Рішення

від 03.06.2024 по справі 911/1119/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1119/22 (911/3446/23)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»

про визнання недійсним правочину

у межах справи №911/1119/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, ідентифікаційний код 38106189)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи), процесуальні дії у справі

1.1. 14.11.2023 до Господарського суду Київської області (далі - суду) звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» (далі ТОВ «Аграрний Альянс», позивач, боржник) ОСОБА_1 (далі - ліквідатор) із позовною заявою №02-04/196 від 13.11.2023 (вх. №2895/23) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» (далі ТОВ «Агро-НВ», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (далі ТОВ «Південь Агро Інвест», відповідач-2) про: визнання недійним договору про відступлення права вимоги №5АА від 15.01.2020, укладеного між відповідачами та ТОВ «Аграрний Альянс»; стягнення з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ТОВ «Аграрний Альянс» 1 562 860,93грн заборгованості за договором поставки товару №АА-00035 від 25.02.2019. Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідачів.

Заяву обґрунтовує, зокрема, ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) та зазначає, зокрема, що ТОВ «Аграрний Альянс», шляхом надання згоди на укладення договору про переведення боргу, менше ніж за 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство та у період, коли у боржника вже існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСФ Т.О.В.» (далі ТОВ «БАСФ Т.О.В.»), уклав правочин про переведення боргу, чим фактично відмовився від власних майнових вимог до ТОВ «Південь Агро Інвест» за договором поставки товару. Вважає, що оскаржуваний правочин є фраудаторним таким, що вчинений на шкоду кредиторів боржника. Крім того, на підставі ст.ст. 216, 509, 526, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) просить стягнути відповідні грошові кошти за поставлений товар з ТОВ «Південь Агро Інвест».

1.2. Ухвалою суду від 20.11.2023, зокрема: вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №911/1119/22; відкрито провадження у справі №911/1119/22 (911/3446/23) та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи.

1.2.1. Ухвалою суду від 04.12.2023 задоволено клопотання ТОВ «Південь Агро Інвест» від 01.12.2023 (вх.9534) та продовжено йому строк для подачі відзиву на позовну заяву до 11.12.2023 (включно).

1.2.2. Ухвалою суду від 08.12.2023 задоволено клопотання ТОВ «Агро-НВ» від 07.12.2023 (вх.9534 від 08.12.2023) та продовжено йому строк для подачі відзиву на позовну заяву до 17.12.2023 (включно).

1.3. 12.12.2023 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від ТОВ «Південь Агро Інвест» до суду надійшов відзив на позовну заяву від 11.12.2023 (вх.5399/23) в якому ТОВ «Південь Агро Інвест» зазначає, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, оскільки станом на дату подання відповідного позову у відповідача-2 відсутній борг перед позивачем. У свою чергу, вимога щодо визнання недійсним спірного договору також не є законною та обґрунтованою, оскільки позивачем надані докази уривками, без висвітлення повного ланцюгу подій, а також без належного документального та законодавчого обґрунтування недійсності правочину.

1.4. 08.01.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від ТОВ «Південь Агро Інвест» до суду надійшло клопотання про долучення документів (доказів) до матеріалів справи (вх.130/24), в якому зазначає, що ознайомившись зі змістом позовної заяви та відзивом сторін ним були отримані додаткові документи, які мають значення для подальшого обґрунтованого розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.ч.4,5 ст.80 ГПК України).

Частиною 8 ст.80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ураховуючи зазначені приписи, відсутність у відзиві повідомлення про необхідність надання додаткових доказів та у зв`язку із відсутністю у заявленому клопотанні причин, які б перешкоджати вчасному поданню відповідних доказів, суд вважає клопотання відповідача-2 таким, що не підлягає задоволенню.

1.5. 11.01.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від ТОВ «Агро-НВ» до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву від 23.12.2023 (вх.331/24). Крім того, у зазначеному відзиві містяться клопотання про: поновлення процесуального строку для подання відзиву у справі; залучення до розгляду справи третіх осіб ТОВ «Райз-Схід», ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Адама Україна»; розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Додатково відповідачем-1 до клопотання долучені письмові докази. Розглянувши зазначені клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У свою чергу, особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені ст. 251 ГПК України, відповідно до ч. 2 якої позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст.80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України).

Так, ухвалою суду від 20.11.2023 серед іншого установлено відповідачам строк для подачі відзиву - протягом 15ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Разом із чим, ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас, відповідач-1 скористався своїм правом та у порядку ст.119 ГПК України звернувся до суду із заявою про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву, яке судом ухвалою суду від 08.12.2023 було задоволено та продовжений відповідний строк до 17.12.2023 (включно).

Проте, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агро-НВ» надав суду відзив від 23.12.2023 як додаток до клопотання - 11.01.2024, тобто, поза межами строку встановленого судом.

Згідно із ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, ст.43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, як для подання відзиву так і для надання відповідних доказів законодавством установлений строк, який, у разі наявності поважних причин, може бути поновлений/продовжений.

Ураховуючи зазначене та відсутність у клопотанні від 11.01.2024 (вх.331/24) заяви про поновлення строку для долучення документів до матеріалів справи, у тому числі, відзиву від 23.12.2023, суд дійшов висновку про залишення клопотання від 11.01.2024 (вх.331/24), а також клопотання, які зазначені у самому відзиві - без розгляду.

1.6. 11.01.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від ТОВ «Агро-НВ» до суду надійшло клопотання/заява (вх.334/24), яке за своїм змістом є відзивом на позовну заяву, та в якому містяться клопотання про: залучення до розгляду справи третіх осіб ТОВ «Райз-Схід», ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Адама Україна»; поновлення процесуального строку для подання доказів у справі; розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

1.6.1. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як встановлено у п.1.4 цього рішення, строк для відзиву на позовну заяву закінчився 17.12.2023, а відповідного клопотання про поновлення/продовження строку у відзиві заявлено не було, у зв`язку з чим клопотання/заява (вх.334/24) в частині заперечень/пояснень щодо предмету спору залишаються судом без розгляду.

1.6.2. Щодо клопотання про залучення третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Із матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 20.11.2023, якою постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Отже, розгляд справи по суті розпочався 21.12.2023, тоді як із відповідним клопотанням відповідач-1 звернувся 11.01.2024, у зв`язку з чим останнє на підставі ст.118 ГПК України залишається судом без розгляду.

1.6.3. Щодо клопотання про поновлення строку для надання доказів

Як передбачено у ч.8 ст.80 ГПК України та зазначено у п. 1.4 цього рішення, особа, яка подає докази поза установлений законом або судом строк, обґрунтовує неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Проте, із змісту клопотання вбачається, що у ньому відповідачем-1 не наведено жодних причин, які б вказували на неможливість надавання суду доказів у встановлені судом строки, а тому правових підстав для їх поновлення у суду немає.

1.6.4. Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

У клопотанні посилається на складність справи, багатосуб`єктність учасників правовідносин, важливість результату розгляду справи для кожної із сторін, необхідність дотримання принципу змагальності.

Відповідно до ч.6 ст.251 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ураховуючи зазначене, предмет спору та наявні матеріали справи судом не встановлено обставин, які б вказували на необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, зокрема, для вчинення додаткових процесуальних дій саме у підготовчому засіданні, які необхідні для розгляду даного спору.

1.7. Щодо клопотання про зупинення провадження у справі

15.01.2024 через канцелярію суду звернувся ліквідатор із заявою про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №911/1119/22 (911/3838/23) за позовною заявою ТОВ « Аграрний альянс» до ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Південь Агро Інвест», за участю третьої особи, яка не заявляє предмет спору на стороні відповідачів ТОВ «Райз Північ» про визнання недійсним договору про відступлення права вимог, від якої залежить вирішення справи №911/1119/22 (911/3446/23).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, ч.3 ст.195 ГПК України визначено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 цього Кодексу.

Як установлено судом у п.1.5.2 цього рішення, розгляд справи по суті розпочався 21.12.2023, а з відповідним клопотанням ліквідатор звернувся 15.01.2024, тобто поза межами строків, визначених ГПК України.

Ураховуючи зазначене та ст.118 ГПК України клопотання ліквідатора залишається судом без розгляду.

1.8. 01.04.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від ліквідатора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.3428/24) в якому зазначав про необхідність у долученні до матеріалів справи копії банківської виписки по особовому рахунку ТОВ «Аграрний Альянс».

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, у п.1.4 цього рішення проаналізований порядок надання суду додаткових доказів, у разі неподання їх разом із заявою по суті.

Підсумовуючи викладе та, те що позивачем не зазначено жодної причини неможливості подання доказів разом із позовною заявою чи іншою заявою по суті спору, судом не можуть бути взяті до уваги додатково надані ліквідатором докази.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

2.1. 25.02.2019 між ТОВ «Аграрний Альянс» (постачальник) та ТОВ «Південь Агро Інвест» (покупець) укладено договір поставки товару №АА-00035 (далі Договір поставки) відповідно до п. 1.1 якого, зокрема, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: засоби захисту рослин, а покупець зобов`язується прийняти товар належної якості та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору.

Загальна ціна цього договору визначається сукупністю вартості прийнятого покупцем товару протягом терміну дії цього договору (п. 2.4).

Вартість товару, строк/термін оплати вартості товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається сторонами у відповідній специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії договору до повного їх виконання (п. 11.2).

У п.13.1 Договору поставки сторони домовилися, що в разі поставки товару з відстрочкою платежу в додатках до цього Договору сторони можуть передбачити умову про забезпечення зобов`язань покупця щодо оплати загальної вартості товару, майбутніх втрат і відшкодування збитків, а також штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання покупцем зобов`язань за цим Договором, шляхом передачі в заставу сільськогосподарської техніки, майбутнього врожаю сільськогосподарських культур та/або зерна, що зберігається на елеваторів або іншого ліквідного майна за погодження сторонами. Передача заставного майна здійснюється шляхом підписання сторонам Договору застави, який в обов`язковому порядку підлягає нотаріальному посвідченню за рахунок покупця та буде являтись невід`ємною частиною даного Договору. Перехід права власності на заставлене майно буде визначатись Договором застави.

2.2. На виконання п.13 Договору поставки між ТОВ «Аграрний Альянс» (заставодержатель) та ТОВ «Південь Агро Інвест» (заставодавець) укладений договір застави майбутнього врожаю від 03.09.2019 (далі Договір застави) відповідно до п.1.1 якого, зокрема, заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання грошових зобов`язань ТОВ «Південь Агро Інвест» перед заставодержателем по Договору поставки, передає заставодержателю, а заставодержатель приймає таке майно: майбутній врожай соняшника, який буде вирощено та зібрано заставодавцем у 2019 році у кількості 189,00тонн, загальною вартістю 2 079 000,00грн (предмет застави).

Заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави вимоги Договору поставки в повному обсязі в разі невиконання або порушення виконання боржником умов Договору поставки або порушення заставодавцем умов цього договору (п.3.1 Договору застави).

У зв`язку із неналежним виконанням покупцем умов Договору поставки, 04.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис за реєстр.№897, відповідно до якого запропоновано, зокрема, звернути стягнення на користь ТОВ «Аграрний Альянс» на соняшник врожаю 2019 року у кількості 189,0тон, що знаходиться у власності ТОВ «Південь Агро Інвест». У разі відсутності соняшника у власності ТОВ «Південь Агро Інвест» (повністю або частково) пропоную задовольнити вимоги ТОВ «Аграрний Альянс» шляхом стягнення грошових коштів з ТОВ «Південь Агро Інвест» та перерахувати суму згідно Договору поставки у розмірі 1 754 238,52грн, з яких 1 732 507,43грн вартість товару та 21 731,10грн відсотки за користування товарним кредитом.

Проте, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 у справі №915/24/20 зазначений напис нотаріуса за позовною заявою ТОВ «Південь Агро Інвест» було визнано таким, що не підлягає виконанню.

2.3. 15.01.2020 між ТОВ «Південь Агро Інвест» (первісний боржник), ТОВ «Агро-НВ» (новий боржник) та ТОВ «Аграрний Альянс» (кредитор) укладено договір про переведення боргу №5АА (далі Договір №5АА) у п. 1.1 якого визначено, що в порядку та умовах, визначених цим Договором, первісний боржник переводить свій борг щодо сплати грошових коштів (обов`язків), який виник при виконанні Договору поставки, укладеного між первісним боржником та кредитором, при цьому первісний боржник зобов`язується сплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим Договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у виконанні зобов`язання, що виникає із Договору поставки, і приймає на себе обов`язки первісного боржника перед кредитором за Договором поставки.

Під боргом сторони розуміють сплату грошових коштів в розмірі, зокрема, 1 562 860,93грн, та що складається з: суми за поставлений товар за Договором поставки 1 510 790,40грн, що становить еквівалент 62 949,60 дол.США за вищевказаним курсом; суми відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих на умовах Договору поставки: 52 070,53грн, що становить еквівалент 2 169,61 дол. США за вищевказаним курсом (п.1.1.1).

Як зазначено у п.2.1 Договору №5АА первісний боржник за вимогою нового боржника здійснює плату на користь останнього за прийняття боргу у розмірі, зокрема, 1 562 860,93грн, шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок нового боржника.

Новий боржник зобов`язується виконати грошове зобов`язання, зокрема, в сумі 1 562 860,93грн, перед кредитором до 07.02.2020 року (починаючи з дня укладення даного договору). Підставою для виконання зобов`язання є даний Договір.

Цей Договір вважається укладений і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Цей Договір діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п.п.6.1.,6.2).

У п.п.6.3, 6.3.1 Договору №5АА сторони передбачили, що кредитор у зв`язку зі зміною боржника у зобов`язанні щодо сплати боргу за Договором поставки зобов`язаний протягом трьох днів з моменту набрання чинності даним Договором здійснити необхідні дії, результатом яких повинне бути закриття виконавчих проваджень, які бути відкриті проти первісного боржника за договорами забезпечень виконання Договору поставки (договору застави). З моменту укладення даного Договору Договір поставки та всі інші правочини, які укладалися для забезпечення виконання Договору поставки, вважаються припиненими.

Первісний боржник передає новому божнику документи (їхні засвідчені належним чином копії), що підтверджують дійсність вимог кредитора за Договором поставки (п.4.2).

2.4. Доказів отримання ТОВ «Аграрний Альянс» грошових коштів як за Договором поставки так і за Договором №5АА учасниками справи суду надано не було. Також не було надано доказів погашення зазначеної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави.

2.5. Водночас, ухвалою суду від 05.09.2022 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСФ Т.О.В.» (далі ТОВ «БАСФ Т.О.В.»), зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аграрний Альянс»; визнано вимоги ТОВ «БАСФ Т.О.В.» у розмірі 60 245 990,00грн (основне зобов`язання), 24 810,00грн судовий збір у справі про банкрутство (судові витрати); введено процедуру розпорядження майном строком на 170 календарних днів.

Із змісту ухвали вбачається, що розмір та наявність зазначених вимог підтверджені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/1907/20, яке набрало законної сили 16.02.2022, про солідарне стягнення з ПП «Спец Біо Україна», ТОВ «Аграрний Альянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотовилтекс» на користь ТОВ «БАСФ Т.О.В» суми основної заборгованості у розмірі 60 000 000,00грн; а також стягнення з боржника на користь заявника судового збору за подання позовної заяви у розмірі 245 233,33грн, судового збору за подання апеляційної скарги від 23.03.2021 у розмірі 756,67грн. Як зазначено у рішенні суду, ПП «Спец Біо Україна» повністю не виконало свій обов`язок з оплати товару за договором поставки №11112018 від 13.11.2017. Водночас, у забезпечення виконання вказаного правочину між ТОВ «БАСФ Т.О.В» та ТОВ «Аграрний Альянс» як поручителем, укладено договір поруки № 18/02-19 від 18.02.2019 на суму 60 000 000,00грн. З огляду на вказані обставини, у ТОВ «Аграрний альянс» наявне грошове зобов`язання перед «БАСФ Т.О.В» у розмірі, визначеному у відповідному договорі поруки.

2.6. Постановою суду від 19.12.2022 серед іншого: визнано ТОВ «Аграрний альянс» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Петросяна А.С. (свідоцтво №2061 від 21.12.2021).

2.7. На підставі ч. 8 ст.80 ГПК України судом не беруться до уваги наявні у матеріалах справи копії: договору про відступлення права вимоги №4/20 від 14.01.2020; договору про відступлення права вимоги №4/20/1 від 15.01.2020; угоди №4/20/2 про припинення грошових зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимоги від 15.01.2020; запиту ліквідатора від 02.03.2023 та відповіді банка з додатком (банківською випискою).

2.8. Будь-яких інших доказів у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України на підтвердження тих чи інших обставин у даній справі у встановленому порядку сторонами суду надано не було.

3. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

3.1. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Кодексу правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також, зокрема, з підстави - боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Як указано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №916/3619/19 (916/959/23) інститут визнання недійсними правочинів боржника (банкрута) в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника (банкрута). Визнання недійсними правочинів боржника (банкрута) в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.

Водночас, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник (банкрут) зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника (банкрута), повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Отже боржник (банкрут) повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник (банкрут) вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника (банкрута), пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (банкрута).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Боржник (банкрут), який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником (банкрутом) у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник (банкрут) перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником (банкрутом) на шкоду кредиторам.

Водночас, ст. 14 ГПК України встановлено, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст.237 ГПК України).

3.1.1. Так, із матеріалів справи вбачається та учасниками справи не заперечується, що Договір №5АА укладений сторонами у «підозрілий період», оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аграрний альянс» відкрито ухвалою суду від 05.09.2022 за заявою ТОВ «БАСФ Т.О.В.», перед яким у ТОВ «Аграрний Альянс» вже був наявний майновий обов`язок як поручителя за договором поруки від 18.02.2019, що підтверджено рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/1907/20, та відповідно до ст.75 ГПК України повторному доказуванню не підлягає.

3.1.2. Як установлено судом, 15.01.2020 між позивачем та відповідачами укладено Договір №5АА, на підставі якого ТОВ «Південь Агро Інвест» (боржник) оплатно перевів свій борг за Договором поставки на ТОВ «Агро-НВ».

Отже, у ТОВ «Аграрний Альянс» наявне право вимоги до ТОВ «Агро-НВ» в частині оплати за Договором поставки, яку відповідно до п.4.1 Договору №5АА новий боржник зобов`язаний виконати до 07.02.2020, а тому, твердження ліквідатора, що укладаючи спірний договір, боржник відмовився від власних майнових потреб за Договором поставки, суд вважає помилковим.

Інших підстав, які б вказували на недійсність правочину ліквідатором у своїй заяві заявлено не було.

3.2. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України). Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Як зазначають учасники справи, та ця обставина жодною стороною не оспорюється, за Договором поставки у ТОВ «Південь Агро Інвест» наявна заборгованість за поставлений товар, зокрема, у розмірі 1 562 860,93грн, яка на підставі Договору №5АА переведена на ТОВ «Агро-НВ».

Ураховуючи зазначене та п. 4.1 Договору №5АА саме ТОВ «Агро-НВ» до 07.02.2020 зобов`язане сплатити ТОВ «Аграрний альянс» розмір зазначених грошових коштів.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимогу ліквідатора про стягнення грошових коштів саме з ТОВ «Південь Агро Інвест» передчасною, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

3.3. Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу ліквідатора на наявність інших правочинів, які були долучені відповідачами до матеріалів справи № 911/1119/22 (911/3446/23), які укладений 14.01.2020 та 15.01.2020, та де ТОВ «Аграрний альянс» є відповідною стороною.

3.4. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, надані ТОВ «Південь Агро Інвест» копії договору про відступлення права вимоги №5АА/А від 15.01.2020 та акта приймання-передачі до нього, договору №3-РП/Б про переведення боргу від 24.03.2020 судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені докази не є доказами у розумінні ст. 76 ГПК України (інші сторони договору, інший розмір заборгованості та інші правочини за якими припиняється відповідне зобов`язання), і вказані договори не є предметом розгляду даного спору.

4. Щодо судових витрат.

Відповідно до п.2 ст.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 42 Кодексу, ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Альянс» від 13.11.2023 №02-04/196 (вх.2895/23 від 14.11.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» залишити без задоволення.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.06.2024.

Станом на 03.06.2024 рішення законної сили не набрало.