Ухвала

від 27.05.2024 по справі 754/3657/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №754/3657/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3419/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

представників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року задоволено клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12021100030002481 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна, та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:206:0044, 8000000000:62:206:0045, 8000000000:62:206:0003, 800000000062:206:0052, 8000000000:62:206:0054, 8000000000:62:206:0056 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на нежитлові приміщення закладу громадського харчування (літ. А, Б, В, Г), загальною площею 401,6 кв.м.(опис: нежитлова будівля літ. «А» площею 328,6 кв.м., електрощитова літ. «Б» площею 1,4 кв.м., нежитлова будівля літ. «В» площею 60 кв.м., нежитлова будівля літ. «Г» площею 11,6 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730324680000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на нежитлові будівлі (літ. Е, Ж), загальною площею 178,1 кв.м. (опис: заклад громадського харчування №1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м., заклад громадського харчування №2 в літ. Ж площею 158,3 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 173037568000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на будівлі - заклад громадського харчування №1 (кафе) в літ. Д, загальною площею 87,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730427480000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 та представник ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.

Власник майна ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:206:0003 та нежитлові будівлі (літ. Е, Ж), загальною площею 178,1 кв.м. (опис: заклад громадського харчування №1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м., заклад громадського харчування №2 в літ. Ж площею 158,3 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 173037568000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Представник ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвокат ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги власник майна ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без достатніх правових підстав, визначених КПК України, є такою, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_6 , як власника нерухомого майна.

Апелянт вказує на те, що будь-які твердження щодо нібито самочинного будівництва нерухомого майна не відповідають дійсності і не підтверджуються жодними відомостями, відображеними в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:206:0003 здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 20.03.2019 та виготовлена на замовлення ОСОБА_6 .

Апелянт наголошує на тому, що листом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 10.07.2019 №077-077-К-73-455 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності громадянину ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування нежилих будівель по АДРЕСА_1 .

Також апелянт зазначає, що через бездіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування створюються перешкоди у реалізації його законних прав та інтересів передбачених Конституцією України, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

На переконання апелянта, факт необґрунтованого накладення арешту на майно ОСОБА_6 є непропорційним втручанням в його право власності та створює перешкоди у вільному використанні його майна, придбаного у встановленому законом порядку.

Апелянт вважає, що доводи щодо самочинного будівництва не мають жодного обґрунтованого та належного підтвердження.

При цьому, Деснянська окружна прокуратура м. Києва не діє добросовісно, оскільки аналогічне за змістом клопотання вже розглядалось, та ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2024 визнано необґрунтованим та залишено без задоволення клопотання про арешт майна.

Крім того, апелянт вказує на те, що прокурором не доведено ризики знищення, приховування, пошкодження тощо арештованого майна.

Апелянт зазначає, що питання добросовісності власника майна взагалі не досліджувалось судом першої інстанції.

Також апелянт наголошує на тому, що через відсутність виклику його або його представника в судове засідання, було порушено право надати пояснення, відповіді докази, висловити правову позицію щодо правомірності використання та володіння нерухомим майном.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою.

Апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІГЛ-ОАВ» код ЄДРПОУ 33228566, було зареєстровано 17.12.2004 з основним видом діяльності 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Починаючи з 2007 року Товариство розпочало надавати послуги населенню як заклад громадського харчування на території парку «Муромець» (колишній парк «Дружби народів»). На той час право користування земельної ділянки під заклад громадського харчування оформлювався договорами на право тимчасового користування землею на умовах оренди, який укладався з Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (договір №212 від 17.05.2007 p.).

Станом на 2011 рік ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» мало в своєму володінні нерухоме майно загальною площею 311,2 кв.м., про що було відомо органам прокуратури та яке не оскаржувалось в судовому порядку.

Державна реєстрація права приватної власності за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ » на нерухоме майно площею 341,6 кв.м. відбулася на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ( реконструкція нежитлових будівель під кафе) серії НОМЕР_1 від 23.10.2014 року.

В подальшому площа спірного об`єкта була збільшена до 532.1 кв.м., що було відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, правовою підставою для збільшення площі приміщення слугувало свідоцтво про право власності серія №36630574 від 22.04.2015 року, та Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації серія №КВ 141172831849 від 10.10.2017.

21.12.2018 року на підставі Договору про поділ майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , відбувся поділ нежитлових приміщень (закладу громадського харчування) загальною площею 532,1 кв. м., а саме основна будівля з мансардою літера А, електрощитова-літера Б, прибудова кафе-літера В, вбиральня-літера Г, заклад громадського харчування №1 (кафе) - літера Д, заклад громадського харчування №1 (госп.блок) - літера Е, заклад громадського харчування №2 літера Ж, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Генерала Ватутіна, буд. 1-к.

Згідно п. 4 Договору про поділ майна від 21.18.2018 року було закріплено в наступному порядку право власності:

- ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» став власником нежитлових приміщень, які складаються з основної будівлі з мансардою літ. А, електрощитової - літ. Б., прибудови кафе-літ.В, загальною площею 330 кв. м. та вбиральні літ. Г площею 11,6 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 341,6 кв.м.).

- ОСОБА_6 став власником на нежитлові будівлі - заклад громадського харчування №1 (госп. блок літ. «Е») загальною площею 19,8 кв. м. та заклад громадського харчування №2 (госп. блок літ. «Ж») загальною площею 83 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ( загальна площа 102,8 кв.м.).

- ОСОБА_11 став власником нежитлового будинку - закладу громадського харчування №1 (кафе літ. Д) загальною площею 87,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому площа нежитлових приміщень ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» збільшилася з урахуванням довідки наданої ТОВ «ПЕРША СЛУЖБА ЗАМОВНИКА» №532/20 від 18.09.2020 року, з тих підстав що були здійснені переобміри та перерахунки площ, згідно з якими площа нежитлової будівлі літ.«А»- 328,6 кв.м., електрощитової - літ. «Б»-1,4 кв.м, ., нежитлова будівля -літ. «В»-60 кв.м., , нежитлова будівля літ. «1» площею 11,6 кв.м., що загалом становить 401,6 кв. м.

ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» також отримало висновки Управління екології та природніх ресурсів про відсутність об`єктів водного фонду в межах земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:62:206:0045 та висновок департаменту охорони культурної спадщини про відсутність пам`яток або об`єктів культурної спадщини на вищезгаданій земельній ділянці.

Одночасно апелянт наголошує суду, що з 24.12.2021 року на розгляді у Київській міській раді знаходиться заява ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» щодо рішення про передачу в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлове приміщення, яким володіє ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» на праві приватної власності.

Також апелянт вказує, що оскаржуваною ухвалою заборонено не тільки відчуження та розпорядження, а і користування нерухомим майном, що фактично перешкоджає законній підприємницькій діяльності товариства.

На переконання апелянта прокурором не доведена необхідність застосування арешту майна з забороною відчуження, розпорядження та користування, не зазначено яким чином може бути відчужена земельна ділянка право власності на яку не належить ТОВ "СТІГЛ-ОАВ", а право користування на стадії оформлення, також, не зрозуміло яким чином майно може бути знищено або спотворено.

Більше того, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.03.2024 прокурору вже відмовлено в аналогічному клопотанні про арешт майна з підстав не доведеності необхідності арешту та не співмірності втручання в права ТОВ " СТІГЛ-ОАВ".

Апелянт зазначає, що в кримінальному провадженні жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялось. Також прокурором не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею без виклику та повідомлення ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" та копію ухвали було отримано за заявою товариства тільки 30.04.2024 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників власників майна - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та власника майна ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги в повному обсязі та просили їх задовольнити, позицію прокурора, яка просила залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвоката ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без виклику та повідомлення ТОВ "СТІГЛ-ОАВ", а копію ухвали було отримано за заявою товариства тільки 30.04.2024 року, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Деснянською окружної прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні зареєстрованому до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100030002481 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи перебуваючи на території парку «Муромець» в м. Києві по пр. Шухевича, 1К самовільно зайняли земельні ділянки для розміщення закладу громадського харчування та відпочинку «Байдики бити» з кадастровими номерами 8000000000:62:206:0044, 8000000000:62:206:0045, 8000000000:62:206:0003, 800000000062:206:0052, 8000000000:62:206:0054, 8000000000:62:206:0056.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.02.2011 за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» на підставі рішення Господарського суду від 02.07.2010 та ухвали Господарського суду від 27.09.2010 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 74,70 кв.м. (літ. А площею 63,10 кв.м., літ. Б площею 11,60 кв.м.) за адресою АДРЕСА_2 , які скасовані постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 у справі № 35/167.

Встановлено, що з матеріалів інвентаризаційної справи виконаних Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.02.2011 на будівлі по пр. Генерала Ватутіна, 1-К зазначено, що ні дозвіл на будівництво, ні проектна документація, ні рішення щодо відведення земельної ділянки в БТІ не надано та що об`єкт не прийнятий в експлуатацію.

Також встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 143142960660 від 23.10.2014 за замовленням ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» щодо реконструкції нежитлових будівель під кафе по АДРЕСА_1 , а саме: будівель загальною площею 341,6 кв.м., а саме: кафе площею 330 кв.м. та вбиральні площею 11,6 кв.

Тобто, декларація про готовність об`єкта нерухомості до експлуатації, в тому числі декларація про початок виконання будівельних робіт від 18.08.2014 № ІУ083142300402 реєструвались вже після реєстрації права власності в БТІ на підставі рішення суду та щодо реконструкції нежитлових будівель під кафе.

За змістом вказаної Декларації від 23.10.2014 в пункті 111 щодо інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, зазначено Договір оренди земельної ділянки № 75-6-00561 від 26.10.2012, кадастровий номер: 62:206:101.

Разом з тим, за інформацією Департаменту земельних ресурсів від 22.01.2024 № 05716-923 та від 01.02.2024 № 05716-1447 договір оренди земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» не укладався. Крім того, договір оренди за № 75-6-00561 від 26.10.2012 укладався та реєструвався з іншим суб`єктом господарювання та стосується іншої земельної ділянки.

В подальшому 27.03.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_12 внесено запис про право власності за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» на підставі свідоцтва про право власності № 36630574 від 22.04.2015 виданим державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_12 (відповідно до якого загальна площа нежитлової будівлі 341,6 кв.м.), декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ141172831849, виданої 10.10.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Далі, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 рішенням № 44612245 від 14.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2018 №1665 здійснено державну реєстрацію права спільної часткової власності за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_6 , ОСОБА_11 на нежитлові приміщення закладу громадського харчування загальною площею 532,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .

В подальшому, 21.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 прийнято рішення:

- № 44796285 від 22.12.2018 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» на нежитлові приміщення закладу громадського харчування загальною площею 401,6 кв.м. (нежитлова будівля літ. «А» площею 328,6 кв.м., електрощитова літ. «Б» площею 1,4 кв.м., нежитлова будівля літ. «В» площею 60 кв.м., нежитлова будівля літ. «Г» площею 11,6 кв.м. за адресою просп. Шухевича Романа, 1-К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1730324680000;

- № 44799627 від 22.12.2018 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на нежилу будівлю - заклад громадського харчування №1 (кафе) в літ. «Д» загальною площею 87,7 кв.м. за адресою просп. Шухевича Романа, 1-К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1730427480000;

- № 44797225 від 22.12.2018 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на нежилі будівлі загальною площею 178,1 кв.м. (заклад громадського харчування №1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м., заклад громадського харчування №2 в літ. «Ж» площею 158,3 кв.м. за адресою просп. Шухевича Романа, 1-К (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1730375680000.

Вказана реєстрація права власності здійснена на підставі договору про поділ майна №5891 від 21.12.2018, висновку про технічну можливість поділу №198 від 18.12.2018, виданого ТОВ «Прогрес ЖКГ», довідки про показники об`єкта нерухомого майна б/н від 30.06.2021, протоколу від 20.12.2018 виданого ТОВ «СТІГЛ-ОАВ», довідки №532/20 від 18.09.2020 виданої ТОВ «Перша служба замовника».

Крім того, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12021100030002481 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, під час огляду місця події (протокол огляду від 05.12.2023) за участю інженера-землевпорядника встановлено, що на острові Муромець та парку Муромець, адреса пр. Романа Шухевича, 1-К у Деснянському районі міста Києва розташовано заклад громадського харчування «Байдики бити», з загальною площею будівель, приміщень, альтанок в 1101 кв.м., до яких відноситься 7 будівель, приміщень, фундамент загальною площею 737 кв.м. та 13 альтанок загальною площею 364 кв.м., що використовуються ТОВ «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_11 , ОСОБА_6 .

Вказаний заклад громадського харчування огороджений парканом, загальна площа зайнятих земельних ділянок становить 1,3360 га, зокрема: займає території земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:206:0044 площею 0,0350га, 8000000000:62:206:0045 площею 0,1811 га, 8000000000:62:206:0003 площею 0,1531 га та частково земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:206:0054 площею 0,1053 га, частково земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:206:0056 площею 0,1071 га та частково земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:62:206:0052 площею 0,7356 га. Водночас, будь-яких рішень про передачу вказаних земельних ділянок у власність чи користування ТОВ «СТІГЛ-ОАВ», ОСОБА_11 , ОСОБА_6 . Київська міська рада не приймала.

За результатами зйомки встановлено, що земельні ділянки розташовані в межах острова Муромець, який відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 №878/2288 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови» відноситься до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Відповідно до схеми еколого-містобудівного прогнозу Генерального плану міста Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельні ділянки потрапляють в межі проектного заповідання природного комплексу та відповідно до Рішення Київської міської ради від 23.12.2004№878/2288 відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Слід також зазначити, що і до оголошення рішенням Київської міської ради № 96/256 від 24.10.2002, № 878/2288 від 23.12.2004природну територію островів Муромець та Лопуховате загальною площею 217 га, заказником місцевого значення «Муромець-Лопуховате» та Регіональним ландшафтним парком «Дніпровські острови» площею 1 214,99 га земельна ділянка зайнята цими островами та їх прибережними смугами в силу закону була і є землями водного фонду.

Так, ні на час реєстрації за ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , ні у подальшому під час поділу майна та його перереєстрації за вказаними особами Київська міська рада як власник землі, рішення про передачу будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність чи користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 не приймала.

Крім того, за порівнянням матеріалів технічної документації інвентаризаційної справи від 22.02.2011 та план-схемою земельних ділянок складеною спеціалістом інженером землевпорядником від 29.12.2023, встановлено збільшення кількості будівель. Зокрема: за матеріалами інвентаризаційної справи 22.02.2011 розміщено 3 капітальні будівлі (літ. А з терасою, літ. Б, літ. Г з ганкам). Наразі за план-схемою від 29.12.2023 розміщено 7 будівель та приміщень, загальною площею 737 кв.м., а саме: господарське приміщення - №1, будівлі №2, 7, вбиральня №3 (замість літ. «Г») вбиральня - № 5, приміщення - №12; та один фундамент - № 4 (замість будівлі з літ. «А») та 13 альтанок, загальною площею 364 кв.м., - № 6, 8-11 включно та №13-21 включно. Місцезнаходження будівель і споруд на земельних ділянках, їх площі, показані на план-схемі, що додається.

Разом з тим, за інформацією Департаменту містобудування та архітектури від 01.06.2022 №055-2911 проектна документація на будівництво нежитлових приміщень закладу громадського харчування по АДРЕСА_1 на архітектурно-містобудівній раді та погодження не надавались.

За інформацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 18.05.2022 №073-1227, департамент зареєстрував замовникові будівництва ТОВ «СТІГЛ-ОАВ» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт закладів громадського харчування за адресою пр. Романа Шухевича, 1-К у Деснянському районі м. Києва» лише 25.05.2017 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 10.10.2017 № КВ 141172831849.

Отже, на час будівництва та час первинної реєстрації права власності дозвільних документів на будівництво не існувало.

Таким чином, не встановлені досудовим розслідуванням особи, самовільно зайняли земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:206:0044, 8000000000:62:206:0045, 8000000000:62:206:0003, та частково 800000000062:206:0052, 8000000000:62:206:0054, 8000000000:62:206:0056 шляхом здійснення самочинного будівництва та незаконно зареєструвавши в подальшому право власності на об`єкти нерухомого майна, чим завдано значної шкоди власнику земельних ділянок - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

14.03.2024 прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначила, що існує сукупність підстав вважати, що вказані земельні ділянки та розміщені на ній нежитлові будівлі закладу громадського харчування «Байдики бити» є доказом кримінального правопорушення та постановою старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 25.01.2024 майно на яке прокурор просила накласти арешт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021100030002481 від 21.09.2021.

Посилаючись на викладене, для унеможливлення здійснити дії, пов`язані із оформленням, здійсненням продажу, передачі в заставу, найм, дарування, відчуження майна іншим способом, самовільного будівництва об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, збереження речових доказів, прокурор просила накласти арешт на майно

При цьому прокурор вказала на те, що на даній стадії досудового розслідування очевидно необхідним є унеможливлення подальшого відчуження вказаних вище земельних ділянок іншим особам, які можуть бути в такому випадку добросовісними набувачами, і що суттєво ускладнить вирішення питання повернення земельних ділянок у власність територіальної громади міста Києва.

15.03.2024 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:206:0044, 8000000000:62:206:0045, 8000000000:62:206:0003, 800000000062:206:0052, 8000000000:62:206:0054, 8000000000:62:206:0056 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на нежитлові приміщення закладу громадського харчування (літ. А, Б, В, Г), загальною площею 401,6 кв.м.(опис: нежитлова будівля літ. «А» площею 328,6 кв.м., електрощитова літ. «Б» площею 1,4 кв.м., нежитлова будівля літ. «В» площею 60 кв.м., нежитлова будівля літ. «Г» площею 11,6 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730324680000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на нежитлові будівлі (літ. Е, Ж), загальною площею 178,1 кв.м. (опис: заклад громадського харчування №1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м., заклад громадського харчування №2 в літ. Ж площею 158,3 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 173037568000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Накладено арешт на будівлі - заклад громадського харчування №1 (кафе) в літ. Д, загальною площею 87,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730427480000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя як вбачається зi змісту оскаржуваної ухвали виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту, та зазначив, що нерухоме майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому, з метою збереження нерухомого майна, яке має доказове значення у провадженні, прийшов до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому в судовому засіданні була вислухана прокурор, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів ociб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішені питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі i спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх ociб.

Відповідні дані мають міститися i у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого icнyє сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх ociб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичноїособи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органiв місцевого самоврядування, фізичних i юридичних ociб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримiнального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішені питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у paзi задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170- 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:206:0044, 8000000000:62:206:0045, 8000000000:62:206:0003, 800000000062:206:0052, 8000000000:62:206:0054, 8000000000:62:206:0056, а також на нежитлові приміщення закладу громадського харчування (літ. А, Б, В, Г), загальною площею 401,6 кв.м.(опис: нежитлова будівля літ. «А» площею 328,6 кв.м., електрощитова літ. «Б» площею 1,4 кв.м., нежитлова будівля літ. «В» площею 60 кв.м., нежитлова будівля літ. «Г» площею 11,6 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730324680000, нежитлові будівлі (літ. Е, Ж), загальною площею 178,1 кв.м. (опис: заклад громадського харчування №1 (господарський блок) в літ. Е площею 19,8 кв.м., заклад громадського харчування №2 в літ. Ж площею 158,3 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 173037568000, будівлі - заклад громадського харчування №1 (кафе) в літ. Д, загальною площею 87,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1730427480000, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та мають має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права третьої особи, в такий спосіб, з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що із матеріалів провадження вбачається, що вищевказане майно постановою старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 від 25.01.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021100030002481 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Відтак, оскільки у даному кримінальному провадженні на даний час, з урахуванням обставин кримінального провадження №12021100030002481 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, є всі підстави вважати, що зазначене майно, відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речового доказу з метою збереження, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

Щодо тверджень апелянта, що в кримінальному провадженні жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялось, колегія суддів зазначає, що арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання апелянта на те, що через відсутність виклику його або його представника в судове засідання, було порушено право надати пояснення, відповідні докази, висловити правову позицію щодо правомірності використання та володіння нерухомим майном, колегією суддів приймаються до уваги, проте суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

А тому, вищевказані твердження апелянта не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Щодо доводів апелянта, що факт необґрунтованого накладення арешту на майно ОСОБА_6 є непропорційним втручанням в його право власності та створює перешкоди у вільному використанні його майна, придбаного у встановленому законом порядку, суд зазначає, що на переконання колегії суддів матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Всі інші підстави з яких апелянти вважають, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_6 та представника ТОВ "СТІГЛ-ОАВ" - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4