Рішення

від 03.06.2024 по справі 183/9830/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/9830/23

№ 2/183/696/24

03 червня 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року позивачка звернулася із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з рішенням суду від 21.01.2020 було розірвано її шлюб з відповідачем. Від цього шлюбу з відповідачем мають двох синів, яких позивачка виховує самостійно та які перебувають та її утриманні та проживають з позивачкою. Відповідач ще до розірвання шлюбу ніякої участі у вихованні дітей не брав, дітьми не цікавився, не виконує судовий наказ про стягнення аліментів. Після початку російської агресії позивачка з дітьми змушена була залишити місце свого постійного проживання. Вважає, що з метою забезпечення прав та інтересів дітей, буде доцільним позбавити відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 01.09.2023 провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачка не з`явилася. Представник позивачки адвокат Довгаль С.М. подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи у засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.6,7).

Шлюб між сторонами розірвано заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 січня 2020 року у справі №428/9854/19 (а.с.3-4).

Судовим наказом від 09.10.2019 у справі №428/9857/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти розмірів прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 29.08.2019р., до досягнення найстаршою дитиною повноліття до 07.12.2031р. (судовий наказ розміщено у мережі Інтернет на сайті - України за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84770568).

Відомості про те, що зазначений судовий наказ пред`явлено стягувачем до виконання, а також про те, що за цим виконавчим документом наявна заборгованість, позивачкою не надано.

Також, у матеріалах справи відсутні відомості, з яких би суд міг встановити, що діти сторін проживають з позивачкою.

Оцінюючи наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилалась на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві позивачем надано такі докази: копія рішення суду про розірвання шлюбу; копія судового наказу про стягнення аліментів; копії свідоцтв про народження дітей.

До позовної заяви позивачем не надано відомості щодо наявності чи відсутності заборгованості за аліментами; доказів проживання дітей з позивачкою; відомості з навчальних або дошкільних закладів, які відвідують діти тощо.

Фактично, доводи позивачки про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків не ґрунтуються на жодному належному та допустимому доказі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У той же час позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, наданих суду позивачем, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ради, код ЄДРПОУ 26023636, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 32а

Повне судове рішення складено і підписано 03 червня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.