Рішення

від 03.06.2024 по справі 911/367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 911/367/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Експрес», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кочкова Юрія Вячеславовича, м.Боярка

про стягнення 63 336,32 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кочкова Юрія Вячеславовича про стягнення 62 336,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості № 1/01-06-19 від 01.06.2019 в частині здійснення оплати орендної плати та заборгованості з відшкодування витрат на комунальне утримання орендованого майна. У зв`язку із цим позивачем подано даний позов про стягнення з відповідача 38 274,60 грн основного боргу, 19 497,37 грн інфляційних втрат, 4 564,35 грн 3% річних.

Ухвалою від 19.02.2024 Господарського суду Київської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» б/н від 05.02.2024 (вх.№ суду 222/24 від 09.02.2024) про стягнення 62 336,32 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/367/24 передано на розгляд судді Князькову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/367/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином. При цьому, суд зазначає таке.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу місцезнаходження фізичної особи-підприємця, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул.Пролетарська (нова назва вулиці Січових стрільців), буд.73.

Судом було враховано, що за приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу господарського суду з відміткою «за закінчення встановленого терміну зберігання».

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем (орендар) укладений договір оренди № 8/35, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди частину об`єкта транспортного вузла Караваєві дачі (майно, приміщення), загальною площею 75,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 48 (літера А) і є приватною власністю орендодавця для здійснення своєї господарської діяльності.

Майно належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності. Майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі аксесуарами для риболовлі (п.п. 1.4, 1.5 договору).

Орендар вступає у тимчасове платне користування приміщенням на умовах оренди у термін, визначений у договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі приміщення (п. 2.1 договору).

У разі припинення або дострокового розірвання договору, приміщення повертається орендарем орендодавцю на протязі 5 днів аналогічного порядку встановленого при передачі приміщення орендарю. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.п. 2.5, 2.6 договору).

Умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 3.7 договору визначено, що орендар сплачує за користування орендованим майном орендну плату у сумі 8 000,00 грн., включаючи ПДВ 1 333,33 грн., за перший місяць оренди.

Орендна плата може бути переглянута в сторону збільшення, але не раніше ніж через 12 календарних місяців з дня набрання чинності цим договором.

Орендна плата сплачується орендарем за фактичний термін користування орендованим майном.

Плата за оренду приміщення, сплачується орендарем до 25-го числа місяця передуючи звітному, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

У день підписання сторонами акту прийому-передачі в оренду приміщення, орендар зобов`язаний внести на поточний рахунок орендодавця авансовий платіж за останній місяць користування орендованим приміщенням в сумі 8 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 333,33 грн. У випадку прострочення слати орендарем будь-яких платежів за цим договором, орендодавець має право використовувати вказані кошти для покриття заборгованості орендаря.

Орендарем, крім плати за оренду, компенсується витрати, пов`язані з експлуатацією приміщення протягом строку оренди (електропостачання, водовідведення та водопостачання). Компенсація опалення здійснюється пропорційно займаній площі на підставі виставлених рахунків-фактур, протягом 5 днів, з моменту їх виставлення.

Умовами п. 9.1, 9.2 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печатками та підписання акту приймання-передачі та дає протягом тридцяти п`яти місяців. Після закінчення строку оренди, визначеного у п. 9.1 договору, за умови належного виконання орендарем умов договору, за погодженням сторін договір може бути продовжений на той самий строк на тих самих умовах.

07.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, за яким орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування нерухоме майно - частину об`єкта транспортного вузла Караваєві дачі, загальною площею 75,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 48 (літера А).

29.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем (орендар) укладена додаткова угода № 1 до договору оренди № 8/35 від 28.04.2016, за якою внесено зміни в умови п. 3.1 договору визначивши, що починаючи з 01.08.2016 та по 31.12.2016 орендар, за користування орендованим майном, сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 7 000,00 грн., у т.ч ПДВ 1 166,67 грн. Починаючи з 01.01.2017 орендар за користування орендованим майном, сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 8 000,00 грн., у т.ч ПДВ 1 333,33 грн.

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем (орендар) укладена додаткова угода № 2 до Договору № 8/35 від 28.04.2016, за якою сторони дійшли згоди внести зміни до умов розділу 3 договору, виклавши його в наступній редакції: «Орендар сплачує за користування орендованим майном орендну плату у сумі 8 000,00 грн., включаючи ПДВ 1 333,33 грн., за місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.1 Додаткової угоди № 2 від 01.01.2019).

Орендар щомісяця, окремо від орендної плати, сплачує орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна (електроенергія, водопостачання та водовідведення, опалення, газопостачання, вивіз сміття, телефонний зв`язок тощо) на підставі виставлених рахунків-фактур (п. 3.4 Додаткової угоди № 2 від 01.01.2019).

Орендар здійснює перерахування орендної плати до 20 числа місця, який передує розрахунковому шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (п. 3.5 Додаткової угоди № 2 від 01.01.2019).

Орендар відшкодовує орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна протягом 3 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.6 додаткової угоди № 2 від 01.01.2019).

Умовами п. 4.1.2 додаткової угоди № 2 від 01.01.2019 визначено, що орендар взяв на себе обов`язок щодо своєчасного і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати по комунальному утриманню орендованого майна у відповідності до умов цього договору.

Умовами п. 6.1 Додаткової угоди № 2 від 01.01.2019 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та підписання сторонами акту приймання-передачі та діє протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору. Строк дії договору може бути продовженим за взаємною згодою сторін».

