Ухвала

від 03.06.2024 по справі 914/1378/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.06.2024 Справа № 914/1378/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

розглянув матеріали заяви

Львівського комунального підприємства «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 34521986)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з

Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 45, код ЄДРПОУ 02012088) 5 135,58 грн заборгованості за договором № 311 від 02.11.2023 та судовий збір 302,80 грн

встановив:

27.05.2024 року Львівське комунальне підприємство «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» заборгованості в розмірі 5 135,58 грн за договором № 311 від 02.11.2023 та судовий збір 302,80 грн.

Розглянувши подану заяву, у відповідності до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Так відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 5 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Заявник зазначив, що заборгованість підтверджується Актом взаємних розрахунків за період 01.01.2023 23.05.2024, Актами наданих послуг за період грудень 2023 квітень 2024 та довідкою № 230201/170 від 22.05.2024.

Долучені до заяви акт взаємних розрахунків, довідка та акти наданих послуг підписані лише заявником, отже є односторонніми документами заявника. Заборгованість боржника не підтверджена жодними іншими доказами. Відтак, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Дана вимога є спірною, відтак не може розглядатись в порядку наказного провадження.

Як передбачено п. 5.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, в останній робочий, день місяця, у якому були понесені витрати (надані послуги), Балансоутримувачем та Орендарем підписується акт надання послуг, що засвідчує виконання Сторонами своїх зобов`язань. Орендар отримує рахунок, акт особисто та/або поштою на електронну адресу, вказану у Договорі, та/або через програмне забезпечення ОСОБА_1 та/або будь-яке інше програмне забезпечення, яке надає можливість пересилання рахунків/актів (за наявності такого у Орендаря) разом з рахунком на оплату відшкодування витрат (послуг), і зобов`язаний повернути акт Балансоутримувачу особисто або поштою. Сторони погодили, що всі вищезазначені способи надання актів приймання-передачі робіт (послуг) та рахунків є належним підтвердженням їх вручення. У разі непідписання та/або неповернення Орендарем акта приймання-передачі робіт (послуг) до 15-го числа наступного за розрахунковим місяця та/або відсутності у цей період письмової вмотивованої відмови від його підписання роботи (послуги) вважаються виконаними та прийнятими без зауважень.

Натомість до матеріалів заяви про видачу судового наказу заявником не долучено доказів відправлення актів наданих послуг ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» у один із способів передбачених п. 5.1 Договору.

Згідно пунктів 1 та 8 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

За приписами ч.2 ст.154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.2024 про видачу судового на підставі п.1, 8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

За розгляд заяви про видачу судового наказу заявник сплатив судовий збір у розмірі 302,80 грн. Згідно з ч.2 ст.151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Львівському комунальному підприємству «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» у видачі судового наказу про стягнення з Державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України» 5 135,58 грн заборгованості за договором № 311 від 02.11.2023 та 302,80 грн судового збору.

2. Відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, в порядку встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.