Ухвала

від 27.05.2024 по справі 758/3680/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/3680/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3373/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на документи вилучені під час обшуку 22.03.24 в кабінеті № 112 в приміщенні Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: примірник заяви ОСОБА_9 від 12.02.24 на 1 арк., договір пск/к, підписаний ОСОБА_9 на 1 арк.; квитанції № 9336-7679-5948-9018 від 21.03.24 на 1 арк.; наказ про продовження терміну роботи ОСОБА_7 № 31-ТР/0305 від 23.01.23 на 1 арк.; витяг з наказу про призначення ОСОБА_7 № 05-03-18/о від 25.01.18 на 1 арк.; посадова інструкція директора № 475/04-07 від 06.11.23 на 5 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 07-у/07-29 від 06.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 08-у/07-29 від 17.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 34-у/07-29 від 23.11.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 09-у/07-29 від 01.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 12-у/07-29 від 07.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №140-у/07-29 від 19.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №16-у/07-29 від 26.02.24 на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації № 21-у/07-29 від 29.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №23-у/07-29 від 12.02.24 на 1 арк.; наказу МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №24-у/07-29 від 13.03.24 на 1 арк.

У задоволенні решти клопотання - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна на документи вилучені під час обшуку 22.03.24 в кабінеті № 112 в приміщенні Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42024102070000054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024 року.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що до матеріалів клопотання не було надано будь-яких доказів, на підтвердження, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи умисно, маючи на меті незаконне особисте збагачення вимагала від ОСОБА_10 грошові кошти, в розмірі 20 000, 00 грн, які необхідно було сплатити на розрахунковий рахунок, як офіційна оплата коштів проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу 500 доларів США неправомірної вигоди.

Апелянт вказує на те, що з матеріалів повідомлення про підозру не можливо встановити, який вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування мала підозрювана та на яку конкретну особу особа мала здійснити цей вплив, та чи мала ОСОБА_7 взагалі цей вплив.

Також апелянт звертає увагу на те, що накази про зарахування слухачів на курси та накази про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації не містять посилань на прізвище ОСОБА_9 , а самі курси були створені у жовтні 2023 року, а фактично почали функціонувати з листопада 2023 року. Крім того, після завершення проходження даних курсів, особі видається відповідне свідоцтво про закінчення курсів, а не диплом, як стверджує сторона обвинувачення.

Більше того, стороною обвинувачення не було чітко вказано, які докази є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, які докази зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що стороною обвинувачення не зазначено, яким саме чином підозрювана може вчинити ту чи іншу дію спрямовану на знищення, пошкодження речових доказів.

Апелянт вказує на те, що 26.03.2024 слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва було постановлено ухвалу, якою повернуто прокурору клопотання на строк у сімдесят дві години для усунення недоліків, що виявленні у клопотанні.

Разом з цим, прокурором не було долучено до даного клопотання вищевказану ухвалу та не зазначено номер ухвали.

29.03.2024 прокурор звернувся до Подільського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням, однак воно було розглянуто лише 09.04.2024, тобто з пропуском строку. Крім того, судові засідання неодноразово переносились саме по ініціативі суду, жодних клопотань про перенесення судових засідань стороною захисту заявлено не було.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, з наведених у ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргазахисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42024102070000054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.24 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Державного університету інфраструктури та технологій №05-03-18/о від 25.01.2018 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій.

На підставі наказу Державного університету інфраструктури та технологій №31-тр/03-05 від 23.01.2023, продовжено трудовий договір з ОСОБА_7 до 24.01.2024.

У подальшому, наказом Державного університету інфраструктури та технологій №141-тр/03-05 від 23.01.2024 ОСОБА_7 призначено виконуючою обов`язки директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій.

Відповідно до положень посадової інструкції на директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій ОСОБА_7 покладаються наступні посадові обов`язки: керувати навчально-методичною, науковою, організаційною роботою та усіма іншими напрямами діяльності інституту; затверджувати плани роботи факультетів, кафедр та структурних підрозділів; здійснювати контроль за складанням та виконанням плану підвищення кваліфікації працівників інституту, виконувати вимоги з підвищення власної професійної кваліфікації; видавати розпорядження щодо діяльності інституту, які є обов`язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу інституту; організовувати надання додаткових освітніх та інших послуг; керувати роботою з організації надання послуг щодо підвищення, кваліфікації працівників сторонніх організацій за напрямами роботи інституту; контролює і регулює організацію навчального процесу, навчальних практик, виконання індивідуальних планів та інше.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно ст. 18 КК України, ОСОБА_7 , перебуваючи з 25.01.2018 року на посаді директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій, обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому остання є службовою особою.

Перебуваючи на посаді директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій, ОСОБА_7 , яка є службовою особою, в силу наявного досвіду роботи достовірно знала та розуміла, вимоги статей 3 та 22 Закону України «Про запобігання корупції» про те, що посадовим та службовим особам, заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Одночасно з тим, під час досудового розслідування встановлено, що 11.03.24 ОСОБА_10 за проханням свого знайомого ОСОБА_9 , який перебував на посаді вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 і більше, звернувся до виконуючої обов`язки директора Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій ОСОБА_7 , з метою дізнатися щодо умов підвищення професійної кваліфікації для отримання професійного диплому старшого помічника та капітана морських суден за денною формою навчання у Київському інституті водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій, необхідних ОСОБА_9 , оскільки той знаходився на судні в територіальних водах Індонезії.

Так, 11.03.24 приблизно в 11 год. 00 хв., у ОСОБА_7 , яка перебувала в кабінеті на своєму робочому місті в приміщенні Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_10 , виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення іншою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: отримання неправомірної вигоди за внесення відомостей про проходження ОСОБА_9 курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу з 06.02.2023 та видачу відповідного диплому ОСОБА_9 без фактичного відвідування інституту та складання підсумкових іспитів останнім.

З метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи у вказаному кабінеті, в цей же день та час, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_10 , що умовами проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу (судноводіїв) є офіційна оплата коштів в сумі 20 000 грн., на розрахунковий рахунок ДКСУ в м. Києві UA548201720313261001201000385 та висунула вимогу про надання їй неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за те, що вона вплине на посадових осіб Державного університету інфраструктури та технологій, а саме: на проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_11 , зможе забезпечити проходження ОСОБА_9 курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу з 06.02.2023 та видачу відповідного диплому ОСОБА_9 без фактичного відвідування інституту та складання підсумкових іспитів останнім.

Розцінюючи дії ОСОБА_7 , як вимагання неправомірної вигоди, і вважаючи, що невиконання її злочинних вимог може призвести до настання шкідливих наслідків для прав та законних інтересів ОСОБА_9 , а саме: у неможливості отримання в подальшому, диплому про проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу (судноводіїв) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вимушений був погодитися на злочинні вимоги ОСОБА_7 щодо надання на її користь неправомірної вигоди.

У подальшому, ОСОБА_10 , після вказаної вимоги звернувся до правоохоронних органів, оскільки розумів, що ОСОБА_7 , вимагає з нього неправомірну вигоду та останнього, відповідно до вимог законодавства залучено до конфіденційного співробітництва в межах кримінального провадження.

Після цього, ОСОБА_10 , 21.03.2024, виконуючи домовленості ОСОБА_7 , в частині офіційної оплати, перерахував на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 20 000 грн. в якості оплати за проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу (судноводіїв) за ОСОБА_9 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на вимагання грошових коштів, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи умисно, маючи на меті незаконне особисте збагачення, 22.03.2024 близько 13 години, перебуваючи в кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем знаходження Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій, провела зустріч з ОСОБА_10 , під час якої ОСОБА_7 отримала від останнього грошові кошти готівкою загальною сумою 500 доларів США, що становлять неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття рішення посадовою особою Державного університету інфраструктури та технологій про внесення відомостей про проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу (судноводіїв) ОСОБА_9 з 06.02.2023 та видачу відповідного диплому ОСОБА_9 без фактичного відвідування інституту та складання останнім підсумкових іспитів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_7 виконала всі необхідні дії, спрямовані на виконання свого злочинного умислу та одержала неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у сумі 500 доларів США, шляхом вимагання такої вигоди.

За таких обставин, в ході досудового розслідування в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві 22.03.2024 року в період часу з 13 год. 53 хв. по 16 год. 28 хв. було проведено обшук кабінету №112 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем знаходження Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій., з метою виявлення та вилучення речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Так, в ході проведення обшуку виявлено та вилучено: примірник заяви ОСОБА_9 від 12.02.2024 на 1 арк.; договір пск/к підписаний ОСОБА_9 на арк.; квитанція №9336-7679-5948-9018 від 21.03.2024 на 1 арк.; мобільний телефон Samsung SM-F725F/DS з imei: НОМЕР_4 ; наказ про продовження терміну роботи ОСОБА_7 №31-ТР/0305 від 23.01.23 на 1 арк.; витяг з наказу №05-03-18/о від 25.01.2018 про призначення ОСОБА_7 на 1 арк; витяг з наказу №141-тр/03-05 від 23.01.2024 на 1 арк.; посадова інструкція директора №475/04-07 від 06.11.2023 на 5 арк.; положення КІВТ від 10.10.2023 затвердженого 12.10.2023 на 6 арк.; витяг з наказу МОН ДУІТ №720-тр/03-05 від 20.09.2023 на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ №109/04-29 від 24.07.2023 на 3 арк.; положення ДУІТ КІВТ затверджена наказом №162/04-07 від 19.10.2023 на 6 арк.; наказ МОН ДУІТ №718-тр/03-05 від 20.09.2023 з приводу призначення ОСОБА_12 на 1 арк.; посадова інструкція інженера першої категорії факультету судно володіння №175/04-07 від 06.11.2023 на 3 арк.; посадова інструкція секретаря факультету №175/04-07 від 06.11.2023 на 5 арк.; наказ МОН ДУІТ №07-у/07-29 від 06.02.2023 про зарахування слухачів на курси на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №08-у/07-29 від 17.02.2023 про зарахування слухачів на курси на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №34-у/07-29 від 23.11.2023 про зарахування слухачів на курси на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №09-у/07-29 від 01.02.2024 про зарахування слухачів на курси на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №12-у/07-29 від 07.02.2024 про зарахування слухачів на курси на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №140-у/07-29 від 19.02.2024 про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №16-у/07-29 від 26.02.2024 про зарахування слухачів на курси на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ №21-у/07-29 від 29.02.2024 про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ №23-у/07-29 від 12.02.2024 про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ №24-у/07-29 від 13.03.2024 про зарахування слухачів на курси на 1 арк.; статут ДУІТ, затверджений МОН від 10.11.2016 №134 на 24 арк.

Вищевказане майно 22.03.2024 постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42024102070000054 від 13.03.2024.

23.03.2024 прокурором Подільської окружної прокуратури було подане клопотання про арешт вилученого в ході обшуку 22.03.2024 майна.

26.03.2024 слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва було винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору на строк у сімдесят дві години для усунення недоліків, що виявлені у клопотанні.

Таким чином, після усунення виявлених у клопотанні недоліків, беручи до уваги вищевикладене, та те, що, строк подання клопотання про арешт вилученого в ході обшуку майна не є порушеним, керуючись ч.1 ст. 170 КПК України, і у зв`язку з тим, що на даний час вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, на підставі ст. ст. 131-132, 167-168, 170-172 КПК України, 27.03.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав, що підставою арешту майна є запобігання можливості їх зникнення, втрати, пошкодження, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Також, вилучені документи являються матеріальними об`єктами, які містять відомості про вчинене кримінальне правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, містять інформацію про внесення відомостей про проходження ОСОБА_9 курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу з 06.02.2023 та видачу відповідного диплому ОСОБА_9 без фактичного відвідування інституту та складання підсумкових іспитів останнім. Крім цього, вилучена документація містить відомості про перебування ОСОБА_7 на посаді директора, та перелік її функціональних обов`язків та повноважень, що підтверджує перебування на посаді, пов`язаній з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Накладення арешту на вилучені в ході обшуку 22.03.2024 кабінету №112 який в приміщені Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій за адресою: АДРЕСА_1 , предмети та документи, є необхідним для забезпечення їх збереження в якості речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження та подальшого проведення огляду за участю відповідних спеціалістів.

09.04.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на документи вилучені під час обшуку 22.03.24 в кабінеті № 112 в приміщенні Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Державного університету інфраструктури та технологій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: примірник заяви ОСОБА_9 від 12.02.24 на 1 арк., договір пск/к, підписаний ОСОБА_9 на 1 арк.; квитанції № 9336-7679-5948-9018 від 21.03.24 на 1 арк.; наказ про продовження терміну роботи ОСОБА_7 № 31-ТР/0305 від 23.01.23 на 1 арк.; витяг з наказу про призначення ОСОБА_7 № 05-03-18/о від 25.01.18 на 1 арк.; посадова інструкція директора № 475/04-07 від 06.11.23 на 5 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 07-у/07-29 від 06.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 08-у/07-29 від 17.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 34-у/07-29 від 23.11.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 09-у/07-29 від 01.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 12-у/07-29 від 07.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №140-у/07-29 від 19.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №16-у/07-29 від 26.02.24 на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації № 21-у/07-29 від 29.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №23-у/07-29 від 12.02.24 на 1 арк.; наказу МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №24-у/07-29 від 13.03.24 на 1 арк.

У задоволенні решти клопотання - відмовлено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42024102070000054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2024 року,слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з того, що прокурором доведено, що документи, на які він просить накласти арешт, а саме: примірник заяви ОСОБА_9 від 12.02.24 на 1 арк., договір пск/к, підписаний ОСОБА_9 на 1 арк.; квитанції № 9336-7679-5948-9018 від 21.03.24 на 1 арк.; наказ про продовження терміну роботи ОСОБА_7 № 31-ТР/0305 від 23.01.23 на 1 арк.; витяг з наказу про призначення ОСОБА_7 № 05-03-18/о від 25.01.18 на 1 арк.; посадова інструкція директора № 475/04-07 від 06.11.23 на 5 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 07-у/07-29 від 06.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 08-у/07-29 від 17.02.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 34-у/07-29 від 23.11.23 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 09-у/07-29 від 01.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси № 12-у/07-29 від 07.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №140-у/07-29 від 19.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №16-у/07-29 від 26.02.24 на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації № 21-у/07-29 від 29.02.24 на 2 арк.; наказ МОН ДУІТ про закінчення слухачами проходження курсів підвищення кваліфікації №23-у/07-29 від 12.02.24 на 1 арк.; наказу МОН ДУІТ про зарахування слухачів на курси №24-у/07-29 від 13.03.24 на 1 арк. відповідають критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, а тому вбачав достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання в частині накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, слідчий суддя прийшов до висновку, що у клопотанні прокурором та у судовому засіданні останнім не вказано, яким критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України відповідає мобільний телефон Samsung SМ-F725F/DS з imei: НОМЕР_4 належить методисту інституту, причетність якої до кримінального правопорушення перевіряється. А також, оскільки прокурором не доведено, що витяг з наказу №141-тр/03-05 від 23.01.2024 на 1 арк.; положення КІВТ від 10.10.2023 затвердженого 12.10.2023 на 6 арк.; витяг з наказу МОН ДУІТ №720-тр/03-05 від 20.09.2023 на 1 арк.; наказ МОН ДУІТ №109/04-29 від 24.07.2023 на 3 арк.; положення ДУІТ КІВТ затверджена наказом №162/04-07 від 19.10.2023 на 6 арк.; наказ МОН ДУІТ №718-тр/03-05 від 20.09.2023 з приводу призначення ОСОБА_12 на 1 арк.; посадова інструкція інженера першої категорії факультету судно володіння №175/04-07 від 06.11.2023 на 3 арк.; посадова інструкція секретаря факультету №175/04-07 від 06.11.2023 на 5 арк.; статут ДУІТ, затверджений МОН від 10.11.2016 № 134 на 24 арк. були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом, то слідчий суддя переконаний, що правових підстав для задоволення клопотання про арешт зазначеного вище майна немає.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, заслухано пояснення прокурора щодо заявленого клопотання та підстав його задоволення, заперечення представника власника майна щодо його задоволення, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно постанови слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 22.03.2024 майно на яке прокурор просив накласти арешт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024102070000054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.24 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

А тому, на переконання колегії суддів, приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду вищевказаних вимог закону дотримався.

Доводи апелянта, що до матеріалів клопотання не було надано будь-яких доказів, на підтвердження, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою, діючи умисно, маючи на меті незаконне особисте збагачення вимагала від ОСОБА_10 грошові кошти, в розмірі 20 000, 00 грн, які необхідно було сплатити на розрахунковий рахунок, як офіційна оплата коштів проходження курсів підвищення кваліфікації осіб командного складу (судноводіїв) та 500 доларів США неправомірної вигоди, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки слідчим суддею було прийнято рішення на основі всебічно досліджених доказів, які містяться в матеріалах провадження.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Також не знайшли свого підтвердження посилання апелянта на те, що 26.03.2024 слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва було постановлено ухвалу, якою повернуто прокурору клопотання на строк у сімдесят дві години для усунення недоліків, що виявленні у клопотанні, однак прокурором не було долучено до даного клопотання вищевказану ухвалу та не зазначено номер ухвали.

Так, з матеріалів провадження вбачається що ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2024 долучена до клопотання прокурора, в якій безпосередньо зазначено номер ухвали /а.с. 68/.

Разом з цим, колегія суддів враховує посилання апелянта на те, що 29.03.2024 прокурор звернувся до Подільського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням, однак воно було розглянуто лише 09.04.2024, тобто з пропуском строку, а також, що судові засідання неодноразово переносились саме по ініціативі суду, жодних клопотань про перенесення судових засідань стороною захисту заявлено не було, однак це не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду та підлягають з`ясуванню під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4