Рішення

від 28.05.2024 по справі 921/40/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

28 травня 2024 року м.ТернопільСправа № 921/40/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Мисліцькій Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву без номера від 17.05.2024 (вх.№3981 від 20.05.2024) ОСОБА_1 , м.Тернопіль

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом: ОСОБА_1 , м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль

про зобов`язання вчинити дії,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, м.Тернопіль

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Вербіцька М.В., адвокат, ордер серії ВО №1057990 від 22.09.2023;

відповідача: не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , адвокат, ордер серії ВО №1069091 від 11.03.2024.

Зміст поданої заяви.

ОСОБА_1 17.05.2024 звернулася через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області із заявою без номера від 17.05.2024 (вх.№3981 від 20.05.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею у зв`язку з розглядом справи.

Згідно заяви просить стягнути з відповідача 10000 грн на свою користь витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу, такі витрати зазначені у позовній заяві, а перед початком судових дебатів адвокатом повідомлено, що докази на підтвердження витрат будуть подані після ухвалення рішення. До заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі долучено копії: договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22.09.2023; додаткової угоди до договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22.09.2023, укладеної 27.12.2023; квитанції до прибуткового касового ордера №12/02/2024 від 12 лютого 2024 року.

Позиція відповідача щодо поданої заяви.

Відповідачем 23.05.2024 подано через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС клопотання без номера від 23.05.2024 (вх.№4129 від 23.05.2024) про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та долучення доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат позивачки, - зменшити такі витрати. Відповідач вказує, що адвокат Вербіцька М.В. здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 згідно одного правочину - договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22 вересня 2023 року та виданого на його підставі ордеру серії ВО №1057990 від 22 вересня 2023 року у двох господарських справах: у справі №921/40/24 та №921/639/23, що унеможливлює встановити за яку саме справу ОСОБА_1 оплачено гонорар адвокату у розмірі 10000,00грн.

Також, на думку відповідача, розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а відповідно і їх розумність та необхідність у даному випадку, а відтак розмір витрат є необґрунтованим. При цьому, зазначає, що жодних процесуальних дій, які неможливо було передбачити при укладенні договору про правничу допомогу, у ході розгляду справи здійснено не було. Фактично адвокатом надано стандартні послуги з надання професійної правничої допомоги, зокрема: складання заяв по суті справи, участь у судових засіданнях.

Процесуальні дії суду по розгляду заяви.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у судовому засіданні, котре призначено на 28.05.2024, про що повідомлено учасників справи.

Адвокатка Вербіцька М.В. у судовому засіданні підтримала заяву з підстав, наведених у ній з посиланням на долучені докази, та просила її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причини неявки не повідомив. Про розгляд заяви повідомлений належним чином, адже ухвалу суду від 21.05.2024 йому доставлено в електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України. Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 28.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Обставини справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Європа про зобов`язання відповідача забезпечити аудиторській фірмі Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕР АУДИТ, можливість провести ініціативний аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Європа за період з 01.01.2021 по 30.11.2023, а також за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа», про зобов`язання відповідача забезпечити аудитору ТОВ «Тер Аудит» проведення аудиту фінансової звітності товариства за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 та надати завірені уповноваженою особою товариства копії документів відповідно до визначеного у договорі від 30.11.2023 про проведення аудиту обсягу, з урахуванням додаткової угоди від 08.03.2024, протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Розгляд справи, згідно з ухвалою суду від 02.02.2024 про відкриття провадження у справі, здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 травня 2024 року задоволено позов ОСОБА_1 ; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа» забезпечити аудитору Товариства з обмеженою відповідальністю «Тер Аудит» в особі директора ОСОБА_4 можливість проведення ініціативного аудиту фінансової звітності ТОВ «Європа» за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. Вирішено питання про відшкодування сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 3028,00грн.

Відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правову допомогу судом не розглядалося, оскільки нею у позовній заяві зазначено орієнтовний розмір таких витрат в сумі 10000,00грн, а її адвокаткою Вербіцькою М.В. до закінчення судових дебатів у справі повідомлено про те, що докази понесення цих витрат будуть подані після ухвалення судового рішення у справі. Тобто, позивачка висловила намір скористатися правом подання письмових доказів на підтвердження судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, у строк, визначений у ч.8 ст.129 ГПК України.

Як вже зазначалося, судове рішення у даній справі судом ухвалено 14.05.2024 з оголошенням вступної та резолютивної частин, а повний текст складено та підписано 22.05.2024.

У поданій заяві ОСОБА_1 просила витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею у зв`язку з розглядом даного спору, покласти на відповідача у справі, враховуючи результат вирішення спору.

Як вбачається з долучених до заяви документів, 22 вересня 2023 року між ОСОБА_1 як Клієнтом та Адвокатом Вербіцькою Мар`яною Василівною укладено договір про представництво та надання професійної правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого Адвокат зобов`язався надати Клієнту, а Клієнт зобов`язався оплатити Адвокату на умовах цього договору та додаткових угод до нього, юридичні послуги (правничу допомогу) у господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справах, які випливають та пов`язані з корпоративними правами та участю ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Європа.

Відповідно до пункту 1.2 договору Адвокат зобов`язався надавати такі юридичні послуги у справі: юридичні консультації; подавати адвокатські запити; складати та подавати будь-які процесуальні документи, зокрема, заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань та інші документи; представляти клієнта у суді першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції. Адвокат не надає юридичні послуги, крім тих, які зазначені вище, без додаткового погодження з Клієнтом.

Згідно з пунктом 1.3 договору, для виконання умов цього договору Адвокат уповноважується здійснювати представництво інтересів клієнта у відносинах з усіма фізичними, юридичними особами та державою в тому числі представництва його інтересів в судах. Правова допомога за цим договором надається на території України.

Адвокат за цим договором уповноважується на вчинення усіх дій, право на вчинення яких має Клієнт, в тому числі право подавати від імені Клієнта заяви у різні органи, підприємства, установи та організації, одержувати необхідні довідки і документи, іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах організаціях, вчиняти правочини, пов`язані з виконанням цього договору, а також укладати від імені Клієнта всі не заборонені чинним в Україні законодавством правочини та одержувати належне Клієнтові на будь-якій правомірній підставі майно від будь-якої фізичної чи юридичної особи. Маючи за цим договором повноваження на ведення справ судді при розгляді справи судах, Адвокату уповноважується користуватися усіма правами, які належать Клієнту згідно з процесуальним законодавством, у тому числі підписувати процесуальні документи та вчиняти від імені Клієнта усі процесуальні дії, які має право вчиняти Клієнт (пункт 1.4 договору).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору, Клієнт має право: на надання йому Адвокатом інформації про стан виконання доручення; повернення йому після використання в цілях, передбачених цим договором, усіх наданих документів.

В свою чергу, згідно з пунктом 2.1.2 договору Клієнт зобов`язався: дотримуватись положень цього договору; співпрацювати з Адвокатом, надавати Адвокату всі необхідні для представництва інтересів документи та інформацію; забезпечити Адвоката засобами, необхідними для виконання доручення, передбаченого цим договором; відшкодувати Адвокату витрати, пов`язані з виконанням доручення, передбаченого цим договором; виплатити Адвокату гонорар за цим договором.

За умовами договору адвокат має право: на повернення здійснених Адвокатом витрат, пов`язаних з виконанням доручення, оплату проїзду, зняття копій документів, оплату необхідних рахунків тощо; оплату послуг, наданих на умовах цього договору (гонорар); обґрунтовано збільшувати розмір гонорару за погодженням з клієнтом; передавати свої повноваження частково або в повному обсязі іншій особі з обов`язковим повідомленням про це Клієнта. Невиконання цього обов`язку покладає на Адвоката відповідальність за дії замісника як за свої власні (пункт 2.2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2.2 договору Адвокат зобов`язався: намагатись повідомляти Клієнта про всі важливі події у розвитку справи; на вимогу Клієнта надавати відомості про стан виконання доручення; у разі необхідності консультуватися з Клієнтом; зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, яка стала йому відома при наданні послуг за цим договором; не представляти у даній справі інтереси будь-яких осіб, якщо їх інтереси суперечить інтересам Клієнта за цим договором; після виконання договору повернути Клієнту оригінали усіх документів, наданих ним для ведення справи та представництва його інтересів.

У пункті 3.1 договору сторонами погоджено, що усі умови оплати послуг за цим договором обумовлюються у додатковій угоді до договору по кожній окремій справі.

Договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання обов`язків за цим договором кожною із сторін (пункт 4.1 договору).

27 грудня 2023 року між Адвокатом Вербіцькою Мар`яновою Василівною та Клієнтом ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22 вересня 2023 року, відповідно до якої сторонами погоджено ціну договору, зокрема, за надання консультаційних та інших, передбачених договором послуг у господарській справі про зобов`язання вчинити дії провести аудит фінансової та господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у вигляді фіксованої суми в розмірі 10000 грн. Завдатку Клієнт не сплачує, а також не сплачує жодних додаткових коштів. Клієнт здійснює оплату за договором готівкою протягом 20 днів з моменту відкриття провадження у справі у суді.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №12/02/2024 від 12.02.2024 ОСОБА_1 сплачено Адвокату Вербіцькій М.В. кошти в сумі 10000 грн на підставі договору від 22 вересня 2023 року.

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить при ухваленні додаткового рішення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У попередньому розрахунку витрат на правову допомогу, наведеному у позовній заяві, зазначено про те, що судові витрати у зв`язку з представництвом інтересів позивачки складатимуть 10000 грн.

Суд враховує, що:

- рішення суду у справі ухвалено 14.05.2024;

- представником позивачки заявлено до закінчення судових дебатів у справі про подання письмових доказів на підтвердження понесених витрат в порядку ч.8 ст.129 ГПК України протягом 5 днів з дня ухвалення рішення;

- заяву про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн позивачкою подано 17.05.2024, тобто в межах встановленого законом строку.

У зв`язку з викладеним, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат по суті.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, з урахуванням вимог ст.ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України дослідивши надані заявником докази на підтвердження обсягу наданих послуг, в даному випадку керується загальними правилами, визначеними ч.4 ст.129 ГПК України.

Як вже зазначалося, позивач в судовому засіданні 14.05.2024 перед судовими дебатами заявив про подання доказів про розподіл витрат на правничу допомогу після ухвалення судом рішення. 17.05.2024, тобто протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі, ОСОБА_1 через електронний кабінет представника, зареєстрований в системі "Електронний суд" подала до Суду клопотання про відшкодування судових витрат в розмірі 1000грн, що є гонораром у вигляді фіксованої суми за надання консультаційних та інших, передбачених договором від 22.09.2023 послуг у господарській справі про зобов`язання провести аудит фінансової та господарської діяльності ТОВ «Європа», котрі були предметом судового розгляду у даній справі.

Отже, заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.

Суд установив, що згідно з пунктами 1.2-1.3 договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22 вересня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_3 (Адвокат) остання зобов`язалася надати Клієнту на умовах цього договору та додаткових угод до нього юридичні послуги (правничу допомогу) у господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справах, які випливають та пов`язані з корпоративними правами та участю ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Європа, тобто здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати інші види правничої допомоги клієнту;

- додатковою угодою від 27 грудня 2023 року до договору від 22 вересня 2023 року, сторонами погоджено ціну визначених умовами договору послуг у господарській справі про зобов`язання вчинити дії - провести аудит фінансової та господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, в розмірі 10000 грн; вказаною додатковою угодою її сторони визначили гонорар у фіксованому розмірі -10000гривень;

- квитанція до прибуткового касового ордера №12/02/2024 від 12 лютого 2024 року свідчить про оплату ОСОБА_1 наданих адвокаткою юридичних послуг на підставі договору про представництво та надання професійної правничої допомоги від 22.09.2023.

Визначений сторонами у додатковій угоді розмір гонорару на послуги, що охоплюють весь супровід адвоката у розгляді даної справи, включаючи підготовку процесуальних документів, послуги з участі адвоката в судових засіданнях в справі, не суперечить висновку щодо застосування положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", викладеному в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.

Зокрема, в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

Наведеними висновками Верховного Суду та наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань повністю підтверджуються доводи заявника про необхідність стягнення обґрунтованих витрат ОСОБА_1 у фіксованому розмірі, пов`язаних в тому числі з участю адвоката Вербіцької М.В. у чотирьох судових засіданнях в Господарському суді Тернопільської області, що відбулись 12.03.2024, 09.04.2024, 30.04.2024, 14.05.2024.

Таким чином, судом встановлено, що понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн є реальними, підтвердженими документально, оплаченими в повному розмірі, а також обґрунтованими та співрозмірними до фактично наданих послуг, а тому підлягають стягненню з ТОВ «Європа» на користь позивача в заявленому розмірі.

23.05.2024 відповідач у справі через систему "Електронний суд" звернувся до господарського суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката.

У клопотанні відповідач просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та у долученні доказів понесення витрат на правову допомогу, зазначивши, що: 1) заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на оплату послуг адвоката (в сумі 10 000 грн) є непропорційним до предмета спору та неспіврозмірним зі складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами; ціною позову (предметом позову була визначена немайнова вимога). Такі витрати не мають характеру необхідних, не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру, відтак, їх розмір є необґрунтованим.

Зазначені доводи судом відхиляються як неспроможні та такі, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами.

Зокрема, судом встановлено, що позивачкою дотримано норм процесуального закону щодо порядку та строків подання заяви про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також строку подання доказів на їх підтвердження, про що зазначено вище.

Щодо заперечень відповідача з посиланням на здійснення адвокаткою Вербіцькою М.В. представництва інтересів ОСОБА_1 у цій справі та у справі №921/639/23 на підставі одного і того ж ордеру № 1057990, сформованого на підставі договору від 22.09.2023, суд зазначає таке.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон- № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до п.1.1 договору від 22.09.2023 Адвокат зобов`язався надати Клієнту, а Клієнт зобов`язався оплатити Адвокату на умовах цього договору та додаткових угод до нього юридичні послуги (правничу допомогу) у господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справах, які випливають та пов`язані з корпоративними правами та участю ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Європа.

Спір у даній справі виник у зв`язку з реалізацією ОСОБА_1 своїх корпоративних прав у ТОВ "ЄВРОПА".

Додатковою угодою від 27.12.2023 до договору від 22.09.2023 сторонами на підставі п.3.1 договору від 22.09.2023 узгоджено умови оплати та розмір гонорару адвоката Вербіцької М.В. в розмірі 10000,00грн за представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 у справі про зобов`язання вчинити дії провести аудит фінансової та господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Європа, тобто безсумнівно у даній господарській справі.

Стаття 30 Закону № 5076-VI визначає, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Також у пунктах 127- 132, 134, 143- 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2, 3.1. договору від 22.02.2023, а також додаткової угоди від 27.12.2023, вартість передбачених договором на представництво та надання професійної правничої допомоги юридичних послуг визначено в розмірі 10000,00грн.

Тобто сторонами погоджено та визначено фіксовану вартість послуг адвоката саме у даній справі у розмірі 10000,00грн.

Матеріалами справи підтверджено виконання адвокатом обсягу робіт, передбачених договорами (подання адвокатом позовної заяви, підготовку та подання ним відповіді на відзив на позов, участь у судових засіданнях по розгляду цієї справи у Господарському суді Тернопільської області), відтак, встановлені обставини справи та наявні докази підтверджують реальність надання адвокатом послуг позивачці.

Даним спростовуються доводи відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом витраченого адвокатом часу на її надання.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, затраченим ним на виконання робіт.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таким чином, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності.

Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Утім, відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо заявленого позивачкою розміру витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів як факт надання юридичних послуг, так і їх обсяг та вартість.

Загалом, наведені відповідачем заперечення ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені доказами та зводяться лише до його незгоди з судовими витратами позивачки у справі, що не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат чи підставою для зменшення їх розміру.

Висновки господарського суду.

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

За наведених обставин, ураховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, подане відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження судових витрат - гонорару в передбаченій додатковою угодою від 27.12.2023 фіксованій сумі, його оплати в повному розмірі, зважаючи на незначну складність справи, кількість судових засідань за участю представника позивача (4 засідання), тривалість розгляду справи судом (5 засідань), а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом відшкодування за рахунок ТОВ «Європа» витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи в суді в розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст.4, 73-79, 123, 124, 126, 129, 221, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву без номера від 17.05.2024 (вх.№3981 від 20.05.2024) ОСОБА_1 , м.Тернопіль про ухвалення додаткового рішення у справі №921/40/24, - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа" (вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 22604324) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_1 ) - 10 000 (десять тисяч) грн 00коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку ст.257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дати складення повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 31.05.2024.

СуддяН.О. Андрусик