Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3705/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024Справа № 910/3705/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства «СТЕПС»

про стягнення 149 291,12 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства «СТЕПС» про стягнення 149 291,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок проведення Північним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача було встановлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт за договором № 395 від 25.05.2021, що призвело до завдання позивачу матеріальної шкоди (збитків) на суму 149 291,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3705/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.04.2024 до суду через систему «Електронний Суд» ЄСІТС від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив, визначеним у ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відповіді на відзив у встановлений ухвалою суду від 01.04.2024 строк не подав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2021-04-29-005849-c між Управлінням освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Приватним підприємством «Степс» (підрядник) укладено договір № 395 від 25.05.2021 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого підрядник зобов`язався у 2021 році виконати роботи, зазначені у кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: Капітальний ремонт харчоблоку в Київській гімназії № 287 за адресою: вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва, ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (п. 1.2. Договору).

В п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1) визначено, що ціна цього Договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить 1 277 055,31 грн, в т.ч. ПДВ-20% - 212 842,55 грн. Після отримання експертного звіту сума договору буде приводитись у відповідність до суми експерного звіту (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися поетапно на підставі підписаних актів виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3) відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, проміжними платежами із урахуванням обсягів фактично виконаних робіт та фактичних витрат підрядника.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що замовник здійснює оплату за виконані підрядником роботи звітного місяця по мірі надходження бюджетних коштів після підписання актів виконаних робіт (ф. КБ-2В та ф. КБ-3).

Кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт (п. 4.5. Договору).

За умовами пунктів 5.1., 5.2. Договору терміном виконання робіт визначено: з моменту підписання договору і до 15.08.2021, а місцем виконання робіт - харчоблок у Київській гімназії № 287 за адресою: вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2021 (п. 18.1. Договору).

Додатком 1 до Договору є Календарний графік виконання робіт «Капітальний ремонт харчоблоку в Київській гімназії № 287 за адресою: вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва, ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація», у якому погоджено терміни виконання робіт.

Також сторонами підписано План фінансування «Капітальний ремонт харчоблоку в Київській гімназії № 287 за адресою: вул. Чорнобильська, 10-Б у Святошинському районі м. Києва, ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація», що є додатком 2 до Договору, у якому визначено терміни фінансування: з моменту підписання договору та до 31.12.2021.

Додатковою угодою № 2 від 19.08.2021 до Договору сторони продовжили терміни виконання робіт, а саме: до 31.08.2021, у зв`язку з чим додаток 1 до Договору викладено в новій редакції.

15.09.2021 сторони підписали додаткову угоду № 3 до Договору, якою п. 3.1. Договору виклали у новій редакції та визначили, що ціна Договору становить 1 274 887,19 грн, в т.ч. ПДВ-20% - 212 481,20 грн.

На виконання Договору сторонами складено та підписано акт № 1-395 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 (ф. КБ-3), згідно з якими вартість робіт склала 253 397,15 грн, в т.ч. ПДВ - 42 232,86 грн.

Також сторонами складено та підписано акт № 2-395 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 (ф. КБ-3), згідно з якими вартість робіт склала 1 021 490,04 грн, в т.ч. ПДВ - 170 248,34 грн.

Позивач сплатив на користь відповідача кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 3771 від 20.07.2021 на суму 253 397,15 грн із урахуванням ПДВ - 42 232,86 грн, № 4991 від 06.09.2021 на суму 1 021 490,04 грн із урахуванням ПДВ - 170 248,34 грн.

Відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби заа ІІІ квартал 2022 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2019 по 31.08.2022.

Відповідно до Довідки ревізії щодо видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт Управління освіти Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації за період з 01.01.2019 по 31.08.2022, складеної 15.12.2022, вбачається, що в ході ревізії були здійснені контрольні обміри та ревізія норм, розцінок коефіцієнтів, врахованих підрядними організаціями при виконанні робіт з капітального та поточного ремонту по закладам освіти позивача в межах вартості актів приймання виконаних будівельних робіт, актів вартості устаткування, що придбавалось виконавцями до укладених договорів, зокрема, щодо відповідача. У Довідці зазначено, що по акту виконаних робіт за серпень 2021 року до Договору наявне завищення вартості виконаних робіт на суму 149 291,12 грн.

16.12.2022 Північним офісом Держаудитслужби складено Акт № 31-30/354 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.01.2019 по 31.08.2022 (надалі також - Акт ревізії), що містить відповідні висновки, зокрема, по укладеному між сторонами даного спору договору № 395 від 25.05.2021. Відповідно до вказаного Акта ревізії підрядником при складанні актів виконаних робіт врахована вартість матеріальних ресурсів, яка не відповідає твердій договірній ціні, а саме, по акту виконаних робіт № 2-395 за серпень 2021 наявне завищення вартості виконаних робіт на суму 149 291,12 грн з ПДВ.

У зв`язку з виявленими Північним офісом Держаудитслужби порушеннями, позивач листом від 14.12.2022 № 107-37-2120 направив відповідачу акт перерахунку вартості виконаних будівельних робіт відповідно до Договору.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідач листом від 19.12.2022 № 19/12/2022-1 вказав на відсутність підстав для сплати 149 291,12 грн з ПДВ згідно з актом перерахунку, а висновки Держадитслужби при проведенні ревізії про невідповідність вартості матеріальних ресурсів твердій договірній ціні визнав безпідставними.

Разом з тим, позивач у листі від 27.12.2022 № 107-37-2228, адресованому начальнику Північного офісу Держаудитслужби, висловив свої заперечення щодо Акту ревізії та зазначив, що уточнення вартості матеріальних ресурсів, яке призвело до зменшення твердої ціни договору відбулось за результатами узгодження сторонами договору і відображено у додатковій угоді № 1 від 25.05.2021 та додатковій угоді № 3 від 15.09.2021. Крім цього, зазначив, що відповідно до п. 24 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання Договорів підряду в капітальному будівництві» № 668 від 01.08.2005, тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Північним офісом Держаудитслужби заперечення Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адмінстрації було відхилено, що вбачається із Висновку на заперечення, затвердженого начальником Північного офісу Держаудитслужби 19.01.2023, у зв`язку з чим позивач листом від 21.12.2023 № 107-37-336 повторно звернувся до відповідача з вимогою сплатити кошти у розмірі 149 291,12 грн.

Оскільки вказана сума збитків (матеріальної шкоди) так і не була відшкодована відповідачем, позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому посилаючись на п. 12.6. Договору, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 149 291,12 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що акт ревізії Північного офісу Держаудитслужби № 31-30/534 від 16.12.2022 є лише документом, який фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась (в даному випадку позивача), він не може змінювати, припиняти повністю або частково договірні правовідносини сторін за договором. За доводами відповідача, сторони при укладенні Договору дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, у тому числі щодо вартості робіт, яка в подальшому зменшувалась відповідно до укладених додаткових угод, при цьому, Договір є виконаним, а при прийнятті робіт за Договором позивач не заявляв про порушення обсягу виконаних робіт чи про їх недоліки тощо. Відтак, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частин 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором будівельного підряду щодо виконання робіт із капітального ремонту приміщення (харчоблоку в Київській гімназії № 287) та регулюється положеннями глави 61 Цивільного кодексу України, зокрема, її параграфом 3.

Відповідно до загального визначення договору підряду, наведеному у ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 Цивільного кодексу Украхни визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною 1 ст. 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Посилаючись на положення п. 12.6. Договору, позивач вказує про наявність підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків) в сумі 149 291,12 грн, на яку, як було встановлено у Акті ревізії, було завищено вартість робіт за Договором.

Суд встановив, що у складеному Північним офісом Держаудитслужби за результатами ревізії окремих фінансово-господарської діяльності Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Акті ревізії вказано, що відбулося порушення вимог п. 6.3.2.2., 6.4.3. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», а саме завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 149 291,12 грн внаслідок включення відповідачем до акту виконаних робіт за серпень 2021 року до Договору матеріалів з ціною, яка не відповідає твердій ціні, чим позивачу нанесено матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (надалі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється (п. 12 ч. 1); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку(п. 13 ч. 1).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії).

Відповідно до підпункту 23 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Втім, матеріали справи не містять доказів пред`явлення контролюючим органом (Північним офісом Держаудитслужби) позивачу вимог щодо усунення виявлених порушень, в той час як лист Північного офісу Держаудитслужби від 15.02.2024 № 262631-14/1207-2024 не вважається такою вимогою, а інших листів (вимог), зокрема, тих, на які міститься посилання у вказаному листі, до матеріалів справи не долучено.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов`язання), як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, договір підряду № 395 від 25.05.2021 виконано сторонами.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до умов Договору виконав, а позивач прийняв будівельні роботи на загальну суму 1 274 887,19 грн, яка відповідає погодженій сторонами ціні договору у додатковій угоді № 3 від 15.09.2021 та сплачена позивачем у повному обсязі.

Доказів того, що виконані відповідачем за Договором роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями до суду не надано.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що взяті на себе за Договором зобов`язання сторонами було виконано належним чином, а відтак такі зобов`язання є припиненими, що додатково підтверджується Звітом про виконання договору, розміщеним на сайті https://prozorro.gov.ua, за ідентифікатором закупівлі UA-2021-04-29-005849-c.

Крім того, суд враховує, що Договір між сторонами було укладено внаслідок проведення публічних закупівель відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», за положеннями якого переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Тобто, у даному випадку позивач, як замовник, за результатами проведення торгів визначив найбільш вигідну для себе пропозицію, здійснив подальше узгодження з переможцем торгів всіх істотних умов, в результаті чого укладено Договір та погоджено відповідну договірну ціну.

При цьому, суд бере до уваги, що першочергово визначена у Договорі ціна була зменшена сторонами за їхньою взаємною згодою. Таким чином, доводи позивача про завдання йому збитків суд визнає необґрунтованими.

Сам лише Акт ревізії Північного офісу Держаудитслужби не є підставою для стягнення з відповідача визначених у ньому сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє Акт ревізії Північного офісу Держаудитслужби як належний та допустимий доказ факту завищення вартості робіт на суму 149 291,12 грн, оскільки встановлені у цьому акті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Зважаючи на те, що підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, елементи якого в діях відповідача відсутні, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у розмірі 149 291,12 грн визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18).

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи № 917/1307/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені судом обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог та поданих в матеріали справи доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.06.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко