Ухвала

від 03.06.2024 по справі 200/3449/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2024 року Справа №200/3449/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса: 87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Сєрова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 13492430) до Маріупольської філії благодійної організації Благодійний фонд "ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ" (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Громової, будинок 63, офіс 301-302, код ЄДРПОУ 41704769) про стягнення адміністративно-господарської санкції,-

В С Т А Н О В И В :

Через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 3707,36 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6586,93 грн.=(8233,66 грн. х 0,8). Однак доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору у зв`язку із відсутністю фінансування з боку Держави на витрати по сплаті судового збору та у зв`язку із тим, що предметом спору є захист соціальних та трудових прав.

Вирішуючи заявлене клопотання щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору, зазначаю наступне.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч. 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України «Про судовий збір» убачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що умови визначені статтею 8 є диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у позивача коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 09.02.2022 у справі № 420/12418/21, від 04.07.2022 у справі № 560/10774/21.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору відсутні.

Щодо посилання позивача на дефіцит державного бюджету, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору, як на підставу неможливості сплатити судовий збір за подання даного позову, суд зазначає наступне.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Зважаючи на те, що умови, за наявності яких позивачу можливо було відстрочити сплату судового збору, або зменшити розмір судового збору, або звільнити від сплати судового збору, відсутні, і враховуючи те, що відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору суб`єкта владних повноважень може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 6586,93 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 7 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позовна заява була подана до суду в електронній формі, отже, позивачем до позовної заяви мали бути додані докази направлення її копії разом із додатками іншим учасникам справи відповідно до вимог частини 9 статті 44 та частин 1, 2 статті 161 КАС України.

Разом із цим, жодних доказів направлення копії позовної заяви разом з усіма додатками до неї відповідачу позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За змістом частин першої та четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно із пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення).

Суддею встановлено, що всупереч приписам пункту 2 п`ятої статті 160 КАС України позивач не зазначив у позові відомості про наявність/відсутність електронного кабінету у відповідача, що не відповідає вимогам КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду виправленої позовної заяви із зазначенням відомостей про наявності/відсутності електронного кабінету у відповідача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В тексті позовної заяви позивач зазначає, що «як свідчить інформація з Пенсійного фонду України про створення Маріупольською філією благодійної організації Благодійний фонд "ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ" кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за рік становила 13 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 одиниця».

Однак, позивач не надав до позовної заяви цієї інформації з Пенсійного фонду України.

Також позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)», інформацію Центру зайнятості, усі матеріали, на підставі яких складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 44, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Маріупольської філії благодійної організації Благодійний фонд "ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ" про стягнення адміністративно-господарської санкції - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- документа про сплату судового збору в розмірі 6586,93 грн.;

- належним чином оформлених доказів направлення копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення на адресу відповідача, або на адресу електронної пошти відповідача, яка є офіційною та вказана в одному з державних реєстрів (із наданням доказів на підтвердження того, що така адреса електронної пошти відповідача є офіційною);

- доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: інформацію з Пенсійного фонду України про створення Маріупольською філією благодійної організації Благодійний фонд "ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ" кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії осіб з інвалідністю); інформацію Центру зайнятості; усі матеріали, на підставі яких складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті Маріупольською філією благодійної організації Благодійний фонд "ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ" у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

- виправленої позовної заяви із зазначенням відомостей про наявності/відсутності електронного кабінету у відповідача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька