Ухвала

від 29.05.2024 по справі 915/187/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

29 травня 2024 року Справа № 915/187/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали заяви

кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання грошових вимог

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122, 54007, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1)

ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ (код ЄДРПОУ 42739750, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, вхід Б, 3 поверх, офіс № 8),

кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв)

кредитор: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю БАВАРИЯ ЮГ (код ЄДРПОУ 41808215, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНОЧКА (код ЄДРПОУ 32819682, м. Миколаїв, пр. Миру, 2Д/2)

кредитор: Приватне акціонерне товариство СІГМА-СПОРТ (код ЄДРПОУ 31193296, м. Миколаїв, пр. Центральний, 93-В)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮСК-НИКО-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42562021, м. Миколаїв, пр. Центральний, 93-В)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю КАФЕЕСТ (код ЄДРПОУ 41216487, м. Миколаїв, вул. Озерна, 3, кв. 120)

ліквідатор: арбітражний керуючий Фоменко Мілена Сергіївна

за участі представників:

від кредитора ОСОБА_1 , Дубровний М.О.

від кредитора: Товариство з обмеженою відповідальністю БАВАРИЯ ЮГ, ОСОБА_2

від кредитора: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНОЧКА, ОСОБА_3

від кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю М МОТОРС, ОСОБА_3

від кредитора: Приватне акціонерне товариство СІГМА-СПОРТ, ОСОБА_3

від кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю ЮСК-НИКО-ПЛЮС, ОСОБА_3

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО.

Постановою від 02.02.2024 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2 від 08.02.2013).

На сайті судової влади України розміщено повідомлення за №72432 від 05.02.2024 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

20.02.2024 на адресу господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати у розмірі 56000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято до розгляду заяву кредитора, судове засідання для розгляду заяви кредитора призначено на 22 березня 2024 року о 10:40 год., зобов`язано ліквідатора не пізніше 20.03.2024 надати суду письмове повідомлення про результати розгляду вимог кредитора та докази надіслання відповідного повідомлення кредитору.

23.03.2024 на адресу суду надійшло повідомлення ліквідатора про результати розгляду грошових вимог кредитора.

Судове засідання у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/187/22, призначене на 22 березня 2024 о 10:40 для розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до банкрута не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відрядженні.

Ухвалою від 25.03.2024 судове засідання у справі призначено на 26 квітня 2024 року о 10:30 год.

Судове засідання у справі №915/187/22, призначене на 26 квітня 2024 о 10:30 год. для розгляду заяв кредиторів про визнання грошових вимог до банкрута, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відрядженні.

Ухвалою від 30.04.2024 судове засідання у справі призначено на 29 травня 2024 року об 11:30 год.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

На виконання вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» на постанову Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2024, справу № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» надіслано до апеляційної інстанції, в тому числі матеріали заяви кредитора ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи про банкрутство (неплатоспроможність), які стосуються заяви (позову), поданої (поданого) в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, направляються господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Отже, розгляд заяви кредитора ОСОБА_1 здійснюється у відповідності з положенням ч. 5 ст. 9 КУзПБ за засвідченими копіями матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.05.2024 представник кредитора ОСОБА_1 підтримав заяву про визнання грошових вимог, просить суд її задовольнити.

Ліквідатор правом участі у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частин ухвали.

Розглянувши заявлені кредитором грошові вимоги, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвалою суду від 28.10.2022 відкрито провадження у справі № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО ( код ЄДРПОУ 38694122).

Постановою від 02.02.2024 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2 від 08.02.2013).

На сайті судової влади України розміщено повідомлення за №72432 від 05.02.2024 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно зі ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

В межах справи № 915/187/22 про банкрутство ТОВ Н АВТО ОСОБА_1 подано заяву з грошовими вимогами щодо виплати заробітної плати.

При цьому судом враховується наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 3, статтею 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 Кодексу законів про працю України та статтею 24 Закону України Про оплату праці.

Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8- рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначено, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Тобто, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин, саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19).

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18).

Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Аналогічна норма міститься статті 30 Закону України "Про оплату праці", яка доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахунково-платіжна відомість.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).

За змістом положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 30 червня 2021 року у справі № 431/5197/19 (провадження № 61-17132св20).

Кредитором додано до заяви про визнання грошових вимог наступні документи:

- протокол №15 загальних зборів учасників ТОВ Н АВТО від 17.07.2019;

- наказ №15-К від 17.07.2019;

- трудовий договір (контракт) від 18.07.2019;

- штатний розпис від 31.03.2020;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за червень 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за липень 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за серпень 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за вересень 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за жовтень 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за листопад 2023р.;

- розрахунково-платіжна відомість працівника за грудень 2023р.;

- довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5 (Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу) станом на 09.02.2024р.;

- довідка Пенсійного фонду України форми ОК-7 (Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу) станом на 09.02.2024р.;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2023р.;

- додаток 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за 3 квартал 2023р.;

- додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам» за 3 квартал 2023 р.;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023р.;

- додаток 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за 4 квартал 2023р.;

- додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам» за 4 квартал 2023р.

Відповідно до затвердженого 31.03.2020р. штатного розпису ТОВ Н АВТО посадовий оклад директора з 01.04.2020 становить 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Станом на 01.06.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відновлено запис, відповідно до якого керівником юридичної особи ТОВ Н АВТО є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру від 01.06.2023.

За період з 01.06.2023 по 31.12.2023 ОСОБА_1 заробітну плату не отримував та заборгованість щодо виплати заробітної плати за вказаний період становить 56000,00 грн.

Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, суд виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, прав та обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які мають підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Суд зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.05.2021 у справі № 924/556/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20.

Ліквідатором грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 не заперечено та не спростовано, визнано у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає грошові вимоги кредитора обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

З урахуванням приписів ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства грошові вимоги ОСОБА_1 мають задовольнятися наступним чином:

- 6056,00 грн (судовий збір - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді) - 1 черга;

- 56000,00 грн (заборгованість з заробітної плати) - 1 черга.

За приписами ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів.

Керуючись ст. 45-47, 59, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 20.02.2024 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) в сумі 56000,00 грн заборгованість з заробітної плати (вимоги першої черги), а також витрати по сплаті судового збору за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 6056,00 грн (вимоги першої черги реєстру вимог кредиторів боржника).

3. Зобов`язати ліквідатора включити вимоги кредитора ОСОБА_1 в загальній суму 62056,00 грн до реєстру вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Н АВТО (код ЄДРПОУ 38694122) у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Ухвалу направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

6. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 03.06.2024.

Суддя В.О.Ржепецький