного суду Сумської області».

Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРАЙРЕМБУД (Код ЄДРПОУ 37478038) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати в сумі 2442 гривень 40 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М. Черних