Рішення

від 27.05.2024 по справі 918/241/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р. Справа № 918/241/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/241/24 за позовом Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення заборгованості в сумі 1 154 353 грн 57 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача -Гаврилюк Я.В. (самопредставництво) (в режимі відеоконференції).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2024 року у справі № 918/241/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" 1 109 475 грн 00 коп. - основного боргу, 16 971 грн 69 коп. - 3% річних, 27 885 грн 79 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 195 грн 14 коп. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних в сумі 21 грн 09 коп. відмовлено. Повернуто Приватному підприємству "ПРОМ-ОСВІТА" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 656 грн 85 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 12 березня 2024 року № 42.

17 травня 2024 року від представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/241/24, в якій просить прийняти дану заяву до розгляду та винести додаткове рішення про стягнення з відповідача, Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", на користь Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 17 травня 2024 року заяву представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/241/24 прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 травня 2024 року на 13:30 год.

21 травня 2024 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. В клопотанні представник відповідача просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1 000 грн 00 коп. Представник відповідача вважає, що зазначений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи. Також представник відповідача просить суд врахувати, що дана справа не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів, які підтверджують факт поставки такої продукції, не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у цих справах є усталеною, більше того, основна сума боргу визнана відповідачем в добровільному порядку, а тому спору між сторонами в цій частині немає.

Крім того 21 травня 2024 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 21.05.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив надати Гаврилюку Ярославу Васильовичу можливість участі в судовому засіданні у даній справі, призначеному на 27.05.2024 року на 13:30 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 21.05.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/241/24, призначене на "27" травня 2024 року на 13:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".

27 травня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про зменшення судових витрат. В запереченнях зазначено, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, натомість, містяться загальні посилання на їх неспівмірність. Як зазначає представник позивача, враховуючи недоведення відповідачем необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а також підтвердження позивачем розміру понесених витрат на таку допомогу, розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу, є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для позивача. Також представник позивача звертає увагу на недобросовісність поведінки відповідача, який після отриманої претензії не здійснив жодних конкретних кроків з оплати заборгованості перед позивачем. Представник позивача вважає, що клопотання відповідача про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі не підлягає задоволенню. Крім того представник позивача просить суд здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі за відсутності представника позивача. Вимоги заяви представник позивача підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27 травня 2024 року заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. та просив зменшити дані витрати до 1 000 грн 00 коп.

Представник позивача у судове засідання 27 травня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 17.05.2024 року, до електронного кабінету Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" та його представника (а.с. 176). В той час, в запереченнях на клопотання про зменшення судових витрат представника позивача просить суд здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі за відсутності представника позивача. Вимоги заяви представник позивача підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи визначений законом строк і порядок ухвалення додаткового рішення, а також заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути заяву представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами ст. 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, Приватним підприємством "ПРОМ-ОСВІТА" в позовній заяві було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу при подачі даного позову становить 10 000 грн 00 коп.

В заяві від 16.05.2024 року представник Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у справі № 918/241/24 та які становлять 10 000 грн 00 коп.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат в сумі 10 000 грн 00 коп. представник позивача надав Договір про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23, укладений між Приватним підприємством "ПРОМ-ОСВІТА" (далі - Довіритель) та Адвокатським об`єднанням "Тарасенко, Скочинець і партнери" в особі адвоката Вівчарівського Володимира Петровича (далі - Адвокат), Акт приймання наданих послуг від 14 травня 2024 року № 1 та Детальний опис наданих послуг від 16 травня 2024 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23, Довіритель доручає, а Адвокат зобов`язується від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Довірителя вчиняти юридичні дії на умовах та в порядку визначеному цим Договором.

Види юридичних дій: надання правової допомоги Довірителю та представництво інтересів Довірителя в судах усіх інстанцій та юрисдикцій, а також в усіх підприємствах, установах, організаціях приватного чи публічного права щодо стягнення заборгованості за Договором поставки від 04.05.2023 року № 53-122-01-23-13366, а також усіх інших питань, які виникають з цього приводу, включаючи примусове виконання рішення суду про задоволення позовних вимог Довірителя (пункт 1.2. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23).

В пункті 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23, сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги Довірителю та представництва інтересів Довірителя щодо стягнення заборгованості за договором поставки від 04.05.2023 № 53-122-01-23-13366, в суді першої інстанції в порядку господарського судочинства складається із вартості:

4.1.1 Правового супроводу справи (складення та подання усіх необхідних заяв, претензій, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, адвокатських запитів, сплата обов`язкових платежів, участь в переговорах, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів Довірителя у судах, інша правова допомога) незалежно від його обсягу, змісту, характеру та складності у розмірі 10 000,00 грн. без ПДВ.

4.1.2. Участі у судових засіданнях в розмірі 700,00 грн. без ПДВ за одне судове засідання незалежно від його тривалості та результату (відкладення, перерви тощо).

Відповідно до п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23, винагорода (гонорар) Адвоката сплачується готівкою або шляхом перерахунку на поточний рахунок Адвоката протягом десяти робочих днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили та після підписання сторонами Акта приймання наданих послуг, який передбачений п. 4.3. Договору.

Правова допомога за цим договором вважається наданою після підписання сторонами Акта приймання наданих послуг, яким визначається обсяг та кінцева вартість наданих послуг (п. 4.3. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23).

Розмір винагороди, що надається Адвокатом в порядку цивільного, кримінального, господарського судочинства, у справах про адміністративні правопорушення, та/або інших послуг за цим договором визначається сторонами додатковими угодами до цього договору та/або в Актах наданих послуг (п. 4.7. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23).

Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до його остаточного виконання. Кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитися від цього договору, повідомивши про це другу сторону не пізніше 7 днів до дня припинення цього договору (п. 5.1. Договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2023 року № 28/11-23).

Договір підписано повноважними представниками сторін та зі сторони Довірителя скріплено печаткою юридичної особи.

В Акті приймання наданих послуг від 14 травня 2024 року № 1 сторони підтвердили, що Адвокат надав, а Довіритель прийняв послуги з надання правової допомоги та представництва інтересів Довірителя по справі про стягнення заборгованості за Договором поставки від 04.05.2023 року № 53-122-01-23-13386 в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а саме:

- вивчено матеріали справи;

- надано правові консультації, в тому числі щодо судової практики з даної категорії справ, зокрема практики Господарського суду Рівненської області у справах про стягнення заборгованості з АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" за договорами поставки;

- складено та подано претензію до ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про сплату заборгованості за договором поставки № 53-122-01-23-13366, що є обов`язковим досудовим способом врегулювання спору відповідно до пункту 9.4 цього договору;

- складено та подано до суду позовну заяву до АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ";

- складено та подано адвокатський запит до АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" щодо повноважень представників;

- участь в судових засіданнях 22.04.2024 року та 13.05.2024 року.

Загальна вартість винагороди (гонорару) Адвоката за надані послуги відповідно до Договору становить 10 000,00 грн.

Довіритель підтверджує, що немає жодних претензій до якості та обсягу наданих Адвокатом послуг.

Сторони погодили, що вартість наданих послуг за цим Актом підлягає оплаті Довірителем протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Підписанням цього Акта Сторони підтверджують факт надання Адвокатом послуг відповідно до положень Договору.

Згідно Детального опису наданих послуг відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 28.11.2023 року № 28/11-23, укладеного між Приватним підприємством "ПРОМ-ОСВІТА" та Адвокатським об`єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери", Акта приймання наданих послуг від 14.05.2024 № 1, адвокатом Вівчарівським В.П. було надано такі правничі послуги: надано правову допомогу та здійснено представництво інтересів ПП "ПРОМ-ОСВІТА" у справі про стягнення заборгованості за Договором поставки від 04.05.2023 № 53-122-01-23-13366 у суді першої інстанції, вартість якого сторонами погоджена у пункті 4.1 Договору у розмірі 10 000,00 грн. В межах правової допомоги надано такі послуги: вивчено матеріали справи; надано правові консультації, в тому числі щодо судової практики з даної категорії справ, зокрема практики Господарського суду Рівненської області у справах про стягнення заборгованості з АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та його відокремленого підрозділу за договорами поставки; складено та подано претензію до ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про сплату заборгованості за договором поставки № 53-122-01-23-13366, що є обов`язковим досудовим способом врегулювання спору відповідно до пункту 9.4. цього договору; складено та подано до суду позовну заяву до АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", адвокатський запит до АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" щодо повноважень представників; участь в судових засіданнях 22.04.2024 року та 13.05.2024 року.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами другою та третьою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Суд, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, дійшов висновку про те, що обсяг заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. є пропорційним до предмету спору та ціни позову, відповідає критеріям реальності, розумності та співрозмірності.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу до 7 000 грн 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені частково, та враховуючи, що судом при ухваленні рішення від 13.05.2024 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу при розгляді справи № 918/241/24, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення та в порядку ст. 244 ГПК України ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 6 999 грн 87 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 202, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" від 16.05.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/241/24 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Приватного підприємства "ПРОМ-ОСВІТА" (43017, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 22, код ЄДРПОУ 44390324) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 87 коп.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

У решті вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 3 червня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.