Постанова

від 22.05.2024 по справі 914/3624/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. м. Львів Справа №914/3624/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М.Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №81, б/н від 29.02.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/630/24 від 04.03.2024)

на рішення Господарського суду Львівського області від 13 лютого 2024 року (суддя Іванчук С.В., повний текст рішення складено 13.02.2024, м. Львів)

у справі №914/3624/23

за позовом Львівського комунального підприємства Залізничнетеплоенерго, м. Львів

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу №81, м. Львів

про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі)

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Трофимчук О.В. адвокат (довіреність №10/27 від 08.01.2024);

від відповідача: Туркас О.І. адвокат (ордер серія ВС №1275661 від 16.04.2024);

ВСТАНОВИВ:

12.12.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Житлово-Будівельного кооперативу №81 про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як теплопостачальна організація та оператор зовнішніх мереж, надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідачу за адресою 79054 м. Львів, вул. Івана Виговського, буд. 63 і станом на день набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» такий був приєднаний до зовнішніх інженерних мереж і не оснащений вузлами комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. 12 лютого 2020 року в загальному та безперешкодному доступі на офіційному веб-сайті за посиланням http://zte.lviv.ua/information#hide4 Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», як оператора зовнішніх інженерних мереж, було опубліковано та розміщено «Повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання» у будинках у місті Львові, зокрема в будинку 23 по вул. Івана Виговського у місті Львові. Окрім цього, як стверджує ЛКП «Залізничнетеплоенерго» також, було доведено до відома власників (співвласників) будівлі інформацію про намір встановити вузол комерційного обліку кожного власника (співвласника) будівлі шляхом розміщення на звороті квитанції про щомісячне нарахування плати за наданні послуги. Згідно з пунктом 5 Порядку №444 днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. З посиланням на абз. 2 ч. 3 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку. Як стверджує позивач, у червні 2023 року, Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» зважаючи на те, що відповідач протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку на гаряче водопостачання не повідомив підприємству про надання згоди на встановлення вузла комерційного обліку чи про намір самостійно обладнати будівлю таким вузлом, повторно надіслало засобами поштового зв`язку на зареєстровану адресу відповідача повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку у будинку АДРЕСА_1 на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах. Однак, відповідач, залишив без відповіді згадане повторне повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку у будівлі.

Отже, як стверджує позивач ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з відповідачем порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, до приміщення будинку не допустив, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені законом не встановив, а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку, а відтак з посиланням на абз. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» просить суд встановити ЛКП «Залізничнетеплоенерго» безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 1*4,5 метра - загальною площею 4,5 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води для житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач в свою чергу у відзиві на позов заперечує позовні вимоги зазначаючи, що про намір встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) членів ЖБК №81 жодним чином не було поінформовано. На думку відповідача, встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту в односторонньому порядку без відома і згоди членів ЖБК №81 є грубим порушенням чинного законодавства. Відповідач покликається на приписи статті 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Також відповідач вказує, що відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 позов задоволено; встановлено Львівському міському комунальному підприємству «Залізничнетеплоенерго» безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) в підвальному приміщенні, розміром 1*4,5 метра - загальною площею 4,5 квадратних метрів, для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води в місці вводу теплової мережі в будинок згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла обліку гарячої води для житлового будинку АДРЕСА_1 ; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу №81 на користь ЛМК «Залізничнетеплоенерго» 2684,00 грн. судового збору.

Дане рішення мотивоване тим, що позивачем дотримано процедуру повідомлення власника (співвласників) будівлі у м. Львові по вул. Виговського, 63 про майбутнє встановлення лічильника води, а відповідачем не надано згоди на встановлення комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних споруд, відтак з покликанням на положення абз.2 ч.3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач ЖБК №81, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує, що акт від 01.06.2023 не є належним доказом у справі, оскільки такий складено лише у присутності працівників позивача, із трьох присутніх акт підписано лише двома представниками: на чальника котельні та інженера ВТВ, підпис майстра з ремонту теплових мереж Гімла І. відсутній, в акті також немає інформації щодо запрошення представників ЖБК №81 чи їх відмову від підписання даного акту, відсутня фото та відео фіксація даних подій. Також, звертає увагу на те, що на офіційному сайті позивача відсутня інформація про дату розміщення повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку, а також позивач не надав доказів повідомлення у встановлені порядком №444 строки кожного власника (співвласника) будинку по вул. Виговського, 63 у м. Львові. Отже, відповідно до цього вважає, що висновок суду про дотримання позивачем процедури повідомлення власника (співвласників) будівлі про майбутнє встановлення лічильника води та ненадання відповідачем згоди не відповідає обставинам справи та свідчить про недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими. Крім цього, вважає, скаржник, що судом не враховано положень п.2 розділу IV прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до цього, просить, рішення Господарського суду Львівської області 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити. При цьому, повідомляє, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., в підтвердження чого посилається на акт приймання-передачі послуг та квитанцію про оплату послуг.

Позивач ЛКП «Залізничнетеплоенерго» у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що суд прийшов до вірно висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відносини між сторонами врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та виконання яких є обов`язком для сторін. Відповідно до цього, просить оспорюване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Також, просить відмовити у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на те, що відповідачем не було долучено жодних доказів оплати довірителькою послуг на адвокатську діяльність, що може свідчити про оманливість таких розрахунків між відповідачем та його представником.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07 березня 2024 року у справі №914/3624/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу №81, б/н від 29.02.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/630/24 від 04.03.2024) на рішення Господарського суду Львівського області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23. Витребувано матеріали справи №914/3624/23 в Господарського суду Львівської області.

26.03.2024 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/3624/23.

В подальшому, ухвалою суду від 27.03.2024 призначено розгляд справи №914/3624/23 в судове засідання на 17.04.2024.

17.04.2024 судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Зварич О.В.

Ухвалою суду від 19.04.2024 судове засідання у справі №914/3624/23 призначено на 08 травня 2024 року.

З підстав викладених в ухвалі суду від 08.05.2024 розгляд справи відкладено на 22 травня 2024 року.

В судове засідання 22.05.2024 з`явились представники учасників процесу, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.1.2. статуту від 22.01.2020, Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» створене з метою отримання прибутку, повного задоволення потреб населення та юридичних осіб в тепловій енергії, яка використовується для опалення приміщень, отримання гарячої води і промислових технологічних процесів. Згідно із пунктом 2.2.1 Статуту, одним із основних видів діяльності підприємства є виробництво, транспортування та реалізації теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду, об`єктів соціально-культурного та промислово-виробничого призначення міста і підприємницької діяльності.

Львівським міським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» відповідно до технічного завдання на виготовлення проектної документації (паспорту) вузла обліку гарячої води (ВОГВ) для ж/б на вул. Виговського, 63 виготовлено паспорт вузла обліку гарячої води (ВОГВ) для ж/б на вул. Виговського, 63 з метою здійснення оснащення багатоквартирного будинку Виговського, 63 вузлами комерційного обліку, копія якого наявна в матеріалах справи.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 № 444 «Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку», позивачем 12.02.2020 було розміщено повідомлення про намір встановлення вузла комерційного обліку в будинку відповідача на сайті ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" (http://zte.lviv.ua/upload/images/VKO/IMG_0014.pdf), копія якого міститься в матеріалах справи.

Як вбачається із сайту ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" оприлюднено повторне повідомлення від 07.08.2020 (http://zte.lviv.ua/upload/images/VKO/IMG_20200807_0014.pdf).

Як стверджує позивач, ним також, було доведено до відома власників (співвласників) будівлі інформацію про намір встановити вузол комерційного обліку кожного власника (співвласника) будівлі шляхом розміщення на звороті квитанції про щомісячне нарахування плати за наданні послуги.

Позивач в позовній заяві вказує, що 01.06.2023 представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 63. Однак, відповідач не допустив позивача до приміщення, про що складено акт про не допуск до виконання робіт від 01.06.2023, який підписано представниками позивача - начальником котельні Сембратович Р.М. та інженером ВТВ - Мищишин М.М., копію якого наявна в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявна копія листа ЛМКП "Залізничнетеплоенерго" №07/576 від 13.06.2023, яким позивач просив відповідача надати доступ до нежитлового приміщення згідно креслення ситуаційного плану розташування вузла комерційного обліку для житлового будинку АДРЕСА_1 , про що повідомити підприємство у відповідь на вказаний лист протягом чотирнадцяти днів з дня його отримання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 позовні вимоги задоволено, з чим не погодився відповідач оскарживши таке в апеляційному порядку.

При перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

УК відповідності до положень Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» є теплопостачальною організацією-суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами від 10.04.2014 №1198-18) виконавцем послуг з постачання теплової енергії визначено теплопостачальну організацію, якою є ЛМКП «Залізничнетеплоенерго».

В свою чергу, відповідач є житлово-будівельним кооперативом зареєстрованим за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 63, який відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про кооперацію» є юридичною особою, утвореною фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Згідно з статтею 3 цього ж Закону метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Як вірно відмічено, судом першої інстанції взаємовідносини сторін цього спору врегульовано Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

У відповідності до ч.3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку» №444 від 06.06.2018 затверджено порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку.

Пунктом 3 Порядку №444 від 06.06.2018 встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузла комерційного обліку повідомляє власникам (співвласникам) будівлі про намір встановити такий вузол за формою згідно з додатком (далі - повідомлення).

Згідно із п. 4 Порядку №444 від 06.06.2018 передбачено, що повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення: на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Оператор забезпечує доведення до відома власників (співвласників) будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

За приписами п. 5 Порядку №444 від 06.06.2018 днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

За умовами п. 6 Порядку №444 від 06.06.2018 власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що позивач на своєму веб-сайті сайті розмістив повідомлення про намір установити вузол комерційного обліку у будинку №63 по вулиці Виговського у місті Львові 12.02.2020 та повторно 07.08.2020, що відповідає положенням описаного вище законодавства.

01.06.2023 представники позивача прибули для встановлення вузла комерційного обліку води в підвальному приміщенні будинку за адресою: м. Львів, вул.. Виговського,63 та склали акт про недопуск до виконання робіт від 01.06.2023.

Згідно вимог ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бут и підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування(ч.1 ст. 77 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Матеріали справи не містять доказів надання Житлово-Будівельним кооперативом №81 відповіді з передбачених пунктом 6 Порядку № 444.

Відповідно до пункту 10 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 206 від 09 серпня 2018 встановлено, що у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив(ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

В свою чергу п. 18 Порядку №206 від 09 серпня 2018 року встановлено, що у разі встановлення вузла комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж, власник (співвласники) будівлі надає(ють) доступ фахівцям оператора зовнішніх інженерних мереж до місця встановлення вузла комерційного обліку.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції вірно відмічено дотримання позивачем процедури повідомлення власника (співвласників) будівлі про майбутнє встановлення лічильника води та ненадання відповідачем згоди на встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю.

У випадку, якщо власника будівлі не влаштовують умови (у тому числі й технічні), на яких оператор зовнішніх інженерних мереж має намір встановити лічильник води, власник будівлі має право відмовитись від послуг оператора зовнішніх інженерних мереж та самостійно встановити лічильник, залучивши іншу спеціалізовану організацію.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зазначено, що у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Пунктом 2 частини 1 статті 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ч.1 ст. 401 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 3 статті 402 Цивільного кодексу України встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (ч. ч. 1, 2 5 ст. 403 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 3 статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Як вірно відмічено судом першої інстанції, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що вимоги позивача спрямовані на виконання приписів Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності заперечень відповідача, що є неможливим в інший спосіб і встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, яка обладнується вузлом комерційного обліку, прямо передбачене приписами даного Закону.

Скаржник заперечуючи позовні вимоги вказує на неналежність доказів позивача, а саме акту від 01.06.2023; щодо повідомлення на офіційному сайті позивача то вказує, що відсутня інформація про дату розміщення повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку, а також неподання доказів повідомлення у встановлені порядком №444 строки кожного власника (співвласника) будинку по вул. Виговського, 63 у м. Львові, однак відповідач (скаржник) не спростовує такі належними доказами.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області прийняв рішення від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23, з додержанням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №81 - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №81, б/н від 29.02.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/630/24 від 04.03.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2024 року у справі №914/3624/23 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Житлово-будівельний кооператив №81.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №914/3624/23 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич