Ухвала

від 28.05.2024 по справі 646/5897/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/5897/24

№ провадження 2-о/646/111/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 м.Харкова

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю., вивчивши матеріали заяви адвоката Мушука В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

До Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшла заява адвоката Мушука В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із померлою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Статтею 315 ЦПК Українивизначено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом. При цьому, зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1ст.4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається із змісту заяви, заявник просить встановити факт постійного проживання з померлою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки встановлення даного факту необхідне ОСОБА_3 для прийняття спадщини, тобто мета встановлення такого факту - оформлення спадщини.

Відповідно до пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення№ 5 від 31 березня 1995 року, роз`яснено, що залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Отже, із змісту заяви вбачається, що встановлення факту постійного проживання, заявник пов`язує із захистом своїх майнових прав та наміром вступити у спадщину, яка відкрилась після померлої ОСОБА_2 , тобто встановлення даного факту пов`язується з наступним вирішенням спору про майно.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, юридичний факт, по своїй суті, це передумова правовідносин, встановлення якого може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки такі як - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій, в іншому ж випадку, у разі наявності в заяві будь-яких вказівок про породження спору, такі заяви розглядаються в порядку позовного провадження.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1.Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. 2.Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. 3.Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. 4.Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Також, заінтересованими особами в цій категорії справ є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а якщо їх немає, то територіальні громади за місцем знаходження спадкового майна, які мають обов`язок подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. В разі наявності спору щодо спадкування питання встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без укладення шлюбу має вирішуватись в порядку позовного провадження.

При цьому суд враховує, що за змістом частини 1статті 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Той факт, що заявник має намір прийняти спадщину дає підстави вважати про наявність спору про право, оскільки у такому випадку у заявника існує спір про право зі спадкоємцями або з відповідною територіальною громадою.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 521/13620/18.

Відповідно до частини 4статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи характер даних правовідносин, коло осіб, які беруть участь у справі та вимоги, що ставить заявник, суддя приходить до висновку, що відповідно до вимогЦПК Українидане питання має вирішуватись у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим відмовляє у відкритті провадження, оскільки із викладених у заяві обставин та наданих матеріалів вбачається спір про право.

Керуючись ст. ст.258-261, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою адвоката Мушука В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження у справі не перешкоджає їй у зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя - Ю.Ю.Сіренко