Рішення

від 03.06.2024 по справі 904/630/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024м. ДніпроСправа № 904/630/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельно-посередницька фірма "ЕСКО", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про відшкодування шкоди

Представники:

від позивача: Кенжина О.О.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницька фірма "ЕСКО" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення реальних збитків в розмірі 186 557,08 Євро, 220 909,93 грн, 577,00 доларів США та упущеної вигоди в розмірі 3 928 050,00 доларів США, із зазначенням гривневого еквіваленту на дату ухвалення судового рішення.

Суд ухвалою від 15.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 13.03.2024.

В підготовче засідання 13.03.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, відзив не подав.

Суд ухвалою від 13.03.2024 відклав підготовче засідання на 15.04.2024.

В підготовче засідання 15.04.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, відзив не подав.

15.04.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 15.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 15.05.2024 включно; відкладено підготовче засідання на 08.05.2024.

В підготовче засідання 08.05.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, відзив не подав.

Ухвалою від 08.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 03.06.2024.

У судове засідання 03.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору оренди нерухомого майна від 1.40-189 від 01.04.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницькою фірмою "ЕСКО" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» (орендодавець) позивач прийняв в оренду нерухоме майно - нежилі приміщення в пасажирській будівлі, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеродром, буд. 30. Площа приміщень, переданих в оренду - 381 кв.м. Мета використання орендованого майна: функціонування бару, магазину безмитної торгівлі, складу.

Відповідно до п. 12.1. договору оренди даний договір набуває чинності з 01.04.2017 і діє по 28.02.2020.

Додатковою угодою від 12.11.2019 до договору (а.с. 66) у зв`язку із зміною адреси нерухомого майна, сторони по всьому тексту договору замінили адресу об`єкту оренди на Дніпропетровська обл., Дніпровський p., с/рада Новолександрівська, «Дніпропетровськ» аеропорт, будинок 1.

Додатковими угодами від 05.02.2020 (а.с. 67), від 28.02.2021 (а.с. 68) та від 23.02.2022 (а.с. 69) до договору оренди сторони продовжили строк дії договору до 28.02.2023 (включно).

Позивач зазначає, що внаслідок бойових атак російської федерації (авіа ударів, ракетних ударів і, як наслідок, пожеж) 24.02.2022, 15.03.2022 та 10.10.2022 магазин безмитної торгівлі, який знаходився в приміщенні будівлі Аеровокзалу міжнародного аеропорту «Дніпро» знищено. По даному факту руйнувань було відкрито кримінальне провадження № 42022042030000026, дата реєстрації (виділення матеріалів досудового розслідування): 24.02.2022 11:37:36. Відповідно до листів ТОВ «МА «Дніпропетровськ» № 22-08/01 від 22.08.2022 (а.с. 86) та від 22.05.2023 (а.с. 88) орендодавець повідомляв, що з 24.02.2022 територія ПАТ «Дніпроавіа» та ТОВ «МА «Дніпропетровськ» перебуває під постійною загрозою як об`єкта критичної інфраструктури. З 25.02.2022 з огляду на зупинення господарської діяльності зазначених вище підприємств, доступ на територію аеропорту для будь-яких осіб відсутній. Позивач зазначає, що з 24.02.2022 у нього відсутній будь-який доступ як на території аеропорту, так і на територію магазину безмитної торгівлі. Господарська діяльність магазину безмитної торгівлі повністю припинена та не відновлена станом на дату подачі даного позову. Товари, які знаходилися на складі та в магазині безмитної торгівлі, та майно, що належить ТОВ ВТПФ «ЕСКО», знищені внаслідок ракетного удару 10.04.2022. Так, ТОВ ВТПФ «ЕСКО» звернулося в Орган досудового розслідування Слідчий відділ УСБУ в Дніпропетровській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2022 близько 05:10 за адресою: м. Дніпро, вул. Аеродром. 42. на території міжнародного аеропорту «Дніпро» за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Новоалександрівської селищної ради пролунало близько 5 вибухів невстановленого типу ракет, внаслідок ракетного удару збройних сил російської федерації. В результаті вказаного ракетного удару відбулось влучання в район складських приміщень, знищено один пустий складський ангар, пошкоджено транспортний засіб автомобіль «Ford Escort», д.н.з. встановлюються, пошкоджено транспортний засіб автомобіль «Mersedes Sprinter», д.н з. встановлюється, зазнав значних руйнувань термінал міжнародного аеропорту «Дніпро» та повністю знищено приміщення магазину безмитної торгівлі «DUTY FREE» ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ОДРПОУ 13451553). Номер кримінального провадження № 42022042030000026 (а.с. 58-61).

Як зазначає позивач, в ході проведення огляду місця події від 10.04.2023 території міжнародного аеропорту «Дніпро» (за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Новоолександрівської селищної ради) встановлено влучання ворожих окупаційних військ російської федерації, в результаті чого адміністративна будівля аеропорту зазнала значних руйнувань».

Так, позивачем було створено комісію та проведено інвентаризацію майна підприємства, складено протокол інвентаризаційної комісії ТОВ ВТПФ «ЕСКО» від 18.04.2022 (а.с. 117). Відповідно до протоколу комісією встановлено наступне: «в результаті агресії російської федерації 10.04.2022 по спорудам Міжнародного аеропорту «Дніпро» було нанесено черговий авіаудар. Зруйнована будівля аеровокзалу. Сталося пряме влучення у приміщення магазину безмитної торгівлі. Знищено всі товарні запаси, торгове обладнання, оргтехніку, залишки готівки в касі, документацію. Зважаючи не це, інвентаризацію проведено за даними регістрів бухгалтерського обліку:

- балансова вартість знищених товарних запасів загальною кількістю 27 116 одиниць на суму 186 133,08 євро;

- балансова вартість знищених необоротних активів загальною кількістю 18 одиниць на суму 72 584,54 грн;

- балансова вартість знищених запасів загальною кількістю 703 одиниці на суму 28 603,82 грн;

- знищена готівка у валюті:

- національній - на суму 0,81 грн;

- іноземній - на суму 424,00 доларів; на суму 577,00 евро; на суму 247 російських рублів».

Позивач зазначає, що в рамках зазначеного вище кримінального провадження відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна від України 18.10.2022 № 3904/1223, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за № 1522/38858 було проведено судову економічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 1782-23 від 20.07.2023 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022042030000026 (а.с. 70-85) 14.04.2023 до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Дніпро НДІСЕ) надійшла постанова від 13.04.2023 старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області підполковника юстиції Несеврі Р.С. про призначення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №42022042030000026 від 24.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 110 та ч. 1, 2 ст. 438 КК України. На вирішення судової експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально розмір збитків знищеного майна магазину безмитної торгівлі «DUTY FREE» ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ЄДРПОУ 13451553) згідно «Протоколу інвентаризаційної комісії від 18.04.2022», «Акту про результати інвентаризації грошових коштів від 18.04.2022», «Інвентаризаційного опису необоротних активів від 18.04.2022» «Інвентаризаційного опису запасів від 18.04.2022» та «Інвентаризаційного опису товарних запасів від 18.04.2022»?

2. Чи підтверджується документально розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ЄДРПОУ 13451553) внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації?

Відповідно до вказаного висновку № 1782-23 від 20.07.2023, складеного старшим експертом лабораторії економічних та товарознавчих досліджень Коноваловим Юрієм встановлено наступне:

- по-першому питанню документально підтверджуються збитки від знищеного майна магазину безмитної торгівлі «DUTY FRFE» ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ЄДРПОУ 13451553) згідно «Протоколу інвентаризаційної комісії від 18.04.2022»; «Акту про результати інвентаризації грошових коштів від 18.04.2022» у розмірі: доларів 577,00, євро 424,00, російських рублів 90,48, «Інвентаризаційного опису необоротних активів від 18.04.2022» у розмірі 192 316,11 грн (первісна вартість), «Інвентаризаційною опису запасів від 18.04.2022» у розмірі 28 593,82 грн та «Інвентаризаційного опису товарних запасів від 18.04.2022» у розмірі 6 065 258,11 грн (186 133,08 євро);

- по-другому питанню, щодо розміру упущеної вигоди: документально підтверджується щомісячний розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ЄДРПОУ 13451553) внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації у розмірі 187,05 тис. умов. гр. од.

Враховуючи викладене, загальний розмір майнової шкоди складає 186 557,08 євро (186 133,08 євро + 424,00 євро), 220 909,93 грн (192316,11 грн + 28 593,82 грн) та 577,00 доларів США.

Позивач зазначає, що оскільки господарська діяльність магазину безмитної торгівлі має свої правові особливості відносно валюти розрахунків та ведення обліку товарів, позивач заявляє до стягнення реальні збитки саме у валютах, в яких такі збитки було завдано (в даному випадку це Євро, долар США та гривня).

Також, як зазначає позивач, документально підтверджений щомісячний розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ ВТПФ «ЕСКО» (код ЄДРПОУ 13451553) внаслідок знищення та пошкодження майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації складає 187,05 тис, умов, гр. од. Майно позивача було знищено внаслідок ракетного удару 10.04.2022. Таким чином, позивач розраховує розмір упущеної вигоди починаючи з 10.04.2023. Позивач наголошує, що на сьогодні діяльність позивача не відновлена, відсутні будь-які реальні прогнози її поновлення. У зв`язку із чим, позивач заявляє до стягнення лише упущену вигоду за повні календарні місяці неможливості ведення господарської діяльності. Тобто з 10.04.2022 по 09.12.2023.

За розрахунком позивача, в період з 10.04.2022 по 09.01.2024 позивач зазнав збитків у вигляді упущено вигоди протягом 21 повного календарного місяця. Таким чином розмір упущеної вигоди за період з 10.04.2022 по 09.12.2023 становить 3928,05 тис. умов. гр. од. (187.05 тис. умов. гр. од. х 21 календарних місяців).

Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації реальних збитків в розмірі 186 557,08 Євро, 220 909,93 грн, 577,00 доларів США та упущеної вигоди в розмірі 3 928 050,00 доларів США, із зазначенням гривневого еквіваленту на дату ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02.03.2022 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов`язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію росії проти України, вимагає від російської федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні»» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницька фірма "ЕСКО" (49098, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 6, ідентифікаційний код 13451553) реальні збитки в розмірі 186 557,08 Євро (що еквівалентно 8 205 713,16 грн станом на 03.06.2024), 220 909,93 грн, 577,00 доларів США (що еквівалентно 23 390,02 грн станом на 03.06.2024) та упущену вигоду в розмірі 3 928 050,00 доларів США (що еквівалентно 159 232 541,27грн станом на 03.06.2024), про що видати наказ.

Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14, будівля 1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1 059 800,00 грн, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 03.06.2024.

Суддя І.В. Мілєва