Ухвала

від 03.06.2024 по справі 335/6090/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6090/24 2/335/2400/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Коломаренко Крістіни Анатоліївни, Ленінського районного суду м.Запоріжжя про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Коломаренко Крістіни Анатоліївни, Ленінського районного суду м.Запоріжжя про відшкодування шкоди.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16.05.2024 визначено підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.

Дослідивши позовну заяву та додатки, вважаю, що така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно доКонституції України(статті 6, 126, 129) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуютьсяКонституцієюта законами України.

Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначеноКонституцієюта законами України.

Незалежність судової влади, її рівність із законодавчою та виконавчою владою є невід`ємними ознаками правової держави, в якій кожен має право на судовий захист своїх прав і свобод. Незалежність судів встановлена в Україні як конституційний принцип організації та функціонування судів з метою забезпечення права осіб на такий захист. Недоторканність суддів не є особистим привілеєм, а як один з елементів статусу суддів має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя незалежним, неупередженим і справедливим судом.

Таким чином, реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави (статті3,8,55 Конституції України).

Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний.

Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів, направлення справ тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв`язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду.

Відтак суд (суддя), як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі. Винятками є випадки, коли суд (суддя) виступає як будь-яка установа (особа), а не орган (особа), що здійснює правосуддя.

Тому заяви, скарги, спрямовані на це, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

У пункті 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. N 8 "Про незалежність судової влади"зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. N 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів"судам роз`яснено, що у розумінні положень частини першої статті2, пунктів 1,7і9статті3, статті17, частини третьої статті50 Кодексу адміністративного судочинства Українисуди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Зазначені роз`яснення є відтворенням положеньКонституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, положеннямиКонституції Українивизначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

У зв`язку із викладеним, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормамиЦПК Україничи іншими законами України не передбачено.

Крім того, посилання позивача про порушення судом, як органом державної влади його прав є помилковим, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 12.06.2009р., суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Коломаренко Крістіни Анатоліївни, Ленінського районного суду м.Запоріжжя про відшкодування шкоди не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства шляхом подачі окремого позову, незгода позивача з розглядом та судовими рішеннями судді може бути реалізована шляхом їх оскарження в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити ОСОБА_1 увідкритті провадження в справів порядку цивільного судочинства за позовною заявою до судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Коломаренко Крістіни Анатоліївни, Ленінського районного суду м.Запоріжжя про відшкодування шкоди.

Роз`яснити позивачу, що незгода з діями або бездіяльність судді у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з розглядом справи та судовими рішеннями судді може бути реалізована шляхом їх оскарження в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Ю.В. Апаллонова