"03" червня 2024 р. Справа № 363/2585/24
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
03 червня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Вишгородська міська рада (адреса місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 04054866) про встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вишгородська міська рада, про встановлення факту родинних відносин.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи за заявами про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають розгляду у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Таким чином, визначальною ознакою справ, які розглядаються у порядку окремого провадження, крім відсутності спору про право, є також відсутність іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, встановлення якого потребує заявник.
З матеріалів поданої заяви про встановлення факту родинних відносин вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка приходилася заявниці рідною тіткою, відповідно рідною сестрою матері заявниці ОСОБА_3 .
Разом з тим, подана заява та додатки до неї не містять жодного обґрунтування та підтвердження неможливості ОСОБА_1 в інший спосіб встановити вказаний факт, зокрема, зі свідоцтв про народження її матері ОСОБА_3 та тітки ОСОБА_2 , або з реєстру актів цивільного стану. Подана заява не містить і підтвердження того, що відповідні документи були, наприклад, втрачені, знищені або відомості в реєстрі актів цивільного стану щодо вказаних осіб відсутні.
Таким чином, з поданої заяви про встановлення факту родинних відносин не підтверджується неможливість заявника в іншій спосіб встановити відповідний факт, що має юридичне значення.
На кінець, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Таким чином, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина та розпочався процес спадкування.
У Постанові КЦС ВС від 18.07.2022 року у справі № 755/9100/18 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
У той же час матеріали поданої заяви не містять жодної інформації щодо стану процесу спадкування, спадкової справи, який розпочався внаслідок смерті ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 у заяві зазначається про відсутність будь-яких інших спадкоємців по відношенню до ОСОБА_2 . Однак жодного підтвердження вказаних обставин (витягів зі спадкового реєстру, копії спадкової справи, свідоцтв про смерть інших спадкоємців тощо) подана заява не містить, як і клопотання про витребування відповідних документів, зокрема, але не виключно, спадкової справи. Відсутність вказаної інформації з документальним підтвердженням позбавляє суд можливості переконатися у тому, що вирішення даної заяви та встановлення відповідного факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне і такий спір взагалі відсутній.
Тому на додаток до вищевикладеного заявником мають бути надані документи, з яких буде вбачатися стан процесу спадкування, що розпочався після смерті ОСОБА_2 , зокрема, відомості зі спадкового реєстру, копії заведеної спадкової справи тощо. Якщо отримання відповідної інформації буде потребувати ухвали суду, то заявник не позбавлений можливості зазначити про це в заяві про усунення недоліків, заявивши відповідне клопотання про витребування доказів.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: надати відомості та документальне підтвердження неможливості встановити факт родинних відносин в інший спосіб, зокрема, з відповідних документів та відомостей реєстру актів цивільного стану, а також надати відомості та їх підтвердження щодо відсутності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 293 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вишгородська міська рада, про встановлення факту родинних відносин залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119455769 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Рукас О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні