Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3405/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/3405/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс», м. Київ

про стягнення 86 524,62 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» про стягнення 86 524,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №GRC-016125 від 28.05.2021 в частині оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3405/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином. При цьому, суд зазначає таке.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем електронного кабінету в підсистемі електронний суд зареєстровано не було.

Частиною 10 ст.165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, місто Київ, узвіз Вознесенський, будинок 23-В.

Судом було враховано, що за приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу господарського суду з відміткою «за закінчення встановленого терміну зберігання».

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» (замовник) було укладено договір №GRC-016125 на транспортно-екпедиторське обслуговування, за умовами п.1.1 якого експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених договором транспортно-експедиційних послуг у внутрішньому та міжнародному сполученні, пов`язаних з дорожніми перевезеннями та митним оформленням вантажу (послуги) у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у заявках та/або додаткових угодах до даного договору, які є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується оплачувати надані експедитором послуги.

Згідно п.п.2.1.1, 2.1.2 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 послуги щодо кожного окремого перевезення надаються експедитором на підставі укладеної сторонами заявки та/або додаткової угоди; за фактом надання послуг сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих послуг.

У п.3.1 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 вказано, що замовник зобов`язаний повідомити експедитора про необхідність виконання перевезення вантажу шляхом надіслання електронної клпії заповненої та підписаної заявки на електронну адресу експедитора з подальшою обов`язковою заміною на оригінальний примірник до запланованої дати початку надання послуг.

Згідно п.5.6 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 за несвоєчасну сплату послуг експедитора замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за строк не обмежеючись шістьма місяцями та штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за користування чужими коштами.

Відповідно до п.6.1 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 розмір плати за надані експедитором послуги при кожному окремому перевезенні та належному оформленні вантажів визначається в заявці до договору. Рахунки-фактури виставляються експедитором замовнику за допомогою електронного зв`язку одночасно із погодженням сторонами умов щодо організації кожного окремого перевезення та/або на момент перетину державного кордону України - при організації міжнародних перевезень.

Пунктом 6.2 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 визначено, що платежі здійснюються замовником в національній валюті України згідно наданих експедитором рахунків - фактур проятгом 14 календарних днів з дати виставлення рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше дати вивантаження вантажу у пункті призначення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо жодна зі сторін за два місяці до закінчення строку діх договору не попередить іншу сторону про розірвання, то строк чинності договору вважається продовженим на кожен наступний календарний рік (п.9.1 договору №GRC-016125 від 28.05.2021).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №GRC-016125 від 28.05.2021 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №GRC-016125 від 28.05.2021 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №GRC-016125 від 28.05.2021 сторонами погоджувались заявки на перевезення, в яких контрагентами було визначено маршрут перевезень, вантаж, дати завантаження та розвантаження, вартість послуг, дані водія.

Означені заявки було виконано перевізником, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), в тому числі №4852 від 29.04.2022 на суму 16 198,98 грн, №8337 від 13.07.2022 на суму 30 705,02 грн, №11333 від 14.09.2022 на суму 24 004,25 грн, №11353 від 14.09.2022 на суму 17 677,56 грн, №15604 від 23.12.2022 на суму 26 343,07 грн, №15797 від 29.12.2022 на суму 26081,68 грн.

Одночасно, 25.11.2022 сторонами було укладено заявку №DSV00251122-2 до договору №GRC-016125 від 28.05.2021, згідно якої замовником доручено експедитору здійснити перевезення за маршрутом Lannion, France - Київ Україна, вартістю 607 євро + ЕХ1.

За наслідками здійснення вказаного перевезення сторонами було складено та підписано товарно-транспортну накладну №3210 від 29.12.2022, а також складено міжнародну накладну CMR №PLUA22122306.

На оплату послуг за вказаною заявкою експедитором було виставлено замовнику рахунок №8428 від 22.12.2022 на суму 26 081,68 грн.

Також, контрагентами було укладено заявку №DSV0020123-1 від 02.01.2023 до договору №GRC-016125 від 28.05.2021, згідно якої замовником доручено експедитору здійснити перевезення за маршрутом France - Київ Україна, вартістю 674 євро + (ЕХ1 - 40 євро).

За наслідками здійснення вказаного перевезення сторонами було складено та підписано товарно-транспортну накладну №227 від 27.01.2023 та складено міжнародну накладну CMR №PLUA 23012302.

На оплату послуг за вказаною заявкою експедитором було виставлено замовнику рахунок №321 від 23.01.2023.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем належним чином свої обов`язки за договором №GRC-016125 від 28.05.2021 виконано не було, в повному обсязі надані послуги експедитора не оплачено, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 53 330,41 грн, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п.6.1 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 розмір плати за надані експедитором послуги при кожному окремому перевезенні та належному оформленні вантажів визначається в заявці до договору. Рахунки-фактури виставляються експедитором замовнику за допомогою електронного зв`язку одночасно із погодженням сторонами умов щодо організації кожного окремого перевезення та/або на момент перетину державного кордону України - при організації міжнародних перевезень.

Пунктом 6.2 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 визначено, що платежі здійснюються замовником в національній валюті України згідно наданих експедитором рахунків - фактур проятгом 14 календарних днів з дати виставлення рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше дати вивантаження вантажу у пункті призначення.

Судом вище було встановлено, що в межах договору №GRC-016125 від 28.05.2021 сторонами погоджувались заявки на перевезення, в яких контрагентами було визначено маршрут перевезень, вантаж, дати завантаження та розвантаження, вартість послуг, дані водія.

Означені заявки було виконано перевізником, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), в тому числі №4852 від 29.04.2022 на суму 16 198,98 грн, №8337 від 13.07.2022 на суму 30 705,02 грн, №11333 від 14.09.2022 на суму 24 004,25 грн, №11353 від 14.09.2022 на суму 17 677,56 грн, №15604 від 23.12.2022 на суму 26 343,07 грн, №15797 від 29.12.2022 на суму 26081,68 грн.

Одночасно, 25.11.2022 сторонами було укладено заявку №DSV00251122-2 до договору №GRC-016125 від 28.05.2021, згідно якої замовником доручено експедитору здійснити перевезення за маршрутом Lannion, France - Київ Україна, вартістю 607 євро + ЕХ1.

За наслідками здійснення вказаного перевезення сторонами було складено та підписано товарно-транспортну накладну №3210 від 29.12.2022, а також складено міжнародну накладну CMR №PLUA22122306.

На оплату послуг за вказаною заявкою експедитором було виставлено замовнику рахунок №8428 від 22.12.2022 на суму 26 081,68 грн.

Також, контрагентами було укладено заявку №DSV0020123-1 від 02.01.2023 до договору №GRC-016125 від 28.05.2021, згідно якої замовником доручено експедитору здійснити перевезення за маршрутом France - Київ Україна, вартістю 674 євро + (ЕХ1 - 40 євро).

За наслідками здійснення вказаного перевезення сторонами було складено та підписано товарно-транспортну накладну №227 від 27.01.2023 та складено міжнародну накладну CMR №PLUA 23012302.

На оплату послуг за вказаною заявкою експедитором було виставлено замовнику рахунок №321 від 23.01.2023 на суму 28 244,47 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що строк оплати послуг експедитора, наданих згідно актів №4852 від 29.04.2022 на суму 16 198,98 грн, №8337 від 13.07.2022 на суму 30 705,02 грн, №11333 від 14.09.2022 на суму 24 004,25 грн, №11353 від 14.09.2022 на суму 17 677,56 грн, №15604 від 23.12.2022 на суму 26 343,07 грн, №15797 від 29.12.2022 на суму 26081,68 грн, а також згідно заявки №DSV0020123-1 від 02.01.2023 на суму 28 244,47 грн, настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було підтверджено наявність заборгованості перед позивачем станом на 31.12.2022 та на 25.01.2023. Зокрема, контрагентами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, згідно змісту якого сума заборгованості замовника станом на 31.12.2022 становить 69 106,56 грн. Одночасно, у гарантійному листі №1/25 від 25.01.2023 відповідачем було вказано про наявність заборгованості за рахунками №8307 від 16.12.2022 та №8428 від 22.12.2022 на загальну суму 51 429 грн.

При цьому, судом враховано, що за останньою заявкою відповідачем було отримано вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною №227 від 27.01.2023, а отже, у останнього виник обов`язок з оплати послуг експедитора на суму 28 244,47 грн, строк виконання якого настав, з урахуванням того, що пунктом 6.2 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 визначено, що платежі здійснюються замовником в національній валюті України згідно наданих експедитором рахунків - фактур проятгом 14 календарних днів з дати виставлення рахунків, але в будь-якому випадку не пізніше дати вивантаження вантажу у пункті призначення.

Отже, наявними в матерілах справи доказами належним чином підтверджуються твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості за договором №GRC-016125 від 28.05.2021 на суму 53 330,41 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин відсутності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» в розмірі 53 330,41 грн належним чином доказово не спростовано.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» вв частині стягнення основного боргу на суму 53 330,41 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та нарахувань, які передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно п.5.6 договору №GRC-016125 від 28.05.2021 за несвоєчасну сплату послуг експедитора замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за строк не обмежеючись шістьма місяцями та штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за користування чужими коштами.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, неустойкою суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивачем за період з 01.04.2023 по 27.11.2023 було нараховано пеню в сумі 15721,51 грн, штраф в сумі 15999,12 грн, 3% річних в розмірі 1056,38 грн та інфляційні втрати в розмірі 417,20 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» про стягнення 86 524,62 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайдер Ентузіастс» (04053, місто Київ, узвіз Вознесенський, будинок 23-В, ЄДРПОУ 43992777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» (03134, м.Київ, вул.Дзюби Івана, буд.7, літера «Д», ЄДРПОУ 38857571) основний борг в сумі 53 330,41 грн, 3% річних в сумі 1056,38 грн, штраф в сумі 15999,12 грн, пеню в розмірі 15721,51 грн, інфляційні втрати в розмірі 417,20 грн та судовий збір в сумі 3028 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 03.06.2024.

Суддя В.В. Князьков