Постанова

від 29.05.2024 по справі 904/5722/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/5722/14 (904/1480/23)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників сторін:

ПАТ "Криворізький трубний завод "Констар" - Касьяна М.С.,

Криворізької міської ради - Сови Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023

у справі № 904/5722/14 (904/1480/23)

за позовом Криворізької міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Ковези Андрія Івановича

про зобов`язання повернути до комунальної власності із користування земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Криворізький турбінний завод "Констар" (далі - боржник).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 у справі №904/5722/14 ПАТ «Криворізький турбінний завод «Констар» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, арбітражним керуючим (ліквідатором) боржника призначено Ковезу Андрія Івановича.

У межах справи про банкрутство Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Ковези Андрія Івановича про зобов`язання повернути до комунальної власності із користування земельну ділянку.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилався на те, що:

- прийняття постанови про визнання боржника банкрутом зумовлює обов`язок ліквідатора прийняти заходи щодо припинення договірних правовідносин, які забезпечували господарську діяльність підприємства банкрута, зокрема, припинення користування банкрутом земельною ділянкою на праві оренди;

- договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007, укладений між Криворізької міською радою та ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар", припинив свою дію 17.12.2017, тому земельна ділянка підлягає поверненню у власність територіальної громади;

- до моменту повернення земельної ділянки до територіальної громади міста за актом приймання-передачі, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату на підставі умов договору за фактичне користування земельною ділянкою;

- відсутність акту прийому-передачі спірної земельної ділянки до комунальної власності міста унеможливлює її надання у користування відповідно до норм чинного законодавства фактичним землекористувачам, що спричиняє збитки територіальній громаді у вигляді неодержання орендної плати.

- якщо на момент набуття новим власником права власності на нерухомість укладений попереднім власником майна договір оренди земельної ділянки не був чинним - у відповідача відсутні підстави стверджувати про автоматичний перехід права оренди земельної ділянки до нового власника нерухомості.

- неповернення територіальній громаді міста Кривого Рогу з користування ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" спірної земельної ділянки, позбавляє права фактичних землекористувачів (нових власників нерухомого майна) на укладення з Криворізькою міською радою договору оренди земельної ділянки у відповідності до норм чинного законодавства.

Фактичні обставини справа встановлені судами

Рішенням Криворізької міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Окружній, 127 та передачу її в оренду для розміщення заводу" від 28.02.2007 № 1003 було вирішено розірвати з ВАТ "Криворізький турбінний завод "КОНСТАР" договір оренди земельної ділянки площею 58,3291 га, зареєстрований 02.12.2005 за № 040510800936 на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2711 та від 25.05.2005 №3132 для розміщення заводу на вул. Окружній, 127 в Центрально-Міському районі; передати ВАТ "Криворізький турбінний завод "КОНСТАР" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку промисловості (код 1.10.5) для розміщення заводу на вул. Окружній, 127 в Центрально-Міському районі за рахунок земель, раніше наданих ВАТ "Криворізький турбінний завод "КОНСТАР" на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005 за №040510800936 загальною площею 55,1313 га, в тому числі: - ділянка 1 площею 52,8891га; - ділянка 2 площею 2,2422 га.

На підставі рішення міської ради від 28.02.2007 № 1003, між Криворізькою міською радою (позивач - орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Криворізький трубний завод "Констар" (відповідач - орендар) 17.05.2007 було укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1 договору, орендодавець на підставі рішення міської ради від 28.02.2007 №1003 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку № 2 для розміщення заводу, яка знаходиться на вул. Окружній,127 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 52,8891га (п. 2 договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:08:077:0015 (п. 3 договору).

Відповідно до п. 5. договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 17 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.12.2007, відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 52,8891га, розташовану в Центрально-Міському районі міста на вул. Окружній,127.

Згідно з п. 18 договору, після припинення дії договору орендар у 10-денний термін повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 19 договору сторони узгодили, що повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання - передачі (повернення).

В пункті 21 договору сторони узгодили, що неповернення земельної ділянки у зазначений термін не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом "Орендна плата" цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

За змістом пункту 33 договору, орендар серед іншого зобов`язаний, по закінченні терміну оренди, припиненні чи розірванні договору оренди звільнити в 10-денний термін ділянку, привести її в належний стан та повернути орендодавцю з оформленням акту приймання - передачі (повернення) земельної ділянки.

Пунктом 37 договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: - взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 45 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007 зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17.12.2007 за №040710801010.

Звертаючись до суду позивач у позовній заяві зазначає, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 17.12.2017.

У зв`язку з зазначеним, з метою досудового врегулювання спірного питання, на адресу відповідача направлялись претензії від 08.10.2021 № 17/02-08/2936, від 19.07.2022 № 15/18/3210 щодо необхідності повернути земельні ділянки по вул. Окружній, 127 у Центрально-Міському районі міста, у тому числі і земельну ділянку площею 52,8891 га відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 17.12.2017 № 040710801010.

Позивач зазначає, що станом на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015 не повернута до комунальної власності міста за актом приймання-передачі, чим завдаються збитки територіальній громаді внаслідок безпідставного користування земельною ділянкою, та унеможливлюється реалізація права територіальної громади вільно володіти, користуватися і розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Крім того, позивач вказав, що на спірній земельній ділянці на теперішній час розташоване майно банкрута, а також майно, яке вже вибуло з володіння банкрута та перебуває у власності інших осіб. Проте, неповернення територіальній громаді міста Кривого Рогу з користування ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" спірної земельної ділянки, позбавляє права фактичних землекористувачів (нових власників нерухомого майна) на укладення з Криворізькою міською радою договору оренди земельною ділянкою у відповідності до норм чинного законодавства.

На підставі викладеного, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати ВАТ "Криворізький трубний завод ""Констар" повернути територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 52,8891га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул.Окружна, 127 за актом приймання-передачі.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024, позов задоволено. Зобов`язано ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" повернути територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, розташовану за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі.

Судові рішення мотивовані тим, що враховуючи положення статті 34 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з припиненням 17.12.2017 дії договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007, у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу земельної ділянки на умовах, визначених договором, зокрема, за актом приймання-передачі.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" подало касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі №904/5722/14 (904/1480/23), ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Криворізькій міській раді.

Обґрунтовуючи підстави оскарження з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України зазначає, що висновки судів ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а матеріали справи є такими, що не містять належних та допустимих доказів усіх взятих до уваги судами обставин.

Скаржник, не заперечуючи обов`язок повернути земельну ділянку у випадку, коли він втратить право користування цією земельною ділянкою відповідно до положень частини сьомої статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначає, що стаття 141 Земельного кодексу України не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою як перебування юридичної особи в процедурі банкрутства, таким чином відповідач не втратив права користування земельною ділянкою, і, відповідно, не має зобов`язання повертати її.

За доводами скаржника суди проігнорували висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 308/12391/17 та доводи відповідача стосовно необхідності закрити провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3частини першої статті 231 ГПК України, обґрунтоване наявністю судового рішення у справі №904/5722/14 (904/2504/22), яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Криворізька міська рада подала відзив, в якому проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів залишити без змін, зазначає, що жодні з наведених доводів касатора не спростовують висновків судових рішень, аргументів та доказів позивача щодо заявлених позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (частина друга статті 4 Закону України "Про оренду землі").

Частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до істотних умов договору оренди землі віднесено, в тому числі, умови щодо строку дії договору та умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Судами встановлено, що в договорі оренди земельної ділянки 17.05.2007, укладеного між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ "Криворізький трубний завод "Констар" (орендар), сторони погодили істотні умови договору оренди землі та, серед іншого, визначили строк, на який він укладений, - договір укладено на 10 років (пункт 5 договору).

Враховуючи дату державної реєстрації договору (17.12.2007), із проведенням якої сторони визначили момент набрання ним чинності (пункт 45 Договору), суди встановили, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 17.12.2017.

Докази поновлення, продовження договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007 або укладення нового договору щодо оренди спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Згідно з пунктом 18 договору, після припинення дії договору «Орендар» у 10-денний термін повертає «Орендодавцеві» земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її у оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення) (пункт 19 договору).

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем земельної ділянки позивачу.

Наведене в сукупності свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції, підтриманого судом апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог та повернення земельної ділянки власнику - Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі, що прямо випливає з обов`язків орендаря, передбачених як нормами чинного законодавства (статтею 34 Закону України «Про оренду землі»), так і умовами договору (пунктом 18).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі № 904/5722/14(904/819/23) між тими ж сторонами з аналогічним предметом позову.

Колегія суддів відхиляє як помилкові посилання скаржника на порушення судами положень статті 141 Земельного кодексу України, зазначаючи, що вказана стаття не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою як перебування юридичної особи в процедурі банкрутства, не втратив права користування земельною ділянкою, і, відповідно, не має зобов`язання повертати її.

Адже, як встановлено судами, спірна земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, і відповідач виступає у даних правовідносинах саме як орендар, а не постійний землекористувач, а відтак у спірних правовідносинах суди правомірно керувалися положеннями Закону України «Про оренду землі».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом, закріпленим у статті 120 Земельного кодексу України та частині третій статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Тобто особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Водночас статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, встановивши закінчення 17.12.2017 дії договору оренди земельної ділянка від 17.05.2007, суди правомірно зазначили, що в силу імперативних вимог статті 125 Земельного кодексу України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу не може перейти право оренди земельної ділянки, яке вже припинилося у попереднього землекористувача станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що в оскаржуваних судових рішеннях судами порушені норми матеріального права, а саме: частини сьомої статті 62 КУзПБ, пункту 4 статті 120, статті 141 Земельного кодексу України,

Щодо доводу касаційної скарги про те, що в справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій фактично проігнорували висновок суду касаційної інстанції та доводи відповідача стосовно необхідності закрити провадження у справі з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області вже перебувала справа №904/5722/14 (904/2504/22) з тим самим складом учасників та предметом спору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини першої статті 175 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі № 904/5722/14(904/2504/22) відмовлено у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради про зобов`язання ліквідатора ВАТ "Криворізький трубний завод "КОНСТАР" арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича повернути територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, розташовану за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі.

Зміст вказаного рішення свідчить про те, що:

- у справі, що розглядається предметом спору є вимога Криворізької міської ради до відповідача - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" арбітражного керуючого Ковези А. І. про повернення територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельної ділянки загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером1211000000:08:077:0015, яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі;

- позов з відповідними вимогами про повернення земельної ділянки Криворізькою міською радою пред`явлено до ліквідатора ВАТ "Криворізький трубний завод "Констар" арбітражного керуючого Ковези А.І., який не є зобов`язаною особою у спірних правовідносинах, що виникли за договором оренди земельної ділянки, та відповідно є неналежним відповідачем у даній справі.

З урахуванням наведеного, господарський суд у вказаній справі дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Криворізької міської ради до ліквідатора ВАТ Криворізький трубний завод "Констар" арбітражного керуючого Ковези А.І., оскільки зазначена особа не є належними відповідачем в розумінні статей 45, 48 ГПК України.

Водночас, предметом спору у справі, що переглядається, є вимога Криворізької міської ради до відповідача - ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" про повернення територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельної ділянки загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі.

Таким чином, у справі, що переглядається, відповідачем є ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар", а у справі № 904/5722/14(904/2504/22) відповідачем є ліквідатор ВАТ "Криворізький трубний завод "Констар" арбітражний керуючий Ковеза А.І.

Тобто, у вказаних справах різний суб`єктний склад сторін, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Наведене спростовує довід касаційної скарги про те, що в справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій фактично проігнорували вищевказаний висновок суду касаційної інстанції та доводи відповідача стосовно необхідності закрити провадження у справі з підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/5722/14 (904/2504/22).

Вказаним спростовуються доводи скаржника про неврахування висновків, викладених у постанові Верховний Суд від 28.12.2020 у справі № 308/12391/17, в якій суд досліджував питання тотожності позовів.

Ураховуючи наведене, заявлена ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) у даному касаційному провадженні не підтвердилась. Неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини скаржником не доведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 у справі №904/5722/14 (904/1480/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г