Постанова

від 22.05.2024 по справі 917/1267/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1267/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача - Стасовська Н.І. - за довіреністю №29-14/15 від 01.01.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№686П/2)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23 (повний текст складено 27.02.2024, суддя Безрук Т.М.)

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавська область,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства з теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава, Полтавська область,

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про визнання дій щодо нарахування вартості спожитого тепла стосовно приміщення за адресою: 39622, м. Кременчук, вул. Героїв Крут 15, за період з початку опалювального періоду 2022 - 2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, згідно двоставкового тарифу - незаконними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вказує на наступні обставини:

- враховуючи положення п.6 ч. 1 ст. 1, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Про деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", застосування відповідачем тарифів на послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, зокрема, для споживачів м.Кременчука, не може перевищувати рівень тарифів, що застосовувались до них станом на 24.02.2022;

- постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, які були встановлені для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчукі Полтавської області станом на 24.02.2022;

- при застосуванні відповідачем двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення. Зокрема, згідно п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869), у разі коли ліцензіат (в даному випадку відповідач) провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади;

Оскільки відповідач направив споживачам м. Кременчука, в тому числі позивачу, рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплоенергії був застосований двоставковий тариф, позивач стверджує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у позові відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ст. 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189, 191, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 5, 7, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. ст. 16-1, 20, 43 Закону України "Про теплопостачання", зазначає, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") не має права самостійно встановлювати та змінювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, тарифи на постачання відповідачем теплової енергії встановлюються Полтавською обласною радою. На думку місцевого господарського суду, визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало вимогам чинного законодавства України. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області та не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука. Суд взяв до уваги, що Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Суд звернув увагу, що тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021", тобто тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України від 29.07.2022 №2479-IX "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479).

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не погодився з рішенням Господарського суду Полтавської області та 15.03.2024 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить:

- відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі № 917/1267/23;

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у повному обсязі позовні вимоги;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач, посилаючись на положення Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного часу та подальшого відновлення їх функціонування", постанови Кабінету Міністрів України №502 від 29.04.2022 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного часу" №2479-IX (далі Закон № 2479), зазначає, що відповідач, з огляду на заборону підвищення тарифу на теплову енергію, був зобов`язаний здійснити перерахунок вартості теплової енергії відповідно до рівня цін (тарифів), що застосовувалися до позивача станом на 24.02.2022, навіть, якщо ці послуги надавалися іншим суб`єктом господарювання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

На думку апелянта, суд першої інстанції у рішенні неправильно витлумачив норму ст. 1 Закону № 2479 та зробив помилковий висновок про те, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції зробив протилежні висновки, оскільки визнав вставленим факт того, що вартість спожитої позивачем з листопада 2022 року теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022, а з іншої - для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479.

За твердженням апелянта, відповідач проігнорував роз`яснення Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України в листі від 30.12.2022 за № 7/10.2/14445-22 та встановив тарифи без дотримання вимог Закону № 2479 щодо не підвищення тарифів у сфері теплопостачання, не здійснив заходів, спрямованих на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та по суті поклав на споживачів, у т. ч. позивача, весь тягар сплати тарифу, який є значно більшим, ніж тарифи станом на 24.02.2022.

Крім того, апелянт зазначає, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1508 від 20.10.2022 було визначено лише виконавця послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням обов`язків на відповідача. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", будучи обізнаним про те, що воно буде надавати свої послуги споживачам міста Кременчука, не ініціювало розгляд питання перед Полтавською обласною радою щодо прийняття рішення про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для відповідної територіальної громади, що в порушення п.п. 55, 58 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, мало наслідком відсутність врегулювання питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу за надання послуг мешканцям міста.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливило розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою суду від 18.03.2024 відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України витребувано у суду першої інстанції матеріали справи №917/1267/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; копію ухвали надіслано апелянту та Господарському суду Полтавської області.

01.04.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23 - залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 3220,80грн.

11.04.2024 позивачем через підсистему "Електронний Суд" подано заяву про усунення недоліків (вх.№5152 від 11.04.2024), до якої надано докази сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23. Призначено справу до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 917/1267/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (вх.№ 6064).

В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач зазначає про наступне:

- Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не містить норми, яка б зобов`язувала відповідача здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника станом на 24.02.2022;

- судом першої інстанції було правомірно відхилені доводи позивача стосовно обов`язку встановлення окремого тарифу для міста Кременчука з посиланням на приписи п.4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011;

- оскарження рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" не відноситься до юрисдикції господарських судів згідно ст.20 Господарського процесуального кодексу України, а тому в даному провадженні відповідач не доводить правомірності прийняття рішення органу самоврядування, в т.ч. відповідності тарифу вимогам Порядку № 869;

- взаємовідносини між сторонами щодо порядку розрахунку тарифів за надання послуг споживачу врегульовано індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який укладений відповідно до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023, який є чинним, спорів щодо визнання недійсними його умов між сторонами відсутні;

- враховуючи приписи ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, обґрунтування позивачем підстав позову рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20.10.2022 № 1508, від 13.01.2023 № 86, від 25.10.2021 № 1421 не є підставою для невиконання умов договору, укладеного відповідно до законодавства.

Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№6071), в яких відповідач з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" від 30.06.2023 № 3220-IX, зазначає, що позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого тепла Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення оскаржуваного рішення суду такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки норма, якою позивач обґрунтовує позовні вимоги, є нечинною.

17.05.2024 Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про проведення розгляду справи № 917/1267/23, призначеного на 22.05.2024, за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Одночасно 17.05.2024 Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить суд взяти до уваги висновки Верховного Суду у справі №917/730/23, викладені у постанові від 04.04.2024, за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до КП "Теплоенерго", згідно до яких зміна постачальника відповідних послуг у зв`язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" у господарське відання ПОКВПГ "Полтаватеплоенерго" не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно з тим розміром, що існував станом на 24.02.2022. Судом зазначено, що ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" встановлено заборону підвищення тарифів, яка підлягає до застосування суб`єктами господарювання, на яких така заборона розповсюджується.

17.05.2024 від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких відповідачем вказано на відмінність обставин у даній справі та у справі №917/730/23.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Фоміної В.О. та звільненням судді Шевель О.В. для розгляду справи №917/1267/23 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 917/1267/23 без змін. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі позивач) є комунальним закладом та розташований у м. Кременчук на вулиці Героїв Крут у будинку №15. Це підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43, 55).

Позивач у позові вказує, що до листопада 2022 року надавачем послуг позивачу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". В підтвердження цього позивач надав рахунок № 5045 від 04.04.2022, виписаний ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 42225136) позивачу на оплату послуг з постачання теплової енергії, поставленої на адресу: м. Кременчук на вулиці Героїв Крут у будинку № 15 (а.с. 44).

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів" (а.с. 40-41) з 01.01.2022 встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаним рішенням для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 - 3281,22 грн за 1 Гкал.

Цей тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (а.с. 44).

З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам. Ці обставини є загальновідомими.

29.04.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ" (а.с. 15-16) було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки".

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області" Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 за № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області" (а.с. 23-24).

Пунктами 2, 3, 4 вказаного рішення № 481 постановлено після затвердження акту приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води" (а.с. 25) виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго.

Надалі рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 (а.с. 26) внесені зміни до зазначеного рішення № 1508 та постановлено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022, та здійснити перерахунок вартості послуг.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574 (а.с. 42) опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Позивач у позові вказує, що він є споживачем послуг з постачання теплової енергії, надавачем яких є відповідач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", і починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Крут, буд. 15.

Відповідач в листопаді 2022 - квітні 2023 направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої на адресу: м. Кременчук, провулок Героїв Крут, буд. 15, відповідно до умов Договору № 7082 від 01.11.2022 (а.с. 45-50), в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136068,84 грн без ПДВ).

Незгода позивача із застосуванням відповідачем відповідного розміру тарифу при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення зумовила звернення до господарського суду з вказаним позовом.

Ураховуючи зазначене, позивач просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача стосовно приміщення за адресою: м. Кременчук, провулок Героїв Крут, буд. 15, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувалися до позивача станом на 24.02.2022.

20.02.2024 прийнято оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК - України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

У статті 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії, які набули чинності з 01.12.2021 (далі Правила № 830), відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Згідно з п. 6 Правил № 830 виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам за договором з колективним споживачем, колективним договором, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).

Відповідно до п. 13 Правил № 830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Приписами ст. 16-1 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, визначено, що обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).

Як свідчать матеріалами справи, відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" включено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

На офіційному сайті підприємства відповідача: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/ розміщено текст індивідуального договору, що є публічними договором приєднання та набув чинності з 01.12.2021, яким встановлено порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води.

Так, у п. 30 Індивідуального договору вказано, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. No 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

Тобто, відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що розміщено на офіційному веб-сайті підприємства, містить умову про застосування двоставкового тарифу.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

В п. 31 Індивідуального договору вказано, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-byudzhetnih-ustanov/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У свою чергу, позивачем не спростовано обставин надання відповідачем одночасно послуг як з постачання, так і транспортування Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області теплової енергії власного виробництва.

Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води, який за своєю правовою природою є договором надання послуг з постачання теплової енергії у виді гарячої води (опалення), та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст. ст. 173, 174 ГК України та ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Приписами ч. 6 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини, в тому числі, визначити взаємні права та обов`язки, умови договору у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати продаж виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов).

Приписами п. 37 ч. 1ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

Згідно зі Статутом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Як встановлено судовою колегією, відповідач у вказаних рахунках на оплату теплової енергії (а.с. 45-50) застосував тарифи, визначені у Додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (2 636,50 грн з ПДВ/Гкал як умовно-змінна частина тарифу та 163 282,61 грн з ПДВ як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження), яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

В той же час, тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій", які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf); (а.с.74-75).

Судом приймається до уваги, що рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів" ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

В свою чергу, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19.10.2018 № 917 та від 30.09.2022 № 477 не відноситься до юрисдикції господарських судів згідно ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради стосовно надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та обґрунтованості розміру відповідного тарифу на теплову енергію.

Судова колегія також зазначає про необґрунтованість доводів апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин тарифів, які встановлені рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 №1421 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 "Про встановлення ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення рішення суду.

Наразі між сторонами тривають договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії та гарячої води.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивач не надав до матеріалів справи доказів щодо вчинення дій щодо узгодження з відповідачем іншої моделі договірних відносин з визначенням іншої вартості теплової енергії, ніж та, що була визначена індивідуальним договором, розміщеним на сайті відповідача, та укладення відповідного договору з виконавцем.

Вказаний індивідуальний договір на час розгляду справи господарським судом першої інстанції не визнано недійсними у судовому порядку, є чинним для всіх споживачів Полтавської області, в тому числі позивача, який є споживачем послуг, наданих Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством з теплового господарства "Полтаватеплоенерго."

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наявності існуючих між сторонами договірних правовідносин, врегулювання яких не є предметом даного судового розгляду, колегія суддів зазначає, що в наслідок задоволення позову спір по суті між сторонами не буде вичерпано в рамках даної справи, а відповідне судове рішення створюватиме передумови для інших судових процесів для захисту прав позивачем. Вказане свідчить, що обраний позивачем спосіб захисту не здатен поновити порушене право позивача в рамках даної справи, оскільки спір по суті не буде вичерпано, а відтак останній не є ефективним.

Стосовно посилань апелянта в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), судова колегія зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" встановлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

В той же час, вказана норма Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не є нормою-приписом (зобов`язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг тощо).

Крім того, колегія суддів зазначає про те, що у листі Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України за №7/10-2/14445-22, який адресований Кременчуцькій місцевій раді, зазначено про доцільність розгляду питання щодо встановлення окремих груп тарифів, що застосовуватимуться до споживачів відповідних територіальних громад на тому ж рівні, що діяв для цих споживачів станом на 24.02.2022, проте відповідач - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є обласним комунальним підприємством, застосовує виключно тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради.

Колегія суддів зауважує, що відповідний лист не створює для відповідача юридичних наслідків, не спростовує чинність встановлених Полтавською обласною радою тарифів та не може підтверджувати обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, посилання позивача на загальні норми Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-IX, на лист Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2022 за № 7/10.2/14445-22, а також на інші обставини без урахування договірних правовідносин між сторонами колегія суддів не вважає належними аргументами.

Слід також враховувати, що п. 18 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" від 30.06.2023 № 3220-ІХ, який набрав чинності 27.07.2023, частину першу статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX викладено в такій редакції: "1. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення".

Тобто, з дати набрання чинності вказаного Закону № 3220-ІХ законодавцем скасовано застереження щодо можливості підвищення тарифів для всіх категорій споживачів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 (пункт 99), у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

З урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).

З огляду на викладене, оскільки визначення предмета та підстав позову є правом позивача, у той час як встановлення його обґрунтованості - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом, колегія суддів вважає, що обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ані змісту правовідносин, ані здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на умови чинного індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яким врегульовано існуючі між сторонами правовідносини, відповідно до яких відповідач поставляє позивачу теплову енергію на підставі двоставкових тарифів, що затверджені рішенням органу місцевого самоврядування, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не спричинить відновлення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки господарського суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі №917/1267/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.06.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна