Ухвала

від 03.06.2024 по справі 202/4391/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

справа № 202/4391/16-ц

провадження № 61-7424ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкен»,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкен» (далі - ТОВ «Алкен») про стягнення заробітної плати, інфляційних втрат та моральної шкоди.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Алкен» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 253 800 грн (еквівалент 36 000,00 злотих) з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов`язкових платежів та зборів.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Алкен» про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Алкен» задоволено.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, провадження № 61-19582ск21).

У травні 2022 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відмовлено на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, провадження № 61-4496ск22).

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ТОВ «Алкен».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України (касаційне провадження № 61-7099ск24).

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та залишити в силі заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Щодо касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Указана норма процесуального права є імперативною, зрозумілою, а тому посилатися на випадок, за яким справа, яка на підставі закону є малозначною, для відкриття касаційного провадження, слід при первинному касаційному оскарженні судового рішення, а не у повторно поданій касаційній скарзі, оскільки ЦПК України забороняє у такому випадку обговорювати можливість відкриття касаційного провадження у будь-якій справі, а не лише у малозначній.

Оскільки ухвалами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, від 26 травня 2022 року та від 17 травня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, відмовлено, а ОСОБА_1 вчетверте оскаржив постанову суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відмовити.

Щодо касаційного оскарження ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки ОСОБА_1 не дотримано вимог щодо форми та змісту касаційної скарги, визначених ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

У порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі заявником зазначено у якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є учасниками справи № 202/4391/16-ц.

Крім того, у касаційній скарзі заявник не зазначив передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про учасника справи - стягувача ТОВ «Алкен».

При цьому, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Відповідно до абзацу 1 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована у системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копії касаційної скарги заявником не надано.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги та доданих до неї документів всім учасникам справи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимоги про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, ОСОБА_1 не зазначає яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду касаційної скарги, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає обґрунтування того, у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права саме при ухваленні оскаржуваних судових рішень про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, прохальна частина якої повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які він просить скасувати, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду її касаційної скарги та обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник