Ухвала

від 03.06.2024 по справі 752/5201/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5201/21

Провадження № 2/752/385/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Машкевич К.В.,

при секретарі - Гненик К.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Машкевич К.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою судді від 16 березня 2021 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

12 лютого 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначенно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки до судового розгляду по суті на 10 червня 2024 року на 11 годину 30 хвилин.

30 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючої судді Машкевич К.В. від розгляду даної справи.

У своїй заяві посилається на обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючої у справі.

В обґрунтування поданої заяви про відвід позивач посилається на те, що суддя Машкевич К.В. довго не вирішувала питання про прийняття уточнення до позовної заяви, які подані були 02 серпня 2022 року та ухвалою від 24 травня 2023 року відмовила у прийнятті заяви про уточнення позову, назвавши при цьому його заяву «про збільшення розміру позовних вимог». Фактично суддя поставила його в ситуацію неможливості ефективного способу захисту. Сама по собі мотивувальна частина ухвали містить ознаки зайвого формалізму, адже ч.2 ст.5 ЦПК України давала право судді в будь-якому випадку прийняти до розгляду його уточнення до позовних вимог, виходячи з пріоритету ефективності способу судового захисту. Суддя фактично самоусунулася від вирішення відповідних вимог і поставила його в положення, що позов є практично завідомо відмовний, а застосування ефективного способу захисту унеможливила.

Крім того, у справі №752/11979/22 одразу унеможливила йому доведення обставин та відмовила у задоволенні позову. Вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку.

Також ним було подано клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого протокольною ухвалою суду йому було відмовлено, про що дізнався в ухвалі від 12 лютого 2024 року про закриття підготовчого провадження.

Зазначає, що у нього є обґрунтовані підстави вважати, що судом не створено рівні з іншими сторонами умов для реалізації його процесуальних прав.

Враховуючи викладене вище, просить суд задовольнити заяву про відвід.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши обставини поданої заяви суд приходить до наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.

ОСОБА_1 заявляє відвід судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК, оскільки, на його переконання, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості чи об`єктивності судді.

Однак, будь - яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.

Судом не встановлено наявності особистої прихильності або упередженості судді, а також не вбачається наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є об`єктивним та порушує вимоги цивільного процесуального законодавства.

Підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб`єктивною точкою зору та сприйняттям з цього приводу.

Окрім того, фактично зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями головуючого та процесуальними рішеннями під час розгляду даної справи.

З точки зору закону такі обставини не є підставою для сумнівів в об`єктивності судді та відводу, а є процесуальними діями, врегульованими законом.

Таким чином, зазначені в заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про необ`єктивність або упередженість судді.

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені ОСОБА_1 підстави для відводу головуючої судді у справі Машкевич К.В. є необгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Машкевич К.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки необгрунтованою.

Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.В. Машкевич