Рішення

від 21.05.2024 по справі 760/708/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/708/24 2/760/5640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря Прищепи С.С., розглянувши цивільну справу за позовом ТОВ «Ліком-транс» до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ліком-транс» (надалі за текстом - позивач) звернулось до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 17.03.2016 року ТСЦ 0741, позивач є власником транспортного засобу RENAULT MASTER р.н. НОМЕР_2 .

08 листопада 2023 року о 15 год. 27 хв. по вул. Борщагівська, навпроти будинку №144 в місті Києві, відповідач керуючи автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», р.н. НОМЕР_3 , порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, що призвело до заносу автомобіля та зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , який рухався поряд. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (надалі за текстом - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.11.2023 року у справі №760/27848/23, яка набрала законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ПАТ НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування № 212196312, строком дії з 26.11.22 до 25.11.23 роки, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 тис. грн., з франшизою 2 500 грн.

09.11.2023 року позивач повідомив ПАТ НАСК «ОРАНТА» про настання страхового випадку, надав передбачені ст. 35 Закону документи, цього ж дня подав заяву про виплату страхового відшкодування та в даний час очікує на рішення ПАТ НАСК «ОРАНТА» про виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності передбаченого полісом № 212196312 з урахуванням франшизи, у розмірі (160 000-2 500) 157 500 грн.

23.11.2023 року позивач звернувся до судового експерта Семенченка П.О. , уклавши з ним договір №ВЕД-62/23 на проведення транспортно-товарознавчої експертизи сплативши вартість послуг експерта, а 05.12.2023 року отримав висновок №ВЕД-62/23 від 05.12.2023 року.

Згідно висновку №ВЕД-62/23 від 05.12.2023 року, виконаного судовим експертом Семенченком П.О., який будучи обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України дійшов висновку про те, що вартість матеріального збитку (шкоди) завданої Позивачу, як власнику т/з RENAULT MASTER р.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, станом на дату ДТП 08.11.2023 року становить 177 276 (сто сімдесят сім тисяч двісті сімдесят шість гривень) 18 копійок.

Підсумовуючи викладене, зазначає що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, така шкода підлягає стягненню з відповідача, як особи винними діями якої її було завдано, а саме в розмірі (177276,18-157500) 19 776,18 грн.

11 січня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Верещінської І.В.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виданого 17.03.2016 року ТСЦ 0741, позивач є власником транспортного засобу RENAULT MASTER р.н. НОМЕР_2 (а.с. 6).

08 листопада 2023 року о 15 год. 27 хв. по вул. Борщагівська, навпроти будинку №144 в місті Києві, відповідач, керуючи автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», р.н. НОМЕР_3 , порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, що призвело до заносу автомобіля та зіткнення з автомобілем марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , який рухався поряд. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.11.2023 року у справі №760/27848/23, яка набрала законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 8-9).

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована ПАТ НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування № 212196312, строком дії з 26.11.22 до 25.11.23 роки, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 тис. грн., з франшизою 2 500 грн. (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2023 року позивач повідомив ПАТ НАСК «ОРАНТА» про настання страхового випадку, надав передбачені ст. 35 Закону документи, цього ж дня подав заяву про виплату страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності передбаченого полісом № 212196312 з урахуванням франшизи, у розмірі (160 000-2 500) 157 500 грн. (а.с. 12-13).

Судом встановлено, що 23.11.2023 року позивач звернувся до судового експерта Семенченка П.О. , уклавши з ним договір №ВЕД-62/23 на проведення транспортно-товарознавчої експертизи сплативши вартість послуг експерта, а 05.12.2023 року отримав висновок №ВЕД-62/23 від 05.12.2023 року (а.с. 6).

Згідно висновку №ВЕД-62/23 від 05.12.2023 року, виконаного судовим експертом Семенченком П.О., який будучи обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, дійшов висновку про те, що вартість матеріального збитку (шкоди) завданої Позивачу, як власнику т/з RENAULT MASTER р.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, станом на дату ДТП 08.11.2023 року становить 177 276 (сто сімдесят сім тисяч двісті сімдесят шість гривень) 18 копійок (а.с. 18-36).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність ) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наведеним нижче.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана одній особі внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір компенсації позивачеві спричиненої внаслідок ДТП шкоди в межах страхового ліміту складає суму 157 500 грн. На даний момент, як свідчать платіжні інструкції №17622 від 02.04.2024 року та №4344 від 22.01.2024 року, та виписки з особового рахунку позивача, долучені позивачем до матеріалів справи, ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило позивачеві страхове відшкодування в сумі 150 000 грн.

Частиною першою статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, а отже, така шкода підлягає стягненню з відповідача, як особи, винними діями якої її було завдано, а саме в розмірі (177 276,18-157 500) 19 776,18 грн. Отже, загальна сума коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 19 776 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 18 копійок.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Ліком-транс» до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України. Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн., а також витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7 169,40 грн.,підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 019-11/23 від 13.11.2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 039/23 від 20.12.2023 року, акт про надання правової допомоги за договором № 019-11/23 від 13.11.2023 року.

При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні без виклику сторін у справі.

Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн., який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу в сумі 4 000 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 9, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 28, 141, 206, 258, 259, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ «Ліком-транс» до ОСОБА_1 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліком-транс» матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 19 776 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліком-транс» судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліком-транс» витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліком-транс» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ТОВ «Ліком-транс» (код ЄДРПОУ 31202420, адреса: 03124, м. Київ, пров. Матущака Юрія, 3).

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул.. Здолбунівська, 7-Д).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Верещінська