Рішення

від 28.05.2024 по справі 912/672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокуСправа № 912/672/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/672/24

за позовом Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, пров. Степана Бандери, 7, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації, 25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1

до відповідачів: 1. Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59

2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

3. Маловисківської міської ради, 26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А

про визнання недійсним розпорядження, наказу, рішення, скасування державної реєстрації

за участю представників:

від прокурора - Лагода О.В., посвідчення №075371 від 01.03.2023;

від позивача - Бут Н.М., виписка з ЄДР;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від відповідача 3 - Захватихата Т.В., виписка з ЄДР;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації з вимогами до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Маловисківської міської ради про:

- визнання недійсним розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 04.11.2013 №401-р про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Маловисківського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Маловисківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га;

- визнання недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Маловисківської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 14.12.2021;

- з покладенням на відповідачів судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3523183200:02:000:0708 та 3523183200:02:000:0775, які передані у комунальну власність, як землі сільськогосподарського призначення, відносяться до земель лісогосподарського призначення і входять в державний лісовий фонд, тому не можуть передаватись у комунальну власність. З огляду на викладене, розпорядження, наказ та рішення, на підставі яких відбулася передача земель, необхідно визнати незаконними на підставі статті 21 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 20.03.2024 суд відкрив провадження у справі №912/672/24; постановив справу №912/672/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 16.04.2024 о 14:30 год. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034).

03.04.2024 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

08.04.2024 від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву.

15.04.2024 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою від 16.04.2024 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.05.2024 о 15:30 год.

18.04.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі та заява про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

25.04.2024 на адресу суду від відповідача 3 надійшов лист з додатками до відзиву.

09.05.2024 Маловисківською міською радою подано заяву №05-07/749 від 08.05.2024 про визнання позову.

Ухвалою господарського суду від 09.05.2024 закрито підготовче провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 28.05.2024 о 14:30 год.

У судовому засіданні брав участь прокурор, представники позивача та відповідача - 3 які підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема, довідки про доставку електронного листа від 10.05.2024 (ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 09.05.2024 у справі № 912/672/24, одержувачі - Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"), відповідачі 1, 2 та третя особа вважаються належним чином повідомленні про розгляд справи судом.

У судовому засіданні 28.05.2024 судом розпочато розгляд справи по суті та досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, господарський суд встановив наступні обставини.

На виконання розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації №306-р від 21.08.2013 та наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №11 від 14.08.2013 Державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2013 році розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №401-р від 04.11.2013 затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Маловисківського району Кіровоградської області у розрізі сільських рад загальною площею 6147,3657 га згідно з додатком.

Як вказує прокурор, на підставі вказаної Технічної документації була вперше сформована земельна ділянка площею 14,0541 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 як землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 24.10.2013.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 передано з державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 874,4499 га, які розташовані на територіях Лозуватської, Мануйлівської сільських рад Маловисківського району Кіровоградської області, що увійшли до складу Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області згідно з додатком. До вказаного переліку увійшла також земельна ділянка площею 14,0541 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708.

На виконання вказаного наказу, 26.11.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Маловисківською міською радою підписано акт приймання - передачі земельних ділянок, зазначених у додатку до наказу №4-ОТГ від 26.11.2020.

Рішенням Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради згідно з додатком, у тому числі й земельну ділянку площею 14,0541 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708.

У подальшому земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 сформована за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 на підставі рішення Маловисківської міської ради №415 від 16.03.2021 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам міської ради (за межами населеного пункту)".

Земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 14.12.2021 як землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру.

За інформацією Філії "Оникіївське лісове господарство" Державного підприємства "Ліси України", викладеною у листі №376/22.14-2024 від 06.03.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 сформована на землях лісогосподарського призначення, на сьогодні в кварталі 31, виділ 1 Оникіївського лісництва.

Зазначена земельна ділянка передана Державному підприємству "Оникіївський лісгосп" за розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №636-р від 23.10.2009 та з того часу не вилучалась з фактичного користування, продовжує на даний час використовуватися для ведення лісового господарства.

Вперше спірна земельна ділянка облікована як землі лісогосподарського призначення в базових матеріалах лісовпорядкування 2009 року (Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство" 2010 року). Так, відповідно до планшету лісовпорядкувального №2 на території Мануйлівської сільської ради розташоване урочище Карпів Яр, до якого входять землі лісогосподарського призначення квартал 91 виділ 1. За таксаційним описом та відомостями поквартальних підсумків у вказаному кварталі на 2009-2010 рік зростали протиерозійні незімкнуті лісові культури 2007 року насадження (якість лісових культур - 2 клас).

У подальшому зазначена земельна ділянка облікована як землі лісогосподарського призначення у 2016 році в Проекті розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство".

При проведенні базового лісовпорядкування у 2019 році відбулась зміна таксаційної сітки обліку земель лісогосподарського призначення квартал 91 виділ 1 змінено на квартал 31 виділ 1, проте за характеристикою деревостану, елементами лісу, віком лісонасаджень на спірній земельній ділянці так і розташовані протиерозійні ліси - незамкнуті лісові культури 2-го класу, рік створення - 2007.

За твердженням прокурора, у даному випадку розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №636-р від 23.10.2009 надано дозвіл на вибір місця розташування земельних ділянок ДП "Оникіївський лісгосп" за рахунок земель державної власності земель резерву (пасовища) для заліснення в постійне користування на території, зокрема, Мануйлівської сільської ради всього 16,2 га.

Тому, за доводами прокурора, на момент проведення інвентаризації Маловисківською районною державною адміністрацію та Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області земельних ділянок сільськогосподарського призначення земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 (з якої у подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775) протиправно включена до земель сільськогосподарського призначення, оскільки з 2009 року землі, що увійшли до її складу в законний спосіб передані у постійне користування ДП "Оникіївський лісгосп" та станом на 2013 рік (прийняття оспорюваного розпорядження Маловисківської РДА №401-р від 04.11.2013) в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак, відповідачі мали можливість та з врахуванням покладених на них публічних функцій були зобов`язані з`ясувати правовий статус земельної ділянки, так як на той час на ній вже 6років зростали лісові культури.

Прокурор наголошує, що земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3523183200:02:000:0775, надана у постійне користування державному спеціалізованому лісогосподарському підприємству та відноситься до земель лісового фонду державної власності.

Тому, в силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

Як стверджує прокурор, під час проведення у 2013 році інвентаризації земель Мануйлівської сільської ради Маловисківського району, всупереч встановлених вимог, без належного збору та аналізу необхідних вихідних даних замовником та розробником безпідставно визначено цільове призначення спірної земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення без врахування тієї обставини, що вказані землі належать до земель лісового фонду та на них вже на той час зростали лісові насадження віком 6 років.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що спірне розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації стосується земельних ділянок лісового фонду, розпоряджатися якими вказаний орган державної влади не був уповноважений та які не могли бути вилучені із державної власності поза волею власника, на той час - Кабінету Міністрів України, таке рішення суперечить вимогам ст. ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 Земельного кодексу України та порушує інтереси держави, тож є підстави для визнання його недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708, з якої у подальшому утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.

Відповідно до приписів ст. 131-1 Конституції України у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно з вимогами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З огляду на зазначене, землі лісового фонду за особливостями свого цільового призначення і правового режиму не можуть використовуватися для ведення сільського господарства.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

При цьому, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Вказане є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств продовжують перебувати у державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, на даний час Кіровоградська обласна державна адміністрація, відповідно до ст. ст. 84, 122, 149 ЗК України, є розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства не вжито.

Новоукраїнська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулася до Кіровоградської обласної державної адміністрації з листом №53/02-1780ВИХ-23 від 03.04.2023, у якому вказано про порушення права держави на землі лісогосподарського призначення та звернуто увагу на необхідність вжиття облдержадміністрацією, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів до захисту інтересів держави.

Водночас, листом №01-29/219/0.2 від 13.04.2023 Кіровоградською обласною державною адміністрацією повідомлено про те, що остання не зверталась до судової влади з позовними заявами стосовно повернення зазначених земельних ділянок, а також про неможливість вжиття заходів щодо усунення порушень у судовому порядку у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

При цьому, облдержадміністрацією взагалі не вжито інших заходів на захист інтересів держави, які є очевидними й очікуваними за даних обставин.

Позиція позивача засвідчила не тільки той факт, що заходи на захист інтересів держави відносно спірних земельних ділянок ним не вживатимуться, а й викликала цілком обґрунтований сумнів у тому, що вони взагалі заплановані та/або проводитимуться у майбутньому.

Враховуючи, що спірні ділянки відносяться до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Кіровоградською облдержадміністрацією протягом розумного строку після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави заходів до їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №920/839/20 визначено, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації та наявність підстав для представництва інтересів держави.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Про намір звернутися до суду з позовною заявою Новоукраїнською окружною прокуратурою Кіровоградської області на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію листом - повідомленням №53/02-1164ВИХ-24 від 04.03.2024.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (тут та далі за текстом в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ст. 22 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 ЗК України).

Згідно з ст. 5 ЛК України (тут та далі за текстом в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара (ст. 4 ЛК України).

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (статті 16, 17 ЛК України).

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 ЗК України).

Порядок вилучення земельних ділянок регламентовано ст. 149 ЗК України, за частиною дев`ятою якої (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає, зокрема, земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ліси для нелісогосподарських потреб.

Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на момент виникнення спірних земельних ділянок, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України "Про землеустрій").

Частинами 1 та 7 статті 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Крім того, ст. 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, порядок зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення чітко визначений законом, так само як і наслідки порушення цього порядку.

Так, у ст. 21 ЗК України зазначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" (в редакції на час реєстрації спірних земельних ділянок) Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам.

У ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) та складу угідь.

Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру (в діючій редакції) внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги (п. 116).

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації із землеустрою (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Статтею 21 ЗК України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 7 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, віднесено: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів, із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Держгеокадастр України.

Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 391 ЦК України визначено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України способами захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади та відновлення відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Статтею 155 ЗК України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, пов`язані з реалізацією незаконного акта. У зв`язку з цим виникає необхідність відновити становища, яке існувало до видання цього акта, в усіх правовідносинах.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №361/2965/І 5-а, від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, від 23.11.2023 №684/691/18).

Як встановлено судом, на час проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній власності на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, земельна ділянка у кварталі - 31, виділ - 1 Оникіївського лісництва, на яку накладається кадастровий номер 3523183200:02:000:0775, передана ДП "Оникіївський лісгосп" розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №636-р від 23.10.2009, та з того часу не вилучалася з фактичного користування, продовжує на даний час використовуватись для ведення лісового господарства, перебуваючи в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Оникіївське лісове господарство" як правонаступника прав та обов`язків ДП "Оникіївський лісгосп".

Згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство" (таксаційний опис) 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 є залісненою, має категорію "Ліси протиерозійні" та відноситься до земель лісового фонду.

Віднесення такої земельної ділянки до земель лісового фонду підтверджено також матеріалами лісовпорядкування і за минулі роки, а саме Проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" Оникіївське лісництво (таксаційний опис) 2016 року та Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" Оникіївське лісництво (таксаційний опис) 2010 року. В цих матеріалах лісовпорядкування земельна ділянка мала номер кварталу 96, виділ 1.

ДП "Оникіївський лісгосп" не надавав погодження на вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель лісогосподарського призначення та на зміну її цільового призначення, про що свідчить лист №376/22.14-2024 від 06.03.2024.

Факт розташування спірної земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення державної власності також підтверджується інформацією та схемою накладення, наданою Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект".

Так, за інформацією Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект", викладеною у листі №64 від 26.01.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 має частковий перетин з землями лісогосподарського призначення, за матеріалів лісовпорядкування 2019 року, кв. 31, Оникіївського лісництва філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 з межами кв. 31 Оникіївського лісництва філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 1,0712 га від загальної площі ділянки 2,0000 га.

До вказаного листа додано статут підприємства та схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 відносно земель лісогосподарського призначення кв.31 Оникіївського лісництва філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України".

Суд враховує, що відповідно до статуту ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №81 від 03.03.2012, Експедиція входить до складу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання та створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони захисту, підвищення продуктивності лісів, їх відтворення та оцінку лісових ресурсів.

Предметом діяльності Експедиції є, серед іншого, виконання кадастрових зйомок, збір і обробка топографо-геодезичних, картографічних, аерофотозйомних матеріалів і даних, створення і оновлення кадастрових планів, розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею.

Кіровоградська обласна державна адміністрація не приймала рішень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3523183200:02:000:0775 та 3523183200:02:000:0708, у тому числі щодо їх вилучення з постійного користування ДП "Оникіївське лісове господарство" та його правонаступника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

В матеріалах справи також відсутнє рішення на той час власника Кабінету Міністрів України про вилучення, погодження зміни цільового призначення, припинення права постійного користування ДП "Оникіївське лісове господарство" земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708, з якої у подальшому утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775.

Разом з тим, під час проведення у 2013 році інвентаризації земель Мануйлівської сільської ради Маловисківського району, всупереч встановлених вимог, без належного збору та аналізу необхідних вихідних даних замовником та розробником безпідставно визначено цільове призначення спірної земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення без врахування тієї обставини, що вказані землі належать до земель лісового фонду та на них вже на той час зростали лісові насадження віком 6 років.

Таким чином, проведена у 2013 році інвентаризація земель на території Мануйлівської сільської ради та державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775, яка перебувала та перебуває у постійному користуванні ДП "Оникіївське лісове господарство", а нині ДП "Ліси України", з наведених вище підстав, мала наслідком спочатку незаконну зміну категорії земель на сільськогосподарського призначення та у подальшому - зміни форми власності з державної на комунальну.

Як вже зазначено вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га частково накладається на землі державного лісового фонду, а отже не може в цій частині відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.

Отже, спірне розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації стосується земельних ділянок лісового фонду, розпоряджатися якими вказаний орган державної влади не був уповноважений та які не могли бути вилучені із державної власності поза волею власника, на той час - Кабінету Міністрів України, тому таке рішення суперечить вимогам ст. ст. 19, 20, 55, 122, 141, 149 ЗК України та порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708, з якої у подальшому утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775.

При цьому, слід врахувати, що на виконання постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 утворено Новоукраїнський район, до складу якого увійшов Маловисківський район.

Державну реєстрацію припинення юридичної особи Маловисківської районної державної адміністрації проведено 13.08.2021 на підставі рішення щодо реорганізації, про що свідчить запис №1004311120016000245 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1321 від 16.12.2020 перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Оскільки Маловисківська районна державна адміністрація припинена, до Новоукраїнської районної державної адміністрації перейшли всі її права та обов`язки на відповідній території.

Як вже зазначено, у подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 за наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 передано з державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради і як наслідок земельна ділянка вибула із державної власності.

З урахуванням викладеного, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 в частині включення до переліку земель, що передаються у комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 є незаконним та на підставі ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. 393 ЦК України визнається судом недійсним.

Крім того, рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020, яким прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради, у тому числі й земельну ділянку площею 14,0541 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 є незаконним, так як до її складу входять землі державного лісового фонду, а тому в цій частині зазначене рішення також є незаконним та на підставі ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. 393 ЦК України визнається судом недійсним.

Суд враховує, що державну реєстрацію земельної ділянки 3523183200:02:000:0775 здійснено 14.12.2021 відділом №4 Управління у Новоураїнському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Однак, державна реєстрація вказаної земельної ділянки, внаслідок якої змінено цільове призначення землі із лісогосподарського на сільськогосподарське призначення порушує права та охоронювані законом інтереси власника - держави Україна в особі уповноваженого державного органу Кіровоградської обласної державної адміністрації та є перешкодою у належному користуванні та розпорядженні цим майном.

Тому, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі державного лісового фонду будуть рахуватися у її складі як землі сільськогосподарського призначення.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація підлягає скасуванню з метою відновлення стану земельних ділянок, що існував до порушення та усунення перешкоди власнику - державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в майбутньому створити нові об`єкти земельних відносин з іншими межами та цільовим призначенням, зареєструвати речове право власності та похідні речові права на вказану земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603 (у редакції наказу Держгеокадастру №85 від 08.03.2023), Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п. 4 Положення).

Таким чином, з метою поновлення інтересів держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, позов прокурора підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір суд покладає на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову до суду прокурор сплатив судовий збір у розмірі 12112,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №409 від 01.03.2024.

Таким чином, судовий збір у розмірі 12 112,00 грн покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог по 4037,33 грн.

Разом з тим, суд враховує, що 09.05.2024 відповідачем 3 - Маловиківською міською радою подано заяву №05-07/749 від 08.05.2024 про визнання позову.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на викладене, у зв`язку з визнанням відповідачем 3 позову до початку розгляду справи по суті, 50% судового збору в сумі 2018,66 грн підлягають стягненню з відповідача 3 на користь прокурора, а 50 % судового збору в сумі 2018,67 грн підлягають поверненню прокурору з Державного бюджету України, в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №401-р від 04.11.2013 "Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів)" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування на території Маловисківського району Кіровоградської області земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Маловисківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га.

Визнати недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Маловисківської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0708 площею 14,0541 га в межах площі і конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0775 площею 2 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 14.12.2021.

Стягнути з Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59, ідентифікаційний код 04055110) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Стягнути з Маловисківської міської ради (26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6, ідентифікаційний код 04055373) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, ідентифікаційний код 37918230, р/р UA178999980313161206083011567) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025) 3028,00 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №409 від 01.03.2024, що залишається в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення після набрання ним законної сили надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4).

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградської обласної прокуратури, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Маловисківської міської ради, Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Ліси України".

Повне рішення складено 03.06.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук