Ухвала

від 03.06.2024 по справі 200/3441/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2024 року Справа №200/3441/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса: 87528, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Серова, будинок 1А, ЄДРПОУ 13492430)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» (адреса: 84546, Донецька область, Бахмутський р-н, м. Соледар, вул. Володарського, буд. 1, ЄДРПОУ 31279540)

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання визначеного Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас», в якому просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» (код ЄДРПОУ 31279540) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 532648,6 грн. та пеню у розмірі 3622,02 грн. на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надані докази сплати судового збору, проте, в позовній заяві позивач просить суд, на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 статті 8 «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати» Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист соціальних та трудових прав, відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до вирішення справи по суті, або зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Вказує, що для реалізації повноважень Фонду передбачено відповідний обсяг фінансування за рахунок бюджетних коштів. Проте, у зв`язку з воєнним станом в державі має місце значний дефіцит державного бюджету, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, попри те, що Фонд зобов`язаний виконувати вищезазначені функції. Доказом відсутності достатніх коштів на рахунках відділення за напрямком фінансування «Судовий збір» КЕКВ 2800 є виписка з рахунка.

Розглянувши клопотання Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону № 3674-VI, згідно з якою, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

За змістом положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Указані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 березня 2021 року у справі № 912/1061/20.

Враховуючи предмет спору, відповідач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

У цьому випадку, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 400/518/23

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З приводу посилань позивача на введення на території України воєнного стану суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною неможливості сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 30 січня 2023 року у справі №380/3793/20.

Суд зазначає, що в заяві, окрім посилання на дефіцит державного бюджету, викликаний режимом воєнного стану в Україні, позивач не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановленому законом порядку. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.

Суд також зауважує, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру, а саме стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 532648,6 грн. та пені у розмірі 3622,02 грн. Тобто, ціна позову складає 536270,62 грн.

Таким чином, за подання до суду даного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, судовий збір становить 8044 грн. 06 коп. (536270,62 грн. / 100 х 1,5).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з огляду на те, що позовна заява подана в електронній формі, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 6435,25 грн. (8044,06 грн. х 0,8).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору.

2.Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса: 87528, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Серова, будинок 1А, ЄДРПОУ 13492430) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» (адреса: 84546, Донецька область, Бахмутський р-н, м. Соледар, вул. Володарського, буд. 1, ЄДРПОУ 31279540) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання визначеного Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, залишити без руху.

3.Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання доказів сплати судового збору в сумі 6435 грн. 25 коп.

4.Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

5.У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

6.Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

7.Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

8.Ухвала постановлена та підписана 03 червня 2024 року.

Суддя С.В. Смагар