Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/18951/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2024Справа № 910/18951/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНГОРОДСЬКЕ"

про стягнення 3 444 000, 00 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНГОРОДСЬКЕ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ"

про стягнення 6 439 104,00 грн

за участю представників:

від ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ": Мастістий І.А.

від ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ": Кулаков В.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави первісних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» про стягнення 3 444 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов за договором купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023.

Короткий зміст і підстави зустрічних позовних вимог

01.03.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» звернулось до суду із зустрічним позовом (за вх. № 2514/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 5 256 000,00 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» не виконало умови договору купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023 в частині сплати попередньої оплати у повному розмірі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

14.03.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18951/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.02.2024.

05.02.2024 через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-накладення у межах ціни позову (3 444 000,00 грн.) арешт у на грошові кошти, інше майно (майнові права) ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 39749643), у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать іншим особам, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову;

-заборони ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 39749643) відступати права вимоги за грошовими або іншими майновими зобов`язаннями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову відмовлено.

05.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в справі №910/18951/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" задоволено, постановлено судові засідання проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua та забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" у розгляді справи № 910/18951/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.02.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в справі №910/18951/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» задоволено, постановлено судові засідання проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua та забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» у розгляді справи № 910/18951/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.02.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 20.02.2024 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2024.

29.02.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» надійшов відзив на позовну заяву.

01.03.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» звернулось до суду із зустрічним позовом (за вх. № 2514/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 6 439 104,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (за вх. № 2514/24) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

12.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем за зустрічним позовом подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» (за вх. № 2514/24) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 5 256 000,00 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено підготовче засідання за зустрічним позовом провести разом з первісним позовом, яке відбудеться 19.03.2024.

У підготовчому засіданні 19.03.2024 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.03.2024 у зв`язку з необхідністю ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» підготувати відзив на зустрічну позовну заяву.

26.03.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 26.03.2024 суд задовольнив клопотання ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про відкладення підготовчого засідання, зобов`язав ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» надати відзив на зустрічну позовну заяву в строк до 10.04.2024, оголосив про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2024.

10.04.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 10.04.2024 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2024.

23.04.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» надійшла заява про зміну предмета позову.

У підготовчому засіданні 23.04.2024 суд відклав розгляд заяви ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» від 23.04.2024 про зміну предмета позову, оголосив про відкладення підготовчого засідання на 07.05.2024.

У підготовчому засіданні 07.05.2024 розглянувши заяву ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про зміну предмету первісного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Суд зазначає, що у первісному позові позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 444 000,00 грн за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023.

Звертаючись до суду з заявою про зміну предмету позову, позивач за первісним позовом заявив вимоги про розірвання договору № 04052023-Пос від 04.05.2023, які не були заявлені в первісній позовній заяві.

За приписами чинного процесуального кодексу господарському суду необхідно встановити, чи є подана заява по своїй суті зміною предмету і підстав позову одночасно чи лише зміною предмету чи підстав.

Судом встановлено, що заява позивача за первісним позовом про зміну предмету первісного позову, не є заявою про зміну лише предмета позову, а є фактично зміною і предмету і підстав, оскільки позивач не змінює лише певні матеріально-правові вимоги у позовні заяві, а заявляє додаткові вимоги немайнового характеру, тобто змінює додатково обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

З огляду на викладене, суд відмовляє у заяві ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про зміну предмету позову та подальший розгляд справи здійснюється згідно первісно заявлених вимог за первісним позовом. Окрім того, суд звертає увагу позивача про його право на подання відповідної позовної заяви у загальному порядку.

У підготовчому засіданні 07.05.2024 представником ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, враховуючи неодноразові відкладення підготовчого засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 07.05.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2024.

Представник ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" в судовому засіданні 22.05.2024 вимоги за первісним позовом підтримав, проти зустрічного позову заперечив.

Представник ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" вимоги за зустрічним позовом підтримав, проти первісного позову заперечив.

У судовому засіданні 22.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача за первісним позовом

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023 здійснив передоплату на підставі рахунку № 20 від 05.05.2023 у сумі 3 000 000,00 грн. На підтвердження оплати позивач надав платіжну інструкцію № 562 від 05.05.2023.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач посилається на те, що ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» у термін визначении? п. 3.2. договору не передав у власність позивача товар, що свідчать про неналежне виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023 в частині поставки товару у встановлении? договором строк.

Для врегулювання даного спору у досудовому порядку ТОВ «НТК» направив на адресу ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» 15.08.2023 вимогу щодо повернення попередньоі? суми оплати по договору № 04052023-Пос купівлі-продажу від 04.05.2023 в розмірі 3 000 000,00 грн.

Однак, за доводами позивача, у відповідь на вимогу ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» надіслало лист за вих. № 010901/23, в якому пропонувало розірвати договір за ініціативою продавця та компенсувати збитки, понесені останнім на підготовку товару до транспортування, недоотриману вигоду від реалізаціі? товару та, у зв`язку з ненаданням транспортних засобів до завантаження, що призвело до неможливості невиконання поставки товару у строк, пеню, передбачену п.5.2. договору або продовжити термін поставки, внести зміни у п. 3.2. договору та надати транспортні засоби для завантаження товару, згідно договору.

Позивач за первісним позовом зазначив, що у відповідь на лист ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» надав відповідь про відсутність підтверджень здіи?снення всіх відповідних підготовчих діи? по передачі товару покупцю, у зв`язку з чим просив в наи?коротші терміни вчинити діі? щодо повернення грошових коштів.

За доводами позивача за первісним позовом, станом на час звернення до суду ніяких відомостеи? від ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» щодо виконання вимоги за наслідками отриманоі? відповіді не надходило.

У зв`язку із викладеним, оскільки відповідач за первісним позовом вимоги позивача за первісним позовом не задовольнив, позивач звернувся до суду з первісним позовом про стягнення з ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» 3 000 000, 00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару за договором № 04052023-Пос купівлі-продажу від 04.05.2023, у зв`язку із чим позивачем нараховані штраф у сумі 417 863,01 грн та 3% річних у сумі 26 136,99 грн.

Позиція відповідача за первісним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» заперечило проти задоволення первісних позовних вимог посилаючись на те, що 05.05.2023 виставив позивачу рахунок на оплату № 20 на суму 9 600 000,00 грн згідно договору купівлі-продажу № 040052023-Пос від 04.05.2023, за кукурудзу 3 класу, украі?нського походження, урожаю 2022 року, в кількості 1 500 тон. Однак, вказании? рахунок був сплачении? позивачем частково в сумі 3 000 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 563.

За доводами відповідача, позивач не виконав належним чином обов`язок зі сплати передоплати в повному розмірі згідно п. 3.4. договору.

Крім того, відповідач вважає, що обов`язок з передачі товар покупцю - є зустрічним відносно обов`язку покупця сплатити передоплату в розмірі 86 % вартості товару (8 256 000 грн.), а тому відповідач мав усі підстави зупинити виконання свого обов`язку згідно ч. 3 ст. 538 ЦК Украі?ни до отримання повноі?? передоплати.

Відповідач посилаючись на порушення позивачем вимоги ч. 2 ст. 689 ЦК Украі?ни, зазначив, що мало місце прострочення кредитора (ст. 613 ЦК Украі?ни), оскільки позивач не повідомив про подання вагонів у необхідній кількості та необхідного тоннажу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилається на пункт 9.1. договору, який вказує, що цеи? договір діє до 31.12.2023 та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своі?х зобов`язань, що не призвело до припинення зобов`язань сторін щодо поставки товару.

Щодо твердження позивача про подання 10 вагонів під завантаження кукурудзи на залізничну станцію Прилуки, відповідач зазначив, що укладання між позивачем і залізницею договору на перевезення № 8134782 не підтверджено належними доказами, а також такий договір не може створювати обов`язки для третьоі? особи, зокрема для відповідача.

Позиція позивача за зустрічним позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» в обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що на підставі виставленого рахунку № 20 від 05.05.2023, відповідач здіи?снив не повну, а часткову оплату у розмірі 3 000 000,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем порушено умови пункту 4.3. договору в частині зобов`язання здіи?снити оплату у розмірі 86% вартості товару, що становить - 8 256 000 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок позивача, відповідно до реквізитів зазначених у рахунку, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку.

Отже, за доводами позивача, відповідач не виконане зобов`язання щодо попередньоі? оплати відповідно до п. 4.3. договору у загальному розмірі 5 256 000,00 грн (8 256 000 000,00 - 3 000 000,00).

Позивач зазначив, що готовии? виконати в повному обсязі взяті на себе зобов`язання по передачі у власність відповідачу товару - зерна кукурудзи 3-го класу украі?нського походження, в загальніи? кількості 1500,00 тон, після отримання від відповідача повноі? суми передоплати, як передбачають умови пункту 4.3. договору.

За таких обставин, ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення несплаченої попередньої оплати у загальному розмірі 5 256 000,00 грн (8 256 000 000,00 - 3 000 000,00), пені за період прострочення сплати попередньої оплати з 11.05.2023 по 10.11.2023 у розмірі 1 183 104,00 грн.

Позиція відповідача за зустрічним позовом

У відзиві на зустрічний позов ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» заперечило проти зустрічних вимог посилаючись на те, що ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» виставлении? рахунок № 20 від 05.05.2023 на суму 9 600 000,00 грн, що є 100% вартості товару за договором № 04052023-Пос від 04.05.2023.

Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що ТОВ «НТК» здіи?снено передоплату на суму 3 000 000, 00 грн, що безпосередньо свідчить про намір на здіи?снення зобов`язання за договором № 04052023-Пос від 04.05.2023, а також подало 10 вагонів під навантаження на станцію Прилуки - 07.05.2023 в 17.40, які перебували на місці до 13.05.2023.

Однак, за доводами відповідача, ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» отримавши 33% від вартості контракту, у строк встановлении? п. 3.2 договору, а саме з 05.05.2023 по 18.05.2023, ніяких діи? на виконання взятих зобов`язань у вказаніи? господарськіи? операціі? по передачі у власність ТОВ «НТК» товару не вчиняв, що є зустрічним обов`язком.

Також відповідач за зустрічним позовом вважає не обґрунтованою вимогу щодо стягнення суми передоплати за договором у розмірі 5 256 000,00 грн, оскільки з моменту підписання договору ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» із вимогою про здіи?снення передоплати у встановлении? законом спосіб не зверталося до ТОВ «НТК».

Відповідач звертає увагу, що надані ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» докази не підтверджують готовність виконати договірні зобов`язання з боку продавця, відсутні підстави для стягнення попередньої оплати в розмірі 5 256 000,00 грн та пені в розмірі 1 183 104,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВАНГОРОДСЬКЕ" (продавець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір купівлі-продажу №04052023-Пос (надалі - договір).

Даний договір є договором поставки зерна кукурудзи 3-го класу, українського походження, урожаю 2022 (надалі "Товар") (п.1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору, прийнятих сторонами, а також змін та додатків до нього.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони погодили кількість та ціну товару, а саме: кукурдза 3-го класу, українського походження, врожаю 2022 року; т. +/- 5 % -1500.00 т.; ціна за 1 т. з ПДВ - 6 400,00 грн; загальна сума з ПДВ - 9 600 000,00 грн.

У пункті 3.1. договору сторонами визначено, що базисною умовою поставки товару по даному договору є FCA франко-вагон. Поставка товару здійснюється покупцем, за його рахунок залізничним транспортом окремими партіями. Місце передачі: 429002 / Прилуки Південної залізниці, вул. Вокзальна, м. Прилуки, Чернігівська область, Україна.

Згідно з п. 3.2. договору термін поставки товару з 05.05.2023 по 18.05.2023.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється у безготівкові формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата вартості товару здіи?снюються на розрахунковии? рахунок продавця в наступному порядку:

- 86% вартості товару шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок постачальника відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку, в якості передоплати;

- оплата решти 14% вартості товару здіи?снюється покупцем, шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок продавця відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку продаця, відтермінуванням платежу на третіи? банківськии? день з дати реєстраціі? податковоі?? накладноі? в ЄРПН відповідно до вимог статті 201 ПКУ та згідно з вагою вказаною на терміналі вивантаження.

