Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3792/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/3792/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеннон Еір Україна"

про стягнення 54 959,35 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» про стягнення 54 959,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 143-2021 від 16.11.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3792/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не забезпечено реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2021 року між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 143-2021 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання платних послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому відповідно до вимог, передбачених Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 «Про затвердження Авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» та інших вимог чинного законодавства України.

Метеорологічне обслуговування, що надається, включає в себе послуги з обслуговування експлуатантів та членів льотного екіпажу замовника на підході та в районі аеродромів Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни, безпосередньо на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору замовник отримує послуги з метеорологічного обслуговування та здійснює їх оплату відповідно до вимог чинного законодавства України та положень цього Договору.

Пунктом 3.2.2 Договору узгоджено, що укладаючи цей Договір замовник бере на себе зобов`язання у встановлені даним Договором терміни здійснювати оплату послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден наданих виконавцем.

У відповідності до п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден здійснюються щомісяця.

Згідно з п. 4.2 та п. 4.3 Договору доказом отримання замовником та членами його екіпажів метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродромів Київ/Жуляни, зльотів та посадок повітряних суден безпосередньо на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни є факт виконання польоту.

Факт виконання польоту підтверджується:

- на аеродромі Київ/Бориспіль - інформацією (відміткою) про виконання зльоту в Добовому електронному плані «Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- на аеродромі Київ/Жуляни - відміткою про виконання рейсу у звіті по рейсам та додатковим послугам служби наземного забезпечення Комунального підприємства Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни).

За ініціативою виконавця, замовник проводить звірку кількості вильотів шляхом надання реєстру обліку кількості рейсів електронною поштою. До 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування, складає акт надання послуг у двох примірниках та рахунок на оплату і надсилає їх замовнику (п. 4.4 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що замовник, після отримання платіжних документів та актів надання послуг, зобов`язаний підписати акти та повернути один підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі не підписання акту надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту надання послуг, він вважається підписаним сторонами.

Згідно з п. 4.7 та п. 4.7.1 Договору замовник, після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю.

У будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніш 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктами 5.1-5.3 Договору сторонами узгоджено, що укладаючи цей Договорі сторони погоджуються, що вартість послуг з метеорологічного обслуговування встановлюється виконавцем та обраховується відповідно до спільного наказу МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 № 1/2/1 «Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України».

Вартість послуг на метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден:

- на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль становить 695,00 грн.;

- на підходів та в районі аеродрому Київ/Жуляни становить 695,00 грн.

ПДВ нараховується у розмірі та в порядку встановленому чинним законодавством України.

Договір вступає в дію з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022, але до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 9.1 Договору).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що на виконання умов Договору, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з метеорологічного обслуговування на суму 27 244,00 грн. згідно Актів надання послуг № 101 від 28.02.2022 на суму 26 410,00 грн. та № 102 від 28.02.2022 на суму 834,00 грн., однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг згідно Актів не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ «Шеннон Еір Україна» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 244,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нарахованого та заявлено до стягнення пеню у розмірі 20 000,87 грн., штраф у розмірі 2 724,40 грн., 3% річних в розмірі 1 363,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 626,91 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з п. 4.2 та п. 4.3 Договору доказом отримання замовником та членами його екіпажів метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродромів Київ/Жуляни, зльотів та посадок повітряних суден безпосередньо на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни є факт виконання польоту.

Факт виконання польоту підтверджується:

- на аеродромі Київ/Бориспіль - інформацією (відміткою) про виконання зльоту в Добовому електронному плані «Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- на аеродромі Київ/Жуляни - відміткою про виконання рейсу у звіті по рейсам та додатковим послугам служби наземного забезпечення Комунального підприємства Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни).

За ініціативою виконавця, замовник проводить звірку кількості вильотів шляхом надання реєстру обліку кількості рейсів електронною поштою. До 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування, складає акт надання послуг у двох примірниках та рахунок на оплату і надсилає їх замовнику (п. 4.4 Договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах реєстрів обліку кількості метеоінформації, яка була надана ТОВ «Шеннон Еір» в а/п «Київ» (Жуляни) за 1-23 лютого 2022 року, позивачем надано відповідачу метеорологічне обслуговування тридцяти дев`яти рейсів загальною вартістю 27 244,00грн.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що замовник, після отримання платіжних документів та актів надання послуг, зобов`язаний підписати акти та повернути один підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання.

На підтвердження надання послуг, позивачем надано Акти надання послуг № 101 від 28.02.2022 на суму 26 410,00 грн. та № 102 від 28.02.2022 на суму 834,00 грн., які підписані лише з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2022 позивачем було направлено відповідачу означені Акти надання послуг разом із рахунками на оплату № 100 від 28.02.2022 на суму 26 410,00 грн. та № 101 від 28.02.2022 на суму 834,00 грн. та були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення пошитого відправлення № 0830106114539

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі не підписання акту надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту надання послуг, він вважається підписаним сторонами.

Згідно з п. 4.7 та п. 4.7.1 Договору замовник, після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідача адресованих позивачу про порушення умов Договору та надання послуг неналежної якості та у менших обсягах під час фактичного надання послуг для можливості позивача вжити відповідних заходів реагування, з яких би можливо було встановити конкретні випадки порушенням позивачем умов Договору.

Таким чином, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання позивачем послуг неналежної якості та у менших об`ємах.

Отже, суд приходить до висновку, що послуги є такими, що надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги вартістю 27 244,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.7 та п. 4.7.1 Договору замовник, після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю.

У будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніш 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 27 244,00 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 27 244,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нарахованого та заявлено до стягнення пеню у розмірі 20 000,87 грн., штраф у розмірі 2 724,40 грн., 3% річних в розмірі 1 363,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 626,91 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6.2 і 6.2.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7-4.9 Договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При цьому, у п. 6.3 Договору сторони передбачили, що нарахування пені припиняється із закінченням строку позовної давності виконання зобов`язань замовника, передбачених п. 4.7-4.7.1 Договору.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 20 000,87 грн.

В свою чергу, оскільки пунктом 6.2.1 Договору сторонами узгоджено, що за прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% від несвоєчасно внесеної суми, та станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 27 244,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 724,40 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 363,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 626,91 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеннон Еір Україна» (02100, м. Київ, вул. Будівельників (Дніпровський р-н), буд. 39; ідентифікаційний код: 33227337) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, аеропорт; ідентифікаційний код: 23568810) заборгованість у розмірі 27 244 (двадцять сім тисяч двісті сорок чотири) грн. 00 коп., пеню в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 87 коп., штраф у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 1 363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 17 коп., інфляційні втрати в розмірі 3 626 (три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 03.06.2024

Суддя О.А. Грєхова