Рішення

від 28.02.2024 по справі 521/22672/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/22672/23

Провадження №2/521/1074/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Петренко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось ПрАТ «Страхова група «ЕТАЛОН» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 24033,22 грн., на підставі положень ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Свої вимоги мотивувало тим, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року у справі №522/5461/23 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Судом у справі встановлено, що 24 лютого 2023 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Сегедська, 3 в м. Одеса з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Також Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року у справі №522/5336/23 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Судом у справі встановлено, що 24 лютого 2023 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України.

Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Toyota Каріна» д.н.з. НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс №ЕР- 210552735 від 14.08.2022 року (строк дії полісу з 15.08.2022 року по 14.08.2023 року).

Власник транспортного засобу «Audi A5» д.н.з. НОМЕР_2 (постраждав у вказаному ДТП 24 лютого 2023 року) ОСОБА_3 27.02.2023 року звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно з стразовим актом ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» №588/01/50/2023/1 від 16.06.2023 року сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_3 склала 24033, 22 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9494 АТ «Приватбанк» від 16.06.2023 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно, надав заяву про слухання справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Згідно ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд, зі згоди позивача, вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Судом встановлено, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року у справі №522/5461/23 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

24 лютого 2023 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Сегедська, 3 в м. Одеса з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Також Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року у справі №522/5336/23 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Судом у справі встановлено, що 24 лютого 2023 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП та залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України.

Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Toyota Каріна» д.н.з. НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс №ЕР- 210552735 від 14.08.2022 року (строк дії полісу з 15.08.2022 року по 14.08.2023 року).

Власник транспортного засобу «Audi A5» д.н.з. НОМЕР_2 (постраждав у вказаному ДТП 24 лютого 2023 року) ОСОБА_3 27.02.2023 року звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно з стразовим актом ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» №588/01/50/2023/1 від 16.06.2023 року сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_3 склала 24033, 22 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9494 АТ «Приватбанк» від 16.06.2023 року.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог вищезазначеного Закону позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 24033, 22 грн.

Ст. 1191 ЦК України вказано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту 38.1.1. пункту 38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позовдо страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.

Отже відповідач, як особа, якавідповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язана компенсувати позивачу в порядкурегресувиплачене страхове відшкодування, а тому вимоги позивачапро стягнення з відповідача на його користь коштів в розмірі 24033,22 грн. є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на задоволення позову витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що відповідно до ст. 131 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витратина професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України,за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяв разізадоволення позову-на відповідача.При вирішенніпитання пророзподіл судових витрат суд враховує ряд обставин, визначених ч.3 ст.141 ЦПК України.

Позивачем заявлено про врахування понесених судових витрат (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. На підтвердження цих обставин суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 28 червня 2023 року; додаткову угоду №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 липня 2023 року, укладеного позивачем з адвокатським об`єднанням «Дісп`ютс», розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3 Додаткової угоди передбачено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є диференційованою та залежить від суми позову та складає фіксований гонорар, зокрема при сумі позову 20000,00 грн. і більше 10000,00 грн.

При розподілі цього виду судових витрат, суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

При цьому враховує, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Надаючи оцінку наданим доказам та зважаючи на відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд вважає, що позивачем доведено обставину отримання професійної правничої допомоги в межах цієї цивільної справи, заявленийрозмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням обставин справи. За наведеного суд вважаєза можливе розподілити їх між сторонами тастягнути з позивача на користь відповідача 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, у сумі 24033, 22 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» судові витрати, які складаються з із витрат на оплату судового збору в сумі 2684 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 10000,00 грн. .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул.

Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, код ЄДРПОУ 20080515).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя: І.В. Плавич