Згідно з п. 5.2. договору у разі невиконання будь-якою із сторін зобов`язання за цим договором сторона, яка порушила умови договору, сплачує іншіи? стороні пеню з розрахунку подвіи?ноі? обліковоі? ставки НБУ від загальноі? суми заборгованості за кожен день не поставки товару або суми простроченоі? оплати.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" виставив ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" рахунок № 20 від 05.05.2023 на оплату товару (кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2022 року) на суму 9 600 000,00 грн.

ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" на виконання умов договору купівлі-продажу №04052023-Пос від 04.05.2023 та на підставі рахунку № 20 від 05.05.2023 сплатив на користь "ІВАНГОРОДСЬКЕ" попередню оплату у сумі 3 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 562 від 05.05.2023, з призначенням платежу: "оплата за кукурудзу 3-го класу, згідно догов.№04052023-Пос від 04.05.2023, рах.№20 від 05.05.2023р., у т.ч. ПДВ 14% = 368 421,05грн".

В обґрунтування заявленого первісного позову ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" посилається на те, що надало вагони на станцію Прилуки для завантаження товару у період з 07.05.2023 по 13.05.2023, водночас відповідач після отримання коштів попередньої оплати, поставку погодженого сторонами товару не здійснив, у зв`язку із чим, позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом вимогу вих. № 352 від 15.08.2023, в якій вимагав негайно повернути грошові кошти у сумі 3 000 000,00 грн.

Листом вих. № 010901/23 від 01.09.2023 ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" пропонував позивачу за первісним позовом розірвати договір за ініціативи продавця та компенсувати понесені збитки та пеню; продовжити термін поставки, внести зміни у п. 3.2. договору та надати транспортні засоби для завантаження товару.

В обґрунтування заявленого первісного позову ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" посилається на те, що ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" в порушення умов договору поставку товару не здійснив, попередньої оплати на вимогу позивача не повернув, у зв`язку із чим, позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом 3 000 000,00 грн попередньої оплати за товар.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за первісним позовом посилається також на прострочення відповідачем за первісним позовом зобов`язання з поставки товару за договором № 04052023-Пос купівлі-продажу від 04.05.2023, у зв`язку із чим позивачем за первісним позовом нараховані штраф у сумі 417 863,01 грн та 3% річних у сумі 26 136,99 грн.

ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" заявлено зустрічний позов до ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про стягнення несплаченої суми попередньої оплати в розмірі 5 256 000,00 грн, пені за прострочення сплати попередньої оплати в розмірі 1 183 104,00 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом порушено умови пункту 4.3. договору в частині зобов`язання здіи?снити оплату у розмірі 86% вартості товару, що становить 8 256 000 000,00 грн, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку № 20 від 05.05.2023, у зв`язку з чим звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення несплаченої попередньої оплати у загальному розмірі 5 256 000,00 грн (8 256 000 000,00 - 3 000 000,00), пені за період прострочення сплати попередньої оплати з 11.05.2023 по 10.11.2023 у розмірі 1 183 104,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір №04052023-Пос від 04.05.2023, відповідно до якого ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" зобов`язується передати у власність покупця товар, а ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" зобов`язується прийняти даний товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору, прийнятих сторонами, а також змін та додатків до нього.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата вартості товару здіи?снюються на розрахунковии? рахунок продавця в наступному порядку:

- 86% вартості товару шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок постачальника відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку, в якості передоплати;

- оплата решти 14% вартості товару здіи?снюється покупцем, шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок продавця відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку продаця, відтермінуванням платежу на третіи? банківськии? день з дати реєстраціі? податковоі?? накладноі? в ЄРПН відповідно до вимог статті 201 ПКУ та згідно з вагою вказаною на терміналі вивантаження.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони погодили кількість та ціну товару, а саме: кукурдза 3-го класу, українського походження, врожаю 2022 року; т. +/- 5 % -1500.00 т.; ціна за 1 т. з ПДВ - 6 400,00 грн; загальна сума з ПДВ - 9 600 000,00 грн.

Так, на виконання умов договору ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" виставило ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" рахунок № 20 від 05.05.2023 на оплату товару (кукурудзу 3-го класу, українського походження, врожаю 2022 року) на суму 9 600 000,00 грн.

У свою чергу, ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" сплатило рахунок № 20 від 05.05.2023 на користь ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" у сумі 3 000 000,00 грн, що становить 31,25% вартості товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 562 від 05.05.2023, з призначенням платежу: "оплата за кукурудзу 3-го класу, згідно догов.№04052023-Пос від 04.05.2023, рах.№20 від 05.05.2023р., у т.ч. ПДВ 14% = 368 421,05грн".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.2. договору термін поставки товару з 05.05.2023 по 18.05.2023.

Однак, ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" не виконало свого зобов`язання з поставки товару у строк до 18.05.2023, що не заперечувалось сторонами у справі.

У відзиві на первісний позов ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" заперечило проти первісних позовних вимог посилаючись на порушення позивачем вимоги ч. 2 ст. 689 ЦК Украі?ни та зазначило, у даному випадку мало місце прострочення кредитора (ст. 613 ЦК Украі?ни), оскільки позивач за первісним позовом не повідомив про подання вагонів у необхідній кількості та необхідного тоннажу.

Відповідно до частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У пункті 3.1. договору сторонами визначено, що базисною умовою поставки товару по даному договору є FCA франко-вагон. Поставка товару здійснюється покупцем, за його рахунок залізничним транспортом окремими партіями. Місце передачі: 429002 / Прилуки Південної залізниці, вул. Вокзальна, м. Прилуки, Чернігівська область, Україна.

У відповідності до статті А2 умов FCA Інкотермс-2020 продавець зобов`язаний поставити товар перевізнику або іншій особі, які призначені покупцем, в узгодженому пункті, якщо такий є, в названому місці або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб. Продавець має поставити товари:

1.в узгоджену дату або

2.в час, в межах узгодженого періоду, про який повідомив покупець згідно зі статтею В10 (b) або,

3.якщо такий час не повідомляється, то в кінці узгодженого періоду.

Поставка вважається здійсненою також:

а) коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є приміщення продавця; або

b) у будь-якому іншому разі, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені покупцем, на транспортному засобі продавця готовим до розвантаження.

Якщо покупець не повідомив про конкретний пункт згідно зі статтею В10 (d) у межах названого місця поставки і якщо є декілька таких пунктів, продавець може обрати пункт, що найбільше відповідає цілі продавця.

Статтею В2 умов FCA Інкотермс-2020 «Прийняття поставки» передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, якщо він поставлений відповідно до ст.А2.

Відповідно до ст. В4 умов FCA Інкотермс-2020 «Перевезення» покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару з названого місця поставки, за винятком випадків, коли договір перевезення укладено продавцем, як передбачено статтею А4.

Згідно абз.1 ст. А6 умов FCA Інкотермс-2020 «Поставка/транспортний документ» передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок надати покупцю звичайний доказ того, що товар поставлений відповідно до ст.А2.

Таким чином, умовами FCA Інкотермс-2020 передбачено, що зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі очищеного від мита на експорт товару перевізнику або іншій особі, яка призначена покупцем в узгодженому пункті якщо такий є, в названому місці.

Сторонами у договорі погоджено місце поставки товару - 429002 / Прилуки Південної залізниці, вул. Вокзальна, м. Прилуки, Чернігівська область, Україна (п. 3.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відправлено вагони для навантаження товару, які прибули на станцію Прилуки Південної залізниці - 07.05.2023 о 17.40, що підтверджується дислокацією від 08.05.2023 та накопичувальною карткою № 08050891 від 08.05.2023.

Також дислокацією від 13.05.2023 підтверджується, що вагони находились на станції Прилуки Південної залізниці до 13.05.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.05.2023 по 13.05.2023 позивачем здійснено подачу вагонів під навантаження на станцію Прилуки Південної залізниці.

При цьому, сторони визначили строк поставки товару до 18.05.2023 включно, тобто поставка товару відповідачем мала здійснюватися на станції Прилуки Південної залізниці у строк до 18.05.2023.

Враховуючи умови договору, позивач за первісним позовом своєчасно надав транспорт під навантаження товар у погодженому сторонами пункті, однак відповідачем за первісним позовом не надано товар для навантаження в залізничний транспорт, наданий позивачем.

Поряд з тим, суд критично оцінює твердження ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" про не повідомлення останнього про подання вагонів, оскільки умовами договору не передбачено обов`язку покупця письмово повідомляти продавця про подання транспорту, водночас згідно умов договору сторони були обізнані про узгоджені місце та період поставки товару.

Більш того, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували здійснення ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" поставки товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору, як і не містять доказів відмови позивача за первісним позовом від прийняття товару, наданого ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" не доведено факту порушення ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" ч. 2 ст. 689 ЦК України, а відтак застосування положень ст. 613 ЦК Украі?ни у даному випадку є необґрунтованим.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" направлено на адресу ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" вимогу вих. № 352 від 15.08.2023, в якій вимагав негайно повернути грошові кошти у сумі 3 000 000,00 грн.

При цьому, відсутність дій відповідача за первісним позовом щодо поставки товару, надає позивачу за первісним позовом право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Однак, відповідач за первісним позовом у відповідні строки не здійснив поставку товару, а суму попередньої оплати 3 000 000,00 грн не повернув.

Посилання ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" на пункт 9.1. договору, який вказує, що цеи? договір діє до 31.12.2023 та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своі?х зобов`язань, що не призвело до припинення зобов`язань сторін щодо поставки товару, судом відхиляються, оскільки зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки (18.05.2023), який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Таким чином, у ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" виникло зобов`язання повернути ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 19.05.2023.

Доводи ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" про зупинення виконання свого обов`язку згідно ч. 3 ст. 538 ЦК Украі?ни до отримання повноі? передоплати, не спростовують обов`язку відповідача за первісним позовом повернути отриману суму передоплати, яка була сплачена ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" згідно платіжної інструкції № 562 від 05.05.2023, відтак суд вважає необґрунтованими викладені у відзиві заперечення відповідача за первісним позовом.

Господарським процесуальним кодексом закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення попередньої оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про наявність підстав для повернення суми попередньої оплати у розмірі 3 000 000,00 грн.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення штрафу у сумі 417 863,01 грн та 3% річних у сумі 26 136,99 грн за період з 19.05.2023 по 01.09.2023, то суд відзначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Відповідно до обставин справи, які встановлені судом вище, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем за первісним позовом сума 3 % річних від неповернутої суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у продавця виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що сума 3% річних становить 26 136,99 грн, а тому вимоги у даній частині суд задовольняє повністю.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами п. 5.2. договору сторони передбачили, що у разі невиконання будь-якою із сторін зобов`язання за цим договором сторона, яка порушила умови договору, сплачує іншіи? стороні пеню з розрахунку подвіи?ноі? обліковоі? ставки НБУ від загальноі? суми заборгованості за кожен день не поставки товару або суми простроченоі? оплати.

Нарахування штрафу у сумі 417 863,01 грн здійснено позивачем за первісним позовом від суми 3 000 000,00 грн (суми попередньої оплати, сплаченої ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ").

Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають стягненню штраф у розмірі 417 863,01 грн.

З огляду на встановлені обставини, суд задовольняє первісний позов ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" до ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" повністю.

ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" заявляючи зустрічний позов, а також заперечуючи первісний позов посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом порушено умови пункту 4.3. договору в частині оплати у розмірі 86% вартості товару, що становить 8 256 000 000,00 грн, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку № 20 від 05.05.2023.

З урахуванням наведеного, ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" звернулося з даним зустрічним позовом до суду та просив стягнути з ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" несплаченої попередньої оплати у загальному розмірі 5 256 000,00 грн (8 256 000 000,00 - 3 000 000,00) та пені за період прострочення сплати попередньої оплати з 11.05.2023 по 10.11.2023 у розмірі 1 183 104,00 грн.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.664 ЦК обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Відповідно до п. 2.1. договору сторони погодили загальну суму товару, яка становить - 9 600 000,00 грн з ПДВ.

У пункті 3.1. договору сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється окремими партіями.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата вартості товару здіи?снюються на розрахунковии? рахунок продавця в наступному порядку:

- 86% вартості товару шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок постачальника відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку, протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку, в якості передоплати;

- оплата решти 14% вартості товару здіи?снюється покупцем, шляхом перерахування коштів на банківськии? рахунок продавця відповідно до реквізитів продавця, зазначених у рахунку продаця, відтермінуванням платежу на третіи? банківськии? день з дати реєстраціі? податковоі? накладноі? в ЄРПН відповідно до вимог статті 201 ПКУ та згідно з вагою вказаною на терміналі вивантаження.

Як встановлено судом, ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" виставило ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" рахунок № 20 від 05.05.2023 на оплату на суму 9 600 000,00 грн.

Тобто, позивачем за зустрічним позовом було виставлено рахунок на оплату 100% вартості товару.

Водночас, з огляду на встановлені договором строки оплати рахунку, відповідач за зустрічним позовом здійснює передплату 86% вартості товару за товар, що становить 8 256 000,00 грн у строк до 10.05.2023.

У свою чергу, 05.05.2023 ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" сплатило на користь ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" аванс у сумі 3 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 562 від 05.05.2023.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом було виконано умову договору щодо внесення авансу за договором в частині 3 000 000,00 грн в строки, визначені п. 4.3. договору.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України (ч.1 ст.693 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1 ст. 538 ЦК України).

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст.538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст. 538 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4 ст.538 ЦК України).

Відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства, продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати, відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.

Водночас, у ст. 620 ЦК України передбачені правові наслідки невиконання обов`язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками. У разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання (ч.1 ст. 620 ЦК України).

Аналогічні приписи містяться у ст. 665 ЦК України щодо договору купівлі-продажу.

Отже, права покупця, який попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати), захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність.

У ст.193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (ч.7).

З огляду на зазначене, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у Постанові від 18 серпня 2023 року у справі № 927/211/22 дійшла висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст. 538 ЦК України, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19. Системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

З огляду на вищезазначені правові норми, суд зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом здійснено передоплату на підставі на суму 3 000 000, 00 грн та подано 10 вагонів під навантаження на станцію Прилуки 07.05.2023 в 17.40, які перебували до 13.05.2023, що свідчить про намір відповідача за зустрічним позовом на здійснення зобов`язань за договором.

При цьому, ТОВ «ІВАНГОРОДСЬКЕ» отримавши суму попередньої оплати у розмірі 3 000 000, 00 грн, у строк встановлений п. 3.2 договору, з 05.05.2023 по 18.05.2023 ніяких дій на виконання взятих зобов`язань з передачі у власність ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" партії товару не вчинив.

Суд відзначає, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а тому усі дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 643/15604/17).

У даних правовідносинах, під час розгляду первісного позову судом встановлено, що ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" у погоджені строки не здійснив поставку товару.

При цьому, у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки (18.05.2023), у ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" фактично виникло зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, з огляду на що ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" звернулося до суду з первісним позовом про стягнення сплаченої попередньої оплати.

Отже, з матеріалів справи випливає, що ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" прийняв здійснену ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" оплату, жодних претензій щодо здійснення не повної оплати рахунку № 20 від 05.05.2023 протягом тривалого часу не заявляв, фактично до часу звернення покупця з вимогою про повернення попередньої оплати, відтак користувався сплаченими покупцем грошовими коштами та жодних дій щодо поставки товару відповідно до умов договору не вчиняв.

Такі дії позивача за зустрічним позовом у сукупності свідчать про недобросовісність його дій, тоді як принцип добросовісності (п. 6 ст. 3 ЦК України), який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки і означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці. Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення зустрічних вимоги ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" до ТОВ "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про стягнення 5 256 000,00 грн, у зв`язку з чим зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню в цій частині.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення зустрічного позову у відповідній частині, не підлягають задоволенню і зустрічні позовні вимоги у частині щодо стягнення нарахованої ТОВ "ІВАНГОРОДСЬКЕ" пені у розмірі 1 183 104,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» повністю та відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНГОРОДСЬКЕ» (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 39749643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (65045, Одеська область, місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 34, кабінет 3, ідентифікаційний код 42398934) вартість попередньої оплати у сумі 3 000 000,00 грн, штраф у сумі 417 863,01 грн, 3% річних у сумі 26 136,99 грн та судовий збір у розмірі 51 660,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.06.2024.

Суддя О.В. Гулевець