Постанова

від 03.06.2024 по справі 600/7394/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/7394/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

03 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ксанат» до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року позивач, - ТОВ "Ксанат", звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування прийняте Чернівецькою митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості № UA408000/2023/000294/2 від 06 липня 2023 року.

Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості № UA408000/2023/000328/2 від 31 липня 2023 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2024 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000294/2 від 06.07.2023, №UA408000/2023/000328/2 від 31.07.2023, прийняті Чернівецькою митницею Держмитслужби.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ксанат» за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №80 від 15.11.2023 судового збору у розмірі 5486 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 74 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, TOB «Ксанат» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митні декларації №23UA408020041860U4 від 05.07.2023 та №23UA408020046509U5 від 31.07.2023, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

За результатами розгляду митних декларацій Чернівецькою митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000294/2 від 06.07.2023, №UA408000/2023/000328/2 від 31.07.2023.

Згідно рішень про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000294/2 від 06.07.2023 щодо митної декларації №23UA408020041860U4 від 05.07.2023 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з гр.44 МД від 05.07.2023 №ІІА408020/2023/041860 заявлено контракт від 27.03.2023 №27/03/2023, а до митного оформлення додано контракт від 27.03.2023 №27/03/2023-1, який зазначений у платіжній інструкції №16 від 20.06.2023. Проформа-інвойс №АYS20062023/001 від 20.06.2023 та рахунок №АЕР2023000000091 від 20.06.2023 не містять відомостей щодо реквізиту контракту. Вказане унеможливлює підтвердити належність документів один до одного та до даної поставки товару;

- згідно з п.3.1 контракту від 27.03.2023 №27/03/2023-1 умови оплати обумовлені в інвойсах. Однак, в рахунку №АЕР2023 000000091 від 20.06.2023 відомості відсутні. У проформи-інвойсу №АУ820062023/001 від 20.06.2023 зазначено: платіж становить 40% передплати, інше - до завантаження. Надана платіжна інструкція №16 від 20.06.2023 на суму 33900,00 дол.США. В гр.70 «Призначення платежу» цього документу зазначено лише реквізити контракту від 27.03.2023 №27/03/2023-1. Таким чином, не виконано умови оплати згідно проформи-інвойсу №АУ820062023/001 від 20.06.2023 та не можливо точно визначити, що оплата здійснена саме за цю партію товару;

- згідно з п.6 контракту від 27.03.2023 №27/03/2023-1 йдеться про наявність упаковки і маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, що є складовими митної вартості товару та в обов`язковому порядку мають бути включені до неї на виконання вимог ч. 10 ст.58 МКУ, не надано. Звертаємо увагу, що визначальним при визначенні митної вартості товарів є саме факт включення до її складу обов`язкових складових, визначених митним законодавством;

- в проформі-інвойс №АYS20062023/001 від 20.06.2023 та рахунку №АЕР2023000000091 від 20.06.2023 не співпадає кількість та загальна вартість по 1 та 3 позиціям товару, що унеможливлює перевірку загальної вартості конкретної кількості товарів, поданих до митного оформлення. Роз`яснення з цього приводу не надано;

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок 23.06.2023 №СФ-0000519 (заявлена лише загальна сума перевезення 80000,00 грн) та довідку про транспортні витрати від 23.06.2023 №23/06 (з розбивкою на до/після митного кордону України: 76300,00 грн та 3700,00 грн відповідно). Згідно відомостям, заявленим у «Розрахунку» до МД від 05.07.2023 №UА408020/2023/041860 вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості, складає 76300,00 грн. Однак, така довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, інших документів не надано, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних послуг.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: договір на перевезення, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Так відсутнє документальне підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару;

- копія митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00507612 від 22.06.2023 містить відомості про E-Fatura від 21.06.2023 №23243160110886029879228/1, яка до оформлення не надана. Вказане унеможливлює перевірку точності та відповідності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах.

