Ухвала

від 27.05.2024 по справі 922/934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ДОДАТКОВА УХВАЛА

27 травня 2024 року м. ХарківСправа № 922/934/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" про компенсацію витрат на правничу правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімторг Лтд" (80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вул. Тернопільська, будинок, 7, ідентифікаційний код 42707729) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 32043726) про визнання договору розірваним та стягнення 90086,46 грн

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача (заявника) - адвоката Ратушинської І.О.

3-ї особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (відповідач), в якій просив суд:

1. Визнати договір оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 року, що був укладений між ТОВ "Гелиум Трейд" та ТОВ "Євротекстиль", розірваним з 01.01.2022 року.

2. Стягнути з ТОВ "Євротекстиль" (код ЄДРПОУ 32043726) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 90 086,46 грн (дев`яносто тисяч вісімдесят шість грн. 46 коп.), що складається із суми 64120 грн комунально-забезпечувального платежу, 21 783,09 грн нарахованої суми інфляційних втрат та 4 183,37 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/934/24 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 зокрема прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/934/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на29 квітня 2024 року о 09:40 год. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімторг Лтд" (80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вул. Тернопільська, будинок, 7, ідентифікаційний код 42707729). Зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду протягом 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання надати суду відповіді на запитання позивача у формі заяви свідка, яка передбачена ст.88 ГПК України та докази, що підтверджують відповідні обставини або обгрунтовану відмову від надання відповіді на поставлені запитання. Судом звернуто увагу, що копії заяви свідка, докази, що підтверджують відповідні обставини, викладені у заяві свідка або копія обгрунтованої відмови від надання відповіді на поставлені запитання мають бути надіслані позивачу, а докази їх надсилання надані до суду разом з відповідними заявами свідка або відмовою від надання відповіді на поставлені запитання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання письмових пояснень щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви разом з доданими до неї документами; на подання пояснення щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання копії відзиву на позов.

25.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 11021), в якому він просив в позові відмовити повністю та поновити процесуальний строк на подання відзиву.

Також, разом з відзивом на позовну заяву до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх.№11025 від 25.04.2024), в якому відповідачем зазначено, що спір про визнання договору розірваним не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та позивач не має права на стягнення коштів, адже ТОВ "Гелиум Трейд" передало право вимоги строк виконання зобов`язань за якими ще не настав, а тому в цій частині позовних вимог, на думку відповідача, наявні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.04.2024 та прийнято відзив на позовну заяву до розгляду. Підготовче засідання у справі 922/934/24 відкладенона "13" травня 2024 р. о 12:40 год. Відкладено вирішення клопотання позивача про виклик свідків в підготовчому засіданні. Відкладено вирішення клопотання відповідача про закриття провадження у справі в підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 позов у справі №922/934/24 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою позивача (його представника) у судові засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

15.05.2023 у встановлений ч. 6 ст. 130 ГПК України строк через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Ратушинської Ірини Олексіївни надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу (вх.№ 12733), в якій вона просить суд стягнути з позивача на користь відповідача на підставі ч. ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України витрати на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн, на підтвердження понесення яких до заяви надано відповідні докази, а також просила суд розглянути зазначену заяву за її участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника відповідача (вх.№12733 від 15.05.2024) про стягнення витрат на правову допомогу таклопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на"27" травня 2024 р.о12:30. Задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні по справі №922/934/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Присутня в судовому засіданні 27.05.2024 в режимі відоконференції представник відповідача - адвокат Ратушинська І.О. просила задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Представники позивача та 3-ї особи в судове засідання 27.05.2024 не з`явилися, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

16.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№12849), в якому він вважає, що заява відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не містить будь-якого обґрунтування недобросовісності дій позивача під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки за твердженням позивача він останні тижні перебував у тяжкому емоційному стані, опинився в епіцентрі обстрілу в місті Харкові, фізично не міг приймати участь у судових засіданнях, а також писати будь-які заяви, в тому числі заяву про розгляд справи без його участі тощо, по теперішній час позивач вирішує побутові питання, а його емоційний стан та стан його сім`ї не поліпшується. Ураховуючи наведене, позивач вважає, що його неявка у судове засідання не можна вважати необґрунтованими діями позивача, як про це зазначає відповідач та вважає заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та таким, що не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява відповідача про відшкодування судових витрат та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вислухавши думку представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частиною 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

До судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір.

При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Відтак з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача та у порядку передбаченому частинами 5, 6 статті 130 ГПК України.

За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву (вх.№ 11021 від 25.04.2024) відповідачем зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн, з яких: за підготовку відзиву на позовну заяву (7000,00 грн), за підготовку заперечень (5000,00 грн), за підготовку інших процесуальних документів (1000,00 грн за один документ), за ознайомлення з матеріалами справи (1000,00 грн за одне ознайомлення) та за участь в судових засіданнях (1000,00 грн за одне судове засідання), а також зазначено, що докази на підтвердження понесення яких відповідач зобов`язався надати додатково за результатами фактично понесених витрат протягом 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

15.05.2023 у встановлений ч. 6 ст. 130 ГПК України строк через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Ратушинської Ірини Олексіївни надійшла заява (вх.№ 12733) про стягнення з позивача в порядку ч. ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України витрат на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн, на підтвердження понесення яких до заяви надано відповідні докази. В обгрунтування вказаної заяви відповідачем зазначено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі №922/934/24 було залишено без розгляду позовну заяву у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. У постанові від 23 травня 2023 року у справі № 910/12184/20 КГС ВС вказав, що неявка в судове засідання повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необгрунтовані дії в розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, незалежно від того, чи визнавалась обов`язковою явка учасників судового процесу в судове засідання.

Так, з наданих відповідачем до заяви доказів вбачається, що 16.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (Клієнт) та адвокатом Ратушинською І.О. (Адвокат) був укладений договір №16/01 про надання правової допомоги (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між Клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерствами, та будь-якими судами будь-якої інстанції.

Згідно з п. 4.1. договору розмір гонорару Адвоката сторони вирішили погодити у Попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається Адвокатом щодо кожного доручення Клієнта.

Згідно з п. 4.4. договору оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг Адвокатом та Клієнтом.

Відповідно до п. 3.1. договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і є дійсним до повного виконання.

Згідно підписаного між відповідачем та адвокатом Ратушинською І.О. Звіту про надану професійну правничу допомогу від 14.05.2024 та Акту приймання-передачі наданих послуг, згідно умов договору про надання правової допомоги №16/01 від 16.01.2023 адвокат передав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу по представництву інтересів клієнта у справі №922/934/24 на загальна суму 11000,00 грн:

1.1. Складання відзиву на позовну заяву у справі №922/934/24.

1.1.1. Послуга надавалася 24.04.2024 року та 25.04.2024 року.

1.1.2. Загальна вартість послуги склала 7000,00 (сім тисяч) грн.

1.2 Складання клопотання про закриття провадження у справі №922/934/24.

1.2.1. Послуга надавалася 24.04.2024 року.

1.2.2. Загальна вартість послуги склала 1000,00 (одна тисяча) грн.

1.3 Участь в судових засіданнях Господарського суду Харківської області по справі №922/934/24.

1.3.1. Послуга надавалася 29.04.2024 року та 13.05.2024 року.

1.3.2. Загальна вартість послуги склала 2000,00 (дві тисячі) грн. (по 1000,00 грн. за одне засідання).

1.4. Складання відповіді на запитання позивача у формі заяви свідка у справі N9922/934/24.

1.4.1. Послуга надавалася 13.05.2024 року.

Отже згідно вказаного Звіту та Акту загальна вартість витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката по справі №922/934/24 складає 11000,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що інтереси відповідача у цій справі представляла адвокат Ратушинська І.О. на підставі наявного у справі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1085890 від 24.04.2024.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

В даному випадку відповідачем фактично не сплачено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн, адже відповідно до п. 4.4. договору оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг Адвокатом та Клієнтом.

Суд зазначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/ Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх.№12849 від 16.05.2024) зазначено, що заява відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не містить будь-якого обґрунтування недобросовісності дій позивача під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки за твердженням позивача він останні тижні перебував у тяжкому емоційному стані, опинився в епіцентрі обстрілу в місті Харкові, фізично не міг приймати участь у судових засіданнях, а також писати будь-які заяви, в тому числі заяву про розгляд справи без його участі тощо, по теперішній час позивач вирішує побутові питання, а його емоційний стан та стан його сім`ї не поліпшується. У зв`язку з вищевикладеним позивач вважає, що його неявка у судове засідання не можна вважати необґрунтованими діями позивача, як про це зазначає відповідач та вважає заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та таким, що не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Стосовно вказаних доводів позивача про відсутність недобросовісних дій позивача та неспівмірністю заявлених відповідачем до стягнення витрат на оплату правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїх постановах вже звертав увагу, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 08.02.2022 у справі № 910/14007/20, від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17).

Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".

Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим вони зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 зі справи №916/3616/15 дійшла висновку, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 зі справи №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов`язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності (відповідний висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

Отже неявка позивача (його представника) у судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України. При цьому, саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

В даному випадку позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, однак жодного разу не з`явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судові засідання та не надав належним чином оформлених заяв про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 позов у справі №922/934/24 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою позивача (його представника) у судові засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже поведінка позивача розцінюється судом як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.

Суд також враховує, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача.

Тобто отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Водночас суд вважає, що характер та обсяг виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критеріям співмірності, реальності таких витрат, розумності їх розміру, оскільки в даному випадку суд не розглядав справу №922/934/24 по суті та не надавав правову оцінку викладеним у відзиві обставинам, більш того, така послуга як складання клопотання про закриття провадження у справі №922/934/24 є складовою підготовки відзиву на позовну заяву, а тому представник відповідача міг викласти вказане клопотання у відзиві, а не в окремому клопотанні, що в свою чергу збільшило розмір витрат на правову допомогу.

Також, суд бере до уваги на не значну тривалість судових засідань за участю представника відповідача, які тривали 47 хв. - 29.04.2024 та 18 хв. - 13.05.2024.

3 урахуванням зазначеного, суд керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями співмірності та реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн на 50%, що становить 5500,00 грн, а відтак до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 5500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решту суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 2, 43, 123, 124, 126, 129, 130, 161, 165, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" про компенсацію витрат на правничу правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 32043726) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Видати наказ.

Решту суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн покласти на відповідача.

Додаткова ухвала набирає законної сили 27.05.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено (підписано) 03.06.2024.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.