Ухвала

від 28.05.2024 по справі 910/19894/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

28.05.2024Справа №910/19894/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали справи №910/19894/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Альтеп»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 13136045,91 грн

Представники сторін:

від позивача: Савченко О.В.;

від відповідача: Фартушна В.Л., Акуленко А.В..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 13136045,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №16914/01 від 24.04.2019 не в повному обсязі розрахувався за електричну енергію поставлену за "зеленим тарифом", у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 12839506,08 грн та 3% річних у розмірі 296539,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/19894/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

У судовому засіданні 20.02.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті справи та відкладення підготовчого засідання у справі на 19.03.2024.

Судове засідання, призначене на 19.03.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 підготовче засідання призначено на 02.05.2024 року.

У судовому засіданні 02.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 07.05.2024.

У судовому засіданні 07.05.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 28.05.2024.

23.05.2024 року через систему Електронний Суд від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статі 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційному порядку об`єднаною палатою переглядається судове рішення у подібних правовідносинах. Так, в обґрунтування поданого клопотання зауважено на тому, що ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 справу №910/4439/23 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав вирішення питання щодо розміру коштів, які підлягають сплаті гарантованим покупцем за поставлену електричну енергію у період дії воєнного стану в Україні, з урахуванням чи неврахуванням нормативно-правових актів, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.

У судовому засіданні 28.05.2024 представники відповідача клопотання про зупинення провадження підтримали, просили задовольнити; представник позивача просив відмовити у задоволенні.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до пунктів 6, 10, 15 та 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У свою чергу, відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 07.05.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

У той же час, перед початком розгляду справи по суті, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у подібних правовідносинах об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №910/4439/23.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

У свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №907/651/18 зазначено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".

Таким чином, враховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, оскільки нормами ст. 182 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання про можливість зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/13544/22.

Так, частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Приписами частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах виходить із того, що подібність правовідносин означає схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/7, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

У даному випадку, судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 30.04.2024 передав справу №910/4439/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоенерджи Дніпро» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення коштів за касаційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №910/4439/23 у зазначеній справі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підстави для передачі судової справи колегія суддів обґрунтувала тим, що з метою виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, з огляду на зміну правового регулювання спірних правовідносин у період дії воєнного стану в Україні, колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону №2019-VIII, пункту 10.4 Порядку №641, Наказу №206, який було викладено у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, які розглядалися колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2024 справу №910/4439/23 було прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за касаційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023.

У той же час, предметом спору у даній справі є неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №16914/01 від 24.04.2019 щодо сплати вартості придбаної електроенергії за «зеленим» тарифом у жовтні 2021 року та за період з лютого 2022 по серпень 2022 року, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на відсутність прострочення виконання зобов`язання, з огляду на положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», якими врегульовано особливий порядок здійснення ДП «Гарантований покупець» розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні.

Тобто, під час вирішення даного спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Альтеп» до Державним підприємством «Гарантований покупець» судом має бути вирішено питання щодо застосування чи незастосування до спірних правовідносин приписів наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», якими врегульовано здійснення ДП «Гарантований покупець» розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні.

За приписами частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що правовідносини у даній справі є подібними правовідносинам у справі №910/4439/23, що переглядається в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, оскільки правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд у справі №910/4439/23 має суттєве значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики і зроблені правові висновки виступають джерелом формування судової практики, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Альтеп» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 13136045,91 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №910/4439/23.

Керуючись статтями 2, 177, 183, 228, 229, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до розгляду справи №910/19894/23 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.

3. Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Альтеп" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 13136045,91 грн до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №910/4439/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2024.

Суддя Т.В. Васильченко