Ухвала від 14.05.2024 по справі 404/4401/24

Справа № 404/4401/24

Номер провадження 1-кс/404/1734/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року місто Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку по матеріалам кримінального провадження №62024150030000009, з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні автосалону, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «ДІЗАЇР» (код ЄДРПОУ 43564716), розташованому за адресою: вул. Героїв Маріуполя, 83-в, м. Кропивницький, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення.

Прокурор підтримав доводи заявленого клопотання і зазначив, що тільки результати обшуку забезпечать припинення можливого злочину, та належну процесуальну фіксацію доказів у кримінальному провадженні, сприятимуть встановленню кола осіб причетних до кримінального правопорушення.

За версією досудового розслідування: службові особи ГУ ДСНС України у Кіровоградській області вступили в злочинну змову зі службовими особами ТОВ «ДІЗАЇР» з метою розтрати бюджетних коштів під час закупівлі легкового автомобіля Honda M-NV.

Необхідність проведення обшуку обґрунтовує тим, що вказані речі і документи до них можуть знищити, змінити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, з наступних підстав.

Третій слідчий відділ (з дислокацією в м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташоване у м. Миколаєві, проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню за ч. 4 ст. 191 КК України.

За версією сторони обвинувачення, способом заволодіння є завищення вартості автомобіля.

Разом з цим у клопотанні відсутні реальні обставини, а насамперед реалістичні докази заявленого способу та самої події заволодіння, тобто неможливо зробити висновок яке саме кримінальне правопорушення було вчинено. До матеріалів клопотання долучений:

Рапорт оперативного уповноваженого та прокурора, у будь-якому випадку, не можна вважати допустимим доказом показань з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження (ч. 7 ст. 97 КПК України). Рапорт є формою ділового мовлення між представниками правоохоронних органів, а не джерелом доказів, отже не створює юридичних наслідків під час оцінки доказів, незалежно від методології проведення оцінювання: поза розумного сумніву чи обґрунтованості підозри. Рапорт є завідомо недопустимим доказом, на який не можна послатись при доказуванні. Рапорт працівника правоохоронного органу не може слугувати однозначним доказом винуватості особи, про що 20 лютого 2024 року зазначав Верховний Суд по справі 524/4668/17.

Договір про закупівлю №1420, укладений між ГУ ДСНС України та ТОВ «ДІЗАЇР» за типовою формою затвердженою додатком до Закону України «Про публічні закупівлі», який містить уніфіковані істотні умови укладання і виконання угод, які однаково діють по всій території України, щодо всіх суб`єктів закупівель та надання послуг. За таких умов посилання слідчого на типовий договір не містить достовірних доказів на підтвердження ознак вчинення злочину.

Тотожний правовий висновок поширюється на зміст додатку до договору, яким визначений перелік товарів та послуг необхідних до виконання за цим договором, тендерну документацію на закупівлю, Надмірно формальне посилання слідчого на дані документи не свідчить про наявність ознак будь якого злочину.

Усі без винятку копії поданих господарських документів розцінюються як типовий доказ законної господарської діяльності підприємства чи установи, та не свідчить про вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Положеннями ст. ст. 2 та 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Ініціатор поданого клопотання не довів існування достатніх підстав, для порушення засад недоторканості приватної власності. Внаслідок обшуку можуть бути реально, істотно обмежені права та інтереси правомірних власників/володільців, відтак слідчий не довів, співмірність обмеження Конституційних прав власників/ володільців.

Згідно з ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Представники сторони обвинувачення не підтвердили висловлені ними припущення та не подали належних допустимих достовірних доказів про дійсність ризику зміни, знищення документів.

Представники сторони обвинувачення не довели і не долучили докази про те, що заявлені до вилученння документи, стосуються факту вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

Необхідно використовувати практику застосування оцінки доказів, висловлену Верховним Судом по справі № 991/722/21 від 21 листопада 2023 року, коли представники сторони обвинувачення своїми діями створили та/або сприяли створенню обставин, через які дослідження доказів стало недоступним для слідчого судді. Слідчий замовчує чи приховує докази висловлених ним припущень. Зазначену протиправну бездіяльність представників сторони обвинувачення неможливо компенсувати. Своїми діями слідчий створив невигідне становище для слідчого судді, коли виключена можливість захисту прав сторін та учасників кримінального провадження, зокрема: держави, замовника, виконавця. Цей принцип має застосовуватися, mutatis mutandis, до інших ситуацій, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні не встановлено обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а, отже, і обґрунтованість підозри. Клопотання містить загальні формулювання, без прив`язки до конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, а, отже, не можуть слугувати підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема, обшуку.

Констатую про недоведеність, передчасність та відсутність співмірності для надання дозволу на проведення обшуку в цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 234-235, 107-108, 309, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про проведення обшуку по АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч.3 ст.309 КПК України).

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1