Рішення

від 24.05.2024 по справі 531/915/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/915/24

номер провадження 2/531/405/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді - ГерцоваО.М.,

за участю секретаря судового засідання - Капленко Є. С,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Бут Наталії Вікторівни, до Фермерського господарства «Агросвіт Бабайкове», про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка черезсвого представникаадвоката БутН.В.звернуласядо Карлівськогорайонного судуПолтавської областіз позовомпростягненняз відповідачарічної платиза орендуземельної ділянкиза 2023рік урозмірі 12529,82грн,пеню 114,02грн.,3%річних -93,72грн.,індексацію 41,35грн.та розірватидоговір орендиземельної ділянкивід 06.11.2021року,укладений між ОСОБА_1 та ФГ«Агросвіт Бабайкове»,на земельнуділянку площею2,5943га,кадастровий номер5321682900:00:003:0020.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.11.2021 між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агросвіт - Бабайкове» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5321682900:00:003:0020 площею 2,5943 га, яка належить позивачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №060046, виданого 04.09.2001. Строк дії договору 7 років. Згідно з п. 4.1. договору річний розмір орендної плати складає 15565,00 грн., із якої вираховується податки та збори, які передбачені законодавством, зокрема податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України та військового збору. Відповідно до умов договору орендна плата у грошовій формі виплачується через касу орендаря або шляхом безготівкового переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві орендодавця або у інший спосіб, який погоджений сторонами та не заборонений законодавством. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року. Проте орендар в особі фермерського господарства «Агросвіт - Бабайкове» не виконав умови договору оренди землі та не сплатив орендну плату за 2022 рік (рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 06.11.2023 року, що набрало законної сили 08.01.2024 року) та за 2023 рік.

08.04.2024 року ухвалою Карлівського районного суду відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Агросвіт - Бабайкове» в порядку загального позовного провадження.

22.05.2024 року від відповідача надійшли заява про визнання позову та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 5000,00 грн.

Представник позивачаадвокат Бут Н.В. подала клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із зайнятістю в іншій справі в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області.

Представник відповідача адвокат Удовіченко І.О. до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Обов`язок доказування відповідно до статті 12ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,5943 га з кадастровим номером 5321682900:00:003:0020, розташованої на території Лип`янської сільської ради Карлівського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №060046, виданого 04.09.2001 що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №264514666 від 06.07.2021 року.

06.11.2021 між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агросвіт - Бабайкове», в особі голови фермерського господарства Оданця Віктора Олександровича, укладено договір оренди на вказану земельну ділянку.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №264514666 від 06.07.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321682900:00:003:0020 площею 2,5943 га.

Відповідно до п. 3.1 договір укладено строком на 7 років з дати державної реєстрації права оренди.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що річний розмір орендної плати складає 15565 грн., із якої вираховуються податки та збори, які передбачені законодавством, зокрема податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України та військовий збір.

Пунктом 4.2 договору визначено, що орендна плата у грошовій формі виплачується через касу Орендаря або шляхом безготівкового переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві Орендодавця або у інший спосіб, який погоджений сторонами та незаборонений законодавством.

Пунктом 4.6 визначено, що Орендар вносить орендну плату до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 4.9. у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 06.11.2023 року у справі №175/1443/23, яке набрало законної сили 08.01.2024 року, стягнуто з фермерського господарства «Агросвіт-Бабайкове» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік в сумі 12529,82 грн., пеню за несвоєчасну орендну плату в сумі 230,00 грн.; 3 % річних в сумі 189,49 грн. та інфляційні втрати в сумі 469,93 грн.

У відповідності з п. 12.6 договору, укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агросвіт-Бабайкове», його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з п. 12.5. вказаного договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, орендну плату за 2022 рік та за 2023 рік відповідачем на користь позивача не сплачено.

Відповідно до ч. 2ст. 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9ст. 93 ЗК Українитакож встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За ч. 4ст. 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, єЗакон України «Про оренду землі».

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до статті 24ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зістаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Під час розгляду справи відповідач не надав належних і допустимих доказів виконання ним умов договору оренди земельної ділянки укладеного 06.11.2021 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Агросвіт - Бабайкове» щодо сплати орендної плати за 2023 рік у спосіб передбачений договором.

Відповідно до ст.78ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно п. 4.1 договору оренди землі, річний розмір орендної плати складає 15565,00 грн., із якої вираховуються податки та збори, які передбачені законодавством, зокрема податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України та військового збору.

Так, представник позивача зазначила, що сума заборгованості з орендної плати за 2023 рік складає 12529,82 грн. (15565,00 грн. -2801,70 грн. (ПДФР 18 %)- 233,48 грн.(військовий збір 1,5 %).

Суд погоджується з наведеним обрахунком позивача та вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 ст.551ЦКУкраїни якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.9 договору оренди від 06.11.2021 встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договорами, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи, те, що суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов внесення орендної плати за 2023 рік, які встановлено договором оренди, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договором оренди.

Так, позивач зазначив, що сума заборгованості по пені за період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 складає114,02 грн. (сума боргу 12529,82х0,01% =1,25 грн. за один день прострочення*91 день = 114,02 грн.).

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних від суми боргу, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 ст.625ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі №6-49цс12, від 24.10. 2011 року у справі № 6-38цс11, від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі № 6-42цс11) та нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011року у справі № 6-38цс11).

Згідно позовної заяви та розрахунку 3 % річних в ній, позивач просить стягнути 93,72 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 (12530 грн. *3 % /100*91 (кількість днів) /365 (днів у році) =93,72 грн.

Відповідно до проведеного розрахунку позивачем у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 індексація на суму 12530,00 грн становить 41,35 грн. ( 12 530,00*100,330% ( сукупний індекс інфляції)/100% - 12530 грн. = 41,35 грн.).

Суд погоджується з проведеними розрахунками позивача, та вважає, що вимоги про стягнення 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 93,72 грн. та інфляційні витрати в розмірі 41,35 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню на загальну суму в розмірі 12778,91 грн., з яких: заборгованості по орендній платі за 2023 рік 12 529,82 грн; пеня у розмірі 114,02 грн.; 3 % річних - 93,72 грн. та індексація - 41,35 грн).

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки суд зазначає. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України (частина першастатті 32 Закону України «Про оренду землі"»).

У пункті д) частини першоїстатті 141 Земельного кодексу Українипередбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема,систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі"»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно з частиною другоюстатті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже зазначалось,стаття 611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положення частини четвертоїстатті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17 (провадження N 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі N 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що Відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки мається факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі.

Відповідачем не надано підтвердження про сплату орендної плати позивачу за 2022 рік та за 2023 рік.

Тлумачення пункту «д» частини 1статті 141 ЗК,частини 2статті 651ЦК свідчать, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати загалом, так і її виплати у розмірі меншому, ніж визначено законом або договором (без урахування індексації,індексу інфляції тощо). Це є порушенням умов договору оренди, що дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно наявних доказів, вбачається систематична несплата відповідачем орендної плати за 2022 рік (встановлено рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 06.11.2023 року у справі №175/1443/23) та за 2023 рік. Вказане підтверджується і заявою ФГ Агросвіт Бабайкове» про визнання позову, якою визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Тому, суд приходить до висновку, що мається достатньо підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

22.05.2024 року до суду від відповідача ФГ «Агросвіт-Бабайкове» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правову допомогу у даній справі у розмірі 10000 грн. є неспівмірною із складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони, справа вказаної категорії не є складною та відноситься до малозначних. Надані адвокатом обсяг послуг, затраченого ним часу на надання таких послуг не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Тому у клопотанні відповідач просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню у розмірі 5000,00 грн., виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 13.01.2021 по справі №596/2305/18.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертійстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зі сторони позивачки на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази:1)копію договору про надання правничої допомоги №17 від 29.06.2023 року; 2) копію додаткової угоди №2 до договору про надання правничої допомоги №17 від 29.06.2023 року; 3) копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 28.03.2024 року; 4) копію посвідчення адвоката; 5) копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1210454.

Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи, з урахуванням складності справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки доцільно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,4,12,81,89,137, 141, 258, 259,264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Бут Наталії Вікторівни, до Фермерського господарства «Агросвіт Бабайкове», про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Агросвіт-Бабайкове» (код ЄДРПОУ 33470318, адреса: Полтавська область, Полтавський район, с. Бабайкове) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати орендної плати за 2023 рік в сумі 12529,82 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень вісімдесят дві копійки), пеню за несвоєчасну орендну плату в сумі 114,02 грн. (сто чотирнадцять гривень дві копійки); 3 % річних в сумі 93,72 грн. (дев`яносто три гривні сімдесят дві копійки) та інфляційні втрати в сумі 41,35 грн. (сорок одна гривня тридцять п`ять копійок), а всього 12778,91 грн. (дванадцять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень дев`яносто одна копійка).

Договір оренли земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.11.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та головою фермерського господарства «Агросвіт-Бабайкове» Оданець Віктором Олександровичем, площею 2,5943 га кадастровий номер 5321682900:00:003:0020, яка розташована на території Лип`янської сілської ради (за межами населеного пункту) розірвати.

Стягнути з фермерського господарства «Агросвіт-Бабайкове» (код ЄДРПОУ 33470318, 39530, Полтавська область, Полтавський район, с. Бабайкове) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03 червня 2024 року.

Суддя О. М. Герцов