Згідно рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000328/2 від 31.07.2023 щодо митної декларації №23UA408020046509U5 від 31.07.2023 року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- згідно з п.3.1 контракту від 10.05.2023 №10/05/23 умови оплати обумовлені в інвойсах. В рахунку № SDH2023000000590 від 25.07.2023 відомості щодо порядку здійснення оплати відсутні. Таким чином, не дотримано умови п.3.1 контракту, що може свідчити про невідповідність у документах та непідтвердження здійснення оплати за товар та її розміру. Роз`яснень стосовно даного питання не надано;

- згідно з п. 6 контракту від 10.05.2023 №10/05/23 йдеться про наявність заводської упаковки і маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, що є складовими митної вартості товару та в обов`язковому порядку мають бути включені до неї на виконання вимог ч. 10 ст. 58 МКУ, не надано;

- товар постачається на умовах EXW TR ISTANBUL. Для умов поставки EXW правилами Інкотермс передбачено, що при EXW продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Так, відсутня складова митної вартості щодо митного очищення. До митного оформлення надано рахунок від27.07.2023 №СФ-0000629 (заявлена вартість безпосередньо перевезення) та довідку про транспортні витрати від 27.07.2023 № 27/07-1 (зазначено, що вартість перевезення включена в суму транспортних витрат). Знову ж таки, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, інших документів з цього приводу не надано, виникає питання щодо умов перевезення та документального підтвердження включення вартості навантаження і митного оформлення товару для експорту до суми транспортних витрат).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: договір на перевезення, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Так відсутнє документальне підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару.

- копія митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00588277 від 26.07.2023 містить відомості про E-Fatura від 25.07.2023 №23243160110886030407724/1, яка до оформлення не надана. Вказане унеможливлює перевірку точності та відповідності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах;

- в гр.70 платіжної інструкції від 26.07.2023 №13 зазначено лише реквізити контракту від 10,05.2023 №10/05/23. Таким чином неможливо підтвердити, що зазначена передплата здійснена саме за партію товару, митне оформлення якої здійснюється.

З огляду на вищевказане, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості зазначив, що ч. 3 ст. 53 МК України та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково подано за МД №23UA408020041860U4 від 05.07.2023: контракт від 27.03.2023 №27/03/2023-1, який вже був наданий разом з МД; E-Fatura №AEF2023000000091 від 20.06.2023, що виставлена на умовах поставки FOB (поставка по контракту здійснюється на умовах EXW TR MAL AT YА), та не зазначена в копії митної декларації країни відправлення №23341300ЕХ00507612 від 22.06.2023 (зазначена E-Fatura від 21.06.2023 №23243160110886029879228/1), в якій зазначено умови поставки FOB ISTANBUL; лист TOB «Ксанат» б/н від 05.07.2023 про те, що не має змоги надати додаткові документи крім раніше наданих та проханням винести рішення стосовно митної вартості товару.

За МД №23UA408020046509U5 від 31.07.2023 декларантом додатково подано лист ТОВ «Ксанат» від 31.07.2023 б/н, в якому зазначено, що додаткових документів, крім раніше наданих на підтвердження митної вартості, надати не має можливості, та проханням винести рішення стосовно митної вартості товару.

Враховуючи, що стосовно МД №23UA408020041860U4 від 05.07.2023 додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, а стосовно МД №23UA408020046509U5 від 31.07.2023 року додаткові документи декларантом не надано, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

У рішеннях про коригування митної вартості також вказано, що згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МК України митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару.

Так, при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000294/2 за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA408020/2023/024161 від 08.04.2023 «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао:- цукерки карамельні з начинкою або без, з вареного цукру, без жирових добавок:- CANDY AYTOP 6*150*14 гр - 150 кор, Термін придатності - 23/10/2024.- CANDY AYTOP GUMMY 6*80*30 гр- 370 кор. Термін придатності - 23/11/2024. Торгівельна марка - AYSULTAN. Виробник - Aysultan Sekerleme San. veTic. Ltd. Sti., Туреччина. Кожна одиниця запакована в первинну упаковку. Склад: цукор, глюкозний сироп, основа жувальна гумка, емульгатор, лимонна кислота, аромат полуниця, барвники. Країна виробництва - TR», рівень митної вартості 2,51 USD/кг.

При винесенні рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000328/2 за основу для визначення митної вартості товару №2 взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД: №UA408020/2023/045011 від 22.07.2023 - (товар №2) «Жувальна гумка із вмістом цукру (менше як 60%) без цукрової оболонки. В первинній упаковці: SAADET FROGER TOP SAKIZ (22gr*42*12) - 100шт. Торговельна марка: SAADET. Країна виробництва: TR. Виробник: SAADET GIDA PAZARLAMA SAN. VETIC. A.S. Країна відправлення - Туреччина», рівень митної вартості 4,32 дол.США/кг.

У зв`язку з прийнятими рішеннями про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2023/001007 та №UА408020/2023/001150.

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, перелік яких наведений у пункті 3.3 цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2023 року між компанією «Asultan Sekerleme Gida San. Ve Tlc. Ltd. Stl.», як продавцем та ТОВ «Ксанат», як покупцем, укладено Контракт №27/03/2023/1, згідно п.1.1. якого визначено, що продавець продає, а покупець купує товар на умовах цього контракту та відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до пункту 2.1. контакту ціна товару та загальна вартість товару, що поставляється відповідно до цього контракту, вказується в інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Також, пунктом 3.1. контракту визначено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах, які встановлені у інвойсах.

На реалізацію укладеного контракту №27/03/2023/1 ТОВ «Ксанат» закуплено у контрагента товар.

05.07.2023 ТОВ «Ксанат» подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020041860U4, якою було задекларовано для митного оформлення товар « 1. Цукерка-льодяник без жирових добавок, з різними смаками та ароматами, в асортименті. Представляють собою цукерки-льодяники без начинки з вареного цукру до складу яких входять: цукор, сироп глюкози, регулятор кислотності, фруктові смаки ідентичні натуральним, харчові барвники. В первинній упаковці: 30g 6x80pcs AYTOP 3-D GUMMY LOLLIPOP 30 шт. 12g 6x150pcs SHOKO SHOPS CLASSICLOLLIPOP 300 шт. 16Gg 1000pcs PL.».

Сторонами підтверджується, що до митної декларації №23UA408020041860U4 додано товаро-супровідні документи, зокрема: пакувальний лист від 20.06.2023 року, проформа-інвойс № AYS20062023/001 від 20.06.2023 року, комерційний інвойс № AEF2023000000091 від 20.06.2023 року, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 086688, сертифікат походження Z 0436823, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000519 від 23 червня 2023 року, довідку про вартість вантажних перевезень від 23.06.2023 року № 23/06, контракт № 27/03/2023-1 від 27 березня 2023 року, експортна митна декларація країни відправлення №23341300EX00507612.

Також, представник позивача наголошує, що до митної декларації №23UA408020041860U4 додано також платіжну інструкцію в іноземній валюті № 10 від 20.06.2023 року.

10.05.2023 між компанією «SAADET GIDA PAZSAN Ve Tlc. A.S.», як продавцем та ТОВ «Ксанат», як покупцем, було укладено Контракт №10/05/23, згідно п.1.1. якого визначено, що продавець продає, а покупець купує товар на умовах цього контракту та відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до пункту 2.1. контакту ціна товару та загальна вартість товару, що поставляється відповідно до цього контракту, вказується в інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Також, пунктом 3.1. контракту визначено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах, які встановлені у інвойсах.

На реалізацію укладеного контракту №10/05/23 ТОВ «Ксанат» закуплено у контрагента товар.

31.07.2023 ТОВ «Ксанат» подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020046509U5, якою було задекларовано для митного оформлення 2 товари:

- «Кондитерські вироби з різними смаками та ароматами в асортименті, без вмісту жирових добавок. Склад: крохмальна патока, цукор, загущувач, натуральні фруктові соки, регулятор кислотності (лимонна кислота), ароматизатори, барвники. В первинній упаковці: 786-1706 JELLOPY OILY FOAM MIX CROCODILE JELLY 1000X12BAGS 16G 39 шт. JL-030 JELLOPY LIC FILED SUGAR MIX 1500G*8 BOWL 10G 148 шт. JL-34 JELLOPY»;

- «Жувальна гумка із вмістом цукру (менш як 60%) без цукрової оболонки: Склад: цукор, сироп глюкози, жувальна основа, декстоза, натуральний ароматизатор, стабілізатор, загущувач, яблучна кислота, глазуруючі агенти, антиоксидант, барвники. В паперовій упаковці 091-В BAYBALON FILLED BALL APPLE GUM 6GX40PCSX24BOX 35 шт. 093-В BAYBALON FILLED BALL PEACH GUM 6GX40PCSX24BOX 64 шт. 090-В BAYBALON FILED BALL RED.»

Сторонами підтверджується, що до митної декларації №23UA408020046509U5 додано товаро-супровідні документи, зокрема: пакувальний лист від 25.07.2023, комерційний інвойс №SDH2023000000590 від 25.07.2023 року, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 086554, сертифікат походження Z 0324853, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000629 від 27 липня 2023 року, довідку про вартість вантажних перевезень від 27.07.2023 №27/07-1, контракт № 10/05/2023 від, 10 травня 2023 року, експортна митна декларація країни відправлення № 23341300EX00588277.

Також, представник позивача наголошує, що митної декларації №23UA408020041860U4 додано також платіжну інструкцію в іноземній валюті № 13 від 26.07.2023.

Оцінюючи у сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначених вище інвойсах №AYS20062023/001 від 20.06.2023 на суму 33900,00 євро. та №SDH2023000000590 від 25.07.2023 на суму 59864,00 євро.

Суд першої інстанції наголошує, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Більше того, згідно умов укладених ТОВ «Ксанат» контрактів визначено, що купівля-продаж товару здійснюється відповідно до інвойсів, зокрема ціна товару та загальна вартість товару, що поставляється, вказується в інвойсів.

При цьому, суд першої інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки такі, на думку суду, не випливають на вірність визначеної позивачем митної вартості товарів.

Зокрема, є безпідставними посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митними деклараціями, не підтвердження дійсності здійсненої оплати саме за досліджувані партії товару.

Суд першої інстанції зазначає, що у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16 зроблено висновок про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Також у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20 Верховним Судом наголошено, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Стосовно доводів контролюючого органу про не підтвердження витрат на перевезення товару, то такі спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідками про транспортно-експедиційні послуги та виставленими рахунками на оплату таких послуг. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару. Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15 при дослідженні схожих правовідносин.

Як зазначено представником позивача, що по декларуванню товару по митній декларації №23UA408020041860U4 від 05.07.2023 до вартості товарів, яка визначена декларантом за ціною договору додана вартість транспортування за маршрутом м. Стамбул (Туреччина) до м/п Сірет/Порубне - 76 300,00 грн., що відповідає відомостям, які зазначені у довідці від 23.06.2023 №23/06. Різниця суми у доларовому еквіваленті становить саме вартість вищевказаних транспортних послуг. Декларантом було відображено та включено до митної вартості товару транспортні витрати до кордону України (до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України), тобто вартість транспортних послуг у сумі 76 300,00 грн. Таким чином у графі 12 митній декларації №23UA408020041860U4 від 05.07.2023 декларантом було вірно визначено митну вартість у сумі 1315975,54 грн, яка складається із вартості товару (графа 22) помноженої на офіційний курс (графа 23) із додаванням вартості транспортних послуг у сумі 76 300,00 грн.

По декларуванню товару по митній декларації №23UA408020046509U5 від 31.07.2023 до вартості товарів, яка визначена декларантом за ціною договору додана вартість транспортування за маршрутом м. Стамбул (Туреччина) до м/п Сірет/Порубне - 86 300,00 грн., що відповідає відомостям, які зазначені у рахунку на вантажні перевезення № СФ-0000629 від 27 липня 2023 року та довідці від 27.07.2023 № 27/07-1. Різниця суми у доларовому еквіваленті становить саме вартість вищевказаних транспортних послуг. Декларантом було відображено та включено до митної вартості товару транспортні витрати до кордону України (до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України), тобто вартість транспортних послуг у сумі 86 300,00 грн. Таким чином у графі 12 митній декларації №23UA408020046509U5 від 31.07.2023 декларантом було вірно визначено митну вартість у сумі 2 275 9442,67 грн, яка складається із вартості товару (графа 22) помноженої на офіційний курс (графа 23) із додаванням вартості транспортних послуг у сумі 86 300,00 грн.

Також суд першої інстанції вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару зумовлено також не наданням відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування.

Пунктом 5.2 Контракту № 02/01-1 від 02 січня 2023 року передбачено, що постачальник зобов`язаний разом з кожною партією товару надати покупцю, зокрема, сертифікат якості країни-виробника, пакувальні та вагові листи, копію митної декларації країни відправлення. Однак, у даному випадку митний орган не розмежовує умови господарських правовідносин між контрагентами по договору та умовами розмитнення імпортованих товарів, а тому відсутність вказаних документів не може безумовно свідчить про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

А тому, доводи щодо наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стосовно ненадання відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, а також копії митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на їх безпідставність. Частиною 2 статті 53 МК України визначено те, які документи є такими, що підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено сертифікату якості країни-виробника, пакувальних та вагових листів, як таких, які підтверджують митну вартість товарів, а тому їх відсутність не може безумовно свідчить про невірність зазначення позивачем митної вартості товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

Однак, суд першої інстанції вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість сумнівів у митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару.

Відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

Більше того, в оскаржуваних рішеннях відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Зазначення відповідачем у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

Суд першої інстанції також вважає хибними доводи відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

Попри це, навіть у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх п`яти методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, суд першої інстанції звертає увагу на хибність розрахунків митниці за резервним методом.

Здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Так, як визначено оскаржуваних рішеннях за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару (див. пункт 3.4 рішення)

Однак, суд першої інстанції наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

За викладених вище обставин, суд першої інстанції погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Суд першої інстанції вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

При цьому, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд першої інстанції погоджується з твердженням представника позивача, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваних у цій справі рішень Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі.

Суд першої інстанції вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

А тому, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2023 ТОВ «Ксанат» подало до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020041860U4, якою було задекларовано для митного оформлення товар « 1. Цукерка-льодяник без жирових добавок, з різними смаками та ароматами, в асортименті. Представляють собою цукерки-льодяники без начинки з вареного цукру до складу яких входять: цукор, сироп глюкози, регулятор кислотності, фруктові смаки ідентичні натуральним, харчові барвники. В первинній упаковці: 30g 6x80pcs AYTOP 3D-GUMMY LOLLIPOP 306 шт. 12g 6x150pcs SHOKO SHOPS CLASSICLOLLIPOP 300 шт. 16Gg 1000pcs PL.».

До митної декларації №23UA408020041860U4 додано товаро-супровідні документи, зокрема: пакувальний лист від 20.06.2023, проформа-інвойс № AYS20062023/001 від 20.06.2023, комерційний інвойс № AEF2023000000091 від 20.06.2023, електронний рахунок-фактура від 20.06.2023 форма доставки FOB, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №086688, сертифікат походження №Z 0436823, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000519 від 23 червня 2023 року, довідку про вартість вантажних перевезень від 23.06.2023 № 23/06, контракт №27/03/2023-1 від 27 березня 2023 року, експортна митна декларація країни відправлення №23341300EX00507612. Також, представник позивача наголошує, що до митної декларації №23UA408020041860U4 додано також платіжну інструкцію в іноземній валюті № 10 від 20.06.2023

10.05.2023 між компанією «SAADET GIDA PAZSAN Ve Tlc. A.S.», як продавцем та ТОВ «Ксанат», як покупцем, було укладено Контракт №10/05/23, згідно п.1.1. якого визначено, що продавець продає, а покупець купує товар на умовах цього контракту та відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до пункту 2.1. контакту ціна товару та загальна вартість товару, що поставляється відповідно до цього контракту, вказується в інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту. Також, пунктом 3.1. контракту визначено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах, які встановлені у інвойсах.

На реалізацію укладеного контракту №10/05/23ТОВ «Ксанат» закуплено у контрагента товар.

31.07.2023 ТОВ «Ксанат» подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020046509U5, якою було задекларовано для митного оформлення 2 товари:

- «Кондитерські вироби з різними смаками та ароматами в асортименті, без вмісту жирових добавок. Склад: крохмальна патока, цукор, загущувач, натуральні фруктові соки, регулятор кислотності (лимонна кислота), ароматизатори, барвники. В первинній упаковці: 786-1706 JELLOPY OILY FOAM MIX CROCODILE JELLY 1000X12BAGS 16G 39 шт. JL-030 JELLOPY LIC FILED SUGAR MIX 1500G*8 BOWL 10G 148 шт. JL-34 JELLOPY»;

- «Жувальна гумка із вмістом цукру (менш як 60%) без цукрової оболонки: Склад: цукор, сироп глюкози, жувальна основа, декстоза, натуральний ароматизатор, стабілізатор, загущувач, яблучна кислота, глазуруючі агенти, антиоксидант, барвники. В паперовій упаковці 091-В BAYBALON FILLED BALL APPLE GUM 6GX40PCSX24BOX 35 шт. 093-В BAYBALON FILLED BALL PEACH GUM 6GX40PCSX24BOX 64 шт. 090-В BAYBALON FILED BALL RED.»

Сторонами підтверджується, що до митної декларації №23UA408020046509U5 додано товаро-супровідні документи, зокрема: пакувальний лист від 25.07.2023 (замовлення №SA-95037), комерційний інвойс № SDH2023000000590 від 25.07.2023 (замовлення №SA-95037), електронний рахунок-фактура від 25.07.2023 (замовлення №SA-95037) форма доставки EXW-Стамбул, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 086554, сертифікат походження №Z 0324853, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СФ-0000629 від 27 липня 2023 року, довідку про вартість вантажних перевезень від 27.07.2023 № 27/07-1, контракт № 10/05/23 від 10 травня 2023 року, експортна митна декларація країни відправлення № 23341300EX00588277.

Також, представник позивача наголошує, що митної декларації №23UA408020046509U5 додано також платіжну інструкцію в іноземній валюті № 13 від 26.07.2023.

Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало те, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

В свою чергу, відповідачем митну вартість визначено за резервним методом. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA408020/2023/024161 від 08.04.2023 «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао:- цукерки карамельні з начинкою або без, з вареного цукру, без жирових добавок:- CANDY AYTOP 6*150*14 гр - 150 кор, Термін придатності - 23/10/2024.- CANDY AYTOP GUMMY 6*80*30 гр- 370 кор. Термін придатності - 23/11/2024.Торгівельна марка - AYSULTAN. Виробник - Aysultan Sekerleme San. veTic. Ltd. Sti., Туреччина. Кожна одиниця запакована в первинну упаковку. Склад: цукор, глюкозний сироп, основа жувальна гумка, емульгатор, лимонна кислот а, аромат полуниця, барвники. Країна виробництва - TR», рівень митної вартості 2,51 USD/кг (при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000294/2) та МД: №UA408020/2023/045011 від 22.07.2023 - (товар №2) «Жувальна гумка із вмістом цукру (менше як 60%) без цукрової оболонки. В первинній упаковці: SAADET FROGER TOP SAKIZ (22gr*42*12) - 100шт. Торговельна марка: SAADET. Країна виробництва: TR. Виробник: SAADET GIDA PAZARLAMA SAN. VETIC. A.S. Країна відправлення - Туреччина», рівень митної вартості 4,32 дол.США/кг (при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA408000/2023/000328/2).

Щодо умов поставки, колегія суддів зазначає, що термін FOB ("франко-борт"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Термін FCA ("Вільний перевізник"), згідно правил Інкотермс 2010, означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Термін EXW Incoterms 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах EXW витрати з доставки товару до вказаного у контракті місця покладаються на покупця.

В свою чергу, розбіжності в умовах поставки з урахуванням відповідності усіх інших сум фактично не можуть ставити під сумнів вартість самого товару, а лише вартість поставки. Однак, сума вартості поставки-транспортування (в межах даної справи) передбачається іншими документами.

Щодо ненадання повного пакету документів на момент подачі митної декларації, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не заперечує факт правомірності сумнівів відповідача щодо суми транспортування товару та ціни товару при обґрунтуванні сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів, однак наявні документи в матеріалах справи спростовують вказані сумніви. Тобто, відповідач не був обмежений у витребуванні додаткових документів на підтвердження митної вартості зазначеної позивачем, з урахуванням надання позивачу обґрунтування сумнівів у правильності зазначення декларантом митної вартості товарів.

Щодо неповноти даних в пакувальному листі (відсутність номеру договору) або певних незначних помилок в самих документах, в загальному з урахуванням можливості встановити ціну товару та інші складові необхідні для митного оформлення, не можуть вважатись безперечними обставинами, які слугують для застосування іншого методу (другорядного) резервного методу визначення митної вартості товарів.

З урахуванням вказаного, доводи апелянта в цій частині не знаходять свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Стосовно складової митної вартості «перевезення», то як вбачається із переліку документів, які описані у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, за кожною МД декларант надав митному органу рахунок на оплату із зазначенням вартості перевезення, довідку перевізника із зазначенням аналогічних відомостей, а також міжнародну ТТН (CMR). Отже позивач долучив документи, які передбачені пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України - «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів».

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на раніше визначену митну вартість схожих товарів та зауважує, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

З урахуванням вище викладеного, за наявності усіх визначених ч.2 ст.53 МК України документів, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а також беручи до уваги факт відсутності у відповідних документах (визначених саме ч. 2 ст. 53 МК України) розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування чи зміни судового рішення в оскаржуваних частинах.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.