Постанова

від 03.06.2024 по справі 140/10007/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/10007/23 пров. № А/857/5998/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (головуючий суддя Валюх В.М., м.Луцьк) у справі №140/10007/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12.05.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023.

Позов обґрунтовує тим, що позивач, через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК», подав до Волинської митниці митні декларації (МД) від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0, згідно з якими було заявлено до митного оформлення товар: товар № 1 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, вагою 20000 кг»; товар № 2 « 2.1. Кілька балтійська заморожена (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, олії, спецій, солі та приправ, вагою 9900 кг.; 2.2. Салака балтійська заморожена ціла (CLUPEA HARENGUS), без будь-якої кулінарної теплової обробки, без вмісту харчових добавок, спецій солі, приправ та інших домішок, вагою 9900 кг.»; товар № 3 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, 14890 кг»; товар № 4 «Кілька балтійська (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, вагою 19800 кг»; товар № 5 «Хек морожений тушка (Merluccius Hubbsi) 200-300 грам, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, не консервований, вагою 5645,23 кг». Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023. У графі № 33 вказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ», не може бути визнана за основним методом, оскільки подані документи містять ряд розбіжностей. Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000058/2 від 21 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000067/2 від 24 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000056/2 від 17 лютого 2023 року, №UA205140/2023/000089/2 від 01 березня 2023 року. Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» судові витрати в загальному розмірі 9716 гривень 84 копійки (дев`ять тисяч сімсот шістнадцять гривень вісімдесят чотири копійки).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: по МД 23UA205140012481U0 від 16.02.2023 на рівні 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/4515 від 20.01.2023; по МД №23UA205140013235U2 від 18.02.2023 на рівні: товар №1 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023, товар №2 0,61 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023; по МД №23UA205140015444U0 від 28.02.2023 на рівні 2,10 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/007224 від 30.01.2023. Таким чином, апелянт вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023 є правомірними. Разом з тим, апелянт не погоджується із визначеною судом першої інстанції вартістю витрат на надання правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. та вважає її неспівмірною із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подано МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0, за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів: товар № 1 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, вагою 20000 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5 20800,00 дол. США; товар № 2 « 2.1. Кілька балтійська заморожена (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, олії, спецій, солі та приправ, вагою 9900 кг. Ціна товару згідно графи 42 МД від 18.02.2023 №23UA205140013235U2 2970,00 дол. США; 2.2. Салака балтійська заморожена ціла (СLUРЕА HARENGUS), без будь-якої кулінарної теплової обробки, без вмісту харчових добавок, спецій солі, приправ та інших домішок, вагою 9900 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 18.02.2023 №23UA205140013235U2 3069,00 дол. США; товар № 3 «Пангасіус філе заморожене 220+ (Pangasius Hypophthalms), не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, 14890 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 22.02.2023 №23UA205140014265U0 15485,60 дол. США; товар № 4 «Кілька балтійська (Sprattus balticus), без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, вагою 19800 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 16.02.2023 №23UA205140012481U0 5940,00 дол. США; товар № 5 «Хек морожений тушка (Merluccius Hubbsi) 200-300 грам, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, не консервований, вагою 5645,23 кг». Ціна товару згідно графи 42 МД від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 5927,49 дол. США.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за МД від 13.02.2023 №23UA205140011594U5, від 18.02.2023 №23UA205140013235U2, від 22.02.2023 №23UA205140014265U0, від 16.02.2023 №23UA205140012481U0, від 28.02.2023 №23UA205140015444U0 не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: 1) по МД №23UA205140011594U5 від 13.02.2023: в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 числове значення вартості товару становить 19189,96 євро, в інвойсі №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 27040 дол. США, а в додатку до інвойсу № FV2023/02/00111 від 04.02.2023 20800 дол. США; згідно пункту 4 Контракту №25072022 від 25.07.2022 відправником товару може бути третя сторона. Відповідно до CMR №001771 від 09.02.2023 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки Клайпеда, Литва. В декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023 відправником є UAB «VPA Logistics», Клайпеда. Декларантом не подано до митного оформлення договорів із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про оплату не надано; прайс-лист товару б/н від 04.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; 2) по МД № 23UA205140012481U0 від 16.02.2023: в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 числове значення вартості товару становить 25262, 00 злотих, проте в інвойсі №FV2023/02/00139 від 14.02.2023 вартість товару становить 5940,00 дол. США; згідно CMR №140223 від 14.02.2023 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте в декларації країни відправлення №23PL301010E019677 від 15.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща). Декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення країни Естонія, а також документів, які б підтверджували наявність складських приміщень (договори з третіми особами, договори оренди, і т.д.) з підприємством Kopeika OU (Естонія); згідно пункту 6 контракту №25072022 від 25.07.2022 зазначено, що умови оплати вказуються в інвойсах і можуть включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і оплату з відстрочкою платежу, однак інформації про умови оплати в інвойсі не зазначено; прайс-лист товару б/н від 14.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; 3) по МД №23UA205140013235U2 від 18.02.2023: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0197830 від 16.02.2023 - 25691 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - 6039 дол.США; згідно пункту 6 контракту № 25072022 від 25.07.2022 оплата здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку -фактурі від 14.02.2022 № FV2023/02/00143 - відсутня інформація щодо оплати; прайс-лист від 14.02.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; згідно CMR № б/н від 14.02.2023 та сертифікату якості від 14.02.2023 №152 відправником є Kopeika OU (Естонія), проте згідно декларації країни відправлення 23PL301010E0197830 від 16.02.2023 відправником зазначено POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща); декларантом не подано до митного оформлення декларацію країни відправлення Естонія, а також не подано договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку, митна вартість яких визначається з підприємством Kopeika OU (Естонія); 4) по МД №23UA205140014265U0 від 22.02.2023: в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 числове значення вартості товару становить 14286,93 Євро, проте в інвойсі № FV2023/02/00117 від 07.02.2023 вартість товару становить 15485,60 дол. США; згідно CMR б/н від 18.02.2023 відправником є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023 відправником зазначено UAB VPA LOGISTICS (Литва), а в ветеринарному сертифікаті NAM VIET CORPORATION (В`єтнам); прайс-лист товару б/н від 07.02.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; 5) по МД 23UA205140015444U0 від 28.02.2023: в доповненні до рахунку-фактури від 06.02.2023 № FV2023/02/00112 відправником товару є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko, що суперечить відбитку штампу UAB VPA LOGISTICS в вищезазначеному документі; в автотранспортній накладній від 22.02.2023 №016621/1 відправником товару є POL- EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки зазначено Клайпеда, Литва; згідно пункту 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.07.2022 №25072022 оплата за товар здійснюється на умовах, обумовлених в інвойсах, однак в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 інформація про оплату відсутня; для оплати за товар надані продавцем банківські реквізити, зазначені в рахунку- фактурі від 06.02.2023 №FV2023/02/00112 та контракті від 25.07.2022 №25072022, містять різні розрахункові рахунки; лист від 23.02.2023 №б/н містить повідомлення про компанію та контракт від 07.11.2022 №07112022, що не мають відношення до даного митного оформлення; в копії митої декларації країни відправлення від 22.02.2023 №23LTLC0100EK080247 відправником є UAB VPA LOGISTICS, що суперечить графі 2 МД - POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko.

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту були надіслані вимоги про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, в тому числі за попередню поставку; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000052/2 від 15.02.2023, №UA205140/2023/000058/2 від 21.02.2023, №UA205140/2023/000067/2 від 24.02.2023, №UA205140/2023/000056/2 від 17.02.2023 №UA205140/2023/000089/2 від 01.03.2023.

З графи № 33 оскаржуваних рішень вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України).

Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: по МД 23UA205140012481U0 від 16.02.2023 на рівні: 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/4515 від 20.01.2023; по МД 23UA205140013235U2 від 18.02.2023 на рівні: товар № 1 0,6 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023; товар № 2 0,61 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/5170 від 23.01.2023; по МД №23UA205140015444U0 від 28.02.2023 на рівні: 2,10 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/007224 від 30.01.2023; по МД 23UA205140011594U5 від 13.02.2023 на рівні 2,07 дол. США/кг за МД №UA500500/2023/901 від 11.01.2023; по МД №23UA205140014265U0 від 22.02.2023 на рівні 2,07 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/14221 від 22.02.2023;

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000594, № UA205140/2023/000415, №UA205140/2023/000510, № UA205140/2023/000449, № UA205140/2023/000456 та № UA205140/2023/000653 відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140012322U4 від 16.02.2023, №23UA205140013075U6 від 17.02.2023, №23UA205140013857U3 від 21.02.2023, №23UA205140015146U6 від 24.02.2023, №23UA205140016247U6 від 01.03.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Колегія суддів зазначає, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: зовнішньо-економічний контракт від 25.07.2022 №25072022; рахунки-фактури (інвойси) від 07.02.2023 №FV2023/02/00117, від 04.02.2023 №FV2023/02/00111, від 14.02.2023 №FV2023/02/00143, від 14.02.2023 №FV2023/02/00139.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач посилається на наявність розбіжностей, зокрема: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010Е019677 від 15.02.2023, яке становить 25262,00 злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00139 від 14.02.2023 - вартість товару становить 5940,00 дол. США (по МД №23UA205140012481U0 від 17.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK076212 від 18.02.2023, яке становить 14286,93 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00117 від 07.02.2023 - вартість товару становить 15485,60 дол. США (по МД №23UA205140014265U0 від 24.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010Е0197830 від 16.02.2023, яке становить 25691,00 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00143 від 14.02.2023 - вартість товару становить 6039,00 дол. США (по МД №23UA205140013235U2 від 21.02.2023); числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK05DD80 від 09.02.2023, яке становить 19189,98 євро не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 - вартість товару становить 27040,00 дол. США (по МД №23UA205140011594U5 від 15.02.2023).

Апеляційний суд звертає увагу на письмові пояснення позивача від 24.02.2023 №24/02-2023-2 та від 15.02.2023 №15/02-2023-1, які були надані Волинській митниці у відповідь на вимоги про надання додаткових документів, в яких зазначається, що у експортних митних деклараціях щодо кожної з поставок вказана конвертована вартість з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. Разом з тим, щодо кожного з товарів ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» долучались витяги з проведеною конвертацією, з яких вбачається, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур.

Крім того, колегія суддів зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак, у цій справі апелянт не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Твердження апелянта про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною другою статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів від 17.02.2023 №UA205140/2023/000056/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000089/2, від 21.02.2023 №UA205140/2023/000056/2 від 15.02.2023 №UA205140/2023/000052/2 Волинська митниця стверджує, що положення пункту 6 зовнішньоекономічного контракту від 25.07.2022 № 25072022 передбачають, що оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках- фактурах, однак така інформація відсутня.

Так, ввезення товарів на митну територію України відбувалось на підставі контракту № 25072022 від 25.07.2022 у якому відсутні положення щодо обов`язкового надання проформ-інвойсів, натомість, пункт 6 передбачає, що оплата за товар здійснюється на умовах, вказаних у інвойсі та може включати передоплату, оплату по факту та оплату з відстрочкою платежу. До кожної із поставок було долучено лист від компанії-експортера POL-EXPORT, де чітко стверджується, що ввезення товарів за рахунками-фактурами (№FV2023/01/00111 №FV2023/01/00143, №FV2023/01/00117, №FV2023/01/00139, №FV2023/01/00112) відбувалось на підставі контракту №25072022 від 25.07.2022 та за умовами післяоплати, що спростовує сумніви представників митного органу з приводу обов`язкового подання платіжних документів до митного оформлення.

В оскаржуваних рішеннях зазначається, що вказаний один числовий показник товару, а фактично відвантажено інший. Однак, митним органом не враховано, що товар від експортера компанії POL-EXPORT відвантажується частинами, відповідно кожна частина відвантаженого товару ввозиться як окрема поставка, що підтверджується: додатком до рахунка-фактури №FV2023/02/00111 від 04.02.2023 (щодо товару № 1) на суму 20800 дол. США, тобто та частина товару, що була відвантажена; додатком до рахунка- фактури №FV2023/02/00117 від 07.02.2023 (щодо товару № 3) на суму 15485 дол. США, тобто та частина товару, що була відвантажена; додатком до рахунка-фактури №FV2023/02/00112 від 06.02.2023 (щодо Товару № 5) на суму 5927,49 доларів США, тобто та частина товару, що була відвантажена. Зазначене спростовує сумніви у недостовірних та неповних відомостей про вагові та числові показники фактично ввезеного товару.

Щодо відправника товару з Клайпеди (Литва), то у пункті 4 контракту № 25072022 від 25.07.2022 міститься положення з приводу того, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме цим пояснюється наявність у експортних митних деклараціях інформації про компанію UAB «VPA LOGISTICS», KOPEIKA OU з приміткою «Srnntejas/вантажовідправник», що узгоджується із укладеним контрактом № 25072022 від 25.07.2022. Компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території РП, а й у інших країнах ЄС. Надання будь-яких договорі на право користування експортером холодильних камер на території країн ЄС чинним законодавством України не передбачено, окрім того, така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів, а умови доставки, що використовуються передбачають, що вартість доставки включаються безпосередньо до митної вартості товарів.

З приводу сумнівів митного органу щодо прайс-листів, то апеляційний суд зазначає, що код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером; відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання прайс-листа, виданого експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі. Сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, апеляційний суд вважає, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим, відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів апелянта в частині завищених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи долучено ордер про надання правової допомоги серії АС № 1059004, договір про надання правової допомоги від 01.02.2023 № 54-ЮП, рахунок-фактура № 402 від 27.04.2023, акт приймання-передачі наданих послуг № 407 від 27.04.2023, попередній орієнтований розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу № 11/05-1 від 11.05.2023, платіжна інструкція від 27.04.2023 № 350.

ТзОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ» оплатило 15000,00 грн на рахунок АБ «Крючкова» правову допомогу, надану адвокатом Крючковою О.Б.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що договором про надання правової допомоги від 01.02.2023 № 54-ЮП не передбачено фіксованого розміру гонорару, а наданий розрахунок сум витрат на правову допомогу не визначає вартості кожного окремого виду послуг, деякі з яких не стосуються надання правової допомоги в суді (зокрема, надання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтрернет, перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції).

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 140/10007/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний