Ухвала

від 27.05.2024 по справі 320/10616/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2024 року м. Київ № 320/10616/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві до Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві з позовом до Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" про стягнення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Відповідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся із позовною вимогою майнового характеру, ціна позову становить 148223,31 грн, відтак, судовий збір, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті в розмірі 3028,00 грн. Судом встановлено, що при поданні адміністративного позову позивачем докази на підтвердження сплати судового збору не надані.

Водночас, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення Головного управління від сплати судового збору. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. При цьому, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні кошти для сплати судового збору.

Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, за змістом пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", у редакції що діяла до 15.12.2017, Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII (набрав чинності 15.12.2017) внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 "Про судовий збір", згідно з якими, виключено пункт 18 частини 1 статті 5 вказаного Закону.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини 1 статті 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не звільнено від сплати судового збору та не відноситься до суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху. Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати - 3028,00 грн судового збору.

Ухвала датована 27.05.2024, оскільки в період з 26.03.2024 по 10.05.2024 (включно) суддя Лиска І.Г. перебував на лікарняному, а справу передано судді Лиска І.Г. 20.05.2024. Керуючись статтями , 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві до Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати - 3028,00 грн судового збору.

У зв`язку із не достатнім фінансуванням Київського окружного адміністративного суду всі витребувані судом документи подати до суду через канцелярію суду.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.