Рішення

від 03.06.2024 по справі 904/1316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1316/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комплект КР» м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноград» м. Кривий Ріг

про стягнення суми боргу в розмірі 50780грн, пені в розмірі 23057грн92коп, штрафу в розмірі 12695грн, 3% річних в розмірі 1673грн, інфляційних втрат в розмірі 2312грн76коп.

без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Комплект КР» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноград» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 50780грн, пені в розмірі 23057грн92коп, штрафу в розмірі 12695грн, 3% річних в розмірі 1673грн, інфляційних втрат в розмірі 2312грн76коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості товару, поставленого на підставі договору поставки №24/23 від 24.01.2023.

Позивач повідомив про поставку відповідачу товару на загальну суму в розмірі 53780грн відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних №90 від 24.01.2023, №146 від 08.02.2023, №166 від 13.02.2023.

Позивач зазначив про часткову попередню оплату відповідачем вартості товару, поставленого за видатковою накладною №90 від 24.01.2023, в розмірі 3000грн платіжною інструкцією №1575 від 22.02.2023.

Позивач вказав, що внаслідок несплати відповідачем вартості поставленого товару сума боргу на день подання позову дорівнює 50780грн.

Посилаючись на пункти 5.2, 5.4 договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 23057грн92коп за загальний період 01.02.2023 - 18.03.2024, штраф в розмірі 12695грн.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1673грн за загальний період 01.02.2023 - 18.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 2312грн76коп за загальний період лютий 2023року - березень 2024року.

Також позивач повідомив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 5000грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 суд залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу в строк протягом 10днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.

На адресу суду 28.03.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд роз`яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 01.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 01.04.2024 о 13:51.

Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 16.04.2024 включно.

На адресу суду 30.04.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява відповідача про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу до 29.05.2024 для врегулювання спору мирним шляхом.

На адресу суду 07.05.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про недосягнення сторонами домовленості щодо мирного врегулювання спору.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Комплект КР» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноград» (далі - покупець) укладений договір №23/24 від 24.01.2023 (далі договір від 24.01.2023).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 24.01.2023 в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець зобов`язаний приймати та оплачувати запасні частини для автомобілів та напівпричепів (причепів), супутні товари для автотранспорту та інше (далі - товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину.

Пунктами 2.1, 2.2 договору від 24.01.2023 визначено, що зобов`язання сторін з поставки кожної партії товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Покупець передає постачальнику замовлення, в якому зазначає найменування, кількість, асортимент товару. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі. Постачальник зобов`язаний підтвердити готовність здійснити поставку відповідно до прийнятого замовлення.

Погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару, а також строку його поставки, відбувається за їх взаємною згодою, шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантажування, що являються невід`ємними складовими даного договору, без складання специфікацій.

В пункті 2.5 договору від 24.01.2023 вказано, що загальна вартість даного договору визначається фактичною сумарною вартістю всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка продукції за даним договором окремим окремими партіями, та визначається виходячи із встановлених цін на продукцію.

Згідно з пунктом 2.6 договору від 24.01.2023 оплата товару здійснюється покупцем на умовах авансового платежу (попередня оплата) або на умовах його відстрочення терміном не більше, ніж на 5 (п`ять) робочих днів з моменту відвантаження.

Якщо оплата товару здійснюється на умовах авансовою платежу, то після досягнутих домовленостей між сторонами щодо кількості, номенклатури, асортименту і ціни товару постачальник невідкладно надає покупцю належним чином оформлений рахунок на оплату, на підставі якого на протязі строку, вказаного в ньому, покупець здійснює переказ коштів у сумі, вказаній в рахунку на оплату, за банківськими реквізитами постачальника.

У разі оплати товару на умовах відстрочення платежу, термін такого відстрочення зазначається у накладній. Відлік терміну відстрочення платежу розпочинається з дати відвантаження товару та закінчується останнім днем відстрочення включно. Останній день відстрочення платежу є останнім днем для здійснення перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника.

В пунктах 3.1 3.3 договору від 24.01.2023 зазначено, що поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах домовленостей за кожною окремою поставкою.

Покупець повинен забезпечити належне приймання товару уповноваженими на це особами. Для чого при підписанні цього договору покупець зобов`язаний надати постачальнику лист-довіреність з переліком уповноважених на приймання товару осіб, вказавши їх ПІБ та паспортні дані. У випадку зміни переліку уповноважених осіб на отримання товару, покупець повинен протягом доби повідомити про це постачальника, надавши новий лист-довіреність.

При невиконанні та/або неналежному виконанні покупцем зобов`язань, передбачених пунктом 3.2 даного договору, покупець погоджується з тим, що особа, яка прийняла товар від постачальника є уповноваженою покупцем на таке прийняття, що виключає можливість покупця пред`являти до постачальника претензії з приводу переламі товару неуповноваженій особі.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.4, 10.4 договору від 24.01.2023 у випадку прострочення оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової станки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань з оплати.

У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченої в строк партії товару.

Сторони погодили, що позовна давніть до вимог щодо оплати за поставлений товар у тому числі і до вимог про стягнення господарських санкцій (неустойки, штрафу, пені, збитків), річних за несвоєчасну оплату за поставлений товар, встановлюється тривалістю у 5років.

В пункті 7.1 договору від 24.01.2023 вказано, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з матеріалами справи позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №77 від 24.01.2023 на суму 24110грн, №134 від 08.02.2023 на суму 17065грн, 159 від 13.02.2023 на суму 12605грн та поставив відповідачу товар на суму 53780грн відповідно до підписаних сторонами видатковими накладними №90 від 24.01.2023 на суму 24110грн, №146 від 08.02.2023 на суму 17065грн, №166 від 13.02.2023 на суму 12605грн.

На підставі рахунку №77 від 24.01.2024 відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 3000грн платіжною інструкцією №1575 від 22.02.2023.

На адресу відповідача направлялась претензія №08/24 від 05.02.2024 з вимогою сплати суму боргу в розмірі 50780грн, залишена відповідачем без реагування.

Звертаючись до суду з позовом, позивач наполягав на існування суми боргу в розмірі 50780грн за поставлений відповідачу товар: за видатковою накладною №90 від 24.01.2023 в розмірі 21110грн; за видатковою накладною №146 від 08.02.2023 17065грн; за видатковою накладною №166 від 13.02.2023 12605грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на пункт 2.6 договору від 24.01.2023 та матеріали справи, відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару не пізніше 5 робочих днів з моменту відвантаження: за видатковою накладною №90 від 24.01.2023 на суму 24110грн не пізніше 31.01.2023включно, за видатковою накладною №146 від 08.02.2023 на суму 17065грн - не пізніше 15.02.2023включно, за видатковою накладною №166 від 13.02.2023 на суму 12605грн не пізніше 20.02.2023включно.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав до суду докази оплати вартості отриманого товару в розмірі 50780грн, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 50780грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині та їх задоволення.

Посилаючись на пункт 5.2 договору від 24.01.2023, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в загальному розмірі 23057грн92коп за періоди 01.02.2023 - 18.03.2024; 16.02.2023 18.03.2024; 21.02.2023 18.03.2024.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В договорі від 24.01.2023 сторони не визначили інший строк нарахування штрафних санкцій. При цьому строк нарахування штрафних санкцій, встановлений статтею 232 Господарського кодексу України, не є тотожним строку позовної давності.

Пунктом 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Тобто продовження строку, передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, було можливе лише до 30.06.2023.

З урахуванням викладеного, належний період нарахування пені за порушення строків оплати вартості товару становить: за видатковою накладною №90 від 24.01.2023 - з 01.02.2023 по 01.08.2023; за видатковою накладною №146 від 08.02.2023 - з 16.02.2023 по 16.08.2023; за видатковою накладною №166 від 13.02.2023 - з 21.02.2203 по 21.08.2023.

За розрахунком суду правомірний загальний розмір пені за загальний період з 01.02.2023 по 21.08.2023 дорівнює 12534грн97коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 10522грн95коп слід відмовити.

Посилаючись на пункт 5.4 договору від 24.01.2023, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в загальному розмірі 12695грн: за видатковою накладною №90 від 24.01.2023 в розмірі 5277грн50коп (25% х 21110грн); за видатковою накладною №146 від 08.02.2023 в розмірі 4266грн25коп (25% х 17065грн); за видатковою накладною №166 від 13.02.2023 в розмірі 3151грн25коп (25% х 12605грн).

Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок штрафу. Розрахунок складений з дотриманням вимог чинного законодавства, є арифметично правильним. Тому позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 12695грн підлягають задоволенню.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1673грн за загальний період 01.02.2023 - 18.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 2312грн76коп за загальний період лютий 2023 року - березень 2024 року.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Фактично позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за лютий 2023року лютий 2024року. Індекс інфляції за березень 2024року позивач не використовував в розрахунку. В розрахунку інфляційних втрат наявна арифметична помилка. Розрахунок 3%річних не порушує вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 1673грн за загальний період 01.02.2023 - 18.03.2024 та інфляційних втрат в розмірі 2312грн73коп за загальний період лютий 2023 року - лютий 2024 року. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 0грн03коп слід відмовити.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2957грн15коп.

У позові позивач вказав, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу дорівнює 5000грн. Позивач не повідомляв про намір пізніше надати додаткові докази на підставі частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив копії - договору №29/02/24 від 29.02.2024 про надання правової допомоги; додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до договору про надання правової допомоги №29/02/24 від 29.02.2024, рахунку на оплату №7 від 14.03.2024 на суму 5000грн; акту наданих послуг №7 від 18.03.2024; платіжної інструкції №4483 від 18.03.2024 на суму 5000грн; ордеру серії АЕ №1271569 від 19.03.2024; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3441 від 31.07.2017.

Згідно з матеріалами справи представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Комплект КР" в даній справі здійснювалось адвокатом Починком Віктором Васильовичем на підставі ордеру серії АЕ №1271569 від 19.03.2024, виданим Адвокатським бюро "Віктора Починка".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Комплект КР" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Віктора Починка" (далі - бюро) укладено договір №29/02/24 від 29.02.2024 про надання правової допомоги (далі - договір від 29.02.2024).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 29.02.2024 бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заперечень, клопотань, претензій, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, Служби безпеки України, органах Державної податкової служби України, Держмитслужби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно з пунктом 4.1 договору від 29.02.2024 розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.1 договору від 29.02.2024 встановлено, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.

Додатковою угодою №1 від 29.02.2024 до договору від 29.02.2024 сторони визначили, що вартість послуг за надання правничої допомоги у справі про стягнення боргу за поставку товару з ТОВ «Техноград» за договором №24/23 від 24.01.2023 (підготовка та подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення боргу, а також штрафних санкцій, річних, інфляційних з ТОВ «Техноград») становить 5000грн.

На підтвердження факту та обсягів наданих послуг адвокат надав до матеріалів справи рахунок на оплату №7 від 14.03.2024 на суму 5000грн; підписаний акт надання послуг №7 від 18.03.2024; платіжну інструкцію №4483 від 18.03.2024 на суму 5000грн, в призначенні платежу якої зазначено: оплата за підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення боргу з ТОВ «Техноград».

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4418грн74коп. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комплект КР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноград» про стягнення суми боргу в розмірі 50780грн, пені в розмірі 23057грн92коп, штрафу в розмірі 12695грн, 3% річних в розмірі 1673грн, інфляційних втрат в розмірі 2312грн76коп - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноград» (ідентифікаційний код: 32633593; місцезнаходження: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії (вул. Волгоградська), буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Комплект КР" (ідентифікаційний код: 38334398; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 1) суму боргу в розмірі 50780грн, пеню в розмірі 12534грн97коп, штраф в розмірі 12695грн, 3% річних в розмірі 1673грн, інфляційні втрати в розмірі 2312грн73коп, витрати на правничу допомогу в розмірі 4418грн74коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2675грн99коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова