Рішення

від 15.05.2024 по справі 460/1967/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м. Рівне№460/1967/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р. за участю секретаря судового засідання Гук О.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Бурма О.В., відповідача: представник Юхименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.И.Т.М» до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по текступозивач) (далі по текстувідповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення №952417000701 від 27.11.2023 (сума штрафних санкцій 7619549,57 грн.) з порушенням положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділуXXПерехідні положенняПК України та пункту 69.9. підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції станом на 03.09.2023).

Також, позивач вказав на те, що додатки до податкового повідомлення рішення складені із порушенням вимог статті 58 ПК України.

Ухвалою від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 11.03.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №460/1967/24. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду також не надходило.

Відповідач у відзиві вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, щоПодатковий кодекс Українине регламентує порядок здійснення валютних операцій та не встановлює ні відповідальність за його порушення, ні звільнення від такої відповідальності. Натомість, склад правопорушення та санкції (розмір та прядок обчислення) визначені саме вЗаконі України «Про валюту і валютні операції». АПодатковий кодекс України, в даному випадку, регламентує лише порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, а не нарахування пені. При цьому пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, наводить визначення поняття пені, яке вживається саме вПодатковому кодексі України. Однак позивачем не враховано, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні пеня нараховується відповідно до п. 5ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», отже ніякого відношення до визначеного вПодатковому кодексіпоняття пені - немає. Таким чином, із системного аналізу зазначених вище нормПК Українита Закону №2473-VIIІ слідує, що на пеню, нараховану відповідно доЗакону №2473-VIIІ, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділуXXПерехідні положення ПК України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Пунктом75.1 статті 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивизначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як установлено судом, ТОВ «Р.И.Т.М» код ЄДРПОУ 31606034 зареєстроване як юридична, основним видом діяльності є 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Додатковими видами діяльності за КВЕД є:

46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

На підставі наказу №1500-п від 22.09.2023 та направлення, виданого Головним управлінням ДПС у Рівненській області від 22.09.2023, в період з 22.09.2023 по 28.09.2023 проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Р.И.Т.М» з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2024 № 8436/Ж5/17-00-07- 01-15/31606034 згідно з яким встановлено порушення: частини 1 та частини 2статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції»(із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5(із змінами та доповненнями) тапункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»(із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі в сумі 233023,96 дол. США / 8521359,98 грн. та ненадходження валютної виручки у законодавчо встановлені строки розрахунків в сумі 499754,83 дол. США / 18275334,48 грн. при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №02/2022 від 10.05.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O», Польща за період з 01.04.2023 по 31.08.2023.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №952417000701 від 27.11.2023.

В порядку адміністративного оскарження ТОВ «Р.И.Т.М.» звернулося з відповідною скаргою Державної податкової служби України. За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №952417000701 від 27.11.2023 без змін.

Вважаючи, що оскаржуване рішення є протиправними та такими, що належить до скасування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначеноПодатковим кодексом України(надалі -ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом41.1 статті 41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пункту81.1 статті 81 Податкового кодексу Українивизначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Водночас, пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України(який діяв на момент проведення перевірки позивача) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При вирішенні цього спору суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року №640/16093/21.

Як і виклав свої міркування Верховний Суд у вказаному судовому рішенні, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так,постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

На час проведення перевірки карантин не скасовувався, а його дію було продовжено.

Таким чином, в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок, така перевірка була призначена та проведена.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу IIЗакону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Зазначенапостанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цьогоКодексу(ст. 2 ПК України).

Щодо даного спору суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень Податкового кодексу Українита вказана норма в частині обмежень на проведення перевірок, була чинною під час призначення та проведення перевірки.

Відповідно до пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.

Тобто, зміна приписівПодаткового кодексу Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України.

Відповідно до пункту5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьоюстатті 7 КАС України, у разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №640/16523/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі №160/5267/21, від 16 жовтня 2023 року у справі №440/7328/22.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23 дійшов висновку про те, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 15.11.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відсутня необхідність перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділуXXПерехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Водночас, Законом України Про внесення змін доПК Українищодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021,підпункт 14.1.162 ПК Українивикладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже,ПК Українивизначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України Про валюту і валютні операції, зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимогПК Україниз 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК Українита відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XXПерехідні положення ПК України.

Щодо доводів позивача з приводу порушення органом податкового контролю приписів пункту 69.9. підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції станом на 03.09.2023), суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 69.9. підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції станом на 03.09.2023) передбачено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

передбачено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

-дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбаченихстаттями 39та39-2,пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

-строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеномустаттею 86цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

-строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеномустаттею 86цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

-строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбаченістаттями 59-60,87-101цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно ізстаттею 116цього Кодексу;

-строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченихпідпунктом 56.23.3пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Вказаний перелік строків, що не зупиняються у вказаний період, є вичерпним та розширенню не підлягає.

Суд констатує, що строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях є строками, визначеними податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до акту перевірки та додатку №17 до нього, розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях взятий за період з 01.04.2023 по 31.08.2023.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що органом податкового контролю не взято до уваги того, що строки для здійснення розрахунків з іноземними контрагентами були зупинені терміном до 01 серпня 2023 року, їх поновлення відбулось 01 серпня 2023 року, що свідчить про те, що суб`єкт господарювання не допустив порушень ПК України, а розрахунки пені є невірними.

Щодо додатків до податкового повідомлення рішення суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до пункту 58.1.1 частини 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Згідно із пунктом 58.1.2 статті 58 Податкового кодексу України, у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно допідпункту 16.1.5пункту 16.1 статті 16 тапункту 86.7статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;

нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.

Частиною 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналогічні вимоги щодо форми податкового повідомлення рішення та його надсилання передбачені Порядком надсилання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015.

Узагальнюючи вказані норми податкового законодавства України суд дійшов висновку, що розрахунок пені є невід`ємною частиною податкового повідомлення рішення.

Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, що є додатком №17 до акту перевірки, зроблений за період з 01.04.2023 по 31.08.2023.

Водночас, розрахунок пені за вказаний період є невірним, оскільки строки на здійснення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях були зупинені до 01.08.2023.

При цьому, у вказаний період діяв карантин, що унеможливлювало нарахування пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення № №952417000701 від 27.11.2023 року та його скасування.

Відповідно до ч.1, 2ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані та належать до задоволення повністю.

За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 27.11.2023 №952417000701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 30280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (вул. Завокзальна, 14,м. Дубровиця,Рівненська обл., Сарненський р-н,34100, ЄДРПОУ/РНОКПП 31606034)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 03 червня 2024 року

Суддя Олег ГРЕСЬКО