Справа № 201/16387/16-ц
Провадження № 2/201/101/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С. розглянувши заяву представника АТ КБ «Приватбанк» Данильченко Олени Олександрівни про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі Ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі Ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору.
03 червня 2024 року від представника АТ КБ «Приватбанк» Данильченко Олени Олександрівни до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Федоріщева С.С. у дані цивільній справі.
Як на підставу для відводу головуючому заявниця посилається на те, що 30 травня 2024 року судом було постановлено ухвалу про повернення до попередньої стадії судового процесу - підготовчого провадження, а це, на її думку свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, адже розгляд справи триває вісім років, в той час як справа, на її переконання, незначної складності, однак судом декілька разів по справі призначалися експертизи, суд зволікає із ухваленням рішення по суті справи.
Дослідивши заяву про відвід головуючому та матеріали справи, суд виходить з наступного.
Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.
Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).
У даній справі АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду 18 листопада 2016 року з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
30 січня 2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у складі судді Наумової О.С. було ухвалено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNHLGB00000791 від 12.10.2007, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 14.03.2016 в розмірі 2 271 232,88 дол. США, яка складається з наступного: 1 598 393,56 дол. США - заборгованість за кредитом; 417 478,70 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 060 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 252 300,62 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - звернути стягнення на предмети іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , приміщення 61 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. В. Вернадського (раніше - м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського), буд. 35Т, паркувальне місце поз. № 156, приміщення 61 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. В. Вернадського (раніше - м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського), буд. 35Т - шляхом продажу вказаних предметів іпотеки на підставі договору іпотеки №DNHLGB00000791 від 12.10.2007 та договорів про весення змін до нього №DNHLGB00000791/1, №DNHLGB00000791/2 від 14.03.2008 Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному у договорах іпотеки, а саме 10 690 237,39 грн., з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Крім того, ухвалено виселити ОСОБА_1 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , вирішено питання про судові витрати (т. 1 а.с.67-69).
29 травня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про перегляд вказаного заочного рішення звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Трушев Олександр Петрович, яку згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 29.05.2018 було розподілено до розгляду судді Федоріщеву С.С. (т.1 а.с.102-108, 126).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Федоріщева С.С. від 18 червня 2018 року заочне рішення по справі від 30 січня 2017 року було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.158-159).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Трушева Олександра Петровича, провадження у справі зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року у справі №201/13251/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинення певних дій (т.2 а.с.26-28). Дана ухвала стороною позивача не оскаржувалася.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2020 року за клопотанням представника позивача провадження у справі поновлено (т.2 а.с.56-57).
08 квітня 2020 року під час проведення підготовчого судового засідання по справі після поновлення провадження, позивачем подано уточнену позовну заяву (т.2 а.с.58-62).
12 вересня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним окремих положень кредитного договору №DNHLGB00000791 від 12.10.2007 (т.2 а.с.115-122).
Крім того, 28 вересня 2020 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про залишення позовної заяви від 30.11.2016 року та уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 08 квітня 2020 року - без розгляду через недоплату судового збору та порушення правил збільшення позовних вимог (т.2 а.с.153-155).
Протокольними ухвалами від 28 вересня 2020 року судом відмовлено в задоволенні заяви про залишення позовної заяви та уточненої позовної заяви без розгляду, та прийнято до провадження зустрічну позовну заяву (т.2 а.с.158).
Ухвалою від 19 листопада 2020 року витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» належним чином завірену копію кредитної справи за кредитним договором № DNHLGB00000791 від 12 жовтня 2007 року (т.2 а.с.184-185).
23 березня 2021 року по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинене (т.2 а.с.233-236).
06 квітня 2021 року представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу про призначення експертизи (т.2 а.с.238-244).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2021 року про призначення експертизи - залишено без змін (т.3 а.с.38-41).
Після повернення справи із апеляційного суду, 26 липня 2021 року справу спрямовано до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи (т.3 а.с.44).
03 вересня 2021 року до суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз із повідомленням про те, що строк проведення експертизи буде перевищувати 90 днів через надмірне навантаження на експертів, а також із пропозицією провести оплату експертних послуг. До листа було додано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, з яким ознайомилися представники сторін, зокрема представник позивача - 07 вересня 2021 року (т.3 а.с.45-48).
22 вересня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача про долучення на виконання запиту експерта квитанції про оплату експертних послуг разом із копією квитанції (т.3 а.с.49-50).
29 вересня 2021 року (через 22 дні після ознайомлення із клопотанням експерта), до суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи на виконання клопотання експерта Положення про облікову політику АТ КБ «Приватбанк» на 2007 рік (на 23 аркушах), виписки та меморіальні ордери по рахункам, відкритим за кредитною угодою за період з 2007 по 2016 р., з урахуванням зміни рахунків відповідно до постанов НБУ (на 604 аркушах, прошитих у 5 томах по 100 аркушів та 1 том на 104 аркушах). Іншу документацію не надано із посиланням на те, що вона є внутрішньою документацією Банку, відноситься до конфіденційної та на думку представника Банку, не впливає на правовідносини сторін по справі (т.3 а.с.51-274, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-154).
Значний обсяг письмових доказів, наданих представником позивача (6 томів), унеможливив направлення їх до експертної установи звичайним шляхом - засобами поштового зв`язку, тому суд був змушений чекати можливості їх доставки до експертної установи кур`єром Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, який за своїм графіком роботи відвідує зазначену експертну установу не частіше, ніж раз на два тижні.
Однак, вже 05 жовтня 2021 року (через 5 днів після надходження зазначених письмових доказів до суду, з яких 2 - вихідні дні), експертом було складено повідомлення №3793/3794-31 про неможливість надання експертного висновку через ненадання на дослідження документів, визначених у клопотанні експерта, про що проінформовано суд, та 28 жовтня 2021 року зазначене повідомлення разом з матеріалами справи, раніше направленими до експертної установи, надійшло до суду (т.5 а.с.157-158).
Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року провадження по справі поновлено, та 14 грудня 2021 року за клопотанням сторони відповідача за первинним позовом від 14 грудня 2021 року, по справі призначено судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинене, а справу спрямовано до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи (т.5 а.с.160, 166-169, 172).
29 грудня 2021 року представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу про призначення експертизи (т.5 а.с.181-189).
05 січня 2022 року до суду надійшов лист Дніпровського апеляційного суду із вимогою направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляції представника позивача на ухвалу про призначення експертизи від 14 грудня 2021 року, у зв`язку з чим, 17 січня 2022 року судом витребувано справу з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.5 а.с.173-174)
25 січня 2022 року до суду надійшов лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз із повідомленням про те, що строк проведення експертизи буде перевищувати 90 днів через надмірне навантаження на експертів, а також із пропозицією провести оплату експертних послуг. До листа було додано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів (т.5 а.с.176-177).
03 лютого 2022 року до суду на виконання вимоги суду від 17 січня 2022 року, з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулася справа без проведення експертизи для спрямування її до суду апеляційної інстанції (т.5 а.с.180)
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року про призначення експертизи - залишено без змін (т.5 а.с.249-253).
Після повернення справи апеляційного суду, 19 квітня 2022 року справу спрямовано до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи (т.5 а.с.257-258).
31 травня 2022 року справа повернулася до суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту з висновком експерта №15/16-22 від 28.04.2022 року, відповідно до якого експерту не надалося за можливе станом на 14.03.2016 року встановити розмір заборгованості за кредитним договором №DNHLGB00000791 від 12.10.2007, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (т.6 а.с.1-19).
01 червня 2022 року ухвалою суду провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 13 липня 2022 року (т.6 а.с.34).
13 липня 2022 року позивачем було подано уточнену позовну заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якої збільшено розмір вимог майнового характеру до з 2 271 232,88 доларів США до 5 285 650.57 доларів США (т.6 а.с.39-43).
На підтвердження збільшення розміру майнових вимог Позивачем долучено новий розрахунок заборгованості та нові банківські виписки, які не були предметом дослідження експертизи від 29.04.2022 року, у зв`язку з чим, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Трушева О.П., ухвалою суду від 15 лютого 2023 року було призначено повторну судово-економічну експертизу (т.6 а.с.226).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року ухвалу про призначення повторної судово-економічної експертизи від 15 лютого 2023 року було скасовано. При цьому апеляційний суд, серед іншого, вказав на те, що суд першої інстанції призначив експертизу вдруге, не дослідивши висновок експерта, який вже є у матеріалах справи, а уточнення позовних вимог не є підставою для призначення експертизи після її проведення (т.7 а.с.7-12).
Між тим, 11 січня 2024 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Пільх Андрієм Володимировичем було подано до суду клопотання про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи (т.7 а.с.225-236).
Водночас, відповідно до ч.1 ст.213 ЦПК України, суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі лише під час розгляду справи по суті, а висновок експерта, відповідно до п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України є різновидом доказів.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.228 ЦПК України, суд досліджує докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, лише при розгляді справи по суті, після того, як заслухає вступне слово учасників справи, з`ясує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно із ч.1 ст.229 ЦПК України суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази лише під час розгляду справи по суті.
Вирішувати ж питання про призначення експертизи, у відповідність до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд має саме під час проведення підготовчого засідання.
За таких умов, з огляду на згадані вище зауваження суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 25 квітня 2023 року, якою ухвалу про призначення повторної судово-економічної експертизи від 15 лютого 2023 року було скасовано через те, що суд не дослідив наявний у справі висновок експерта, та заявлення стороною відповідача ОСОБА_3 клопотанням про призначення додаткової судово-економічної експертизи, у судовому засіданні від 11 січня 2024 року судом було прийнято рішення про завершення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 12.02.2024 року із застереженням про можливість повернення до розгляду клопотання про призначення додаткової експертизи після дослідження експертизи, яка вже наявна у матеріалах справи, у разі такої необхідності, про що було винесено відповідну протокольну ухвалу, тобто клопотання про призначення додаткової експертизи залишилося не розглянутим (т.8 а.с.42-44).
Цьому передували інші процесуальні дії, вчинені сторонами та судом у підготовчому засіданні по справі: подання представником позивача заяви про збільшення позовних вимог від 08 червня 2023 року, у якій окрім первинного відповідача ОСОБА_1 як відповідачів залучено також ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також третю особу - Службу у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі Ради. При цьому суму стягнення позивачем збільшено до 6 400 216, 04 доларів США та висунуто вимогу про виселення зазначених відповідачів з квартири (т.7 а.с.22-30); витребування судом за клопотанням сторони позивача ухвалою від 08 червня 2023 року у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 (т.7 а.с.47-48); постановлення протокольної ухвали від 04 жовтня 2023 року про відмову в задоволенні заяви сторони відповідача про залишення без руху уточненої позовної заяви від 08 червня 2023 року, якою збільшено розмір позовних вимог, через недоплату судового збору (т.7 а.с.113-114); постановлення протокольної ухвали від 26.10.2023 року про відмову в задоволенні клопотання сторони відповідача про об`єднання в одне провадження справи що розглядається та справи №201/7677/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка розглядається в іншому складі суду (т.7 а.с.121-122); реагування на уточнену позовну заяву від 08 червня 2023 року представником нових відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом направлення до суду відзиву на позов від 11 січня 2024 року (т.7 а.с.156-161) тощо.
12 лютого 2024 року представником позивача подано письмові пояснення щодо заяви відповідачів від 11 січня 2024 року про призначення додаткової експертизи, у яких проти призначення експертизи заперечувалось (т.8 а.с.48-58). Цього ж дня до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 11 січня 2024 року представника нових відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у якій звернуто увагу на те, що Банком не надавалася згода відповідачу-1 на реєстрацію цих осіб в іпотечній квартирі, а незгода нових відповідачів із сумою заборгованості не є перешкодою в реалізації позивачем свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки, вартість якого, що узгоджена між сторонами, у шість разів нижча за суму заборгованості лише по тілу кредиту (т.8 а.с.54-57), на виконання ухвали від 11 січня 2024 року про завершення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, її розгляд по суті розпочато (т.8 а.с.61-63).
16 квітня 2024 року представником відповідачача-1 ОСОБА_1 - адвокатом Трушевим Олександром Петровичем до суду надано акт обстеження умов проживання неповнолітніх відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , складений Службою у справах дітей районної у місті Дніпрі Ради, яким підтверджено факт проживання дітей в спірній квартирі (т.8 а.с.103-108).
18 квітня 2024 року дослідження усіх восьми томів матеріалів справи суд завершив, наступне судове засідання призначене на 30 травня 2024 року для вирішення питання про можливість повернення до підготовчого судового засідання з метою вирішення клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Пільх Андрія Володимировича від 11 січня 2024 року про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, яке залишилося не вирішеним (т.8 а.с.109-112).
В судовому засіданні 30 травня 2024 року розглянуто заяву представника позивача Данильченко Олени Олександрівни про надання дозволу на проведення онлайн трансляції судових засідань у даній справі, що надійшла від неї до суду 24 травня 2024 року, та поставлено на обговорення сторін питання про можливість повернення до підготовчого судового засідання з метою вирішення клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Пільх Андрія Володимировича від 11 січня 2024 року про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, яке залишилося не вирішеним.
При обговоренні цього питання представник позивача Данильченко Олена Олександрівна проти повернення до підготовчого засідання заперечувала, також як і заперечувала проти призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, представник відповідачача-1 ОСОБА_1 - адвокат Трушев О.П. наполягав на поверненні у підготовче засідання для розгляду клопотання про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи. Інші учасники до суду не з`явилися.
Вислухавши в судовому засіданні 30.05.2024 сторони, суд врахував наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
У відповідність до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста суд вирішує під час проведення підготовчого засідання.
В даному випадку, як уже зазначено вище, ухвалою суду від 11 січня 2024 року було прийнято рішення про завершення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті. При цьому клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Пільх А.В. від 11 січня 2024 року про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, час залишилося не вирішеним. Судом розгляд справи по суті проведено. Під час розгляду справи серед іншого досліджено й висновок експерта №15/16-22 від 28.04.2022 року, відповідно до якого експерту не надалося за можливе станом на 14.03.2016 року встановити розмір заборгованості за кредитним договором №DNHLGB00000791 від 12.10.2007, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .
Чинним ЦПК України не передбачено прямої норми, яка би визначала можливість повернення на попередню стадію процесу, а саме на стадію підготовчого провадження, однак, згідно з ч.1 ст.243 ЦПК України якщо під час судових дебатів виникає необхідність з`ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з`ясування обставин у справі.
Отже, законодавчо визначена можливість суду повернення на попередню стадію процесу зі стадії судових дебатів.
За приписами ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (стаття 10 ЦПК України)
Згідно зі ст.12 ЦПК України однією з засад цивільного судочинства є змагальність сторін та рівність учасників справи в правах щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Нормами ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейським судом з прав людини зазначалось, що суди під час застосування процесуальних правил повинні уникати зайвого формалізму, котрий може стати на перешкоді справедливості судового розгляду (рішення у справі "Walchli проти Франції", § 29; "Evaggelou проти Греції", § 23). Дійсно, іноді занадто суворе дотримання процесуального правила може становити загрозу самій суті права на доступ до суду (рішення у справі "Labergere проти Франції", § 23).
В даному ж випадку, забезпечення вирішення питання про призначення по справі додаткової експертизи, з огляду на вищезгадану позицію суду апеляційної інстанції, викладену у постанові від 25 квітня 2023 року, виявилося можливим лише після дослідження експертизи, наявної у матеріалах справи під час розгляду по суті, в той час як право на подачу відповідного клопотання про призначення додаткової експертизи реалізоване стороною відповідача на стадії підготовчого засідання, та є втіленням в життя одного з основних засадничих принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, визначеного у п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України.
Загалом же принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Так, відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статті 12, 13 ЦПК України також гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Міжнародні стандарти у сфері судочинства також приділяють значну увагу питанню дотримання принципу змагальності судового процесу.
Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
У справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п.87) Європейський суд з прав людини зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу.
У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) ЄСПЛ нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу («Екбатані проти Швеції», заява №10563/83, п.24-33) та право на ефективну участь («T. проти Сполученого Королівства», заява №24724/94, п.83-89).
Таким чином, принципи змагальності та рівності є одними з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
Водночас, досить часто у судовій практиці виникає конкуренція двох принципів (вимог процесуального законодавства), а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи. Вирішуючи це питання, Європейський суд з прав людини виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження («Нідерьост-Хубер проти Швейцарії», заява №104/1995/610/698, п.30).
Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 03.10.2018 у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» №54111/07).
Враховуючи наведене, задля забезпечення права сторони відповідача ОСОБА_3 на доступ до правосуддя через можливість реалізації нею свого права на розгляд клопотання її представника щодо призначення додаткової експертизи по справі, суд врахувавши практику Верховного Суду, викладену у постановах від 03.10.2019 по справі №902/271/18, від 16.02.2021 по справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 по справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 по справі №910/7103/21, відповідно до якої, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, дійшов висновку щодо необхідності повернення до стадії підготовчого провадження, про що 30.05.2024 й було постановлено відповідну ухвалу.
Отже, обставини, на які посилається заявниця у своїй заяві про відвід головуючого у даній справі, стосуються її незгоди із процесуальними рішеннями судді, однак не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої його упередженості під час розгляду справи, не ставлять під сумнів його об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, тому заявлений відвід слід визнати необґрунтованим.
Статтею 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ :
Визнати заявлений представником АТ КБ «Приватбанк» Данильченко О.О. відвід головуючому судді Федоріщеву С.С. у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі Ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору - необґрунтованим.
Цивільну справу № 201/16387/16-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі Ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору - передати для розгляду заявленого відводу в порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Федоріщев
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 04.06.2024 |
Номер документу | 119450137 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Федоріщев С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні