Ухвала

від 03.06.2024 по справі 752/11730/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11730/24

Провадження №: 2/752/5371/24

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

03.06.2024 Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом

Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» (далі - позивач), адреса: 08340, Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, вулиця Мєшкова, будинок 20 до ОСОБА_1 (далі - відповідач), адреса: АДРЕСА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 6198544 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 28 березня 2019 року в загальній сумі 3 300,00 грн.

Підставами позову вказується наявність у відповідача заборгованості по сплаті послуг за допомогою технічних засобів охорони, яка не погашена останньою в добровільному порядку.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, слід звернути увагу на наступне.

Частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Правила виключної підсудності суду визначені у статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми цивільного процесуального кодексу України, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо застосування правил виключної підсудності при розгляді цивільних справ, до такої категорії справ відносяться справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Водночас, слід звернути особливу увагу, що для застосування правил виключної підсудності, зокрема, у справах про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, ключовим є підтвердження того, що за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розташоване (в даному випадку) у Голосіївському районі міста Києва.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись до Голосіївського районного суду міста Києва з даною позовною заявою позивач посилається на те, що згідно з додатком № 1 до укладеного договору № 6198544 від 28 березня 2019 року адресою об`єкта є АДРЕСА_2 , що знаходиться у Голосіївському районі міста Києва.

Водночас, чинним законодавством України визначено, що доказом реєстрації права власності за особою на нерухоме майно є витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, а не додатки до укладених між сторонами договорів.

Таким чином, позивачем не доведено, що ОСОБА_1 дійсно є власником квартири АДРЕСА_3 .

Частиною дев`ятою статті 28 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 113446512 від 03 червня 2024 року за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичної осіб Солом`янської РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 травня 2023 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що територіальна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, а необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини, зважаючи, що останнє відоме місце реєстрації відповідача є Солом`янський район міста Києва, а позивачем не доведено можливості застосування до спірних правовідносин правил виключної підсудності, зокрема, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реєстрації за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_3 , доходжу висновку, що дана цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду міста Києва.

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Наведене в сукупності свідчить про наявність правових підстав для передачі матеріалів даної позовної заяви на розгляд Солом`янського районного суду міста Києва - за підсудністю.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 31, статтями 27, 28, 30, 31, 187, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за за договором про надання послуг (цивільна справа № 752/11730/24), передати на розгляд Солом`янському районному суду міста Києва (місто Київ, вулиця Кривоноса Максима, будинок 25) - за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 353-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя А.О. Митрофанова