Рішення

від 23.05.2024 по справі 916/326/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/326/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. 40-річчя Перемоги, 27, смт Таїрове, Одеський р-н, Одеська обл., 65496)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія (вул. Будівельна, 48-Г, прим. 47, с. Лиманка, Одеський р-н, Одеська обл., 65496)

про стягнення 2170631,48 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Іщенко В.О.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 2170631,48 грн, з яких: 406315,58 грн 3% річних та 1764315,90 грн інфляційних втрат.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину прострочення відповідачем строків оплати пайової участі на розвиток інфраструктури населеного пункту під час здійснення першої черги будівництва (пусковий комплекс № 2 (секція № 1 і секція № 2) та пусковий комплекс № 3 (секція № 1 і секція № 2), за адресою: вул. Будівельна, 48-50, с. Лиманка, Овідіопольський р-н, Одеська обл., внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість, що була стягнута судовими рішеннями у справі № 916/2709/22.

13.02.2024 позивачем подано до суду клопотання про повернення з Державного бюджету України частину судового збору в сумі 13211,04 грн, як надмірно сплаченого (а.с. 150-157, т.1).

22.05.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (а.с. 171-182, т.1), в яких останній відзначив, що у спірних правовідносинах прострочення відповідача мало місце з 17.11.2020, враховуючи висновки судів апеляційної та касаційної інстанції, викладені у постановах у справі № 916/2709/22. До вказаних пояснень позивач також долучив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в цей же час, пояснення позивача, які подані на стадії розгляду справи по суті, не є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 позовну заяву Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області було залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/326/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 07 березня 2024 року о 14:00.

07.03.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 01.04.2024 о 12:00.

01.04.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.04.2024 о 14:10.

22.04.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 23.05.2024 о 13:45.

У судовому засіданні 23.05.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 54-84, т.1), Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія, в якому просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн. За результатом розгляду позову прокурора Господарським судом Одеської області 14.02.2023 було ухвалено рішення у справі № 916/2709/22 про відмову у позові прокурора.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 вищевказане рішення суду від 14.02.2023 у справі № 916/2709/22 було скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 3150517,31 грн (а.с. 87-106, т.1). У цій постанові суд апеляційної інстанції установив, зокрема, наступні обставини та дійшов таких висновків:

« 13.08.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано замовнику ТОВ Акваторія дозвіл № ІУ 113192251187 на виконання будівельних робіт на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром в чотири черги будівництва за адресою: вул. Будівельна 48-50, с. Лиманка Овідіопольського району Одеської області.

Відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 17.11.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Акваторія видано сертифікат готовності №ІУ123201117709, яким підтверджується прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема, першої черги будівництва, пусковий комплекс №2 (секція №1 і секція № 2) та пусковий комплекс № 3 (секція №1 і секція №2), за адресою: вул. Будівельна, 48-50, с. Лиманка, Овідіопольський р-н, Одеська обл. З даних відомостей вбачається зазначення про сплату пайової участі на підставі платіжних доручень: № 27446 від 17.08.2020, № 27517 від 20.08.2020 та № 27536 від 21.09.2020.

В матеріалах справи № 916/2709/22 міститься також проєкт договору №8/1 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, в якому визначено розмір (величину) пайової участі у розмірі 3150517,31грн. В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем проєкту договору на адресу відповідача. Між сторонами у справі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Таїровської селищної ради Овідіопольського району (наразі Одеського району) Одеської області укладено не було.

Суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин частину п`яту статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019, за змістом якої величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Суд першої інстанції, правильно врахувавши, що до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню приписи положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, відповідно до яких перерахування коштів пайової участі протягом 2020 року здійснюється у розмірі та в порядку, які визначені нормами відповідного пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-ІХ від 20.09.2019, дійшов протилежних висновків про застосування до спірних відносин положень частини п`ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019, та яка визначала, що при визначенні розміру пайової участі слід виходити із загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Розмір (величину) пайової участі замовника будівництва позивач визначив, виходячи із Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 та Положення про порядок залучення, встановлення розміру і використання коштів пайової участі фізичних та юридичних осіб (замовників будівництва об`єктів) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів на території Таїровської селищної ради, затвердженого рішенням Таїровської селищної ради №541-VII від 03.08.2020, а також виходячи із наявних у нього відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 12688,35 кв.м., визначеної в експертному звіті щодо розгляду проектної документації PS-0004-18/ПРОЕКСП від 20.08.2018, що був додатком до листа за вх.№2624/02-07 від 18.09.2020, і на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків (наказ Міністерства розвитку громад №151 від 26.06.2020).

Колегією суддів встановлено, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України №151 від 26.06.2020 для Одеської області визначено показник опосередкованої вартості спорудження житла в розмірі 12415,00 грн за 1 кв.м загальної площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ).

Згідно із експертним звітом щодо розгляду проектної документації PS-0004-18/ПРОЕКСП від 20.08.2018 загальна площа квартир визначена в розмірі 12688,35 кв.м.

Величина пайового внеску замовника будівництва позивачем розрахована за формулою ПУ = (Ов*м2)х2%, де: ПУ - розмір пайової участі; Ов показник опосередкованої вартості спорудження житла в Одеській області, грн. за 1 кв. м. (12415,00грн); м2 - загальна площа квартир. Відтак, ПУ: (12415,00 х 12688,35) х 2% = 3150517,31 грн.

Колегія суддів, перевіривши наведений позивачем розрахунок, дійшла висновку, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

При цьому відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем проєкту договору про пайову участь разом з розрахунком розміру пайової участі не є підставою звільнення замовника від обов`язку сплатити пайовий внесок, оскільки обов`язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.»

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2023 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №916/2709/22 залишено без змін (а.с. 109-129, т.1). У вказаній постанові суд касаційної інстанції, зокрема, зробив висновок, що:

«Для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі.

Водночас у вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на встановлення на підставі наданих учасниками справи доказів обставин, які свідчать про закінчення відповідачем будівництва спірного об`єкту у жовтні 2020 року із отриманням сертифікату готовності об`єкта до експлуатації 17.11.2020 та водночас відсутності укладення ним з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, які встановлюють розмір та порядок пайової участі замовників будівництва протягом 2020 року.».

08.06.2023 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського від 23.05.2023 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 3150517,31 грн (а.с. 138, т.1).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 виправлено описки в п. 4, 5 резолютивної частини постанови від 23.05.2023 у справі № 916/2709/22, зазначивши вірний код ЄДРПОУ ТОВ «Акваторія» (а.с. 133-135, т.1).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 у справі № 916/2709/22 (а.с. 131-132, т.1) виправлено описку в наказі суду від 08.06.2023 шляхом зазначення вірного коду ЄДРПОУ боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 у справі № 916/2709/22 (а.с. 139-142, т.1) відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 916/2709/22.

Між цим, 09.06.2023 державним виконавцем Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сокірбою Є.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.06.2023 у справі № 916/2709/22 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 3150517,31 грн (а.с. 30-31, т.1).

Відповідно до листа державного виконавця від 12.09.2023 № 21.14-36652 (а.с. 32-33, т.1), останнім були проведені списання в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем 22.06.2023 9291,51 грн та 01.08.2023 438,85 грн.

Відповідно до даних поданого позивачем звіту про рух коштів, станом на 31.12.2023 (а.с. 28, т.1), від відповідача на рахунок позивача в погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду у справі № 916/2709/22, надійшли грошові кошти: 06.07.2023 9291,51 грн; 03.08.2023 438,85 грн; 05.12.2023 39867,38 грн. Всього 49597,74 грн. Інших доказів, на підтвердження обставини погашення відповідачем заборгованості, стягнутої за рішенням суду у справі № 916/2709/22, матеріали справи не містять.

У зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання зі сплати коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача в межах цієї справи 406315,58 грн 3% річних та 1764315,90 грн інфляційних втрат. Розрахунки спірних сум позивачем здійснено з урахуванням вищевказаної часткової оплати в межах загального періоду з 13.09.2019 по 31.12.2023 (а.с. 27, т.1).

Відповідачем суду контррозрахунку не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, станом на 13.08.2019) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон № 132-ІХ) договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до підп. 3, 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позиція суду

Як встановлено судом, у межах справи № 916/2709/22 за участю сторін цієї справи розглядались позовні вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн.

Зі змісту судових рішень у справі № 916/2702/22, які набрали законної сили, вбачається, що 13.08.2019 відповідач отримав дозвіл № ІУ 113192251187 на виконання будівельних робіт на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгами та торгівельним центром, яке закінчено у жовтні 2020 року згідно акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.10.2020, а 17.11.2020 відповідачу був виданий сертифікат готовності вказаного об`єкта до експлуатації.

Так, зважаючи на встановлення на підставі наданих учасниками справи у справі № 916/2702/22 доказів обставин, які свідчать про закінчення відповідачем будівництва спірного об`єкту у жовтні 2020 року із отриманням сертифікату готовності об`єкта до експлуатації 17.11.2020 та водночас відсутності укладення ним з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020, Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 погодився з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин норм розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ.

Отже, враховуючи встановлені судами обставини у справі № 916/2702/22, викладені висновки у постановах судів апеляційної та касаційної інстанції, а також положення норм розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, суд констатує, що кошти пайової участі замовника у розвитку населеного пункту в розмірі 3150517,31 грн відповідач мав сплатити позивачу у строк до 17.11.2020, разом з цим, як встановлено судом з матеріалів цієї справи, відповідач спірні кошти сплатив лише частково, що відповідачем не спростовано.

При цьому суд зауважує, що з аналізу застосованих судом до спірних відносин норм статей 598, 599 ЦК України вбачається, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення, яке не припиняє грошового зобов`язання боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених статтею 625 ЦК України сум до моменту повного погашення заборгованості. Таким чином позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3% та інфляційних втрат, нарахованих за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

В цей же час, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, який був долучений до позовної заяви (а.с. 27, т1), суд встановив його часткову невірність, яка обумовлена тим, що позивач невірно визначив дату початку прострочення у спірних відносинах. З урахуванням вказаного судом здійснено власний розрахунок спірних сум в межах періоду з 17.11.2020 по 31.12.2023, за результатом здійснення якого судом встановлено, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних в сумі 294936 грн 69 коп та інфляційні втрати в сумі 1494870 грн 60 коп.

За вищевикладених обставин, позов позивача слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 21477,68 грн.

Водночас, за змістом ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.7 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2024 року 3028 гривень.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Приймаючи до уваги, що при поданні позову через систему «Електронний суд» позивачем судовий збір було сплачено в розмірі більшому, ніж це встановлено законом (сплачено 39258,61 грн, підлягало сплаті 26047,57 грн), переплачена сума судового збору у розмірі 13211,04 грн, з урахуванням заяви позивача, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Акваторія (вул. Будівельна, 48-Г, прим. 47, с. Лиманка, Одеський р-н, Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 32695398) на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. 40-річчя Перемоги, 27, смт Таїрове, Одеський р-н, Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 05582159) 3% річних в сумі 294936 грн 69 коп, інфляційні втрати в сумі 1494870 грн 60 коп та судовий збір в сумі 21477 грн 68 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. 40-річчя Перемоги, 27, смт Таїрове, Одеський р-н, Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 05582159) частину судового збору в сумі 13211 грн 04 коп, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 18.01.2024 № 2729.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03 червня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля