Рішення

від 03.06.2024 по справі 922/907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/907/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" (61006, м. Харків, вулиця Молочна, 48, ідентифікаційний код 43589725) до Фізичної особи-підприємця Чернишової Юлії Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 117712,79 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Чернишової Юлії Павлівни (відповідач) про стягнення 117712,79 грн та судового збору у сумі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що відповідно до досягнутої між Одеською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" та відповідачем домовленості про постачання товару відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000138 від 14.02.2022 на загальну суму 128105,14 грн, який було оплачено Одеською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" в повному обсязі платіжною інструкцією № 189 від 16.02.2022 на суму 128105,14 грн, однак відповідач поставив товар частково на суму 10392,35 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 117712,79 грн, розмір якої визнано відповідачем в акті звірки. 31.08.2023 позивач направив відповідачу претензію вих. № 08/1, в якій просив визначити строки поставки оплаченого товару або у разі неможливості здійснення поставки поінформувати позивача щодо даних обставин. Однак відповідач відповіді на претензію не надав, що стало підставою для подання до суду цього позову про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 117712,79 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2024 у справі №922/907/24 позовну заяву залишено без руху.

У вказаній вище ухвалі суду від 26.03.2024 суд звернув увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

05.04.2024 у встановлений строк через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№9139), в якій зазначено про відсутність електронного кабінету у відповідача та про помилкове зазначення у позовній заяві номеру платіжної інструкції № 189 від 16.02.2022, замість № 179 від 16.02.2022, доданої до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/907/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Фізична особа-підприємець Чернишова Юлія Павлівна з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила відізвати ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 про відкриття провадження у справі № 922/907/24 про стягнення коштів у розмірі 117712,79 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" від Фізичної особи-підприємця Чернишової Юлії Павлівни та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29 квітня 2024 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чернишової Юлії Павлівни (вх. №1048 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 у справі №922/907/24 повернуто заявнику.

Отож позовна заява вважається поданою до Господарського суду Харківської області 21.03.2024.

Суд зазначає, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.04.2024 по справі №922/907/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 09.04.24 23:54.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже датою вручення позивачу ухвали суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у справі - є 10.04.2024.

З урахуванням викладеного, позивач повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Проте, копію ухвали суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у цій справі, яку було надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 63401, Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, вулиця Вишнева, будинок 1, квартира 79, відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600259670257) не було отримано та 26.04.2024 повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "закінчення встановленого терміну зберігання", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Суд зазначає, що вказані вище ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

В ухвалі суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у цій справі роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З урахуванням вище викладеного днем вручення відповідачу ухвали суду від 08.04.2024 про відкриття провадження у цій справі є 26.04.2024.

Отже відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 13.05.2024, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд також зазначає, що 31.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог (вх.№14208), в якій він просить суд у зв`язку з частковою сплатою відповідачем боргу у розмірі 78475,20 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №90 від 26.03.2024 на суму 39237,60 грн та №104 від 09.04.2024 на суму 39237,60 грн, оригінали яких наявні у відповідача, стягнути з відповідача основний борг у розмірі 39237,59 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як вказано судом вище, ухвала про відкриття провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи постановлена судом 08.04.2024, а заяву про зменшення розміру позовних вимог подано позивачем через підсистему "Електронний суд" 31.05.2024, тобто після закінчення процесуальних строків для подання відповідної заяви.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд залишає без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№14208 від 31.05.2024).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до досягнутої між Одеською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" та відповідачем домовленості про постачання товару відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000138 від 14.02.2022 на загальну суму 128105,14 грн за товар (Кондиціонер Leberg LS/LU-09OLI3 (1 шт.), Кондиціонер Neoclima NS/NU-09ЕHXІw1Z (1 шт.), Кондиціонер Leberg LS/LU-12OLI3 (7 шт.), Кондиціонер Leberg LS/LU-24OLI3 (1 шт.)).

Як вбачається з матеріалів справи, Одеською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 128105,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 179 від 16.02.2022 на суму 128105,14 грн за призначенням платежу: "Сплата за кондиціонери зг. рах. № СФ-0000138 від 14.02.2022 р. у т.ч. ПДВ 20%-21350,86 грн".

03.10.2022 відповідач поставив Одеській філії ТОВ "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР БРІЮТ" товар (Кондиціонер Neoclima NS/NU-09EHXIw1Z у кількості 1 (шт.) на суму (в т.ч. ПДВ) 10392,35 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-0000138 від 03.10.2022.

Як зазначено у позовній заяві, решту товару - Кондиціонер Leberg LS/LU-09OLI3 (1 шт.), Кондиціонер Leberg LS/LU-12OLI3 (7 шт.) та Кондиціонер Leberg LS/LU-24OLI3 (1 шт.) на суму 117712,79 грн (128105,14 грн - 10392,35 грн = 117712,79 грн), станом на сьогоднішній день не поставлено, що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період 2022 р.

В зв`язку з поставкою товару на меншу суму ніж було оплачено, 31.08.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 08/1 від 31.08.2023, в якій просив протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії визначити строки поставки товару або у разi неможливості здiйснення поставки поiнформувати позивача щодо даних обставини.

Також, відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 28.02.2024 за вих. № 8 позивач просив відповідача здійснити поставку товару, а у разі неможливості здійснення відповідачем поставки товару повернути кошти в розмірі 117712,79 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного звернення за вказаними у ньому реквізитами.

Вказаний лист надано відповідачем до його апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 у справі № 922/907/24.

Також, відповідачем після подання позивачем позову до суду (21.03.2024 - дата подання позову до суду) було повернуто сплачені позивачем кошти за товар у загальному розмірі 78475,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №90 від 26.03.2024 на суму 39237,60 грн та №104 від 09.04.2024 на суму 39237,60 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у цій справі є стягнення попередньої оплати у розмірі 117712,79 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року по справі №3-127гс11, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України і те, що відповідач одержав від позивача суму попередньої оплати за товар у розмірі 128105,14 грн, однак поставив позивачу товар частково на суму 10 392,35 грн та не поставив на вимогу позивача за вих. № 8 від 28.02.2024 товар на суму 117712,79 грн та не повернув сплачені за товар кошти у розмірі 117712,79 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, суд вважає, що позивач має право вимагати повернення попередньої оплати у розмірі 117712,79 грн (128105,14 грн - 10392,35 грн).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 117712,79 грн обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи.

В той же час, відповідачем після подання позову до суду було повернуто позивачу сплачені ним кошти за товар у загальному розмірі 78475,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №90 від 26.03.2024 на суму 39237,60 грн, №104 від 09.04.2024 на суму 39237,60 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідачем до його апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 у справі № 922/907/24 було надано відповідні докази щодо перерахування боргу згідно платіжних інструкцій №90 від 26.03.2024 на суму 39237,60 грн та №104 від 09.04.2024 на суму 39237,60 грн.

Ураховуючи викладене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу за договором у розмірі 78475,20 грн суд вважає за необхідне закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором у розмірі 39237,59 грн (117712,79 грн - 78 475,20 грн), а тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором у розмірі 39237,59 грн обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 9 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач при зверненні до суду із даною позовною заявою в електронній формі сплатив судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції №9 від 16.02.2024.

Отже ураховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача суд повністю покладає на відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 207, 509, 525, 526, 530, 627-629, 655, 663-664, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173-175, 181, 265 Господарського кодексу України та ст. 4, 20, 46, 73, 74, 77, 116, 118, 129, 231, 233, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у розмірі 39237,59 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чернишової Юлії Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр БРІЮТ" (61006, м. Харків, вулиця Молочна, 48, ідентифікаційний код 43589725) попередню оплату у розмірі 39237,59 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В іншій частині позову закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" червня 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова