Рішення

від 22.05.2024 по справі 927/80/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/80/24 U

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянув справу №927/80/24, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк", код 23494714

вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150;

до відповідача 1: Фермерського господарства "САД.М", код 37199424

вул. Шевченка, 7А, с. Хотівля, Городнянський район, Чернігівська область, 15133;

до відповідача 2: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

про стягнення 2370187,51 грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

Акціонерним товариством "Сенс Банк" подано позов до Фермерського господарства "САД.М" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2370187,51 грн, з яких заборгованість за кредитом - 2 060 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 310 187,51 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 21.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.03.2024.

У підготовчому засіданні 05.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.04.2024.

У судовому засіданні 17.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладання розгляду справи на 15.05.2024.

15.05.2024 судом оголошено перерву до 22.05.2024.

В розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.

22.05.2024 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000175/579 від 08.04.2021, договору поруки №PSMB000175/579/1 від 08.04.2021.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних зі вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористалися, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Заявами від 20.02.2024,04.03.2024 ФГ «САД.М» повідомило про те, що згодне розрахуватися за заборгованістю, яка виникла перед АТ «Сенс Банк» на протязі року.

Заявою від 04.04.2024 ФГ «САД.М» визнав свій борг перед банком та просив відтермінувати погашення кредиту.

При цьому, ФГ «САД.М» у заяві від 04.04.2024 зазначив, що останній не погоджується зі зміною процентної ставки, а також зазначив про непогодження з нарахуванням неустойки.

Будь-яких заперечень від ОСОБА_1 до суду не надходило.

20.05.2024 позивачем подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання відформатованої та розширеної таблиці про направлення СМС повідомлень щодо кредитного договору.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що з технічних причин до відповідної таблиці, яка була подана на стадії підготовчого провадження, не було додано розширену та повну інформацію по СМС повідомленням.

Суд, з урахуванням ст. 80 ГПК України з метою повного та всебічного розгляду справи вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про поновлення строку для подання доказу та долучення останніх до матеріалів справи.

Документи, додані позивачем, долучені судом до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення зобов`язань Відповідачів по кредитному договору та договору поруки.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

08.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») (Банк) та Фермерським господарством «САД.М» (Позичальник) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000175/579 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних додаткових угод до Договору та/або заяв про видачу траншів надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено ліміт кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості за договором у розмірі, визначеною за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа). Терміном індекс UIRD в договорі позначається український індекс за ставками депозитів фізичних осіб середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного дня в системі на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці зі сплатою процентів після закінчення дії депозитного договору.

Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання договору відновлювальної кредитної лінії розмір базової процентної ставки становить 7,32 % + 7 % =14,32 % станом на 07.04.2021.

Згідно з п. 1.3.3 Договору сторони погодили, що розмір процентної ставки є змінюваним та переглядається Банком щоквартально 01 січня,01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.

Відповідно до п. 1.3.5 Договору, розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.

Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а у разі збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи «клієнт-банк» та/або системами комуніційного зв`язку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, строк дії кредитної лінії закінчується 07.04.2024 року.

Згідно п. 8.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит, шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді (заяві) про надання траншу, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Позичальник має право достроково повернути Кредит або його частину. У випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України, Позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу Банку повернути кредит достроково (п. 8.2 Договору).

Пунктами 10.2, 10.3 Договору сторонами узгоджено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги, у разі, зокрема, повного або часткового прострочення повернення будь-якого траншу у термін, визначений згідно з п. 8.1 цього Договору.

В забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 за вищенаведеним Договором, 08.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № PSMB000175/579/1 (далі - Договір поруки).

За змістом пункту 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Фермерським господарством «САД.М» зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB000175/579 від 08.04.2021, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щодо обов`язку повернення наданого кредиту, сплати процентів, комісії, в тому числі достроково, неустойки та штрафів.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1 цього Договору, як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п. 1.2. Договору та на підставі заяв відповідача 1 Банком було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в загальній сумі 5560000 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач 1 зобов`язання по поверненню кредитних коштів виконав частково в сумі 3500000 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за відповідачем 1 рахується заборгованість по сплаті процентів в сумі 310187,51 грн за період з 01.12.2022 по 24.08.2023.

У зв`язку з порушенням Позичальником договірних зобов`язань щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом Позичальнику та Поручителю 01.09.2023 було надіслано лист-вимогу про усунення порушень вих. № 4/29 від 29.08.2023.

Матеріали справи не місять відповіді на вказаний вище лист вимогу.

Несплата заборгованості за Договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом в сумі 2060000 грн та заборгованості за відсотками в сумі 310187,51 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір є Кредитним договором.

Питання укладання кредитного договору, його істотних умов, форми, процентів за кредитним договором тощо визначено, зокрема, приписами статей 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Кодексу.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що кредитний договір, а також договір поруки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх їх істотних умов; кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема, про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також про права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов`язань.

Матеріалами справи, а саме, виписками по рахунку, підтверджується та відповідачем 1 не спростовано, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу 1 кредитні кошти у сумі 5560000грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази щодо часткового повернення відповідачем 1 кредитних коштів в сумі 3500000грн.

Відповідач 1 заборгованість по тілу кредиту в сумі 2060000,00 грн в добровільному порядку не сплатив.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по тілу кредиту, судом встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та здійснений позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства.

Внаслідок порушення відповідачем 1 зобов`язань у останнього станом на 24.08.2023 позивачем нарахована заборгованість за відсотками в сумі 310187,51 грн.

Позивачем здійснено нарахування відсотків в межах строку дії договору, а саме в період з 01.12.2022 по 24.08.2023.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 310187,51 грн заборгованості за відсотками, враховуючи умови кредитного договору, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим є обґрунтованим, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо солідарного обов`язку відповідача-2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Частиною 4 статті 559 ЦК України обумовлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Отже, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором № PSMB000175/579 від 08.04.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідачів-1,2 солідарно заборгованості за кредитом в сумі 2060000 грн, 310187,51 грн заборгованості за відсотками, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачами не спростовано прострочення повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Щодо заперечення відповідача 1 з приводу незгоди зі зміною процентної ставки, суд зазначає наступне.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зазначив, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «nonconcedit venirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

У постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17 вказується, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Частиною другою статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. В разі порушення особою зазначених вимог закону суд може відмовити у захисті її цивільного права та інтересу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Положення ч.3 ст.16 ЦК України є домірним засобом досягнення такої мети, як стимулювання учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав (п. 5.5 Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2021р. №2-р(ІІ)/2021).

Загалом позиція відповідача-1 в цій справі видається суперечливою, оскільки він стверджує про незгоду з підвищенням процентної ставки по договору, але при цьому, у своїй заяві від 20.02.2024 останній погоджується з заборгованістю, яка виникла перед АТ «Сенс Банк», а потім у заяві від 04.04.2024 викладає заперечення. При цьому, матеріали справи містять докази сплати процентів за зміненими процентними ставками.

А тому, зазначені заперечення свідчать про недобросовісність поведінки відповідача 1 у відносинах з позивачем і порушення ним доктрини venire contrafactum proprium.

Таким чином, заперечення відповідачів 1 проти позову в цій частині суд відхиляє.

Суд наголошує, що суперечлива поведінка сторін заборонена в цивільних правовідносинах, оскільки не сприяє сталому діловому обороту. Тому, на переконання суду, вказане свідчить лише про намагання відповідача-1 уникнути господарської відповідальності за порушення умов Договору.

Щодо заперечення відповідача 1 з приводу нарахування пені суд зазначає наступне.

Позивачем, при зверненні до суду з даним позовом, вимоги про стягнення штрафних санкцій, зокрема пені, не пред`являлись, а відтак, заперечення відповідача 1 у даному випадку є безпідставні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги АТ «Сенс Банк» до Фермерського господарства «САД.М» та ОСОБА_1 про стягнення 2060000 грн заборгованості за кредитом, 310187,51 грн заборгованості за відмотками є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 35552,82 грн покладається на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк», код 23494714 до Фермерського господарства «САД.М», код 37199424, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 про солідарне стягнення 2370187,51 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «САД.М», вул. Шевченка, 7А, с. Хотівля, Городнянський район, Чернігівська область, 15133, код 37199424 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код 23494714, заборгованість за кредитом в сумі 2060000 грн, заборгованість за відсотками у сумі 310187,51 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства «САД.М», вул. Шевченка, 7А, с. Хотівля, Городнянський район, Чернігівська область, 15133, код 37199424 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код 23494714 судовий збір в сумі 17776,41 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код 23494714 судовий збір в сумі 17776,41 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 31.05.2024.

Суддя М.П. Ноувен