Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/3933/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімтекс», м. Київ

про стягнення 107 500 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» про стягнення 107 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №8 від 04.03.2021 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 08.04.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як встановлено судом станом відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в підсистемі електронний суд.

З метою забезпечення принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, ухвалу про відкриття провадження було направлено судом засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, місто Київ, Вознесенський Узвіз, будинок 14, офіс 16/31.

Ухвала про відкриття провадження була вручена відповідачу 12.04.2024, що підтверджується поштовим повідомленням №0600259615213, а отже, кінцевим строком подачі відзиву по справі було 29.04.2024.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» (покупець) ьбуло укладено договір поставки №8, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти та передавати у власність покупця: лікарські засоби та/або дієтичні добавки протягом строку дії договору відповідно до видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його па умовах цього договору.

Згідно п.4.1 договору №8 від 04.03.2021 поставка товару здійснюється товарними партіями згідно накладної, яка оформлена відповідно до узгодженої заявки покупця, у строк не пізніше чотирнадцяти днів з дати замовлення відповідної партії товару покупцем.

Відповідно до п.5.1 договору сторони дійшли згоди, що ціна договору визначається як сукупність вартості товару, який поставляється за цим договором протягом всього його строку дії згідно відповідних видаткових накладних. Вартість упаковки, маркування, доставки включається в ціну товару.

Пунктами 5.3 -5.5 договору №8 від 04.03.2021 визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України. Покупець здійснює оплату за поставлений товар не пізніше 16 (десяти) календарних днів з дати поставки товару, за кожну партію товару окремо, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі. Оплата за поставлений товар вважається здійсненою з дати надходження, грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання умов договору (п.9.2 договору №8 від 04.03.2021).

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору поставки №8 від 04.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» прийнято товар на суму 421 320 грн, згідно видаткових накладних №534 від 04.03.2021, №535 від 04.03.2021, №2323 від 29.06.2021, №3440 від 21.09.2021, №4181 від 01.11.2021, №3800 від 11.10.2021, №3611 від 29.11.2021, №4064 від 26.10.2021.

Частина товару була повернута покупцем постачальнику, що підтверджується накладною на повернення від покупця №571 від 20.12.2021 на суму 171 000 грн.

Згідно банківської виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» було здійснено часткову оплату поставленого товару, а саме перераховано на рахунок позивача загалом 142 820 грн.

З огляду на вказані обставини, позивачем вказано, що сума неоплаченого відповідачем за договором поставки №8 від 04.03.2021 товару складає 107 500 грн, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 5.3 -5.5 договору №8 від 04.03.2021 визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України. Покупець здійснює оплату за поставлений товар не пізніше 16 (десяти) календарних днів з дати поставки товару, за кожну партію товару окремо, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі. Оплата за поставлений товар вважається здійсненою з дати надходження, грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В межах договору поставки №8 від 04.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» прийнято товар на суму 421 320 грн, згідно видаткових накладних №534 від 04.03.2021, №535 від 04.03.2021, №2323 від 29.06.2021, №3440 від 21.09.2021, №4181 від 01.11.2021, №3800 від 11.10.2021, №3611 від 29.11.2021, №4064 від 26.10.2021.

Частина товару була повернута покупцем постачальнику, що підтверджується накладною на повернення від покупця №571 від 20.12.2021 на суму 171 000 грн.

Отже, з огляду на наведені норми чинного законодавства та укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати покупцем поставленого постачальником за договором №8 від 04.03.2021 товару за вказаними вище видатковими накладними (за вирахуванням вартості повернутого товару), настав.

Проте, як було встановлено, згідно банківської виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» було здійснено часткову оплату поставленого товару, а саме перераховано на рахунок позивача загалом 142 820 грн.

Доказів оплати товару в повному обсязі матеріли справи не містять.

Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, всупереч принципу змагальності учасників судового процесу та обов`язку доказування, відповідачем обставин відсутності заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму належним чином доказово не обґрунтовано.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» про стягнення 107 500 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» про стягнення 107 500 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімтекс» (04053, місто Київ, Вознесенський Узвіз, будинок 14, Офіс 16/31, ЄДРПОУ 42808200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» (03142, Україна, Київська область, м. Київ, Вул Омеляна Пріцака, 4, ЄДРПОУ 42071629) заборгованість в сумі 107 500 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 03.06.2024.

Суддя В.В. Князьков