31.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем підписаний акт приймання (повернення) - передачі з оренди нерухоме майно, за яким орендодавцем прийнято, а орендарем повернуто з оренди нерухоме майно - частину об`єкта транспортного вузла Караваєві дачі, загальною площею 75,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 48 (літера А).

01.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (товариство) та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем (боржник) укладений договір про реструктуризацію заборгованості №1/01-06-19, відповідно до умов п.п. 1.1 якого сторони реструктуризують заборгованість боржника перед товариством, що утворилась на підставі Договору оренди нерухомого майна № 8/35 від 28.04.2016.

На момент укладення цього договору загальна сума заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 8/35 від 28.04.2016, складає 65 612,92 грн, а саме: 34 000,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим майном та 31 612,92 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по комунальному утриманню орендованого майна.

Сторони дійшли згоди щодо розстрочки погашення боргу рівними сумами - 5 467,80 грн., яка сплачується боржником щомісяця до 15 числа. Платежі в рахунок погашення заборгованості здійснюються відповідно до графіка погашення боргу (п.п. 1.3, 1.4 Договором № 1/01-06-19).

Сторонами підписано додаток № 1 до договору про реструктуризацію заборгованості № 1/01-06-19 від 01.06.2019 «Графік погашення заборгованості».

Проте, як вказує позивач, відповідач порушуючи умови договору про реструктуризацію заборгованості № 1/01-06-19 від 01.06.2019 неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати заборгованості за орендними та комунальними платежами, згідно з графіком, що є додатком № 1 до вказаного договору, а саме за платежами за період з 15.11.2019 по 15.05.2020, що і стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було встановлено судом, 01.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (товариство) та Фізичною особою-підприємцем Кочковим Юрієм В`ячеславовичем (боржник) укладений договір про реструктуризацію заборгованості №1/01-06-19, відповідно до умов п.п. 1.1 якого сторони реструктуризують заборгованість боржника перед товариством, що утворилась на підставі Договору оренди нерухомого майна № 8/35 від 28.04.2016.

На момент укладення цього договору загальна сума заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 8/35 від 28.04.2016, складає 65 612,92 грн, а саме: 34 000,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування орендованим майном та 31 612,92 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по комунальному утриманню орендованого майна.

Сторони дійшли згоди щодо розстрочки погашення боргу рівними сумами - 5 467,80 грн., яка сплачується боржником щомісяця до 15 числа. Платежі в рахунок погашення заборгованості здійснюються відповідно до графіка погашення боргу (п.п. 1.3, 1.4 Договором № 1/01-06-19).

Сторонами підписано додаток № 1 до договору про реструктуризацію заборгованості № 1/01-06-19 від 01.06.2019 «Графік погашення заборгованості».

Отже, виходячи з умов вказаного договору, суд дійшов висновку, що строк внесення відповідачем платежів за період з 15.11.2019 по 15.05.2020 на суму 38 276,60 грн настав.

Отже, наявними в матерілах справи доказами належним чином підтверджуються твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем на суму 38 276,60 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин відсутності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» на суму 38 276,60 грн належним чином доказово не спростовано.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТовариствА з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» до Фізичної особи-підприємця Кочкова Юрія Вячеславовича в частині стягнення основного боргу на суму 38 274,60 грн

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та нарахувань, які передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, неустойкою суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивачем було нараховано інфляційні втрати в сумі 19 497,37 грн та 3% річних на суму 4564,35 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку інфялційних втрат, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, розрахунок 3% річних містить помилки, зокрема, позивачем не вірно визначено періоди прострочення, а саме їх початкову дату без врахвування того, що у ч.ч.4, 5 ст.254 Цивільного кодексу України вказано, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Після здійснення власного перерахунку, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних на суму 4560,48 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн позивачем надано суду:

- договір про надання правових (правничих) послуг №02/01/2024 від 02.01.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» та адвокатом Ільчук Олександрою Сергіївною;

- додаткову угоду №1 від 02.01.2024 до договору №02/01/2024 від 02.01.2024;

- рахунок №05/02/2024 від 05.02.2024 на суму 9000 грн;

- акт №1 від 05.02.2024 до договору №02/01/2024 від 02.01.2024 та додаткової угоди №1 віж 02.01.2024, згідно змісту якого адвокатом було надано, а клієнтом прийнято послуги (детальний опис яких наведено в акті) на загальну суму 9000 грн;

- квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 9000 грн;

- довіреність №2 від 02.01.2024;

- свідоцтво №8452/10 від 28.11.2019 про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховано правову позицію Великої палати Верховного Суду, яку висловлено у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21. Зокрема, таке.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

фіксованого розміру,погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

У постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 Великої Палати Верховного Суду також наголошено, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Наразі, за висновками суду, надані позивачем докази, є належними та достатніми доказами підтвердження понесення в межах розглядуваної справи витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кочкова Юрія Вячеславовича про стягнення 62 336,32 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кочкова Юрія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Експрес» (01032, М.Київ, вул.Назарівська, буд.13, літ «А», ЄДРПОУ 32767289) основний борг в сумі 38 276,60 грн, інфляційні врати в розмірі 19 497,37 грн, 3% річних в сумі 4560,48 грн, судовий збір в сумі 3027,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8999,73 грн.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 3,87 грн відмовити.

4. Судовий збір в сумі 0,09 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 0,27 грн залищити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 03.06.2024.

Суддя В.В. Князьков