Ухвала

від 03.06.2024 по справі 320/14801/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 червня 2024 року м. Київ № 320/14801/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» з позовом, у якому просить:

- визнати дії суб`єкта владних повноважень Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації щодо складення та підписання Розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 09.08.2023 р на суму 28 818 906,89 грн. та Розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 10.08.2023 р на суму 14 227 017,06 грн. протиправними,

- зобов`язати утриматися від вчинення дій вимоги сплатити вказані Розрахунки обсягу пайової участі.

Положеннями п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09.12.2022 у справі №761/25659/21 нагадала що сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, необхідно з`ясовувати у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулась до суду.

Таким чином, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, наслідки цих обставин та відносин, що кореспондується із висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі 815/1121/17 та від 20.08.2019 у справі № 805/2556/15-а.

Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до положень п. 17 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порівняльний аналіз змісту ст. 20 ГПК та ст. 19 КАС у сукупності дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Із позовної заяви та доданих до неї документів слідує, позивач, покликаючись на Закон України Про регулювання містобудівної діяльності із відповідними внесеними до нього змінами, враховуючи Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" вказує про те, що з 01.01.2020 скасований обов`язок замовників будівництва сплачувати пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, тому спірні Розрахунки є протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Також, позивач, згадуючи рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 щодо порядку сплати пайової участі, як обов`язкового внеску Замовника, зазначив, що відповідно до дозвільних документів на будівництво №№ ІУ1131919331612 та ІУ 013200718419, Замовником будівництва вказаних об`єктів був УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УЗАЙ, а позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОЯЛ ХАУЗ ГРУП ніколи не був замовником будівництва, тому у нього не виникало зобов`язання щодо сплати коштів пайової участі. При цьому, в порушення вказаних норм відповідач, в Розрахунках пайової участі вказує позивача як Замовник 2, та зобов`язує позивача сплатити пайовий внесок на бюджетний рахунок. Вказані спірні вимоги позивач вважає такими, що порушують майнові права товариства.

Відтак, предметом спору в даній справі є складений та підписаний Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 09.08.2023 на суму 28 818 906,89 грн та Розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва без номера без дати станом на 10.08.2023 на суму 14 227 017,06 грн, які позивач 10.01.2024 отримав із вимогою їх сплатити.

За даною позовною заявою вбачається спір щодо наявності чи відсутності договірних зобов`язань у позивача перед місцевим бюджетом згідно чинного законодавства, яке регулює відносини укладання договорів та, відповідно, сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва.

Суд доходить висновку, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки спірні правовідносини виникли не у сфері публічно-правових відносин, а майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суд зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак зважаючи на викладене, а також беручи до уваги суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин, суддя дійшов до висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України зазначений спір віднесено до юрисдикції господарських судів, відповідно вказані спірні правовідносини підлягають розгляду за нормами, визначеними ГПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст. 19, 170, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ РОЯЛ ХАУЗ ГРУП до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення дій.

Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лапій С.М.