Ухвала

від 16.05.2024 по справі 453/687/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/687/24

№ провадження 1-кс/453/165/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 22 квітня 2024 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 24 квітня 2024 року(Електронний суд) звернувся до слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 25 квітня 2024 року слідчим суддею визначено суддю ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 від 06 травня 2024 року задоволено заяву слідчого судді ОСОБА_4 від 01 травня 2024 року про самовідвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 10 травня 2024 року слідчим суддею визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 від 13 травня 2024 року було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 та призначено до судового розгляду на 16 травня 2024 року 10 годину 30 хвилин.

ОСОБА_3 подану скаргу обґрунтовує тим, що 22 квітня 2024 року він звернувся до відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч.3, 4 ст.ст. 27, 28 ч.1 ст. 384 КК України. Зокрема вказує на те, що 30 вересня 2022 року ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації і стягнення моральної шкоди. Вважає, що вони, як позивач та представник позивача по цивільній справі №453/1184/22 вказали у позовній заяві завідомо неправдиві відомості про його незаконну діяльність як журналіста ОСОБА_3 та просять стягнути з нього 150000 гривень за його журналістські події. Разом з тим, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, відповідні відомості за яйого заявою про злочин до ЄРДР так і не внесені, тому просить скаргу задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, разом з тим скерував клопотання від 14 травня 2024 року(Електронний суд) про розгляд скарги без його участі.

Уповноважена особа відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області в судове засідання також не з`явилася. Разом з тим(вх.№3424 від 16 травня 2024 року), начальник відділення поліції №3 В.Марочканич надіслав висновок №2067 за матеріалами ЄО за №№ 2197, 2493, 2496, 2637, 2634 для огляду.

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_3 звернувся до відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою від 22 квітня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч.3, 4 ст.ст. 27, 28 ч.1 ст. 384 КК України. Зокрема вказує на те, що 30 вересня 2022 року ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації і стягнення моральної шкоди. Вважає, що вони, як позивач та представник позивача по цивільній справі №453/1184/22 вказали у позовній заяві завідомо неправдиві відомості про його незаконну діяльність як журналіста ОСОБА_3 та просять стягнути з нього 150000 гривень за його журналістські події.

У відповідності до вимог п.1 Глави 2 розділу I Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року N 298, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. З вищевказаної норми закону вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Разом з тим, зі скарги ОСОБА_3 та його заяви про скоєння кримінального правопорушення, не вбачається об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, передбаченого ч.ч.3, 4 ст.ст. 27, 28 ч.1 ст. 384 КК України, оскільки із заяви про злочин вбачається незгода ОСОБА_3 із викладеними у позовній заяві позивачем ОСОБА_6 та його представником ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про його незаконну діяльність як журналіста ОСОБА_3 та просять стягнути з нього 150000 гривень за його журналістські події.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Заявник ОСОБА_3 вказував, що, на його думку, у поданій ОСОБА_6 та його представником ОСОБА_7 . позовній заяві зазначені завідомо неправдиві відомості про його незаконну діяльність як журналіста ОСОБА_3 та вони просять стягнути з нього 150000 гривень за його журналістські події, які підлягають кваліфікації за за ч.ч.3, 4 ст.ст. 27, 28 ч.1 ст. 384 КК України.

При цьому заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення злочину вказаними у заяві особами, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об`єктивними даними, а тому зазначене не може бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.

В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

При цьому доводи заяви ОСОБА_3 не співпадають із фактами, спрямовані виключно із незгодою викладених у позовній заяві тверджень. Оскільки жодних фактичних даних заява про вчинення кримінального правопорушення не містить, то це не може слугувати підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

Без зазначення відповідних відомостей у заяві про вчинення кримінального правопорушення така розцінюється слідчим суддею як позапроцесуальний спосіб впливу на оцінку доказів в цивільному провадженні, по якому судом проводиться розгляд.

Таким чином, доводи заявника у заяві від 22 квітня 2024 року є його особистою оцінкою щодо бездіяльності відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області і ґрунтуються лише на припущенні щодо можливого кримінально-караного характеру дій, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України. Незважаючи на те, що заявник вважає заяву від 22 квітня 2024 року повідомленням про вчинення вищевказаними особами злочину, передбаченого ч.ч.3, 4 ст.ст. 27, 28 ч.1 ст. 384 КК України, проте останнє за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного злочину, а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просить заявник.

Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР відділенням поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.

Згідно вимог ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви ОСОБА_3 від 22 квітня 2024 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене приходжу до висновку, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за його заявою від 22 квітня 2024 року, відсутні, тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 60, 107, 214, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

в задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 22 квітня 2024 рокувідмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1